Марцінковська О.Б.
Збірник тез XI Всеукр. наук.-практ. конф.
«Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської
інтеграції» (м. Феодосія, 21-22 травня 2009 р.). C.179-180.
Міжнародний туризм як фактор регіонального розвитку
Реформування економіки України стосується всіх без винятку галузей національної економічної системи. У ринковій системі господарювання виникають і отримують розвиток принципово нові форми функціонування підприємств, змінюються економічні відносини з державою власниками, господарськими партнерами, працівниками. Розбудова України вимагає активного включення у міжнародний поділ праці, господарські зв'язки. Здійснення реформ відкрило нові можливості для розвитку такої галузі, як туризм [1].
Сьогодні туризм є найбільш розвинутою та однією з найдинамічніших галузей світової економіки. Кількість міжнародних туристичних мандрівок постійно зростає, збільшившись з 25 млн. у 1950 р. до 987 млн. у 2008 р. За прогнозами Всесвітньої туристичної організації (ВТО), до 2020 р. кількість туристичних поїздок розшириться ще майже втричі та досягне 1,6 млрд. При цьому доходи від готельно-туристичних послуг підвищуватимуться прискореними темпами і можуть зрости з 857 млрд. дол. у 2008 р. до приблизно 2 трлн. дол. у 2020 p.
Туризм - джерело зростання ВНП, валютних надходжень до країни, зростання зайнятості населення і збільшення його прибутків. Економічна доцільність, пріоритетність та ефективність міжнародної індустрії туризму не викликає сумнівів.
З розвитком туризму і переходом його на нову основу відбулися певні зміни у формах організації міжнародного туризму.
По-перше, значно збільшилась кількість дрібних фірм, які пропонують туристичні послуги турагентів, але не мають юридичної та господарської незалежності.
По-друге, змінився характер діяльності туристичних оптових фірм, які перетворились у туроператорів, що пропонують повний комплекс послуг у вигляді ексклюзив-турів.
По-третє, виникли великі корпорації, засновані на капіталі транспортних, торговельних, страхових компаній і банків, які здійснюють операції надання туристичних послуг клієнта.
Нині, на думку аналітиків, основою розвитку міжнародного туризму є такі чинники:
- економічне зростання і соціальний прогрес, що зумовило розширення обсягу ділових поїздок та подорожей із пізнавальною метою;
- удосконалення всіх видів транспортних засобів, що сприяло здешевленню поїздок;
- збільшення чисельності найманих робітників і службовців у розвинутих країнах та підвищення їхнього матеріального й культурного рівнів;
- інтенсифікація праці й отримання працюючими довготривалих відпусток;
- розвиток міждержавних зв'язків і культурних обмінів між країнами, що зумовило розширення міжособистісних зв'язків між регіонами [3].
Міжнародний туризм стає не лише важливою галуззю економіки і привабливою сферою людської діяльності, але і формою задоволення всебічних потреб людини, компонентом єдиного соціального організму, джерелом безпеки і миру у світі. Він поєднує в собі велику пізнавальну цінність з економічним змістом і стає ознакою сучасного світу. Зростаючий авторитет міжнародного туризму, його економічна, політична і соціальна значимість в житті сучасного суспільства визнані урядами багатьох країн світу. Активний туристичний обмін все більше розглядається як важлива складова економічних інтеграційних процесів, а також невід'ємна ланка в розвитку міжнародного гуманітарного співробітництва.
Велика кількість наукових досліджень з проблем туризму розглядає його як активний елемент суспільного розвитку. Багато сказано про те, як саме туризм впливає на зміни в світовому господарстві. І це виправдано. Але, на жаль, значно менше уваги приділяється зворотному впливу, тобто тому, як світогосподарські зміни відбиваються на розвитку міжнародного туризму [2].
В той же час дуже важливо розглядати туризм не лише як складову економічного розвитку, але і як його наслідок. Потрібно висвітлювати взаємозв'язок міжнародного туризму з економічними, політичними і соціальними світовими процесами, які впливають на його розвиток.
Будь-яка галузь економіки сьогодні перебуває під могутнім впливом світогосподарських відносин. Мабуть, найбільшою мірою це стосується міжнародного туризму. Туризм є найбільш демократичною та інтернаціональною сферою суспільної діяльності, що бурхливо розвивається. Однією з її особливих рис є динамічність, мобільність, швидке та гостре реагування на зміни в світовій економіці та політиці. Тому туризм, як жодна інша галузь, несе на собі відбиток часу [4].
Література
1. Мальська М.П., Худо В.В., Цибрух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 272 с.
2. Основи туристичної діяльності: Підручник / За заг. ред. В.Ф. Орлова. К.: Грамота, 2006. 264 с.
3. Прейгер Д., Малярчук I. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів // Економіка України. 2001. №6. С.20-28.
4. Безнесюк В. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України // Регіональна економіка. 2004.