Петлін І.В., Бережна Ю.С.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.221-224.

Особливості розвитку гастрономічного туризму Франції

Гастрономічний туризм відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни, адже створює умови для розвитку й удосконалення інфраструктурних об’єктів, сприяє соціально-економічному піднесенню територій через активізацію малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць, дозволяє зберегти національні культурні традиції тощо.

Тобто, гастрономічний туризм являє собою мандрівки країнами та континентами, метою яких є дегустація страв та напоїв, ознайомлення з особливостями місцевої кухні та культурою споживання страв чи напоїв [1, с.72].

Варто окреслити особливості гастрономічних турів, головними серед яких є [2, с.76]:

  • можливість пожвавити й урізноманітнити туризм, оскільки це надійний спосіб привернути туристів в уже знайомі їм країни та регіони;
  • всесезонний характер подорожей;
  • більша можливість дізнається про повсякденне життя, історію та культуру країни набагато більше, ніж в класичних екскурсійних подорожах;
  • можливість знайомиться з цікавими людьми, які тривалий час займаються виготовленням вин, пива, сирів, вирощуванням винограду, ягід та фруктів;
  • дегустування національних продуктів та напоїв;
  • участь в кулінарних майстер-класах;
  • відвідування гастрономічних фестивалів та кулінарних шоу;
  • тривалість гастрономічного туру - від вікенду до повноцінних двох тижнів;
  • гастрономічні тури є складовим елементом усіх турів;
  • широкий діапазон цін на гастрономічні тури.

Цільовою аудиторією гастрономічних турів виступають:

  1. туристи, які прагнуть одержати якнайбільше вражень, вибираючи при цьому економічний відпочинок (екскурсійні тури, програма яких включає дегустацію регіональних блюд і напоїв, традиційні фольклорні вечори, дегустацію вин у невеликих виноробствах);
  2. туристи, які бажають відкрити вже відвідувану ними раніше країну з «гастрономічної» точки зору (тематичні групові тури підвищеної комфортності й розширеної програми поїздки);
  3. вибагливі туристи-гурмани (індивідуальні винні й гастрономічні тури для професіоналів VIP-класу) [3].

Франція, з її давніми кулінарними традиціями, є особливо популярним напрямком для мандрівників, які шукають нових гастрономічних вражень.

французька кухня

Французька кухня є однією з найвизначніших у світі поряд з іспанською та італійською. У кожному регіоні Франції є свої рецепти і фірмові страви, які роблять французьку гастрономію різноманітною та цікавою для гурманів.

Належачи до нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, французька їжа є частиною національної ідентичності країни.

Особливості французької кухні:

  • широко й активно використовуються для приготування страв вино, лікери, коньяк;
  • молочні продукти вживаються рідше, ніж в інших країнах Європи. Виняток - сир і страви з нього - це обов’язковий «аперитив» перед десертом. Франція виробляє приблизно чверть від загального обсягу у виробництві сиру в Європі. Кожен француз на рік з’їдає 30 кг. Також варто відзначити сирні суфле з різними начинками й омлети;
  • соуси - обов’язкова частина французької кулінарної програми. Всього в країні налічується понад 3000 видів соусів;
  • спеції використовуються досить широко.

Французьку кухню умовно поділяють на три частини:

  1. cuisine regionale (регіональна кухня);
  2. cuisine bourgeoise (загальнопоширена французька кухня);
  3. haute cuisine (вишукана кухня).

Регіональна французька кухня, у свою чергу, поділяється на:

  • ельзаську;
  • бургундську;
  • овернську;
  • бретонську;
  • нормандську;
  • провансальську.

Візитною карткою ельзаської кухні є паштети і м’ясне рагу по-рейнськи. Найбільш відомий ельзаський паштет із гусячої печінки (foie gras).

Бургундська кухня відображає вибір страв і спосіб їхнього готування, характерні для провінції Бургундія. Це переважно страви з яловичини, устриць, річкової риби (щука, окунь, короп, лин), ягід (смородина). Широко відома страва «м’ясо по-бургундськи», а також бургундські вина. Бургундські вина (bour-gognes) виробляються на сході Франції з сортів винограду історичної провінції Бургундія. Славляться сортами Шаблі (Chablis), Кот-де-бон (Cote-de-Beaune), Рон (Rhone) [3].

