Паньків Н.Є., Гунько В.М.
Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Т.27. №3. С.108-112.

Вплив закладів туристичної інфраструктури на навколишнє середовище та розвиток еко-готелів як інноваційної концепції гостинності

Проаналізовано питання негативного впливу закладів розміщення туристичної інфраструктури на навколишнє середовище, який є досить істотним (насамперед, потужних готельно-ресторанних та розважальних комплексів). Діяльність таких закладів часто пов'язана із надмірним споживанням природних ресурсів (прісної води, енергії), забрудненням вод через відсутність досконалих систем очищення стоків, продукуванням великої кількості твердих побутових відходів. Концентрація великої кількості таких об'єктів на територіях з високою рекреаційною цінністю може призводити до погіршення естетичної цінності ландшафту. Загострення проблем, пов'язаних з розвитком індустрії гостинності, стало поштовхом для розвитку еко-готелів. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку еко-готелів в Україні, що є перспективним напрямом, адже у країні є значна кількість територій, придатних для розбудови еко-готелів, порівняно низький рівень індустріалізації території, зростають інвестиції з-за кордону в готельну індустрію. Результати дослідження дають змогу обґрунтовано підходити до розбудови закладів розміщення туристичної інфраструктури та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

Ключові слова: туризм, туристична інфраструктура, негативний вплив, еко-готель.

Вступ. Вплив на довкілля закладів розміщення туристичної інфраструктури є досить істотним (передусім, потужних готельно-ресторанних та розважальних комплексів). Діяльність таких закладів часто пов'язана із надмірним споживанням природних ресурсів (прісної води, енергії), забрудненням вод через відсутність досконалих систем очищення стоків, продукуванням великої кількості твердих побутових відходів. Концентрація великої кількості таких об'єктів на територіях з високою рекреаційною цінністю може призводити до погіршення естетичної цінності ландшафту.

Визначаючи сутність рекреаційно-туристичного природокористування у сфері гостинності як взаємодія бізнесу і суспільства, економіки і природи, потрібно усвідомлювати наявний взаємозв'язок і взаємозумовленість розвитку економіки від кількості та якості природних ресурсів і враховувати зміни екологічного потенціалу, внаслідок розвитку економіки підприємств гостинності [3].

Виклад основного матеріалу. До закладів розміщення туристів належать готелі, мотелі, кемпінги, ботелі, туристичні бази, пансіонати, ротелі, флотелі, бунгало та ін. За міжнародними рекомендаціями (ВТО), заклади розміщення поділяють на три групи (рис. 1.):

• готелі й аналогічні заклади розміщення;
• комерційні та соціальні заклади розміщення;
• спеціалізовані заклади розміщення [3].

Рис. 1. Класифікація закладів розміщення [3]

Готелі - найпоширеніший стаціонарний тип розміщення туристів, який характеризується високим рівнем матеріально-технічної бази і сервісу.

Термін "готель" походить від латинського hostel та англосаксонського hospitality, що в перекладі означає "гостинність", а також старофранцузького hospice, тобто гість. Тому готельне господарство називають індустрією гостинності. На теперішньому етапі розвитку готельне господарство передбачає надання послуг з розміщення, харчування та обслуговування, тобто це комплекс заходів із задоволення потреб споживачів, забезпечуючи при цьому комфортність перебування гостей. Головною метою діяльності підприємств готельного господарства є надання бездоганного обслуговування [1].

У 2016 р. готельне господарство України нараховувало 2644 готелі та аналогічних засобів розміщення, з яких готелі становили 1523 одиниці (57,6%).

Найбільше підприємств готельного господарства розташовано у Львівській (0,33%), Одеській (8,89%), Закарпатській (8,86%), Івано-Франківській (8,08%) областях та Києві (5,94%). Найменше готельних підприємств розташовано у Луганській обл.: 0,49% від загальної кількості готелів та аналогічних засобів розміщення. Цікавим є те, що завантаження готелів є сезонним (в областях, що не належать до активних туристичних зон, влітку вона найнижча, у курортних зонах - влітку та взимку вона найвища).

