Плецан Х.В., Сахарчук С.В.
Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 14-15 листопада 2019 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2019. 279 с. С.131-133.

Сучасні тенденції збереження нематеріальної спадщини як складової ринку туристичних послуг

Нині, питання збереження нематеріальної спадщини України набуває особливої актуальності. Наша держава перебуває в складному становищі через всеохоплюючі процеси глобалізації, різні політичні та економічні виклики. Проте, незважаючи на усі труднощі, сьогодення - етап розвитку та переоцінки культурної і духовної самосвідомості українців. Актуалізується розвиток інноваційних тенденцій збереження нематеріальної культурної спадщини, що є реальною можливістю розширити перспективу розвитку туризму в Україні.

Важливо зазначити, що майже в кожному регіоні України наявні цінності нематеріальної спадщини, що сприяє взаємному розумінню культури різних громад, виховує повагу до них, допомагає в проведенні міжкультурного діалогу.

Нематеріальна культурна спадщина - звичаї, форми показу та вираження, знання, навички, що передаються від покоління до покоління, постійно відтворююся спільнотами та групами під впливом їхнього досвіду, оточення, взаємодії з природою, історією та формують у них почуття самобутності та наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного розмаїття і творчості людини [1].

В значенні Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, вона виявляється, у таких сферах:

• усних традиціях та формах вираження, зокрема в мові як носії нематеріальної культурної спадщини;
• виконавському мистецтві;
• звичаях, обрядах, святкуваннях;
• знаннях та практиці, що стосуються природи та всесвіту;
• традиційних ремеслах.

Одним із аргументів щодо важливості збереження нематеріальної культурної спадщини є значна її роль у формуванні національної ідентичності, як певної соціологічної групи, так і конкретної особистості.

Вагомим показником є те, що нематеріальна культурна спадщина певного регіону, окрім привабливості та привернення уваги до нього туристів, може стати активом розвитку даного виду діяльності цього регіону, а в подальшому буде складовою формування патріотизму та думки про причетність людини до збереження етнічних особливостей свого регіону.

Під час розробки іміджевих брендів, варто більш зосереджувати увагу саме на нематеріальній спадщині, що стане чинником виразнішого уявлення про культуру цього регіону та зможе сформувати його етнографічний образ.

Якщо говорити про імідж країни, то нематеріальна культурні цінності сприяють міжнародному визнанню та є важливою складовою у формуванні враження про її культурне становище.

Нерозуміння того, що кожен з нас є відповідальним за збереження нематеріальної культурної спадщини, призвело до засилля в нашу культуру чужих елементів, а так само до інтеграції в традиційну мовну культуру колосальної кількості іноземних слів, сленгів, слів-паразитів.

Загроза істотного зменшення культурної різноманітності є дуже серйозною. Тому охорона, збереження нематеріальної спадщини, розвиток традиційної культури набувають особливо важливого значення у зв’язку реалізації народами духовно творчого потенціалу їх традиційної культури, яка є головним чинником збереження та розвитку мови, відродження національної свідомості.

Виходячи із зазначеної вище проблематики, раціонально розпочинати свою діяльність з популяризації та збереження культурної спадщини безпосередньо саме з просвітницької складової, тобто на початковому етапі направити всі ресурси на те, щоб донести до населення першочергову важливість збереження нематеріальної культурної спадщини, як носія мовного та національного коду, традицій, звичаїв.

Оскільки на сьогоднішні день ринок туристичних послуг складно уявити без маркетингових комунікацій, рекомендується їх залучення задля популяризації. Це можуть бути різні вітальні сувеніри, буклети, листівки, довідники, що водночас є привабливим для туристів, а також містять інформаційний характер.

Збоку держави, слід звернути увагу на необхідність підготовки кадрів у сфері управління нематеріальної спадщини та надавати великого значення освітнім програмам даної сфери. Для того, щоб з кожним роком зростала кількість туристів бажаючих відвідати фестивалі чи ярмарки частиною організації яких є виступи фольклорних колективів, варто надавати фінансову підтримку для народної творчості, безпосередньо, самим фольклористам.

Зазначимо, що у сучасному світі, вдало розроблена політика у сфері нематеріальної культурної спадщини може стати вагомим фактором економічного зростання та зміцнення соціальної єдності.

Позитивним фактом щодо збереження нематеріальної спадщини України є те, що з 2018 року Міністерство культури розпочало співпрацю з компанією Google у питанні підготовки Інтернет ресурсу «Нематеріальна культурна спадщина», яка є частиною проекту «Автентична Україна».

Таким чином, нематеріальна культурна спадщина - генетичний код українського суспільства, основа національної самобутності та самосвідомості. Національна спадщина потребує як її збереження та популяризації на державному рівні, так і підтримки з боку соціологічних груп різних регіонів. Перконані, зберігаючи культурну самобутність, можна забезпечити розвиток єдиної та сильної держави з великою культурною спадщиною, а також досягнути покращення туристичного потенціалу нашої країни.