Миронов Ю.Б.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.38-42.

Економічний та соціопсихологічний вплив пандемії COVID-19 на індустрію туризму та гостинності

Оскільки новий коронавірус (COVID-19) продовжує поширюватися в усьому світі, індустрія туризму та гостинності функціонує в умовах численних обмежень, соціального дистанціювання, що здійснює негативний вплив на попит, економічні показники функціонування підприємств (турагентів, туроператорів, готелів, ресторанів, екскурсійних бюро, транспортних та інших компаній, задіяних в обслуговуванні туристів), а також призводить до вивільнення персоналу та численних банкрутств.

Триваюча вже більше року пандемія COVID-19 та пов’язаний із нею глобальний економічний спад, особливо в секторі туризму і гостинності, вимагають якнайшвидшого прийняття стратегії функціонування за нових кризових умов та діяльності у постпандемійний період. На жаль, через сприйняття як споживачів, так і власників бізнесу, їх майбутнім очікуванням серйозно загрожує високий рівень невизначеності.

Експертами Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) розроблено 3 можливі сценарії відновлення туристичної галузі (рис. 1), і за кожним із них повернення до показників 2019 року передбачається не раніше 2023-2024 року, хоча цей процес теж залежатиме від епідеміологічної ситуації у світі та його регіонах, тому сьогоднішні прогнози можуть у подальшому коригуватись.

Рис. 1. Міжнародні туристичні прибуття: сценарії на 2021-2024 рр.

Джерело: [1, с.11].

У зв’язку зі спалахом у світі захворюваності коронавірусом COVID-19, що призвело до численних економічних, соціокультурних, а також психологічних впливів на внутрішні і зовнішні зацікавлені сторони туристичного та готельно-ресторанного бізнесу, деякі з яких будуть зберігатися ще упродовж багатьох років. На індивідуальні дії споживачів послуг туризму та гостинності впливають і впливатимуть їх переконання і моделі сприйняття. Так, наприклад, сприйняття споживачами шоку від пандемії коронавірусу впливають на їх переконання, ті, у свою чергу, на емоції (негативні та позитивні), які визначають їхнє майбутнє бажання користуватися послугами туристичних агентств, відвідувати ресторани, заселятися у готелі тощо. У багатьох випадках акценти змістилися у сторону дистанційного обслуговування (наприклад, значно збільшився обсяг послуг з доставки готової їжі з ресторанів; туроператори почали продавати онлайн-тури, наприклад, онлайн-тур у Чорнобильську зону в ZOOM [2]).

Люди поводяться по різному в залежності від їх соціально-демографічних особливостей, які відіграють істотну роль у прийнятті рішень про покупку туристичних і готельно-ресторанних послуг і в реагуванні на їх повсякденну поведінку. Іноді індивідуальні переконання й уявлення можуть давати відповіді щодо мотивів поведінки споживачів, пов’язаних з карантинними обмеженнями під час епідемій і пандемій, що вкрай важливо для вивчення особливостей функціонування сфери туризму й гостинності за таких умов та здійснення прогнозів щодо подальшого функціонування галузі. На сьогодні лише деякі науковці досліджували індивідуальне сприйняття коронавірусу, який став катастрофою і глобальним шоком для всього світу (наприклад [3-6]), тому дослідження цих питань та розробка науково обґрунтованих рекомендацій є вкрай важливими для поступового і плавного виходу індустрії туризму та гостинності з кризових умов, а також забезпечення подальшого сталого розвитку.

Пандемія коронавірусу COVID-19 значно вплинула на фізіологічні особливості споживачів, такі як емоції. Емоція відноситься до психічного стану людини, який впливає на її щастя і життєві досягнення. Виділяють два типи очікуваних емоцій: позитивна очікувана емоція і негативна очікувана емоція, де позитивна очікувана емоція стосується успіху в досягненні мети, а негативна очікувана емоція відноситься, відповідно, до невдачі. За нинішніх пандемічних умов спостерігається значне зростання негативних емоцій людей та відносне зниження їх позитивних емоцій [7]. Люди менше зацікавлені у туризмі, подорожах та відпочинку, оскільки це не є послуги першої необхідності, а основна увага зосереджується на власному здоров’ї та здоров’ї сім’ї. При цьому, довгострокове зростання негативних емоцій має руйнівний вплив на імунну систему людей [8], а також завдає значної шкоди суспільству й економіці. Нещодавні дослідження (наприклад, [7]) показали, що через COVID-19 та пандемію негативні емоції у багатьох людей, такі як тривога і депресія, помітно посилилися, а позитивні емоції порівняно зменшилися. На додаток до ескалації негативних емоцій, карантинні обмеження можуть мати надзвичайно серйозні наслідки для поведінки споживачів і, отже, для всієї індустрії туризму та гостинності.

