Щука Г.П., Ковальська Л.В., Безрученков Ю.В.
Індустрія туризму і гостинності в Центральній
та Східній Європі. 2022. Вип.7. С.70-76.

Подієвий туризм: уточнення базових характеристик

Анотація. У статті представлено наукову позицію авторів щодо базових характеристик подієвого туризму. Увага до даного виду спеціалізованого туризму викликана такими факторами як, по-перше, зростання кількості подорожуючих з метою участі або споглядання певного заходу, по-друге, властивостями даного явища, яке дозволяє збільшити кількість туристичних прибуттів та витрат, подолати традиційні для туризму сезонні коливання; сформувати позитивний імідж туристичної дестинації і досягти економічного процвітання навіть за відсутності туристичних ресурсів, по-третє, зацікавленістю громадськості в розвитку подієвого туризму в Україні. Встановлено, що наявні дослідження даного феномену у більшості випадків присвячені опису успішних івентів чи дестинацій, які ефективно розвиваються за рахунок подієвого туризму. Натомість сутність та базові характеристики поняття залишаються дискусійними. Подієвий туризм також ще називають івент-туризмом, івентивним туризмом та event-туризмом, оскільки «подія» в англійській мові - event, в українській транслітерації - івент. Подієвий туризм виступає одночасно інструментом мотивації туриста та розвитку дестинації, процесом споживання туристичної послуги, властивістю подорожі та спеціалізованим видом туризму і класифікується за масштабом та тематикою події, цілями та професійними напрямками, складом учасників та типом організаторів. Результатом неоднорідності даного явища є формування окремих сегментів споживачів кожного з підвидів подієвого туризму не лише за типом події (спортивна, мистецька, політична, релігійна та ін.), але й за її масштабністю (глобальні, регіональні, місцеві) та іншими характеристиками. Відповідно, потреби та очікування споживачів кожного з типів івент-турів відрізняються, як і можливості дестинації організувати ту чи іншу подію. Звідси, подієвий туризм забезпечує ефективний розвиток туристичної дестинації лише в тому випадку, коли вірно визначено її туристичний потенціал, пропозицію (івентивний портфель) сформовано відповідно до потреб споживача і проведено велику маркетингову роботу до залученню туристів.

Ключові слова: подієвий туризм, івент-туризм, івентивний туризм, event-туризм, МІСЕ туризм, подія.

Постановка проблеми. Поняття «подієвий туризм», незважаючи на більш ніж тисячолітню історію самого явища, було введено в обіг у 1987 р. Департаментом туризму та реклами Нової Зеландії і вже за два десятиліття, як відзначають D. Getz та S.J. Page, утвердилося, як у сфері туризму, так і в дослідницькому співтоваристві [2, с.597].

Більшість науковців, аналізуючи зростання даного сектору туризму, визнають його вражаючим, оскільки він дозволяє:

  • усунути диспропорції регіонального соціально-економічного розвитку;
  • збільшити кількість туристів і перетворити їх на лояльних споживачів, забезпечуючи тим самим повторні відвідування дестинації;
  • подолати традиційні для туризму сезонні коливання;
  • збільшити тривалість перебування та кількість витрат відвідувача;
  • послідовно формувати позитивний імідж туристичної дестинації;
  • розвивати сферу туризму навіть за відсутності туристичних ресурсів та ін. [2; 11; 17].

Очевидно, що такі безперечні переваги привертають увагу науковців до визначення сутності даного виду туризму, специфіки його організації та перспектив розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кількість досліджень, присвячених питанням розвитку подієвого туризму, з кожним роком зростає. За період 2008-2014 рр. - це більше 1000 публікацій у виданнях SCOPUS. На жаль, більшість робіт мають описовий характер: замальовки певної події або ряду подій в окремо взятому регіоні; і лише побічно торкаються сутності подієвого туризму [2, с.594].

Найбільш відомими (з точки зору цитування вітчизняними науковцями) є дослідження зарубіжних науковців: D. Getz, S.J. Page [1; 2], У. Хальцбаур [21], О. Алєксєєвої [5] та О. Бабкіна [6]. Серед українських учених варто відзначити ґрунтовне дослідження К. Вовк [9]. Крім того, у різні роки тих чи інших аспектів івент-туризму торкалися в своїх робота О. Бейдик, Н. Новосад, О. Топалова [7], А. Парфіненко [17], І. Писарева, О. Радіонова, М. Приходько [18], Ю. Забалдіна, А. Тараненко [12] та ін.

Складність подієвого туризму як предмету наукового дослідження простежується в різноманітності та суперечливості позицій названих науковців щодо визначення сутності даного явища, його ключових характеристик, ресурсного забезпечення, виконуваних функцій та іншого. Очевидно, що така неузгодженість стримує можливості його розвитку на теренах України.

Тому, метою даного дослідження є критична оцінка та уточнення основних характеристик подієвого туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ускладнення, які виникають у процесі вивчення подієвого туризму, значною мірою детерміновані його подвійною природою - явище поєднує в собі два окремих феномени: туризм та подію, і формується під впливом двох сфер: туризму та івентів, кожна з яких наразі перебуває в тренді, демонструючи, незважаючи на негативні зовнішні чинники (пандемію, російську агресію та ін.), достатньо високі темпи розвитку. При цьому для обох названих сфер також характерні термінологічна невизначеність, суперечливість та дискусійність ряду позицій.