Негативний вплив від діяльності того чи іншого антропогенного об’єкта, зокрема підприємств готельного господарства, буде залежати від виду його діяльності, від ступеня негативного/нейтрального впливу на нього. Зміну екологічного стану території можна встановити за допомогою визначення екологічних ризиків [8].

Екологічні ризики - ймовірність виникнення в еко-системах вкрай небажаних змін, особливо пов’язаних із загрозою для здоров’я людини, небезпеки токсичного забруднення території та ін. Більш глибокий аналіз екологічних ризиків передбачає не тільки визначення (ймовірність) його виникнення, а й оцінення втрат, які можуть бути пов’язані з ним [7].

Найчастіше усі заклади розміщення сконцентровані у "важливих" екосистемах, до яких належать пляжі, узбережжя річок і озер, у горах вони розташовані неподалік гірських хребтів, на територіях з гарними краєвидами. Це призводить до забруднення навколишнього середовища та пошкодження найцінніших природних об’єктів. Досить часто неочищені стічні води з готелів, ресторанів, туристичних баз потрапляють в озера, річки і моря, завдаючи значної шкоди підводній флорі й фауні, а також тваринам, життя яких пов’язане з водою (бобри, видри, дикі гуси, качки). Крім того, для експлуатації туристичних закладів потрібна велика кількість прісної води, внаслідок чого її брак "відчуває" природне середовище і його мешканці. Додаткову проблему створює значна кількість відходів, що є наслідком діяльності закладів розміщення. Часто сміття скидають посеред лісу чи в море, що, крім шкоди для довкілля, погіршує санітарно-епідеміологічний стан природних територій. Шкідливим є і будівництво нових туристичних об’єктів. Відбувається вирубування лісів, відлякування звірів, руйнується структура ґрунту, гине велика кількість дрібних тварин і рослин.

Негативний вплив закладів розміщення на водні ресурси. Вода, особливо прісна, є одним з найпотрібніших природних ресурсів нашої планети. Туристична промисловість зазвичай надмірно використовує водні ресурси для забезпечення готелів, басейнів, майданчиків для гольфу та прямого споживання туристами, що може призвести як до дефіциту води і погіршення водопостачання, так і до збільшення обсягу стічних вод, що особливо актуально для Середземномор’я та інших районів, де водні ресурси вже в обмеженій кількості [5].

Готелі споживають дуже велику кількість води. Так, наприклад, турист, який живе в готелі, використовує в середньому на 1/3 води більше, ніж місцевий житель. У багатьох районах інфраструктура не розрахована на споживання ресурсів у таких кількостях.

Будівництво готельних і розважальних комплексів часто призводить до перевантаження каналізаційних систем. Очисні споруди в розпал сезону не завжди справляються з великим обсягом стічних вод, і стічні води скидаються в моря і озера, негативно впливаючи на флору і фауну.

Стічні води завдають значної шкоди для коралових рифів, оскільки сприяють розвитку водоростей (цвітіння водоростей), що призводить до гіпоксії (гіпоксія - це низький вміст кисню). Для водних екосистем "низький вміст кисню" означає, що його концентрація в літрі води менш ніж 2-3 міліграма (мг/л). Гіпоксія призводить до загибелі риби, що не тільки зумовлює скорочення кількості цінних видів риб і завдає шкоди екосистемі, а також створює проблеми місцевим жителям і шкодить розвитку туризму. Забруднення стічними водами також завдає шкоди здоров’ю людей і тварин [5].

