Миронов Юрій Богданович
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
"Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії
розвитку України" (м. Київ, 13 жовтня 2021 р.)
К.: ІТТА, 2021. 1463 с. С.862-865.

Наслідки пандемії COVID-19 для світової туристичної галузі

Туристична галузь забезпечує засобами для існування мільйони людей, а мільярдам дає можливість гідно оцінити культурну спадщину свого народу і народів інших країн, а також багатство природи. Разом з цим туризм виявився і тим сектором економіки, який найбільше постраждав від пандемії коронавірусу COVID-19.

Пандемія (від грецьк. від грец. «пан» - увесь, «демос» - народ) - найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі [1, с.179]. Серед інфекційних захворювань, що сягали масштабу пандемії - такі: чума, холера, грип, коронавірусна хвороба COVID-19.

Пандемія коронавірусу викликала безпрецедентну кризу в туристичній галузі, яка має дуже серйозні економічні наслідки для міжнародного сектору надання послуг, ринку праці й росту глобальної економіки. Адже у 2020 році результати діяльності туристичного сектору виявилися найнижчими після 1950 року як по кількості туристів, так і по доходах, а падіння міжнародного туризму на 73% виявилося найбільшим за всю його історію. Негативні наслідки спостерігаються й досі: так, за січень-травень 2021 року міжнародні туристичні прибуття скоротилися на 85% порівняно з тим же періодом 2019-го «допандемійного» року [2].

Наслідки пандемії COVID-19 для світової туристичної галузі

До того ж слід відзначити, що сфера туризму - це не тільки туристичні оператори та туристичні агентства, тут широко задіяні й інші види бізнесу, такі як транспорт, громадське харчування, побутове обслуговування, сфера культури. Всі вони отримали від пандемії відчутний «удар» - через суттєве зменшення туристичних потоків, закриття кордонів були фактично знищені довгострокові стратегії, спостерігалися масові звільнення працівників. Негативні наслідки торкнулись і банківської сфери, адже саме через банки проходили грошові потоки, які теж скоротилися у зв’язку з падінням попиту на туристичні послуги. Туризм постраждав надзвичайно сильно, а шанси оперативно відновити грошові надходження та прибутки не найкращі. Навіть якщо епідемічна ситуація на планеті поліпшиться і карантин буде відмінено, туристичні потоки будуть зростати поступово.

Пандемія COVID-19 викликала не тільки негативні економічні, а також і соціально-культурні наслідки. Інтерес до подорожей у першу чергу стимулюють існуючі у світі багатство та різноманітність культурної спадщини, традицій народів світу, а туризм як сектор, побудований на взаємодії між людьми, є одним з основних засобів пропаганди культури і сприяння міжкультурному діалогу та взаєморозуміння. Пандемія створила додаткове навантаження в плані збереження культурної спадщини, різко впали доходи культурних організацій [3, с.4]. Так, за даними ЮНЕСКО, під час «коронакризи» 90% країн повністю або частково обмежили доступ до об’єктів всесвітньої спадщини, були тимчасово зачиненими близько 85 тис. музеїв у світі [4].

Криза призвела до змін на світовому туристичному ринку і призводитиме у майбутньому. Експерти Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) розробили декілька сценаріїв відновлення світової туристичної галузі, і за кожним із них повернення до показників 2019 року передбачається не раніше 2023-2024 року [5, с.80]. Втім, цей процес також залежатиме від майбутньої епідеміологічної ситуації у світі та його регіонах, тому сьогоднішні прогнози можуть у подальшому коригуватись. Експерти зауважують, що зараз ще неможливо передбачити, чи будуть люди подорожувати як раніше, чи все ж таки багато хто загальмує в собі свої бажання. Туристичні компанії та їхні партнери в регіонах почали максимально використовувати свій креативний потенціал для того, щоб зробити туристичні пропозиції більш якісними, більш екологічними. І в цьому є свій позитив, адже, якщо є шанс переорієнтувати сферу туризму та змінити туристичний продукт, то пандемія - найкращий час для цього. Але чи відмовиться суспільство хоча б частково після пандемії коронавірусу від масового туризму в тому вигляді, яким ми його знаємо сьогодні - питання поки що відкрите. Вважаю, що серед усіх видів туризму найкращі перспективи розвитку після пандемії має сільський зелений та екологічний туризм.

Насамкінець варто відзначити, що основним у туризмі відтепер буде безпека, насамперед епідеміологічна. І кожен окремий туристичний бізнес повинен зважати на це і відповідним чином готуватися до того, щоб задовольнити цю життєво важливу потребу споживача туристичних послуг.

Література

1. Porta M. (ed.) Dictionary of Epidemiology. Oxford University Press, 2008. p.179.
2. UNWTO World Tourism Barometer. 2021. Vol.19. Issue 4. URL: https://tourlib.net/wto/UNWTO_Barometer_2021_04.pdf.
3. Policy Brief: COVID-19 and Transforming Tourism. URL: https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/sg_policy_brief_covid-19_tourism_august_2020.pdf.
4. Museums Around the World in the Face of COVID-19. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373530.
5. Миронов Ю.Б. Дослідження економічного та соціально-психологічного впливу пандемії COVID-19 на індустрію туризму та гостинності // Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2021. Вип.63. C.78-82.