Луговий Б.В.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.486-490.

Сучасні тенденції дитячого туризму в Тернопільському районі

Туризм у сучасних військових умовах перебуває у складній ситуації. Проте, з іншого боку, зростає усвідомлення необхідності відпочинку, перерви від щоденних обов’язків на роботі чи в навчальному закладі, наприклад, через екскурсії по місцевості. Однак, через професійні зобов’язання батькам часто бракує часу для організації індивідуальних розважальних чи туристичних заходів для своїх дітей.

Раціональним, поширеним та доступним рішенням є організований шкільний туризм та тури вихідного дня або під час канікул чи певних свят, які організовані в туристичними фірмами. Юні споживачі становлять певну цільову групу. Характерними для цієї групи споживачів є, з одного боку, специфічні потреби та очікування, а з іншого, спостерігаються певні фінансові обмеження та зміни в купівельній поведінці залежно від обсягу коштів, отриманих від батьків, економічного становища сім’ї, віку та місця проживання.

В останні роки спостерігається зростання інтересу до туризму для дітей та молоді. Все більше шкіл та фірм організовують туристичні поїздки, які, окрім поїздок, також включають інтерактивні заходи. Усі форми тимчасового відпочинку відіграють важливу роль у формуванні майбутнього світогляду дітей. Їхня присутність спонукає до активного дозвілля влітку та сприяє зростанню інтересу до туризму серед дітей та молоді.

Туристична та екскурсійна діяльність у школах може бути організована в рамках уроків, тематичних заходів та позакласної діяльності. Організація туристичної та екскурсійної діяльності може мати різні форми: предметні та екскурсійно-туристичні поїздки, екскурсійно-туристичні заходи, спеціальні туристичні заходи та пішохідні табори, а також екскурсії, пов’язані з навчальною програмою, наприклад, зелені, еко-школи. Ці заходи, в першу чергу, ініціюються вчителями та реалізуються з метою розширення знань учнів та набуття спеціалізованих навичок. Усі ці форми екскурсій повинні стосуватися тем, включених до навчальної програми, або доповнювати існуючу навчальну програму з певного предмета.

Найголовніше полягає в тому, що теми таких занять повинні відповідати віку та рівню знань учасників, їхньому здоров’ю, фізичній підготовці та рівню підготовки, а також повинні викликати в них активне ставлення до цього нового, позакласного способу отримання знань. Активний відпочинок на свіжому повітрі - це своєрідна лабораторія, яка надає можливість для безпосереднього досвіду, що дозволяє чіткіше та швидше інтерпретувати явища та засвоєння нової інформації, розвиваючи спостережливість, уяву та мислення. Участь у заходах на свіжому повітрі також сприяє закріпленню наявних знань, тобто допомагає доповнювати, згадувати та поглиблювати знання. На свіжому повітрі ми знаходимо те, чого немає в класі та шкільних підручниках. Тут є жива матерія, яку можна відчути всіма органами чуття та в такий спосіб найлегше запам’ятовувати.

Кожна форма екскурсії дозволяє прямий, широкий контакт з реальністю, що впливає на всебічний розвиток учнів. Екскурсії відіграють у цьому відношенні певну роль. Шкільні екскурсії можуть мати різні форми та можуть бути розділені за метою, тривалістю, зоною проникнення туристів, характеристиками учасників, транспортними засобами та організатором. Кожна подорож має чітко визначені цілі, адже лише тоді вона може дати конкретні результати.

Шкільний туризм, що занурює екскурсантів у природнє чи історичне середовище, дозволяє продовжувати освітній процес. У цій освітній концепції досвід пригод є центральним і найважливішим моментом у процесі психофізичного розвитку учасника. Пригодницький туризм також є елементом освіти через пригоди, що в шкільній практиці може означати, наприклад, квести з історії, природи чи інших предметів.

Поїздки та інші форми туризму є невід’ємною частиною освітньої діяльності школи, яка включає: пізнавально-формуючі цілі, рекреаційно-оздоровчі цілі та освітні цілі. До пізнавальних цілей належать:

• формування та задоволення пізнавальних потреб;
• сприяння розвитку інтересів та талантів;
• формування наукового світогляду;
• розвиток навичок спостереження;
• створення умов для політехнічної освіти;
• виховання звичок самоосвіти;
• збагачення знань та навичок;
• зв’язок шкільного навчання з життям;
• формування діалектико-матеріалістичного підходу до пізнання світу;
• створення ситуацій, що сприяють наочному навчанню;
• забезпечення співвідношення знань між предметами;
• сприяння свідомому та активному отриманню знань, а також навчання самостійному, раціональному мисленню та критичному мисленню.

Рекреаційно-оздоровчі цілі поділяються на:

• відпочинок (задоволення потреби у спокої та відпочинку від повсякденних проблем та обмежень);
• відновлення (задоволення потреби у відновленні втрачених розумових та фізичних сил);
• розваги (задоволення потреби в розвагах та задоволенні);
• оздоровлення (покращення фізичної форми) [3, с.120-121].