Деградація земельних ресурсів внаслідок діяльності закладів розміщення. Прямий вплив на природні ресурси внаслідок інтенсивного будівництва закладів розміщення, пов’язаного з туризмом і відпочинком, і використання земельних ресурсів як будівельного матеріалу для створення житлової інфраструктури призводить до їх виснаження і деградації. Це стосується як відновлюваних, так і невідновних ресурсів. Водночас, актуальною екологічною проблемою є руйнування значних лісових масивів під час будівництва туристичної інфраструктури в гірських районах України. До прикладу, туристичний комплекс "Буковель" постійно розширюється, загальна довжина гірськолижних трас становить понад 60 км. Ці землі вилучено зі загальної площі земель традиційного природокористування.

Забруднення повітря і шумове забруднення. Зростання кількості автотранспорту, вихлопні гази будівельних вантажівок, які використовують під час будівництва закладів розміщення, окрім того, недосконалі системи опалення у багатьох з них є причиною надмірного забруднення шкідливими викидами атмосферного повітря, зумовлює появу кислих дощів, "озонових дір", розвитку "парникового ефекту" на планеті, який може зумовити танення льодовиків і значне підвищення рівня світового океану, що порушить функціонування екосистем.

Ще одна важлива проблема - це шумове забруднення, створюване моторами, гальмами й аеродинамічними особливостями транспортних засобів, яке спричиняє роздратування, стреси і може призвести навіть до втрати слуху [5].

Використання енергії. Готелі та інші об’єкти туристичної інфраструктури використовують велику кількість електроенергії, значно більшу, ніж у середньому місцеві жителі. Так, за підрахунками фахівців ЄС з енергозбереження, використання енергії на 1 м² площі в "не зірковому" готелі становить 157 кВт/год, у чотирьохзірковому готелі - вже 380 кВт/год. Тобто, зі збільшенням комфортності засобу розміщення енергоспоживання зростає.

Як бачимо, діяльність засобів розміщення спричиняють негативний вплив на навколишнє середовище і здоров’я людини, тому потрібно вживати заходів щодо зниження цього впливу, що насамперед є дотриманням Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Основними елементами Закону є:

• планування та фінансування природоохоронних заходів;
• встановлення лімітів використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів;
• встановлення нормативів плати і розмірів платежів за використання природних ресурсів;
• надання підприємствам, установам і громадянам податкових, кредитних пільг на впровадження ресурсоощадних технологій;
• відшкодування в установленому порядку шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу і здоров’ю людини.

Загострення проблем, пов’язаних з розвитком індустрії гостинності, стало поштовхом для розвитку еко-готелів. Екологічний готель - це екологічно-сертифіковане житло, метою якого є поліпшення стану навколишнього середовища шляхом зведення до мінімуму власного негативного впливу на довкілля [2].

Еко-готель, як інноваційна концепція гостинності, має низку особливостей, якими відрізняється від звичайного у нашому розумінні готелю, зокрема:

• залежністю від природного середовища;
• екологічною стійкістю;
• внеском у збереження навколишнього середовища;
• забезпеченням екологічної програми підготовки кадрів;
• врахуванням місцевої культури;
• забезпеченням економічної віддачі для місцевої громади та ін.

Напрямів "озеленення" готелів багато. Важливо розумно використовувати воду, регулювати процеси нагрівання-охолодження у приміщеннях, знижувати споживання пластикових пакетів. Готельний бізнес змушений ставати "екологічнішим".

Однією з перших громадських організацій в Україні, що вирішує екологічні питання сталого розвитку територій туристично-рекреаційного призначення, є "Екологічна ініціатива" (2004 р.). Робота полягає у впровадженні критеріїв, які стосуються поліпшення стану навколишнього середовища, поширення інформації про ведення екологічно безпечного і відповідального бізнесу, екологічного менеджменту, створення екологічно привабливого іміджу рекреаційних територій.

