Олійник Н.М., Дорогань О.І.
Матеріали VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки"
(м. Умань, 18 листопада 2021 р.)
Умань: Візаві, 2021. 751 с. С.628-633.

Важливість розвитку індустрії туризму для економіки держави

На сьогоднішній день індустрія туризму є одним із найважливіших елементів складової суспільного та економічного життя переважної більшості країн. Останнім часом розвиток туризму у всьому світі став масовим соціально-економічним явищем міжнародного масштабу [1, с.86]. За оцінкою Всесвітньої туристичної організації ООН, внесок туризму до світового валового внутрішнього продукту з урахуванням непрямого ефекту становить 10%. Загальна кількість робочих місць, що прямо або опосередковано стосуються сфери туризму, становить 11% [2, с.116]. Актуальність і важливість дослідження даного питання обумовлена тісним взаємозв’язком динаміки розвитку туристичної сфери та економічного зростання держави в цілому.

Дослідженню важливості розвитку індустрії туризму для економіки держави було присвячено праці таких науковців, як: Макаренко С.М. [2-3], Поворознюк І.М. [4], Любіцева О.О. [5], Миронов Ю.Б., Свидрук І.І. [6] та ін. Варто зауважити, що в нових умовах розвитку та функціонування економіки, в умовах розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, туристична система та її вплив на економіку потребує додаткових досліджень на основі особливостей та специфіки сучасних економічних процесів.

Метою даної роботи є дослідження питання розвитку сфери туризму, вивчення особливостей її реалізації та оптимізації, аналіз проблем та визначення шляхів покращення функціонування туристичної системи в Україні.

Немала частка науковців-економістів схиляється до думки, що галузь туризму характеризується активною суспільною значущістю та багатогранністю її аспектів. До головних засад цієї концепції слід віднести той факт, що на сучасному етапі у багатьох країнах світу туризм вважають однією з невід’ємних складових функціонування соціуму та визначають його як дуже перспективний соціально-економічний вид діяльності ХХІ століття. Важливою деталлю у розгляді даної економічної сфери також є те, що туристична діяльність займає місце у світовому переліку найбільш експортних галузей та вважається дуже рентабельною галуззю економіки світу.

Говорячи про розвиток сфери туризму в Україні, варто зауважити, що він має суттєвий вплив на транспортну та торговельну інфраструктуру, економічний сектор зв’язку, будівництва, сільського господарства, виробництва товарів народного вжитку тощо.

Аналіз кількості туристів України, обслугованих туроператорами та турагентами, за видами туризму, протягом періоду з 2000 по 2019 роки свідчить про тенденцію крайньої нерівномірності обсягів (табл. 1).

Таблиця 1. Структурно-динамічний аналіз розвитку індустрії туризму в Україні протягом періоду 2000-2019 рр.

Джерело: складено та розраховано авторами на основі даних [7].

Якщо брати до уваги загальну кількість туристів, то періодами з найбільш високими показниками є: 2019 рік, коли обсяг склав 6132097 осіб; 2018 рік (4557447 осіб) та 2013 рік (3454316 осіб). Періодами з мінімальними показниками кількості туристів були 2004 рік (1890370 осіб) і 2005 рік з обсягом 1825649 осіб.

Надважливу роль у розвитку економіки нашої країни відіграє кількість в’їзних (іноземних) туристів. Аналізуючи статистичні дані щодо обсягів туристів-іноземців, спостерігаємо невтішну динаміку та тенденцію, схильну до стрімкого й швидкого скорочення. Протягом періоду 2000-2019 років кількість іноземних туристів зменшилася майже у 5 разів. Найвищим показником характеризується 2003 рік, коли обсяг склав 590641 осіб, а найнижчим - 2015 з обсягом 15159 осіб.

Що стосується кількості виїзних туристів, то в цьому виді туризму динаміка, в цілому, є позитивною. Незважаючи на нерівномірність обсягів, статистичне спостереження характеризується тенденцією до активного зростання. Періодом з найвищим показником кількості виїзних туристів став 2019 рік з обсягом 5524866 осіб, а найнижчим показником характеризується 2001 рік, коли обсяг був 271281 осіб.

