Миронова М.І., Миронов Ю.Б.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Сучасні технології менеджменту, інформаційне, фінансове
та облікове забезпечення розвитку економіки в умовах євроінтеграції»
(м. Черкаси, 16-17 квітня 2020 р.). Черкаси: Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту, 2020. 557 с. C.517-520.

Показники ефективності діяльності підприємств індустрії гостинності

Сфера послуг отримала в процесі ринкових перетворень економіки України потужний імпульс до прискорення свого розвитку. В її складі сформувалися якісно нові елементи, сталася функціональна і структурна перебудова більшості колишніх елементів. До числа останніх відносяться індустрія туризму та індустрія гостинності.

На сьогодні індустрія гостинності є однією з найбільш високоприбуткових та потужних галузей, що розвиваються. У сучасній економіці основним завданням для будь-якого підприємства сфери гостинності є не тільки підтримання нормального функціонування підприємства, а й підвищення ефективності діяльності.

За умов жорсткої конкуренції готелям та ресторанам стає все складніше залучати нових клієнтів й утримувати постійних, оскільки ринок насичений готельно-ресторанними підприємствами, що надають схожий набір послуг. Зменшення числа клієнтів позначається на фінансових показниках, таких як, наприклад, дохід, прибуток, що призводить до неминучого зниження ефективності діяльності [1]. Для того щоб вирішити цю проблему, готелям та ресторанам слід приділяти більше уваги стратегічному плануванню, розробляти і впроваджувати нові методи вдосконалення своєї діяльності. Також необхідно постійно стежити за рівнем таких фінансових коефіцієнтів як норма прибутку, рентабельність інвестицій з метою забезпечення відповідності діяльності стратегічним та поточним цілям підприємства.

Для забезпечення стабільного ефективного функціонування підприємства індустрії гостинності необхідно розробити стратегію розвитку організації, метою якої буде досягнення максимально ефективних результатів, які безпосередньо впливають на діяльність готельно-ресторанного підприємства в цілому [2].

Слід зазначити, що ефективність - невизначений і мінливий критерій. Наприклад, можна визначати ефективність розміром прибутку або такими поняттями, як конкурентоспроможність, престиж у діловому світі або в очах громадськості, розширення підприємства. Якими б критеріями не вимірювалася ефективність, цей принцип лежить в основі оцінювання будь-якої організаційної структури (включаючи готельні комплекси) і її змін. Комплексний набір критеріїв ефективності готельно-ресторанного комплексу формується з урахуванням двох напрямів оцінювання його функціонування:

• за ступенем відповідності результатів, що досягаються встановленим цілям діяльності;
• за ступенем відповідності процесу функціонування об'єктивним вимогам до його змісту та результатів.

Можна виділити наступні найпоширеніші стратегії підвищення ефективності підприємств індустрії гостинності:

• горизонтальне розширення (збільшення асортименту послуг);
• географічне розширення (збільшення зони охоплення за географічною ознакою);
• гібридизація продукту (зміна базового продукту, комбінація різних готельних та ресторанних пропозицій);
• франчайзинг (придбання права на операційну діяльність під ім'ям відомої торгової марки);
• укладення контракту на управління (укладення контракту з фірмами, які керують готельно-ресторанними комплексами, що перебувають у власності підприємств іншого профілю);
• стратегічні альянси (угоди про кооперацію для досягнення комерційних цілей, що не передбачають злиття підприємств) та інші.

Можна виділити два види діяльності по підвищенню рівня ефективності діяльності готельно-ресторанного підприємства:

• техніко-організаційна складова, яка передбачає поліпшення якості матеріально-технічної бази, оптимізацію технологічних процесів і оргструктури бізнесу, створення широкого спектра додаткових послуг, бажано орієнтованих не тільки на гостей готельно-ресторанного комплексу, але і на місцевих мешканців;
• гуманітарна складова, котра включає в себе поліпшення сервісу, формування та розвиток корпоративної культури, застосування системи мотивування персоналу, орієнтацію на гостя.

Для оцінки ефективності роботи готельно-ресторанного комплексу одних фінансово-економічних показників недостатньо - необхідно використовувати дані, що застосовуються для оцінки організаційно-управлінської та матеріально-технічної діяльності. Організаційно-управлінські дані включають в себе маркетингові, кадрові, управлінські, соціальні показники роботи готельно-ресторанного комплексу. При цьому також використовуються абсолютні та відносні показники. Поряд з цим доцільно ввести поняття продуктивності, що означає максимізацію поставлених цілей при мінімальній витраті ресурсів. Ефективність і продуктивність взаємопов'язані, але разом з тим існують і певні відмінності. Можливі випадки ефективної, але непродуктивної діяльності. Таким чином, розгляд ефективності з точки зору цілей і ресурсів ґрунтується на двох умовах: досягнення мети є необхідною умовою продуктивної діяльності готельного комплексу та продуктивне використання ресурсів є необхідною, але недостатньою умовою для ефективності.

