Опанасик А.В., Федорчук Р.Ю.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.552-554.

Етнографічний музей під відкритим небом як простір культурної памя’ті та психологічної гармонії в туризмі

Розвиток рекреації та туризму, як відомо, визначено одним із пріоритетів соціально-економічного зростання держави, вагомим чинником стабілізації та структурної перебудови національної економіки.

За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Західний регіон має всі можливості стати туристичним регіоном певного масштабу. Розширення міжнародних зв’язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на внутрішньому і зовнішньому ринках, залучення до світового рекламно - інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності [3].

В Україні значну частину природного потенціалу складає: рекреаційні ландшафти, оздоровчі ресурси, природно-заповідні об’єкти, території історико-культурного призначення (пам’ятники архітектури та містобудування, історико - архітектурні заповідники тощо) [4].

Cкансени, або музеї під відкритим небом, - це розповсюджена форма етнографічних музеїв, що створюються на ґрунті музеєфікації репрезентативних фрагментів етноландшафтного середовища й об’єктів матеріальної етнокультурної спадщини [2], це своєрідний архітектурно-етнографічний комплекс під відкритим небом з міні-музеями в окремих будівлях.

Потреби кожної людини в психічному здоров’ї різні, але існує немало речей, які могли б допомогти практично будь-якій людині трохи поліпшити свій психічний стан. На жаль, нині наш стан душі та настрій часто залежать від зовнішніх обставин й інформації, яку ми засвоюємо протягом дня. Залишатись оптимістом та з хорошим настроєм дуже важко. Існує багато засобів поліпшити психічний стан у будь-якому випадку. Одним з них є музейні установи скансенного типу.

Багатовікові відносини в системі «людина - середовище» допомагають поліпшити психічний стан людини, виховувати та розвивати особистість. Система виховання передбачає цілеспрямоване формування етнопедагогічними чинниками в підростаючого покоління основних і специфічних для українців якостей, що відображають особливості їхньої психології, характеру, самосвідомості, способу мислення та ін. Серцевиною змісту такого виховання має бути духовність українського народу. Внутрішній світ особистості є рушійною силою розвитку духовності людини, визначальним чинником дій і поведінки, ціннісних орієнтацій, життєвої і громадянської позиції. Скансени беруть витоки з народних традицій, своїми коренями вони сягають у давнє минуле. Завдяки ним забезпечується нерозривний взаємозв’язок між минулим і сучасним, є стимуляторами їх дальшого розвитку.

Роль скансена у формуванні особистості залежить від комплексного впливу на особистість в час активного контактування з музеєм. Чим більше щасливих і приємних переживань у людини в житті відбувається, тим краще буде загальний стан. Скансени допомагають не тільки виховувати, розвивати особистість, а надають людині позитивне психолого-емоційне задоволення, заспокоюють та впливають на роботу мозку, вводять людину в неглибокий транс, який корисний для всіх підтримуючих систем організму, в тому числі психічних [1].

В Україні музеї - скансени займають невелику нішу серед музейних закладів нашої країни - всього 3% від загальної кількості музеїв країни. Всього створено чотирнадцять великих скансенів (етнографічних музеїв).

Скансени України є специфічним туристсько-рекреаційним ресурсом в сфері музейного туризму, тому важливою є й анімаційна складова скансенів, коли наживо демонструються особливості традиційних ремесл певних регіонів, наприклад, гончарство, ковальство, мірошництво, пасічництво, теслярство та інші. Таким чином, особливостями скансенів як важливого туристсько-рекреаційного ресурсу є: інноваційність, комплексність, нерозривний зв’язок з природною компонентою, наявність видовищного елементу, анімаційність програм та середовище для психологічного перезавантаження будь якої особистості.

Отже, можна зробити висновки, що Україна має всі об’єктивні передумови, щоб стати однією з найкращою рекреаційно-туристичною країною, адже покликанням скансенів України як своєрідної бази туристсько-рекреаційних ресурсів є посилення привабливості об’єктів національної культури, історії та архітектури, що дозволило б туристам отримати естетичну насолоду, інформаційну та емоційну насиченість, і, безперечно, комфортність умов для відпочинку.

Список використаних джерел

1. Галецька І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006.
2. Данилюк А. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2006. 104 с.
3. Матеш В.А. Україна запрошує на відпочинок // Вісті з України. 2009. №4. С.54.
4. Петранівський М.Й., Рутинський В.Л., Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник. К.: Знання, 2006. 575 с. С.148-160.