Погасій С.О., Курашова А.О.
Матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції розвитку індустрії туризму
та гостинності: глобальні виклики»
(м. Харків, 15 квітня 2025 р.). Харків:
ХНУМГ імені О.М. Бекетова, 2025. 425 с. С.307-311.

Екскурсійна діяльність як ефективний інструмент популяризації та відновлення привабливості територіальних громад у повоєнний період

В сучасних умовах, для яких характерно усвідомлення і подолання наслідків збройного конфлікту, екскурсійна діяльність набуває особливого значення як один із ключових інструментів відновлення соціокультурного потенціалу та підвищення туристичної привабливості територіальних громад.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-IX від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», у межах адміністративно-територіальної реформи було здійснено масштабну реорганізацію субрегіонального рівня управління, що, зокрема, включала формування нової системи територіальних громад. У результаті цієї реформи на території України було визначено 1469 територіальних громад, які стали базовими одиницями місцевого самоврядування. Серед них: 409 міських територіальних громад, адміністративними центрами яких визначено міста; 435 селищних територіальних громад з центрами у селищах міського типу; а також 625 сільських територіальних громад, центрами яких стали села [1-3].

Структура територіальних громад в Україні характеризується певними регіональними відмінностями, зумовленими історико-географічними, соціально-економічними та демографічними чинниками. У регіонах із переважно аграрним способом господарювання, таких як Одеська, Рівненська та Черкаська області, домінують сільські територіальні громади. Загалом саме сільські громади становлять найбільшу частку серед усіх типів громад. Водночас в областях із високим рівнем урбанізації спостерігається зростання частки міських громад. Зокрема, найбільша концентрація міських територіальних громад зафіксована в економічно розвинених та щільно заселених регіонах, таких як Дніпропетровська та Донецька області. У центральній частині країни, зокрема у Вінницькій та Полтавській областях, спостерігається відносна рівновага між кількістю сільських, міських та селищних громад. Загалом процес децентралізації сприяв формуванню більш ефективної системи місцевого самоврядування, однак при розробці та впровадженні стратегій розвитку територій доцільно враховувати регіональні особливості розміщення та типології громад.

Фінансова спроможність територіальних громад в Україні забезпечується через різноманітні джерела надходжень, серед яких - кошти державного бюджету, іноземні інвестиції, доходи від підприємницької та господарської діяльності тощо. На початковому етапі формування громад особливу роль відіграє державна фінансова підтримка. Зокрема, відповідно до статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачено, що держава здійснює підтримку процесу добровільного об’єднання громад, надаючи субвенції з державного бюджету для створення та розвитку інфраструктури об’єднаних територіальних громад [4].

Територіальні громади наділені правом самостійно розпоряджатися фінансовими ресурсами, що надходять до їхніх бюджетів, що створює підґрунтя для більш ефективного управління місцевим розвитком. Водночас важливою складовою фінансової автономії громад є доходи, отримані від реалізації власних ініціатив і проєктів. Одним із перспективних напрямів такої діяльності, зокрема для значної частини громад, є розвиток туристично-екскурсійної сфери, яка може стати додатковим джерелом поповнення бюджету та стимулом для економічного зростання територій.

Екскурсійна діяльність посідає важливе місце в структурі туристичної індустрії України, оскільки саме вона забезпечує глибоке ознайомлення як вітчизняних, так і іноземних туристів з історико-культурним надбанням, природними особливостями, традиціями та звичаями різних регіонів країни. Навіть в умовах повномасштабної війни, екскурсійна справа зберігає свою актуальність як інструмент промоції регіонів, підтримки економіки місцевих громад та механізм збереження культурної спадщини.

Сучасні екскурсії є складовою частиною комплексу туристичних послуг і відіграють ключову роль у формуванні позитивного іміджу територій. Вони сприяють розкриттю туристичного потенціалу регіонів, демонструючи унікальні природні ландшафти, архітектурні пам’ятки, етнографічні об’єкти. Завдяки екскурсійній діяльності активізується міжкультурна взаємодія в контексті міжнародного туризму.

Крім того, екскурсійна справа виконує важливу соціально-економічну функцію: вона сприяє створенню нових робочих місць, стимулює розвиток малого і середнього підприємництва, а також забезпечує надходження до місцевих бюджетів через реалізацію туристичних продуктів і супутніх послуг. У перспективі розвиток екскурсійної інфраструктури може стати чинником сталого зростання локальних економік та збереження ідентичності українських територій. Місцеві територіальні громади відіграють ключову роль у розвитку туристичної сфери та популяризації культурної спадщини України. Саме на рівні громад формуються численні ініціативи, що сприяють створенню оригінальних туристичних продуктів, орієнтованих як на внутрішню, так і на міжнародну туристичну аудиторію. Особливий потенціал у справі промоції територій належить екскурсійній діяльності, яка є дієвим інструментом формування туристичної привабливості громад.

