Нещадим Л.М.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.130-132.

Туристичний кластер як перспективний напрям розвитку туризму в Україні

туристичний кластер Міжнародні економічні тенденції та особливо розвиток туризму в сучасних умовах вимагають формування нових економічних умов з інноваційним характером економічних відносин. Одним з найбільш перспективних напрямків інноваційного економічного розвитку України зарубіжні та вітчизняні експерти відзначають кластерний підхід до структурування економіки, вивчення стратегій національної та регіональної економічної політики та підвищення конкурентоспроможності продукції та послуг. Впровадження Європейської стратегії соціально-економічного розвитку України спрямовано на створення конкурентних переваг країни у всіх сферах економічної діяльності, включаючи туристичну галузь. Розвиток кластерів як тенденція підвищення національної та регіональної конкурентоспроможності є однією з складових сучасної інноваційної економіки. Світова практика показує, що кластеризація має вирішальний вплив на процес зміцнення конкурентоспроможності та прискорення інновацій.

Туристичний бізнес - це високорентабельний сектор світової економіки, який швидко зростає і є одним з основних факторів соціального та культурного розвитку. Туризм - це безперечна ознака економічного зростання, що забезпечує зростання національних доходів країн та покращення економічних показників. Одним з найважливіших завдань соціально-економічного розвитку України є пошук шляхів підвищення ефективності туризму, що формує добробут всіх показників. Одним з шляхів ефективної організації туризму та отримання конкурентних переваг на ринку є створення територіальних та галузевих асоціацій - туристичного кластеру.

Кластер - добровільне територіальне та галузеве об'єднання підприємств для здійснення узгодженої фінансової та економічної діяльності, в якому користуються всі члени кластеру, а саме формування кластерів у цьому сегменті ринкової економіки. Метою кластера є забезпечення економічного розвитку та конкурентоспроможності продукції або послуг своїм учасникам на ринках.

Туристичний кластер - це система інтенсивного виробництва та технології та інформаційної співпраці туристичних підприємств, постачальників базових та додаткових послуг, спрямованих на створення спільного туристичного продукту. До груп туристських кластерів, що належать підприємствам, зосереджені географічно в регіоні, що поділяють туристичні ресурси та спеціалізовану інфраструктуру туризму, на місцевих ринках праці, проводять спільні маркетингові та рекламні інформаційні заходи [1]. Метою асоціації є спроможність та потенціал партнерів у сфері туризму для створення інноваційних туристичних послуг, диверсифікації туристичного продукту, її вдосконалення та вдосконалення, спільного розвитку та реалізації маркетингової стратегії, реклами, брендингу туристичних напрямків та державних програм розвитку туристичного регіону та інші [2, с.26].

Для реалізації кластерної моделі в туристичній індустрії повинні бути такі елементи:

  • виробник туристичних послуг;
  • достатній розвиток спеціалістів транспортної та комунальної інфраструктури відповідної системи кваліфікаційного управління;
  • туристичні ресурси;
  • природні ресурси;
  • біосоціальні ресурси;
  • історичні та архітектурні ресурси;
  • техногенні ресурси;
  • ресурси події;
  • освітні, культурні та дослідницькі установи [3, с.58].

Моніторинг міжнародних туристичних кластерів показує дуже різноманітний склад своїх членів, вплив яких забезпечує різні фактори - етнокультурні, історичні, релігійні, кліматичні та ландшафтні особливості та інші. Поширеність конкретних груп факторів на місцях розміщення кластерів може впливати на ефективність як окремих членів, так і всього кластера [4, с.32].

Кластеризація, чи так звана сегментація являє собою виділення з вибраної множини даних груп об’єктів зі схожими властивостями і є першим кроком при аналізі даних [3, с.64]. Розбиття на групи дозволяє спростити роботу з даними, після кластеризації застосовуються інші методи і для кожної зі сформованих груп будується окрема модель.

Слід зауважити, що при кластеризації, як правило, будується по кожному атрибуту зокрема карта Кохонена + декілька загальних карт. Важливо зрозуміти, що на кожній з карт кожен об’єкт має одне і теж положення (точку), однак різний колір.

Переваги використання карти Кохонена полягає в наступному: дозволяє зручно візуалізувати розміщення об’єктів, які мають багато характеристик; принцип побудови карти Кохонена зручний та відповідає звичайній рельєфній географічній карті. Даний обробник дозволяє відшукати закономірності у великих обсягах даних. Оскільки процес кластеризації є суб’єктивним і результати її залежать від вихідних даних процес оцінки якості проведеної кластеризації залежить від поставлених цілей. Обробник карта Кохонена і кластеризація алгоритмом k-means із бізнес-аналітичної платформи Deductor можна застосовувати для кластеризації областей України за основними показниками роботи туристичних підприємств.

При кластеризації на 2 та 3 кластери розподіл регіонів у кластерах не залежить від алгоритму кластеризації. При кластеризації на 5 кластерів результати розподілу регіонів у кластерах залежать від алгоритму кластеризації та вибору даних. В цьому випадку запропоновано для прийняття рішення про віднесення того чи іншого регіону до відповідного кластера скористатися обробником профілі кластерів.

За рівнем доходу від надання туристичних послуг (без ПДА, акцизів і аналогічних обов’язкових платежів) сформовано три групи. До першої (91,67%) увійшли туристичні підприємства Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кропивницької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Чернігівської областей. До другої групи (4,17%) - Львівська, до п’ятої (4,17%) Івано-Франківська область. За рівнем операційних витрат сформовано дві групи. Найменша складає 4,17% (Івано-Франківська область) до першої найбільшої - 95,83% всі решта областей. За рівнем витрат на послуги сторонніх організацій також сформовано дві групи: найменша (4,17%) - Івано-Франківська, найбільша (95,83%) всі решта областей.

Основними перевагами кластерної моделі туризму є вітчизняні підприємства, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності спільних заходів, об'єднаних в туристичний кластер, відносно відокремлено від діяльності; зменшити витрати на обслуговування через розподіл туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення конкуруючих постачальників та споживачів туристичних послуг, співробітництво в галузі розвитку, контрактна спеціалізація; стимулювання інноваційного розвитку, доступ до інновацій шляхом збільшення потоку ідей та інформації між компаніями; формування місцевої галузі ринку праці.

Бібліографічний список

1. Українські кластери. URL: http://ucluster.org/.
2. Войнаренко М.П. Механізми кластерних моделей адаптації до політичних і економічних реалій України. Міжнародний і вітчизняний досвід впровадження нових виробничих систем (кластерів) для областей економічного розвитку. К.: Асоціація економістів України, 2015. С.25-33.
3. Заверич М.М. Бізнес аналітична платформа як інструмент для кластеризації регіонів України // Вісник Хмельницького національного університету. 2013. №3. Т.3. С.57-62
4. Krajnović A., Čičin-Šain D., Predovan M. Strateško upravljanje razvojem ruralnog turizma - problemi i smjernice // Oeconomica Jadertina. 2018. Vol.2. P.30-45.
5. Hall C., Lynch P., Michael E.J., Mitchell R. Micro-Clusters and Networks: The Growth of Tourism // Advances in Tourism Research Series. 2017. P.141-152.