Освітні цілі включають:

• пробудження патріотичних почуттів, пізнання країни, її природного середовища, традицій, пам’яток культури, історії;
• пізнання культури та мови;
• розвиток громадянської позиції, яка зводиться до розширення знань у різних сферах соціального, економічного та культурного життя та готовності активно брати участь у цьому житті;
• навчання дітей та молоді принципам демократичного співробітництва;
• підтримка сімей та школи у виховному процесі;
• розвиток турботливого ставлення;
• пропагування принципів охорони навколишнього середовища та вміння використовувати природні ресурси серед дітей та молоді;
• протидія соціальній патології;
• навчання принципам безпечної поведінки в різних ситуаціях;
• розвиток схильності до етичних принципів співіснування, дотримання слова, правдивості, чесності та ввічливості;
• розвиток здатності адаптуватися до нових ситуацій та умов.

Традиційними туристичними об’єктами, куди зазвичай мандрують шкільні екскурсії на Тернопільщині є Збаразький та Скалатський замки. Тут діти пізнають історію нашого краю через чудові експозиції та музейні колекції.

У сучасний період, в Тернопільському районі активно створюються цікаві локації. Чудовим варіантом стане відвідування етнопарку «Агроленд», розташованого поблизу Тернополя. Це місце поєднує природу та розваги, які ідеально підходять для школярів. Діти будуть у захваті від можливості поспілкуватися з тваринами у контактному зоопарку, це понад 30 тварин із усього світу, 15 тематичних ферм з унікальними експозиціями та інтерактивними зонами та дізнатися більше про сільське життя - 3 етнолокації: Поділля, Волинь, Опілля з автентичними хатами, меблями та побутом кінця ХІХ ст. На території діє виставка сільськогосподарської техніки, Музей преси та фотолабораторія, виставка скла, фарфору та майоліки, виставка артефактів війни та вшанування героїв [1]. Крім того, на території є великий ігровий майданчик, батути та інші атракціони, де діти можуть активно провести час.

Іншим цікавим місцем для дитячого туризму є Бережанський замок. Тут вже понад два роки діють виставки «Український космос» та «Двовзори» бережанця, заслуженого художника України Олега Шупляка, які пропонують для молоді захоплюючу мандрівку у світ нашої історії, давніх українських традицій та прадавніх космологічних уявлень наших предків. Інтерактивним способом знайомства школярів із історією нашої твердині є квест «Скарби Бережанського замку», під час якого діти, виконуючи різноманітні завдання, мають можливість пізнати ключові моменти минулого цього унікального фортифікаційного комплексу. Цей квест проводиться для дітей як окремий захід і є також складовою дитячого туру, де в поєднанні з різноманітними майстер-класами, переглядом імерсивних відео, формує окремий туристичний продукт, спрямований на дитячу аудиторію [2].

Важливість молодіжного туризму визначається економічними, інституційними та освітніми умовами в контексті економічного становища суспільства (фінансових ресурсів батьків), системи освіти та прийнятих навчальних програм. Безсумнівно, молодіжний туризм впливає на формування туристичних установок та уподобань, які будуть реалізовані згодом.

Туристична поведінка молоді на ринку туристичних послуг визначається багатьма факторами, пов’язаними з характеристиками цієї групи туристів, їхніми уподобаннями, способом життя та формою організації подорожей. Специфічні характеристики цієї групи покупців туристичних послуг виникають через перевагу активного відпочинку, зміни способу життя та наявність часу, а також економічні обмеження. Розуміння цих факторів дозволяє краще планувати туристичні пропозиції та вибирати джерела інформації та канали комунікації. Це також має вирішальне значення для формування туристичних установок дорослих, що особливо важливо для розвитку туризму в найближчі роки.

Туризм відіграє неоціненну роль у вихованні дітей та молоді, а також вписується в сучасні методи навчання та реалізацію шкільних освітніх шляхів, дозволяючи закріплювати теоретичні знання через практичний досвід. Слід зазначити, що фундаментальною цінністю туризму загалом і шкільного туризму зокрема є емоційні переживання та відчуття, які супроводжують групове навчання у позакласних ситуаціях. Шкільний туризм також має когнітивні, освітні, гігієнічно-оздоровчі та соціально-освітні функції, являючи таким чином собою один із найпривабливіших способів проведення вільного часу.

Список використаних джерел

1. Агроленд - живий музей українського села. URL: https://agroland.te.ua/.
2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани. URL: https://www.facebook.com/profile.php?id=100057213919579.
3. Мельнійчук М.М., Зейко В.О. Молодіжний та дитячий туризм: сутність та класифікація за віком // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія». №44(216). С.118-122.