Так, у 2011 р. громадська організація "Екологічна ініціатива" представила програму добровільної міжнародної екологічної сертифікації установ готельного бізнесу "Green key". Вона спрямована на зменшення впливу на навколишнє середовище, сприяння реалізації сталого управління готельним бізнесом, а також на підвищення екологічної інформованості. "Green key" - міжнародний знак якості, що присуджується готелям за досягнення у сфері захисту навколишнього середовища. Щоб отримати еко-сертифікат, готель має відповідати п’ятдесяти обов’язковим критеріям. Критерії охоплюють кілька напрямів: екологічний менеджмент, інформація для гостей, водоспоживання, прибирання і прання, управління відходами і т. ін. Участь готелів у програмі базується на принципі зменшення негативного впливу на навколишнє середовище без шкоди для комфорту гостей. А одним із пріоритетних критеріїв оцінки "Green key" є екологічний менеджмент [8].

Основними критеріями, яким має відповідати еко-готель, є:

• використання для енергозабезпечення відновлювальних джерел енергії, таких як сонячна або енергії вітру.
• енергоощаднее освітлення.
• рециркуляція стічних вод, які повторно використовуються на кухні, у лазні і пральні, а також для саду і озеленення.
• системи подачі свіжого повітря.
• програма утилізації відходів.
• господарське використання нетоксичних мийних засобів і пральних порошків.
• номери для людей, які не палять.
• перевезення на місцях "зеленими" автомобілями.
• харчування органічною продукцією місцевого вирощування.
• заборона використання одноразового посуду.

Світове господарство налічує понад 120 готелів, відзначених сертифікацією програми Green Key, екоготелі України становлять майже 11% від загальної кількості таких готелів. Україна є на четвертому місці за кількістю "зелених" готелів світу [6] (табл. 1).

Таблиця 1. Підприємства готельного господарства України, що пройшли екологічну сертифікацію "Green key" [4]

Зокрема, арт-готель "Баккара" у Києві, - один з найкращих готелів міста на воді та перший проект сім’ї ресторанів "Козирна Карта" у готельному бізнесі. З панорамних вікон готелю відкривається чудовий краєвид на тисячолітню Києво-Печерську Лавру та мальовничі алеї парку. 200 комфортабельних номерів, від номерів "Стандарт" до категорії "Люкс", витримано в ексклюзивному дизайні та обладнано для зручного проживання гостей у готелі Києва.

Еко-готель "FriendHouse" - Дніпропетровська обл., 30 км. від м. Дніпро, зона річки Орель. Цей унікальний об’єкт можна назвати зразком екологічної архітектури. Частина приміщень, як і глинобитні "кокони", мають досить своєрідні нерегулярні стіни з безліччю віконець. Такі ж стіни використані як декоративні елементи на ділянці. Ще однією самобутньою деталлю цього "дружнього" готелю є молодий яблуневий сад. Незважаючи на те, що "Friend House" маловідомий серед жителів України, незвичайний еко-готель отримав Гран-прі Міжнародного фестивалю архітектури та дизайну.

Інтер’єри готелю у Києві "Воздвиженський" прикрашає колекція унікального українського антикварного льону ручної роботи, у поєднанні зі сучасним українським житомирським льоном, і сучасними французькими колекціями від Pierre Frey. Готель особливу увагу в декорі просторів приділяє фітодизайну, зокрема тематич-ному і святковому, в готелі багато живих багаторічних рослин і дерев. Їжа в Еко-стилі. Це не тільки найсвіжіші фермерські продукти, але й "екологічність" у приготуванні страв.

Еко-готель "Три копиці", автором якого є львів’янин Левко Давидюк, переміг у номінації "Дизайн середовища" у Всеукраїнському конкурсі дизайнерів "Ukrainian Desigh: The Very Best Of". Ця ж робота потрапила до китайської книги "Біонічні будівлі світу". Над проектом готельно-ресторанного комплексу "Три копиці" автор працював близько року. За його задумом, житлові будівлі мають чотири поверхи. Перший рівень - дерев’яний, три наступні - з очерету, викладеного за голландською технологією.