Овернська кухня відображає вибір страв і способи їхнього готування, прийняті в провінції Овернь. Характеризується стравами з річкової риби (форель, сьомга), грибів (білі, лисички, грузді), овочів (бобові), ягід (малина, чорниця).

Найбільш відома страва цієї кухні - сочевичний суп (soupe auvergnate). Славиться також глазурованими каштанами й настойкою Сюз (Suze) [4, с.158].

Бретонська кухня відображає вибір страв і спосіб їхнього готування, прийняті в провінції Бретань. Характеризується великою кількістю страв із морепродуктів (крабів, омарів, морських гребінців) і використанням сидру. Найбільш відомими стравами є омар по-арморикански; морські гребінці в сидрі; утоку з білими грибами; ескалоп Вівіан (escalope Viviane) [4, с.158].

Нормандська кухня відображає вибір страв і способи їхнього готування, прийняті в Нормандії. Тут готують страви з м’яса та морепродуктів. У Нормандії немає виноградників, тому для готування страв використовується яблучний сидр (cidre), що також подається до традиційного стола самостійно. Крім того, широку популярність одержав нормандський кальвадос (calvados), тобто яблучна горілка, одержувана шляхом перегонки сидру. Знаменитою стравою є суп по-нормандськи (soupe normande). Традиційна також у Нормандії тарілка з дарунками моря (plateau de fruits de тег), що являє собою чудове сполучення сирих молюсків і варених ракоподібних. Нормандія - батьківщина знаменитого сиру «камамбер» (camembert).

Провансальська кухня відображає вибір страв і способи їхнього готування, характерні для провінції Прованс і сусідніх районів півдня Франції. Відрізняється більшою кількістю страв, приготовлених із продуктів моря (soupe de poisson), овочів (ratatouilles), спецій (pestou), особливо часнику, а також цибулі й сала. Великою популярністю користуються юшка по-марсельськи (bouillabaisse), суп-жульєн по-лангедокськи (julienne languedocienne), яловичина тушкована по-провансальськи (daubeprovenQale), рагу із зайця по-ландськи (civet de liuvre landais), пюре з часником (soupe a Vail) [5].

Французький регіон Hauts-de-France отримав важливу нагороду від президента Міжнародного інституту гастрономії, культури, мистецтв і туризму (IG-CAT) 10 жовтня 2022 року - титул «Європейського регіону гастрономії 2023». Церемонія дала можливість усім зацікавленим сторонам приєднатися до програми «Європейський регіон гастрономії 2023».

Основною метою гастрономічних заходів регіону у 2023 році є побудова оновленої ідентичності Hauts-de-France за умови поєднання найсильніших цінностей: гостинності, товариськості, обміну досвідом та творчості місцевих шеф-кухарів, виробників, майстрів, громад, агропродовольчих компаній, державних установ, шкіл, навчальних закладів, студентів та багатьох інших суб’єктів.

Популяризація культури харчування регіону можлива лише за умови активного партнерства багатьох секторів економіки, а саме: охорони здоров’я, освіти, сільського господарства, мистецтва, сфери гостинності тощо.

Організація гастрономічних турів у Франції сприятиме:

  • створенню нових робочих місць, впровадженню гастрономічних інновацій;
  • кулінарному і культурному вихованню;
  • стимулюванню екологічної стійкості в туристичному, готельному та сільськогосподарському секторах;
  • використанню та підтримці передового досвіду сільських та міських громад, створенню умов для обміну передовим досвідом;
  • покращенню здоров’я та добробуту населення.

Список використаних джерел

1. Петлін І.В., Гузій А.О. Перспективи розвитку пивного туризму в Україні // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ,16-17 листопада 2021 р.). С.72-74.
2. Петлін І.В., Ткач А. Особливості розвитку гастрономічного туризму в діяльності туристичного оператора «Відвідай» // Туристичний та готельно-ресторанний бізнес: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Старобільськ,16-17 листопада 2021 р.). С.76-79.
3. Ощипок І.М., Пономарьов П.Х., Філь М.І. Кухні народів світу: навч. посіб. Львів: Видавництво «Магнолія 2006», 2015. С.245.
4. Тучковська І.І., Полотай Б.Я. Особливості гастрономічного туризму у Франції // Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2017. Вип.53. С.156-159.
5. Shenoy S.S. Food Tourism and the Culinary Tourist. Clemson University, 2005. 219 p.