Павлюк С.І.
Матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2024 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2024. 342 с. С.256-257.

Інновації у відновленні індустрії гостинності в умовах війни та поствоєнного періоду

Починаючи з 2019 року індустрія гостинності в Україні є однією з найбільш чуттєвих сфер, зокрема щодо форс-мажорних обставин. Особливо малий та середній бізнес відчули вплив всесвітньої пандемії COVID-19 та російської агресії проти України. Але, як свідчить історія, існує чимало позитивних прикладів, коли країна та індустрія гостинності відновлювалися, й ставали кращими.

індустрія гостинності України в умовах війни

Військові дії негативно вплинули на туристичну галузь (особливо в південних та східних регіонах країни), яка лише почала відновлюватися після років карантинних обмежень. На сьогодні дуже складно здійснити повне оцінювання завданих війною збитків туристичній індустрії в цілому та її інфраструктурі зокрема. Так, повномасштабне вторгнення вже призвело до пошкодження або знищення понад 900 об’єктів культурної спадщини, а оцінки збитків, завданих війною культурі України, сягають 19 млрд. доларів США [1].

Оскільки, індустрію гостинності слід розглядати як комплексну систему, на яку мають вплив зовнішні та внутрішні чинники, то відповідно соціально-економічна та політична стабільність країни має вирішальний вплив на її розвиток.

У процесі відновлення туристичної галузі як складової індустрії гостинності в Україні важливо враховувати досвід інших країн, таких як Хорватія, Кіпр, Ізраїль, Грузія та інші, які пережили кризові та постконфліктні ситуації, але відновилися у галузі туризму. Тому, враховуючи це, пошук нових шляхів щодо відновлення індустрії гостинності набуває особливого значення.

Серед перспективних шляхів післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні є:

  • розвиток насамперед в’їзного та внутрішнього туризму;
  • реновація інфраструктури туризму;
  • якісне інституційне забезпечення туристичної діяльності;
  • підвищення інтересу іноземних відвідувачів до меморіальних маршрутів та знакових місць повоєнного періоду;
  • активізація маркетингової діяльності задля просування туристичного бренду України на зовнішніх ринках;
  • розроблення якісних освітніх програм у сфері туризму й удосконалення існуючих та ін. [2].

На думку авторів [3] туристичному бізнесу потрібно використати час «простоїв» як час для підвищення кваліфікації шляхом:

  • вивчення іноземних мов, цифрових інструментів, соціального та фандрайзингового маркетингу, європейського досвіду розвитку туризму;
  • налагодження зв’язків із стейкхолдерами;
  • удосконалення діяльності наявних і створення нових кластерів;
  • розроблення грантових заявок і бізнес-планів на отримання фінансування від міжнародних донорів та інвесторів [3].

Виклики та перешкоди, що стали перед вітчизняною індустрії гостинності, та туристичною галуззю, зокрема у часи війни, належать до категорії, що вимагає креативного й гнучкого підходу. Нові умови створюють потребу у адаптації до змінених реалій та співпраці з урядовими структурами для залучення інвестицій і підвищення позитивного іміджу країни на міжнародному ринку. Так, основними напрямками, які заслуговують на увагу є:

  • розробка та впровадження віртуальних турів - сприятиме створенню інтерактивних турів, розширенню аудиторії за рахунок глобальної доступності;
  • розвиток туризму у віддалених та немасових для туристів регіонах - допомагає розвивати інфраструктуру та підвищувати економічний рівень життя місцевого населення;
  • адаптація до потреб мілітарі-туризму - розробка та пропозиція турів, спрямованих на відвідування військових пам’яток, участь у історичних реконструкціях та подіях, пов’язаних з військовою історією країни;
  • культурний обмін - сприятиме збільшенню інтересу іноземних туристів до пам’яток та ключових місць в Україні після завершення війни, а також через організацію майстер-класів, фестивалів, тематичних екскурсій та інших подій;
  • розроблення та впровадження національних та міжнародних програм для підтримки туристичного бізнесу;
  • зміцнення міжнаціонального спілкування в сфері туризму.

Проте, з метою повного використання потенціалу вітчизняної індустрії гостинності необхідно звернути увагу на наступні аспекти: підвищення якості обслуговування, розробку маркетингових стратегій, створення привабливих турів, підтримку малих й середніх підприємств та ін., що в кінцевому випадку сприятиме економічному зростанню кожного регіону та країни в цілому.

Список літератури

1. Капустянська І. Костін: окупанти знищили понад 900 об’єктів культурної спадщини України. URL: https://lb.ua/culture/2024/02/29/601128_kostin_okupanti_znishchili_ponad_900.html.
2. Миронов Ю.Б. Шляхи післявоєнного відновлення індустрії туризму в Україні // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2023. №71. С.64-68.
3. Рейманн М., Корнус О.Г., Венгерська Н.С., Холодок В.Д., Пацюк В.С., Паланг Х. Розвиток туристичного бізнесу прифронтових громад в умовах війни: зарубіжний та український досвід // Регіональна економіка. 2023. №1. С.136-144.