Машіка Ганна
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.230-232.

Сучасний стан розвитку релігійного туризму в Закарпатський області

Важливою складовою частиною сучасної індустрії туризму є релігійний туризм, який належить до найдавніших видів туризму. Його витоки сягають часів формування основних світових релігій. Релігійний туризм (сакральний туризм, паломницький туризм, езотеричний туризм) - різновид туризму, пов’язаний з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичайного для них середовища.

На території Закарпатської області збереглися пам’ятки католицизму, православ’я, іудаїзму, протестантизму. Православні - представлені місцями подвижництва святих (Свято-Миколаївський монастир в Ізі, заснований преподобним Олексієм Карпаторуським), монастирями, церквами з іконами, що мироточать. Яскравим прикладом є Чумальово-Мукачівський жіночий монастир, де зберігаються мощі древньоруського печерника святого Мойсея Угрина. Серед греко-католицьких святинь унікальним є монастир Джублик, який знаходиться на Іршавщині. Для греко-католиків Закарпаття цікаве тим, що цей край дав вірникам блаженного мученика Теодора. Римо-католицькою святинею є костьол у Виноградові з мощами Яна Капістрана - католицький святий часів Середньовіччя [3, с.51].

Миколаївський чоловічий монастир в Ізі

На території Закарпатської області розроблено багато цікавих релігійних маршрутів, кількість яких з кожним днем зростає. Під час проведення екскурсій на релігійу тематику по Закарпатській області екскурсанти відвідують релігійні центри, де вони знайомляться з релігійними об’єктами - діючими культовими спорудами, відвідують церковні музеї та виставки, богослужіння, беруть участь у хресних ходах. Дедалі популярнішими стають подорожі до монастирів Закарпаття, які позитивно впливають на розвиток релігійного туризму в області. Найпопулярнішими серед них є:

  • Свято-Миколаївський жіночий монастир у Мукачеві (Святині: ікона Божої Матері «Скоропослушниця», Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон, рака з частиною мощів преподобного Мойсея Угрина);
  • Святопокровський чоловічий монастир в селі Ракошино (Святині: Іверська Ікона Божої Матері, ікона святого великомученика і цілителя Пантелеімона з часткою мощей, ікона Знамення Божої Матері, ікона Ісуса Христа - Сонце Правди);
  • Красногорський чоловічий православний монастир в честь Усіх Святих (Святині: ікона преподобного Серафима Саровського з часткою його святих мощей, чудотворна ікона Богородиці «Усіх скорботних Радість», ікона Богородиці «Неопалима Купина»);
  • Свято-Тройце-Кирило-Мефодієвський жіночий монастир у м. Свалява;
  • Свято-Серафимівський жіночий монастир в с. Приборжавське;
  • Грушівський монастир;
  • монастир в с. Іза;
  • Свято-Різдва-Богородицький жіночий монастир в с. Липча та ін. [1]

З метою популяризації розвитку релігійного туризму, залучення туристів до Закарпатської області постійно розробляються нові й удосконалюються вже наявні релігійні маршрути. Так, на Закарпатті розробляється релігійний маршрут «Туристичний маршрут до спільної релігійної та культурної спадщини», який охопить 19 церков прикордонних районів Закарпатської обл., серед яких Ужгородський греко-католицький кафедральний собор, Горянська ротонда, Мукачівський храм Св. Михайла, Берегівська та Виноградівська римо-католицькі церкви, Хустська, Вишківська, Тячівська реформаторські та інші церкви, які представляють велику архітектурну та мистецьку цінність [5].

Ще одним популярним місцем паломництва в Закарпатті є Урочище Джублик - розташоване між селами Нижнє Болотне і Вільхівка, Іршавського району Закарпатської області. З початком 2000-х років селище стало центром масового паломництва греко-католиків і всіх тих, хто вважає його, як місце явлення Божої Матері. Згодом тут була побудована невелика каплиця і закладений монастир Собор Пресвятої Богородиці. Також був прокладений найдовший шлях в Європі від Львова до Джублику, який отримав назву «Остання дорога Христа». Зараз в урочищі засновано:

  • греко-католицький монастир Собору Пресвятої Богородиці;
  • побудовано літню відпустову церкву Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії;
  • два монастирі (чоловічий із каплицею Серця Христового, а також жіночий із каплицею Пресвятої Родини).
На сьогоднішній день по області не зроблений аналіз сакральних пам’яток в якості екскурсійних туристичних об’єктів [4].

На Закарпатті залишилось більше сотні дерев’яних церков. Наприклад, дерев’яна греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра (с. Олександрівна) збудована у 1780 р. із смерекових брусів. Церква - зразок готичного стилю. Храм святого архистратига Михаїла (с. Сокирниця) - дерев’яна церква XVII ст., яка відноситься до мармароської готики. Однією з визначних пам’яток дерев’яної архітектури краю є церква святого Дмитра (с. Вільховиця), зведена без жодного цвяха [2, c.116]. У сучасних умовах розвиту туризму сакральні об’єкти є складовою культурно-освітнього, релігійного туризму, який сприяє відродженню народних традицій, поєднаний із природою й відпочинком та самобутньою культурою українського народу. Саме тому, Закарпаття як осередок духовної культури України, де переплітаються різні стилі та спадщини різних народів, має можливість набути стрімкого розвитку в сфері релігійного туризму.

Релігійний туризм на початку ХХІ ст. став пріоритетним напрямком туризму, як в Україні, так і в Закарпатській області зокрема, однак, його розвиток у великій мірі залежить від сакрально-туристичних ресурсів території, їх стану та ефективного використання. Закарпатська область володіє значним ресурсним потенціалом для розвитку цього виду туризму, зокрема, в регіоні збереглась велика кількість унікальних об’єктів культової дерев’яної архітектури, яка займає особливе місце в історико-культурній спадщині держави. Отже, в області є широкі перспективи для розвитку релігійного туризму та паломництва.

Література

1. Бабічин Ю. У Закарпатті стає популярним релігійний туризм. URL: https://www.mukachevo.net/ua/news/view/24106.
2. Божук Т.І. Перспективи розвитку релігійного туризму в Закарпатті // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: Тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 2006. С.115-118.
3. Данилюк А. Історико-культурні туристичні ресурси України: навч.-метод. посіб. Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 82 с.
4. Медвідь Л.І. Релігійний туризм як один із напрямів розвитку туристичної галузі Закарпатської області // Рекреаційний потенціал Прикарпаття: історія, сучасний стан, перспективи: Матеріали Міжнар. наук. конф. (Івано-Франківськ - Яремче, 19-21 жовтня 2011 р.). Івано-Франківськ: Фоліант, 2011. 560 с.
5. Через закарпатські й угорські церкви пролягатиме особливий туристичний маршрут. URL: https://zakarpattya.net.ua/News/98054-Cherez-zakarpatski-i-uhorski-tserkvy-proliahatyme-osoblyvyi-turystychnyi-marshrut.