Рева Т.Ю.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.338-341.

Аналіз стану туризму в Україні під час війни

Повномасштабне вторгнення в Україну суттєво вплинуло на наш малий і великий бізнес. Один з бізнес-напрямків, який постраждав найбільше під час війни - це туризм. З початком повномасштабного вторгнення частина туристичних компаній закрилась, деякі підприємства переорієнтували свою діяльність на волонтерство - використовували свої автобуси для евакуації біженців та організовували закупівлю гуманітарної допомоги з-за кордонну.

туризм в Україні під час війни

Спочатку війни про відновлення основної діяльності туристичні компанії тривалий час навіть не думали. Але в середньому туристична галузь за перше півріччя 2022 року змогла заплатити у держбюджет лише на 25,7% менше податків, ніж на цей самий період торік. Кількість компаній зменшилась на 24,5%, приватних підприємців - на 13,5%. Найбільше держбюджет отримав надходження від сплати податків готелям та санаторіями - майже 461 млн. грн. На жаль ця сума на 30% менша, ніж торік. Також великі втрати в цьому році мали турбази, дитячі табори, кемпінги. Вони сплатили на 59% менше податку. А от туристичні агентства принесли до держбюджету на 41% коштів більше. Це відбулось в завдяки ранньому бронюванню. Втім, війна суттєво позначилася на роботі туроператорів - за півріччя зафіксовано спад на 21% від їх діяльності.

Найбільше податків від туризму отримано в наступних регіонах:

Таким чином, бачимо, що туризм в Україні все ж існує певним чином. Так, під час війни екотуризм залишається популярним серед українців, зокрема на Заході. На Закарпатті подорожуючим більш за все сподобались природні локації: походи до Боржаві, шум водоспаду Шипіт, краєвиди на гори та полонини. Також дуже подобаються парки, де багато квітів, яскраві кольори - все те, що дозволяє перезавантажитись, адже природа лікує душі. Неменьш цікавить туристів один із безпечних варіантів екотуризму - це відвідування печер. Наприклад серед тернопільських природних пам’яток знаковими є печери Оптимістична і Млинки, також печери Вертеба і Кришталева - це екскурсійні печери, у ячких обладнані екскурсійні маршрути. Вертеба цікавить туристів перш за все тим , що в ній були знайдені залишки побуту трипільців.

На жаль в діловому туризму відбулась повна зупинка. Від 24 лютого цього року ні для локального бізнесу, ні тим паче для іноземних учасників проведення чогось суттєвого в Україні не на часі й надто небезпечно. Хоча слід наголосити, що діловий туризм почав «страждати» ще за часів COVID-19, який навчив нас організовувати бізнесові заходи онлайн без відчутної втрати їх якості та результативності. Ймовірніше, відродження ділового туризму почнеться не з класичних бізнесових заходів. а з великих подій, ініційованих країнами-партнерами України після закінчення війни. Саме такі події мають перезапустити інвестиції, та в ще більшій мірі призвести нас до інвесторів у сфері економіки.

Внутрішній туризм під час воєнного стану знаходиться у неоднозначній ситуації: начебто не все так погано, як з іноземним туризмом, але й не все так просто. Тому що не треба плутати туриста і тимчасово переміщених осіб, які виїхали вимушено - втративши свої домівки, рятуючи себе та родину. Так, ці люди живуть у готелях, харчуються в ресторанах, платять здебільшого туристичний збір, підтримуючи готельну сферу, інколи дозволяючи власникам заробляти за весняний сезон більше, аніж за весь попередній рік.

В’їзний туризм, нажаль зовсім втратив свій туристичного трафіку - його не буде доки триматиме війна. Бо питання безпеки для туриста з будь-якої країни - «номер один» упродовж всієї подорожі. Звичайно ж розквіт на подорожі до нашої країни ще попереду.

Про курортний сезон на разі багато не можна сказати, тому що війна його зруйнувала на 90%, а значна частина морського узбережжя тимчасово окупована. Там, де всеж є доступ до моря, небезпечно бо є ризик обстрілів та мін. Потрібно вже зараз думати про суттєву модернізацію, в тому числі й відновлення роботи курортних готелів з позиції безпеки. Бо нова реальність буде диктувати запит від гостей щодо наявності бомбосховищ в закладах гостинності, а вже потім щодо рівня інших сервісів та опцій.

Також з’явились проблемами з кадрами, так як велика кількість працівників готелів, ресторанів, туристичних фірм їдуть до інших країн в пошуку безпеки та роботи. І якщо війна затягнеться на рік та довше - значна частина тих, хто знайшов роботу за кордоном, буде вирішувати як жити далі: залишатись жити там чи повертатись до України.

Таким чином, подальші перспективи туристичної галузі доволє неоднозначні. Зараз. під час війни, доволі складно робити довгострокові прогнози, тому що багато факторів залишаються невідомими. З одного боку, сильні руйнування інфраструктури, житлового фонду, підприємств, що сильно впливає на рівень життя громадян, а з іншого - це можлива медійна зацікавленість в Україні. яка може бути конвертована в туристичний бренд після війни. Зрозуміло, що після закінчення війни скоріше за все поступово буде відновлятися в’їзний туризм, принаймні, передумови для цього є. Й тут головним фактором стане швидкість відновлення економіки та відбудови аеропортів. У будь-якому випадку, туризм буде розвиватись адже бажання людей подорожувати зберігаються навіть у найскладніших обставинах.

Отож, війна виявилась майже руйнівною для туристичного бізнесу в Україні. Закритий повітряний простір, складнощі з оплатою й нестабільна безпекова ситуація, здавалося, звели нанівець усі необхідні умови для «виживання» туризму. Проте, незважаючи на всю складність обставин, український турбізнес продовжує функціонувати. Він адаптується до нових реалій, шукаючи обхідні шляхи, створюючи засади для свого майбутнього розвитку та працюючи заради єдиної спільної мети - перемоги України.

Література

1. Барсукова О. Подорожі під час війни: де дозволено відпочивати і як безпечно організувати мандрівку. URL: https://life.pravda.com.ua/travel/2022/06/20/249177/.