Нездоймінов Сергій Георгійович
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.236-239.

Територіальна модель кооперації суб’єктів бізнесу сфери гастрономічного туризму

Сучасний попит туристів на послуги гастрономічного туризму яскраво відображає формування нових трендів креативної індустрії та маркетингу вражень. Масове залучення постачальників послуг і споживачів у спільне створення унікальної споживчої цінності («враження») розглядається як ключовий ресурс мережевого споживання [1, с.205].

Розвиток практик етнічного харчування у форматі гастрономічних та культурно-пізнавальних турів, відмови від практик домінації швидкого харчування, включення в щоденне меню туристів страв вітчизняної кухні потребує від українських рестораторів, туроператорів та підприємців індустрії гостинності розробку туристичних маршрутів для поширення світового досвіду розвитку практик гастрономічної культури [2, с.33].

Гастрономічний потенціал туристично-рекреаційних територій може стати брендом туристичного напряму дестинацій та сформувати туристичний потік у внутрішньому туризмі, що є актуальним в умовах подолання кризових наслідків пандемії у сфері туризму та гостинності. Особливістю розвитку гастрономічного туризму в Україні на сучасному етапі, є набуття ним нових напрямів еногастрономічних подорожей та форм організації перебування туристів в гастрономічних та виноробних локаціях.

Світовий досвід демонструє економічні, екологічні та соціальні переваги гастрономічного туризму. Сучасний розвиток гастрономічного туризму в світі взагалі й Україні зокрема, викликав і зростання досліджень цього своєрідного різновиду туризму. В останні роки, з‘явились дослідження українських та закордонних вчених, що присвячені проблемам розвитку еногастрономічного туризму, серед яких варто відзначити праці Басюк Д.І., Корнілової В.В., Hall C.M., Brochado A., Stoleriu O., Lupu C. [3-6].

Звернемо увагу, що у 1998 році вченими університету Bowling Green (Боулінг Грін, США) на кафедрі народної культури було введено до наукового обігу термін «кулінарний туризм». А вже у 2003 р. була створена Міжнародна асоціація кулінарного туризму (International Culinary Tourism Association), яка була перейменована у 2012 р. та одержала назву Всесвітня асоціація гастрономічного туризму (World Food Travel Association) після того, як дослідження показали, що англомовні споживачі невірно трактують поняття «кулінарний туризм». Повна юридична назва даної організації - «Міжнародний інститут кулінарного туризму», але її не використовують дуже часто. Організація зареєстрована як Всесвітня асоціація продовольчих подорожей у штаті Ореґон (США) як назва для «торгівлі/ведення бізнесу». Нині дана асоціація охоплює близько 50 тис. професіоналів в 139 країнах світу. Саме Всесвітня асоціація гастрономічного туризму в 2012 р. запропонувала вживання терміну «гастрономічний туризм». У вересні 2013 р. під егідою Всесвітньої асоціації гастрономічного туризму відбувся перший World Food Travel Summit (Ґетеборг, Швеція), тематикою якого була «Нова хвиля в гастрономічному туризмі». Метою саміту стало створення форуму для діалогу, обміну знаннями, знайомство з новими тенденціями гастрономічного туризму, бізнес-знайомства, а також обговорення проблеми зацікавленості споживачів якістю продуктів та впливу навколишнього середовища на його розвиток [2].

Нині в англомовній літературі найчастіше зустрічаються терміни гастрономічний туризм (gastronomic tourism) або харчовий, продовольчий туризм (food tourism). На ринку існують фірми й компанії, що спеціалізуються на наданні послуг з гастрономічного туризму (Gourmet On Tour, The International kitchen, Gourmet Getaways) та пропонують бажаючим побачити на власні очі процес створення делікатесів, ознайомитися з секретами майстрів кухарської справи.

Кожного року в Україні проводиться велика кількість гастрономічних фестивалів. За даними Асоціації сприяння розвитку гастрономічного та винного туризму України у 2019 році налічувалось 72 гастрономічних фестивалі. Найбільші туристичні ресурси для проведення кулінарних заходів та програм гастрономічного туризму мають Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Полтавська області, та такі міста як Київ, Луцьк, Одеса та Львів [7, с.77].