Основними умовами, що сприяють розвитку еко-готелів в Україні, є:

• Наявність рекреаційних ресурсів та територій, придатних для розташування еко-готелів.
• Становлення та розвиток виробництва екологічно сертифікованої будівельної продукції.
• Наявність значної кількості навчальних закладів з підготовки фахівців у сфері гостинності.
• Наявність наукових, науково-дослідних центрів, що спеціалізуються на розробленні енерго-, водоощадних технологій, підготовці фахівців відповідної спеціалізації.
• Становлення виробництва екологічно чистих продуктів харчування.
• Наявність широкого спектра додаткових послуг. Негативними тенденціями, що уповільнюють практику ведення еко-готельного господарства, є:
• Відсутність розвиненої інфраструктури на територіях, придатних для розташування еко-готелів.
• "Негативний імідж", сформований у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС.
• Відсутність на цей час єдиної державної сертифікації у сфері еко-готелів.
• Висока вартість екологічно чистої продукції.
• Неналежний державний екологічний контроль у сфері виробництва будівельних матеріалів.
• Недостатня практика ведення еко-готельного господарства.
• Відсутність достатньої поінформованості у населення про функціонування еко-готелів.

Вирішити проблеми раціонального економічного та екологічного функціонування закладів розміщення покликані екологічні готелі.

Для успішного функціонування еко-готелів потрібні 3 складники:

• наявність природних екологічно чистих територій;
• екологічна сертифікація третьою незалежною стороною;
• виважена екологічна політика закладу [2].

Розвиток еко-готельного бізнесу є перспективним напрямом для України, адже у регіоні є значна кількість територій, придатних для розбудови еко-готелів, порівняно низький рівень індустріалізації території, відзначається зростання інвестиції з-за кордону в готельну індустрію, наявний попит на послуги еко-готелів як серед внутрішніх, так і іноземних туристів. Однак ці конкурентні переваги не використовуються повною мірою.

На сьогодні актуальним завданням для науковців у галузі еко-готельного господарства залишається розроблення універсальної схеми їх екологічної сертифікації, а також створення механізму впровадження зелених ініціатив на рівні дрібних, середніх та великих підприємств сфери гостинності.

Висновки. Отже, за результатами проведеного дослідження встановлено, що вплив діяльності закладів розміщення туристичної інфраструктури на довкілля має комплексний характер і проявляється як на локальному (в межах окремих дестинацій та туристичних центрів), так і на глобальному рівнях.

Усе різноманіття проявів такого впливу на локальному рівні можна зрештою звести до кількох основних наслідків, а саме:

• зміни первинних ландшафтів;
• зниження естетичної цінності ландшафту;
• надмірне використання природних ресурсів (земельних, водних, енергетичних);
• деградація ґрунтів;
• зміни кількісних та якісних показників водних об’єктів;
• забруднення атмосферного повітря внаслідок впливу на нього транспортної інфраструктури;
• забруднення довкілля побутовими відходами в межах туристичних дестинацій та вплив на живу природу (рослинний і тваринний світ).

На глобальному рівні діяльність закладів розміщення має безпосереднє відношення до таких екологічних проблем, як глобальні зміни клімату, руйнування озонового шару Землі, скорочення біорізноманіття та зникнення окремих видів тощо.

Досвід розвинених західних країн свідчить, що стратегії і механізми обмеження шкідливих наслідків діяльності закладів розміщення цілком досяжні й ефективні. Протягом останніх десятиріч у різних країнах розроблено програми, орієнтовані на гармонізацію відносин з природним середовищем.

На практиці ці альтернативні напрями туристичної діяльності передбачають обмеження нового туристичного будівництва і ширше використання локальної нічліжної бази, передовсім житла місцевих мешканців, пропагування екологічних видів транспорту, а також підвищення екологічної свідомості туристів і місцевих жителів.