Абсолютні показники фінансово-економічної діяльності готельно-ресторанного комплексу:

• чистий прибуток;
• власний капітал, скоригований на величину збитків;
• чисті активи;
• власні оборотні кошти.

Порівняльний аналіз роботи готельно-ресторанних підприємств проводиться по таких напрямках:

• отримання порівняльної аналітичної інформації по роботі різних готелів, ресторанів у залежності від їх географічного розташування, типу, категорії, зірковості тощо;
• зіставлення результатів фактичної діяльності готельно-ресторанного підприємства з плановими показниками, що дозволяє відстежувати ступінь виконання бюджетних завдань;
• порівняльний аналіз динамічних характеристик показників ефективності.

Для розрахунку загальноприйнятих показників фінансового й економічного стану готельно-ресторанного комплексу використовуються основні ключові показники фінансової діяльності, такі як дохід від продажу номерів, дохід з доступного номера, середня продажна ціна, середній дохід на гостя та ін.

Показником формування прибутку і доходу готельно-ресторанних підприємств, як і будь-яких інших, є рентабельність - вона характеризує відносну прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу з різних позицій. Тому порівняльний аналіз і оцінка фінансового стану готельно-ресторанного комплексу проводяться за показниками рентабельності. Вони також використовуються в якості інструменту інвестиційної політики і ціноутворення.

Основні показники рентабельності можна об'єднати у такі групи [3]:

• рентабельність послуг, продажів;
• рентабельність виробничих фондів;
• рентабельність вкладень в готельно-ресторанні підприємства.

При розрахунку рентабельності в якості показника прибутку можна взяти прибуток від реалізації послуг або балансовий прибуток; оподатковуваний прибуток; чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Сьогодні вирішальну роль у розвитку готельно-ресторанного підприємства відіграють ефективне управління бізнес-процесами, а також грамотно вибудувана політика маркетингу й управління персоналом. Все це дозволяє створити успішну технологію ведення бізнесу, підвищити фінансові показники та досягти високого рівня сервісу.

Для проведення стратегічного аналізу діяльності готельно-ресторанного підприємства з метою підвищення ефективності його функціонування, розширення частки ринку, збільшення доходів і підвищення наповнюваності готелю необхідно своєчасно отримувати інформацію по ключових оціночних показниках індустрії гостинності. Отримані показники деталізуються щодо основних служб готельно-ресторанного комплексу, а також розглядаються їх динамічні характеристики. Залежно від результату керівництво приймає стратегічні комерційні рішення. При цьому власник або керівник підприємства отримує прозору інформацію щодо ефективності джерел просування готельно-ресторанного підприємства на ринку, щодо цілей приїзду клієнтів, а також стосовно ефективності роботи сегментів ринку (індивідуальні відвідувачі та броні, туристичні агентства, посередники, корпоративні замовники та ін.).

Таким чином, оперативне використання різних показників допомагає підвищити ефективність та продуктивність роботи готельно-ресторанного комплексу по таких напрямках:

• управління асортиментною та ціновою політикою, номерним фондом, якістю обслуговування гостей;
• використання всіх існуючих каналів продажів готельних і ресторанних послуг (GDS, call-центри, Інтернет, мобільні додатки, пряма реклама та ін.);
• використання можливостей фінансового контролю та аудиту;
• управління центрами прибутку (номерний фонд, ресторани, бари, фітнес, пральня, бізнес-центр та ін.).

У даний час активно розвивається інтерес до розвитку індустрії гостинності як на міжнародному, так і на національному та регіональному рівнях, оскільки туризм і готельний бізнес є каталізаторами розвитку всіх секторів сучасної економіки, забезпечуючи позитивні соціально-економічні та соціокультурні ефекти. З метою підвищення ефективності готельно-ресторанного бізнесу і забезпечення його конкурентоспроможності слід системно впливати на економічну та соціальну складові роботи готельної і туристичної індустрії.

Список використаних джерел і літератури

1. Балацька Н.Ю., Репринцева В.М. Особливості та перспективи розвитку готельного бізнесу в Україні // Молодий вчений. 2016. №1(28). Ч.1. С.12-15.
2. Подлепіна П.О. Конкурентоспроможність як чинник підвищення ефективності функціонування готельних підприємств // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2013. №1042. С.128-131.
3. Мазур В. Індустрія гостинності - ефективний інструмент розвитку туристичного бізнесу // Журнал Європейської економіки. 2015. Т.14. №3. С.273-286.