Громади, розташовані у великих містах, здебільшого вже мають усталений туристичний імідж та розвинену інфраструктуру, що значно полегшує залучення туристичних потоків. Водночас селищні та сільські громади здебільшого залишаються поза увагою широкого кола туристів, що обумовлює розвиток екскурсійних маршрутів. Розробка й організація екскурсій, які б висвітлювали історичну спадщину, культурні традиції та сучасні досягнення таких громад, є важливим кроком на шляху до їхньої туристичної активізації. Особливої актуальності ці процеси набувають у повоєнний період, коли важливим завданням стає не лише відновлення історичної пам’яті, а й вшанування новітніх героїв і подій, пов’язаних із воєнним опором і визвольними змаганнями на території конкретних громад.

Кожна громада володіє унікальним набором історико-культурних, природних або етнографічних ресурсів, які можуть бути цікаві туристам. До таких ресурсів належать традиційні ремесла, гастрономічні практики, місцеві легенди, сакральні об’єкти та природні пам’ятки. Розвиток екскурсійної справи стимулює зайнятість населення, забезпечуючи робочі місця для екскурсоводів, працівників закладів гостинності, майстрів народних промислів та інших представників туристичної інфраструктури.

Це сприяє збереженню людського капіталу в громадах, зменшує відтік працездатного населення та створює умови для соціально-економічного зростання на місцевому рівні.

Завдяки участі у грантових програмах громади мають змогу впроваджувати сучасні цифрові рішення, зокрема створювати віртуальні екскурсії, інтерактивні мапи та мультимедійні онлайн-ресурси для популяризації своїх туристичних маршрутів. Такі підходи забезпечують доступність туристичних продуктів для ширшої аудиторії, включаючи людей з обмеженими фізичними можливостями, осіб літнього віку та іноземних туристів, що значно розширює потенціал екскурсійної діяльності на місцях.

Відвідування туристами територіальних громад супроводжуються витратами на проживання, харчування, придбання сувенірної продукції, відвідування розважальних заходів, що безпосередньо сприяє розвитку місцевого малого бізнесу та формуванню додаткових надходжень до бюджету громади. Зокрема, організація ярмарків народних ремесел створює можливість реалізації автентичної продукції, що, у свою чергу, забезпечує фінансову підтримку місцевим майстрам і ремісникам.

Реалізація туристичних проєктів також має важливий соціальний вимір, оскільки здатна згуртувати мешканців громади навколо спільної мети. Залучення місцевого населення до процесу проєктування туристичних маршрутів стимулює колективну відповідальність та активізує громадське життя, формуючи умови для сталого розвитку території.

Екскурсійна діяльність виступає ефективним інструментом збереження і популяризації культурної ідентичності громади. Вона дозволяє актуалізувати та передати наступним поколінням традиційні ремесла, фольклор, звичаї та обряди.

Особливого значення набуває розробка тематичних екскурсій, присвячених маловідомим, але перспективним об’єктам туристичного інтересу в окремих громадах. Такий підхід має практичну значущість у сучасних умовах, коли стрімко зростає попит на внутрішній туризм. Обмеження виїзду за кордон, а також наявність значної кількості внутрішньо переміщених осіб створюють передумови для інтенсивного розвитку туристичних послуг на внутрішньому ринку.

Організація екскурсій на території громад є прикладом взаємовигідної діяльності: з одного боку, вона сприяє економічному пожвавленню та соціальній активізації громад, а з іншого - забезпечує розвиток самої екскурсійної справи. Велике різноманіття локальних культурних, природних і соціальних характеристик потребує впровадження нових методологічних підходів до проведення екскурсій, що, своєю чергою, відкриває широкі можливості для фахівців у сфері туризму й екскурсійної діяльності.

Крім того, організація екскурсій на місцевому рівні стимулює утримання у належному стані туристично привабливих об’єктів і територій, що водночас створює додаткові робочі місця та розширює зайнятість серед місцевого населення. Залучення внутрішніх і міжнародних екскурсантів до унікальних екскурсій сприяє промоції природних ресурсів, архітектурних ансамблів та історико-культурних пам’яток, що розташовані в межах територіальних громад. Такі екскурсії також можуть стати ефективним каналом для висвітлення як досягнень, так і актуальних проблем, з якими стикаються громади на сучасному етапі.

Таким чином, роль екскурсійної діяльності полягає не лише в ознайомленні відвідувачів з історико-культурною спадщиною регіону, але й у сприянні формуванню позитивного іміджу громад, налагодженню міжрегіональних і міжнародних зв’язків, активізації економічних процесів та інтеграції постраждалих територій у загальнонаціональний простір сталого розвитку.

Список літератури

1. Про утворення та ліквідацію районів: Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. №807-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-20.
2. Єдиний державний реєстр територіальних громад. URL: https://opendatabot.ua/open/otg.
3. Територіальні громади. Децентралізація в Україні. URL: https://decentralization.ua/newgromada.
4. Про добровільне об’єднання територіальних громад: Закон України від 5.02.2015 р. №157-VIII від URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19.