Олейнікова Л.Г., Лепьохін О.В., Рачун В.С.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції, проблеми та перспективи
управління розвитком туризму»
(м. Дніпро, 23-24 березня 2023 р.)
Дніпро: ДВНЗ «ПДТУ», 2023. 250 с. С.182-186.

Необхідність формування екологічного туризму для збереження навколишнього середовища

Екологічний туризм - порівняно нове поняття в туристичній діяльності. Саме орієнтацією на екологічну складову можна пояснити підвищену увагу в останні роки до відвідування місць з незміненим, або мало зміненим природним середовищем. Численні опитування туристів свідчать, що серед провідних мотивів туристських подорожей на перший план все більше виступає прагнення людей до спілкування з природою.

Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями покликаний сформувати суспільну свідомість щодо охорони та раціональності використання природних багатств, донести до людей нагальність і важливість питань захисту навколишнього середовища. У багатьох країнах екологічний туризм стає супутником і невід’ємною частиною всіх видів туризму, інтегрує їх у загальний процес, а завдяки своєму максимально доступному просвітницькому та освітньому потенціалу є чи не єдиним регулятивним та формуючим поведінку важелем управління урбанізаційними процесами, раціонального природокористування та охорони природи. Він дозволяє пом’якшити удари, що завдає природі бездумне ставлення до неї людини, зберігає кутки незайманої природи і сприяє примноженню природних цінностей не тільки за допомогою екологічної просвіти, але і за рахунок коштів, що спрямовуються з прибутків від екологічного туризму на вирішення цих завдань.

Основна ідея екологічного туризму - це, насамперед, турбота про навколишнє природне середовище, що використовується у туристичних цілях. Власне, саме таке використання природи у сполученні з вихованням любові до неї, усвідомленням важливості її захисту та відтворення і є відмінною рисою екологічного туризму, що реалізується в його завданнях та функціях.

Основними завданнями урбокомпенсаційного екологічного туризму є:

• постійно, систематично і цілеспрямовано культивувати критерій рівноваги навколишнього природного середовища;
• гармонізувати відносини між природою, суспільством і економікою;
• орієнтувати туристичні організації на збереження, відтворення і збільшення споживчої вартості природного середовища за рахунок виділення частини прибутків від туризму на вирішення пов’язаних із цим завдань;
• підкоряти короткочасні інтереси отримання прибутку від туризму довгостроковим інтересам щодо збереження природи для прийдешніх поколінь, примноження рекреаційно-туристичних ресурсів, а також подальшого розвитку місцевих громад на основі екотуризму;
• формувати в туристів почуття особистої відповідальності за стан природи та її майбутнє, стверджуючи в їх свідомості приналежність до неї як невід’ємної органічної частини [1].

У найбільш загальному розумінні екологічний туризм, є формою активного відпочинку з екологічно значущим наповненням - особливий інтегруючий напрямок рекреаційної діяльності людей, що будують свої взаємовідносини з природою та іншими людьми на основі взаємної вигоди, взаємоповаги та взаєморозуміння. Туристи отримують від такого спілкування з природою певний фізичний, психологічний, інтелектуальний та емоційний запас міцності та здоров’я, а природа при цьому зазнає мінімальних оборотних впливів і втрат, місцеві мешканці отримують соціальні та економічні стимули до збереження природи та традиційного природокористування [1].

Туризм, не дивлячись на його близькість до природи і вимогливість до якості навколишнього середовища, є індустрією, яка широко використовує достатньо велику кількість різних видів ресурсів. Тому швидкий розвиток, що характеризується гучними цифрами, повинен включати і показники збільшення споживаних ресурсів і відходів, що викидаються. Крім цього важливим питанням є розширення територій, що використовуються під створення туристської інфраструктури. Одна справа, коли залучаються малопридатні, рекультививовані, старопромислові і виснажені сільським господарством землі, а зовсім інше, коли під будівництво готелів, підйомників, нових доріг вирубуються ліси, виділяються луги і рілля, змінюється берегова лінія.

Найгірший вплив має витоптування. Присутність навіть однієї людини не минає для довкілля безслідно. Ущільнюється ґрунт, спресовується підстилка, гинуть сходи; збір грибів, ягід, квітів зменшує можливість самовідновлення рослин; зламана гілка, зарубка чи насічка на стовбурі спричинюють зараження дерев хворобами і шкідниками. При масовому напливі людей процеси відновлення відбуваються повільніше, аніж процеси руйнування.

Іншими негативними наслідками є засмічення, яке погіршує естетичний вигляд і санітарно-гігієнічний стан довкілля. Від необережного поводження з вогнем виникають лісові пожежі, які знищують ландшафти, призводять до появи ерозії (через знищення рослинного покриву). Вирубування дерев для заготівлі дров призводить до зникнення невеликих звірів, знеліснення, зміни екосистем, ерозії. Через постійний галас відпочивальників відлякуються звірі. Кожний турист прагне взяти сувенір на пам’ять, що призводить до знищення цінних природних об’єктів.

Ще одним популярним видом туристичних занять є лижні прогулянки, які у горах призводять до знищення трав’яного покрову і підліску на розташованих неподалік населених пунктів схилах гір. Металеві канти лиж легко зрізують кущі, нищать хвойні посадки. Внаслідок цього на місцях гірськолижних трас починається ерозія ґрунту, утворюються яри. Значної шкоди природному довкіллю завдають роботи, пов’язані з підготовкою трас, надмірне знищення лісів на великих територіях, використання різної техніки (екскаваторів, бульдозерів).

Іншим досить небезпечним для природного середовища заняттям є гольф. Небезпека полягає у тому, що для підтримання в якісному стані гольфових полів потрібна велика кількість води і хімічних добрив. У середньому одне гольфове поле споживає 1500-2000 л. води щоденно. Це призводить до того, що дефіцит прісної води відчуває природне довкілля і всі організми, які живуть у ньому.

Різні туристичні заняття спричинюють різний вплив на довкілля. Він може бути нульовим або ж найвищий ступінь знищення та забруднення природи, до якого призводять різні масові відпочинкові заходи, ігри й зустрічі на природі [2].

Оскільки, туристичні підприємства використовують навколишнє середовище для отримання прибутку, чим спричиняють для нього позитивні та негативні наслідки. І оскільки природне середовище дає можливість отримувати прибуток, керівництво підприємства має робити все можливе для збереження такого середовища. І хоча повністю нівелювати вплив туризму на навколишнє середовище неможливо, туристичні підприємства мають робити усе можливе для мінімізації цього впливу і якомога довшого збереження природного середовища.

Література

1. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. К.: Альтерпрес, 2004. 192 с.
2. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика: Навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 424 с.