Одрехівський Р.В.
Тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 20-21 травня 2021 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2021. 426 с. С.375-377.

Кам’яні меморіальні споруди заповідника Розточчя - перспективний об’єкт туризму

Сьогодні у інтенсивний розвиток туризму варто підняти питання про такі об’єкти, які практично не використовуються у туристичних маршрутах. До таких належить як і на території України, так і Польщі - включення у туристичні маршрути місць меморіальних споруд. Перспективними у цьому вважаємо об’єкти меморіальних споруд на українсько-польському пограниччі - у знаменитому заповіднику Розточчя.

Розточчя - це звужене горбисте пасмо 15-20 км. завширшки і до 400 м. заввишки, яке простягається у напрямі зі Львова на північному Сході до Томашова, Цебрешина і Красніка на північний захід (сьогодні - територія Республіки Польщі). Над прилеглими рівнинами - Надсянською низовиною на південному заході і Надбужанською котловиною на північному Сході Розточчя підноситься на 100-150 метрів. На Північному заході воно з’єднується із Холмською і Люблінською височинами [1, Т.7].

Розточчя має свої поклади каменю вапняку височинами [1, Т.1, с.207]. Впродовж століть цей камінь видобували та використовували у господарських цілях. Його дрібнозернистість надала можливість використовувати його і у мистецьких цілях - у художньому каменярстві. Найбільш відомий центр художнього каменярства Розточчя - це Брусно та околиці: Старе Брусно, Чесанів та ін. У другій половині ХІХ-першій третині ХХ століть тут відбувся справжній розквіт мистецтва виготовлення меморіальних споруд із місцевого каменю-вапняку [2, с.53].

У першу чергу - це меморіальні споруди християнського змісту. Це - численні кам’яні хрести. Багато серед них - трьохраменні, що свідчать про приналежності до церкви Східного обряду. Деякі меморіальні хрести прикрашені скульптурою рельєфного Розп’яття. Характер рисунку таких скульптур - переважно наслідування традиційного народного мистецтва - гравюр, іконопису тощо.

Такий стиль присутній іншій різновидності меморіальних споруд із Розп’яттям - це композиція Розп’яття із Пристоячими. Довершено виглядає композиція меморіальної споруди, яка увінчується композицією Розп’яття із Пристоячими. Навколо постать Розіп’ятого на усіх кінцях хреста вирізьблені контррельєфним різьбленням солярні знаки - особливість декору, поширеного у художньому каменярстві бруснянського осередку. Саме такі композиції Розп’яття із Пристоячими спстерігаємо у Брусні, Баштах та околицях.

Окрім сюжету Роп’яття у художньому каменярстві бруснянського осередку були поширені меморіальні споруди із композиціями Богоматері з Дитиною. У них Дитина, як правило, зображена з позиції у профіль, а Богоматір - у фас при фронтальному огляді композиції. Зокрема, декілька таких композицій ми обстежили у Чесанові.

Як вважаємо за стилем, у прикордонних із Брусно місцевостях Сокальського та суміжних районах Львівської області знаходиться багато меморіальних споруд, виконаних у бруснянському осередку. Як у с. Боб’ятин Сокальського району знаходиться прекрасна меморія із Розп’яттям із виразною стилевою приналежністю до бруснянського осередку (1908). Над Розп’ятим розміщений, подібно, як на меморії із Башень Долішніх (1901), вирізьблений контррельєфно солярний знак. А в ногах Ісуса - зображення чаші, як символу Пресвятого Причастя, фланкована солярними знаками.

Після депортації із регіону українського населення у 1946 році на тодішню Радянську України систематичний видобуток каменю у каменярні припинився. Тому у післявоєнний період можемо говорити про бруснянських каменярів як про славне минуле із історії українського мистецтва.

Необхідно у таких місцях, як Брусно із околицями та аналогічних (в Україні - с. Демня Миколаївського району Львівської області та інші, в Республіці Польща - с. Бортне Горлицького повіту Малопольського воєводства та ін.) створити музеї-лапідаріуми, де би відреставровані та законсервовані твори меморіальних споруд стали важливим туристичними об’єктами із розвинутою відповідною інфраструктурою.

Список використаних джерел

1. Енциклопедія українознавства: слов. частина: в 11 т. / гол. ред. Кубійович В. Перевид. в Україні. Львів, 1993-2003.
2. Одрехівський Р. Брусно - осередок каменярства (До питання дослідження каменярства Розточчя) // Мистецтвознавство’2000. Львів: 2001. C.53-64.