На початку аналізованого періоду найбільшими показниками характеризувався внутрішній вид туризму. Періодами високої активності стали 2007 рік з обсягом 2155316 осіб та 2003 рік з обсягом 1922010 осіб. Проте починаючи з 2008 року, показники стали значно скорочуватися, утворивши різкий спад активності внутрішнього туризму. Найменшою кількістю туристів характеризується 2014 рік, коли обсяг склав 322746 осіб. З 2015 по 2019 рік спостерігається відновлення приросту показників, але вони не є значними.

Аналіз туристичного господарства в Україні показує, що дана галузь економіки хоч і не характеризується стабільним і стрімким зростанням, проте поступово розвивається. До основних чинників, що сприяють стриманню активного розвитку вітчизняного туризму та залучення іноземних туристів можна віднести:

• розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19;
• недостатній рівень реклами туризму на території України у засобах масової інформації;
• відсутність або нестача фінансування реконструкцій визначних історичних пам’яток та елементів архітектурного мистецтва;
• низький рівень розвитку туристичної інфраструктури;
• недостатня кількість інвестицій для розвитку промислових чи оздоровчих видів туризму у більшості областей України.

Перераховані проблеми значно гальмують оптимізацію туристичної сфери в Україні, саме тому необхідним є підбір доцільних стратегій усунення даних факторів та реалізації умов для активного розвитку галузі туризму.

Спрямованість стратегічного розвитку сфери культури та туризму, у першу чергу, має бути направлена на результат активної співпраці між реальним бізнесом та місцевою владою з метою вирішення конкретних завдань щодо збереження культурної спадщини, підвищення ролі діяльності музеїв, національних заповідників тощо, орієнтації для роботи в ринкових вимірах і координації діяльності з учасниками індустрії туризму. Окрім цього, важливими факторами, що відіграють значну роль у майбутньому розвитку функціонування туристичного ринку є зміни у демографічній статистиці, матеріальний та соціальний стан населення, рівень освіти, професійна зайнятість тощо. На сучасному етапі сфера туризму виступає глобальним чинником розвитку цивілізації. Активна розбудова індустрії туризму, розвиток вітчизняного ринку туристичних послуг матиме позитивний вплив на соціально-економічний стан країни.

Список використаних джерел

1. Олійник Н.М., Мануйло С.С., Макаренко С.М. Дослідження конкурентного середовища на ринку туристичних послуг у країнах Південно-Східної Азії // Застосування маркетингових технологій управління туристичними підприємствами в умовах сучасного бізнес-середовища: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 19 жовтня 2018 р.). Херсон: ХНТУ, 2018. С.86-89.
2. Макаренко С.М. Узгодження стратегій розвитку туристичних та промислових підприємств як основи сталого розвитку регіону // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. 2019. №6. Т.2. С.115-119.
3. Oliinyk N.М., Makarenko S.M., Berezkin I.S. Asia-Pacific Region Attractiveness at the Global Tourism Services Market // Модернізація економіки: сучасні реалії, прогнозні сценарії та перспективи розвитку: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 28 квітня 2020 р.). Херсон: Видавництво ФОП Вишемирський В.С., 2020. С.142-144.
4. Поворознюк І.М. Соціальний туризм як фактор стійкого розвитку регіону // Сучасні проблеми і перспективи економічної динаміки: матеріали VІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. молодих учених та студентів (м. Умань, 19-20 листопада 2020 р.). Умань: Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини; Навч.-наук. ін-т економіки та бізнес-освіти, 2020. С.343-346.
5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): монографія. К.: Альтерпрес, 2002. 436 с.
6. Миронов Ю.Б., Свидрук І.І. Туризм як чинник економічного розвитку країни // Науковий вісник НЛТУ України. 2016. Вип.26.6. С.255-262.
7. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.