Поняття переконань та сприйняття туристів, споживачів послуг гостинності пов’язані з конкретним контекстом, отже, це допоможе здійснювати більш вірогідні прогнози розвитку галузі й у постпандемійний період. Поведінка споживачів була реформована, щоб швидко адаптуватися до нового способу життя і майбутнє туристичного та готельно-ресторанного бізнесу в цей безпрецедентний час значно залежить від сприйняття шоку від катастрофи, переконань споживачів, очікуваних емоцій та майбутніх бажань.

Високий рівень соціальної невизначеності, викликаний спалахом коронавірусу, змусив людей глибше замислитися про ризики та спричинив розвиток високого рівня негативних емоцій. Значний обсяг рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO) та національних урядів країн щодо особистої та громадської гігієни, ізоляції, соціального дистанціювання, має величезний вплив на поведінку споживачів, їх сприйняття, якість життя, споживчі витрати в індустрії туризму та гостинності. Готельний та ресторанний сектори повинні бути за таких умов інноваційними, щоб переконати своїх клієнтів у тому, що вони зроблять все, щоб забезпечити їм безпечні продукти та послуги. Вони повинні донести до своїх клієнтів думку про те, що вони отримають безпечне для здоров’я обслуговування та будуть достатньо захищеними завдяки легкодоступним гігієнічним засобам і безпечним технологіям обслуговування. Кожне підприємство повинне запевнити клієнтів, що пункт чи місце обслуговування достатньо безпечне, і це допоможе сектору побудувати довірливі відносини зі своїми постійними клієнтами та знайти нових. З іншого боку, місцеві підприємства, такі як туристичні агентства, ресторани, засоби розміщення туристів (готелі, хостели, апартаменти), музеї, квест-кімнати тощо можуть створювати різноманітні кластери, асоціації або просто об’єднуватися та спільно рекламувати чи просувати свої продукти і послуги, щоб залучити більше відвідувачів.

Для політиків, органів центральної державної влади і місцевого самоврядування прийняття оптимальних рішень у потрібний час щодо обмежувальних заходів відіграє вирішальну роль у суспільстві та економіці. Існує зв’язок між сприйняттям споживчого ризику та політикою стимулювання економіки з боку уряду. Сприйняття споживчого ризику знизиться, коли уряд буде проводити економічну політику щодо стимулювання туризму та сфери гостинності. Окрім того, переконання споживачів пов’язані з економічними факторами, такими як зниження доходів домогосподарств, а сприйнятий споживачами ризик виникає з епідемічного страху і економічних факторів окремо.

Прозора, достовірна статична інформація про стан захворюваності у країні та можливості скасування карантинних обмежень, а також довіра громадян до такої інформації здійснює вагомий вплив на поведінку споживачів, а рекомендації чи вимоги щодо обмежень більш адаптовані для людей, якщо вони чітко розуміють відомості, надані органами державної влади. Окрім того, адекватні та обґрунтовані обмеження допомагають людям (туристам, споживачам послуг гостинності) краще контролювати свої емоції та управляти ризиками, а власникам бізнесів додають упевненості в тому, що вони зможуть ефективніше справитися з кризою на різних рівнях (місцевому, національному чи міжнародному) та сповна відновити свою діяльність у постпандемійний період.

Список літератури

1. UNWTO World Tourism Barometer and Statistical Annex. December 2020. Vol.18(7). URL: https://tourlib.net/wto/UNWTO_Barometer_2020_07.pdf.
2. ЧОРНОБИЛЬ ТУР йде в онлайн. URL: https://www.chernobyl-tour.com/chernobyl_tour_online_eventes_ua.html.
3. Foroudi P., Tabaghdehi S.A.H., Marvi R. The Gloom of the COVID-19 Shock in the Hospitality Industry: a Study of Consumer Risk Perception and Adaptive Belief in the Dark Cloud of a Pandemic // International Journal of Hospitality Management. 2021. Vol.92. pp.1-10.
4. Sharma P., Leung T.Y., Kingshott R.P.J., Davcik N.S., Cardinali S. Managing Uncertainty During a Global Pandemic: an International Business Perspective // Journal of Business Research. 2020. Vol.116. pp.188-192.
5. Sheth J. Impact of COVID-19 on Consumer Behaviour: Will the Old Habits Return or Die? // Journal of Business Research. 2020. Vol.117. pp.280-283.
6. Woodside A.G. Interventions as Experiments: Connecting the Dots in Forecasting and Overcoming Pandemics, Global Warming, Corruption, Civil Rights Violations, Misogyny, Income Inequality, and Guns // Journal of Business Research. 2020. Vol.117. pp.212-218.
7. Lee C.-K., Song H.-J., Bendle L.J., Kim M.-J., Han H. The Impact of Non-Pharmaceutical Interventions for 2009 H1N1 Influenza on Travel Intentions: a Model of Goal-Directed Behaviour // Tourism Management. 2012. Vol.33(1). pp.89-99.
8. Kiecolt-Glaser J.K., McGuire L., Robles T.F., Glaser R. Emotions, Morbidity, and Mortality: New Perspectives from Psychoneuroimmunology // Annual Review of Psychology. 2002. Vol.53(1). pp.83-107.