Таким чином, як вказує світовий досвід, виникає потреба в активізації діяльності регіональних підприємців сфери послуг гастрономічного туризму. На наш погляд для диверсифікації діяльності суб‘єктів туристичного бізнесу, можливо запропонувати кооперацію з підприємствами регіонального ринку послуг гастрономічного туризму в рамках програми Євросоюзу «Підтримка системи географічних зазначень в Україні» та першого в Україні пілотного проекту еногастрономічного туризму «Дороги вина та смаку». Для реалізації проекту міжнародні експерти обрали Одеську область саме тому, що в регіоні побудовано сучасний автобан Одеса - Рені, на півдні області згуртовані національні виновиробники та інфраструктура сфери гостинності. Туристичний продукт «Дорога вина та смаку» спрямовано на впровадження кращого досвіду Євросоюзу в сфері диверсифікації послуг аграрного туризму і розвитку сільських територій. Це дозволить власникам бізнесу привабити туристів не тільки з України, але також з Європи, і завдяки проекту туристичні підприємства матимуть змогу перейняти досвід Євросоюзу щодо просування послуг еногастрономічних маршрутів [8].

Механізм формування моделі територіально-виробничої кооперації підприємств регіонального ринку гастрономічного туризму в проекті «Дороги вина та смаку Придунайської Бесарабії», дозволяє місцевим органам влади ініціювати процес формування регіонального туристичного продукту проекту, а також формувати ефективний механізм у забезпеченні балансу між господарською діяльністю, існуючим природним середовищем та туристичним попитом.

На нашу думку, ядром моделі територіально-виробничої кооперації суб’єктів бізнесу може бути група місцевих туроператорів, які вже позиціонують на ринку послуги гастрономічного туризму. Навколо цього ядра почне формуватися виробничий блок - сукупність суб’єктів туристичного бізнесу, виноробства та сфери гостинності, які спільними зусиллями замикають технологічний ланцюг виробництва послуг гастрономічного туризму (рис.1).

Рис. 1. Модель територіально-виробничої кооперації в проекті «Дороги вина та смаку Придунайської Бесарабії»

Територіально-виробнича кооперація суб’єктів туристичного бізнесу найважливіша складова розвитку туристичного сервісу та ознайомлення туристів з особливостями традиційного харчування. Основним завданням у розробці гастрономічного туру є поєднання кулінарії та культурно-пізнавальної програми в одному турі, а українська кухня виступає суттєвим фактором приваблювання туристичних потоків до регіонів України.

Список літератури

1. Яроміч С.А., Лахтіонова Т.М., Попель О.О. Інноваційні аспекти маркетингу вражень у сфері туристичних послуг // Інфраструктура ринку. 2018. Вип.21. С.203-207.
2. Ніколенко В.В. Гастрономічні детермінанти суспільного життя: соціологічний вимір: Дис... д.соціол.наук. URL: http://dissertations.karazin.ua/sociology/resources/4a723660bd400b3859c1fff73ca83361.pdf
3. Басюк Д.І., Антоненко І.Я., Арпуль О.В. та ін. Винний та гастрономічний туризм: глобальні тренди та локальні практики: монографія / За наук. ред. Д.І. Басюк. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К», 2017. 318 с.
4. Корнілова В.В., Корнілова Н.В. Сучасні тенденції розвиту гастрономічного туризму // Ефективна економіка. 2018. №2.
5. Hall C.M. Improving the Recipe for Culinary and Food Tourism? The Need for a New Menu // Tourism Recreation Research. 2020. Vol.45(2). pp.284-287.
6. Brochado A., Stoleriu O., Lupu C. Wine Tourism: a Multisensory Experience // Current Issues in Tourism. 2021. Vol.24. Issue 5. pp.597-615.
7. Mихайлюк О., Хумаров A. Перспективи розвитку гастрономічного туризму в Україні // Економічні інновації. 2020. Вип.22(2). С.71-81.
8. Стартувало ознакування гастротуристичного маршруту Української Бессарабії. URL:http://mw.com.ua/?oid=21020&sid=17325.