Перелік використаних джерел

1. Балахонова О.В., Дячук Т.М., Зайкіна М.В. Бухгалтерський облік готельних послуг // Оцінка перспектив розвитку економічного потенціалу Україні в ХХІ ст.: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 18-19 листопада 2011 р.). К.: Київський економічний науковий центр, 2011. Ч.ІІ. С.49-51.
2. Данилова О.М., Погинайко І.В. Екомаркетингові тенденції в розвитку готельного господарства // Вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Географія. 2015. Вип.633-634. С.165-168.
3. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика: навч. посібник. К.: Центр навч. літ-ри, 2007. 424 с.
4. Марцин Т.О., Бурак Т.В. Эффективные подходы к развитию предприятий, отраслей, комплексов: монография. В 3-х книгах. К.: монографія. Одесса, 2013. 172 с.
5. Мельничук С.П. Ландшафтна екологія: навч.-метод. посібн. Львів: НЛТУ України, 2013. 227 с.
6. Остапенко Я.О. Статистичний аналіз підприємств готельного господарства та прогнозування його розвитку // Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип.8. С.1261-1221.
7. Самойленко В.М., Верес К.О. Моделювання урболандшафтних басейнових геосистем: монографія. К.: Ніка-Центр, 2007. 296 с.
8. Шамарина А.В., Самохина Л.С. Экологические технологии в гостиничной индустрии // Успехи современного естествознания. 2014. №9. Ч.1. С.156-157.

Панькив Н.Е., Гунько В.Н. Влияние заведений туристической инфраструктуры на окружающую среду и развитие эко-отелей как инновационной концепции гостеприимства

Проанализированы вопросы негативного влияния заведений размещения туристической инфраструктуры на окружающую среду, который является весьма существенным (в первую очередь, мощных гостинично-ресторанных и развлекательных комплексов). Деятельность таких заведений часто связана с чрезмерным потреблением природных ресурсов (пресной воды, энергии), загрязнением вод из-за отсутствия совершенных систем очистки стоков, производством большого количества твердых бытовых отходов. Концентрация большого количества таких объектов на территориях с высокой рекреационной ценностью может приводить к ухудшению эстетической ценности ландшафта. Обострение проблем, связанных с развитием индустрии гостеприимства, стало толчком для развития эко-отелей. Рассмотрены проблемы и перспективы развития эко-отелей в Украине, что является перспективным направлением, ведь в стране есть множество территорий, пригодных для развития эко-отелей, сравнительно низкий уровень индустриализации территории, отмечается рост инвестиции из-за рубежа в гостиничную индустрию. Результаты исследований позволяют обоснованно подходить к развитию заведений размещения туристической инфраструктуры и уменьшить негативное влияние на окружающую среду.

Ключевые слова: туризм, туристическая инфраструктура, негативное влияние, эко-отели.

Pankiv N.Ye., Gunko V.M. The Impact on Environment of Accommodation Establishments and Development of Eco-Hotels as an Innovative Concept of Hospitality

Environmental impact of touristic infrastructure accommodation facilities is quite significant as the activities of such institutions of¬ten involve excessive consumption of natural resources, fresh water in particular, and water pollution due to lack of advanced wastewater treatment systems, production of large quantities of solid waste. The concentration of a large number of such facilities in areas with high recreational value can lead to deterioration of the aesthetic value of the landscape. Therefore the purpose of our research is to analyze the negative impact of touristic infrastructure accommodation facilities especially, powerful hotel and restaurant and entertainment comple¬xes on the environment. In the study we have revealed that worsening of the problems associated with the development of the hospitality industry was the impetus for the development of eco-hotels. The paper reviews the problems and prospects of development of eco-hotels in Ukraine which is a promising direction, because the country has a large number of areas suitable for the development of eco-hotels, a relatively low level of industrialization territory the increase in investment from abroad in the hotel industry. The authors have also defi¬ned that the main environmental impacts of accommodation facilities of tourist infrastructure is primary landscape changes, changes in quantity and quality of groundwater, air pollution due to the impact of transport infrastructure and environmental pollution waste within the tourist destinations. The research results allow reasonable approach to the construction of accommodation facilities of tourist infrastructure and reduce the negative impact on the environment.

Keywords: tourism, tourist infrastructure, the negative impact, eco-hotel.