Так, науковці розглядають туризм як:

  • вид мандрування;
  • тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання;
  • маршрут переміщення;
  • соціо-еколого-економічну систему;
  • вид економічної діяльності;
  • галузь світової економіки;
  • особливий вид споживання матеріальних та духовних благ;
  • форму міграції населення, складний соціокультурний та історичний феномен [20, с.114], що пояснюється багатоаспектністю самого явища.
Поняття подія трактується як:
  • явище, факт суспільного або особистого життя, що порушує його звичний хід; що-небудь важливе, видатне [4];
  • явище громадського життя, що проводиться з метою притягнення уваги конкретної аудиторії до компанії (організації, групи осіб), їх діяльності та продуктам [19, с.21];
  • заходи з метою створення рекламного повідомлення, залучення туристів, занурення учасників в унікальну атмосферу території [18, с.108].

В теорії та практиці туризму поряд з поняттям «подія» як синонімічні використовуються також терміни «event» (з англ. - подія) та результат його національної транслітерації - «івент», звідси: подієвий туризм, event-туризм, івент-туризм та івентивний туризм.

Окремі науковці наголошують на тому, що поняття «event» включає в себе смислові відтінки сприятливого випадку, тому означають не будь-яку, а лише виняткову подію, і вводять в обіг поняття «спеціальна подія» [13, с.220-221; 18, с.9-10; 21, с.5]. Звідси, івент - запланована соціально-суспільна подія (захід, церемонія, шоу), що відбувається в певний час, із певною метою та має певний резонанс для суспільства [14, с.107].

Наслідком неоднозначного трактування таких явищ як туризм та подія є суперечливість у визначенні поняття «подієвий туризм», який розглядається одночасно як інструмент, процес, властивість та вид туризму [9, с.34]. Проте маємо визнати, що вказані підходи не суперечать один одному й відображають різні сторони даного феномену.

Як і у випадку з усіма формами туристичних подорожей, подієвий туризм потрібно розглядати з позиції попиту та пропозиції (D. Getz, S.J. Page [2, с.600]). Пропозиція в подієвому туризмі існує у вигляді туристичного продукту, який формується навколо конкретної події. Саме участь у яскравих подіях робить цю туристичну пропозицію унікальною [7, с.31].

Подія як явище, більш досліджене науковцями, порівняно з подієвим туризмом. Ученими визначено значну кількість критеріїв для встановлення типів та видів подій: за змістом, розміром і масштабом проведення, за періодичністю та тривалістю, за складом учасників та типом організаторів, за цілями та професійними напрямками тощо.

Як справедливо відзначає D. Getz [1, с.282] майже всі події мають туристичний характер і суспільне значення, але лише деякі з них здатні створити великий туристичний попит. Зупинимося на тих, які найбільше спонукають людину до подорожі.

З цієї точки зору цікавою видається класифікація, запропонована T. Marris (рис. 1).

Класифікація івентів за періодичністю та кількістю відвідувачів
Рис. 1. Класифікація івентів за періодичністю та кількістю відвідувачів

Джерело: [2, с.596].

Незважаючи на те, що це результати дослідження 1987 р., вони, як стверджує D. Getz, залишаються актуальними. Тому висновки ряду науковців на рахунок того, що на базі локальних та регіональних подій, які у великих кількостях проводилися в усіх регіонах нашої країни, можна успішно розвивати подієвий туризм, на наш погляд, виглядають передчасними.

Проте, це не означає, що івенти регіонального та локального рівнів не затребувані туристами. Якщо говорити про первинних споживачів подієвих турів (основним мотивом подорожі яких є участь або споглядання певного івенту), то дійсно, досить складно зацікавити сучасного вибагливого туриста днем села чи локальним фестивалем. Натомість вторинні споживачі (туристи, які знаходяться в дестинації з іншою метою) можуть стати вдячними відвідувачами цих подій.

D. Getz та S.J. Page, посилаючись на думку В. Trauer, підкреслюють важливість розрізняти внутрішню та зовнішню мотивації споживача при виборі івент-турів. Науковці стверджують, що участь у спортивних заходах або фестивалях є частиною подорожей для відпочинку (в основі - внутрішні мотиви, які визначають спосіб проведення дозвілля), тоді як конференції - це ділові поїздки, пов’язані з роботою та кар’єрним зростанням. Участь у такого роду івент-турах викликана зовнішніми мотивами. Цей факт важливо враховувати при визначенні хто і чому їде на заходи, а також хто відвідує події під час подорожі [2, с.600].

З точки зору формування туристичної пропозиції доцільно визначити портрет типового споживача. Проте, у випадку з подієвим туризмом це неможливо. Порівняємо характеристики туристів спортивно-подієвого та культурно-подієвого туризму, зроблені D. Getz. У першому випадку це мандрівники 45 років, які мали дітей і були зайняті повний робочий день [1, с.274], тоді як у другому - це переважно жінки 45-64 років, з доходом вище середнього та, частково, вищою освітою [1, с.277]. Очевидно, що портрет учасників міжнародних ділових івентів також буде відрізнятися від описаних вище. Ми навіть не можемо стверджувати, що всі споживачі івент-турів належать до категорії активних туристів, оскільки окремі з них подорожують під впливом зовнішніх мотивів.

Для зручності сегментування туристичного ринку науковці класифікують подієвий туризм за типами подій: спортивний подієвий туризм, виставковий туризм, фестивальний туризм і т.д. Треба сказати, що це не єдина, хоча і досить поширена класифікація. Найбільш розгалужену класифікацію поді-євого туризму надали казахські науковці: за масштабом події, за цілями, за професійними напрямками, за тематикою події, за складом учасників, за типом організаторів [8, с.145].

Класифікація дає можливість визначити ресурси (фінансові, кадрові, фізичні, політичні, технічні та ін.), необхідні для розвитку того чи іншого підвиду подієвого туризму. Мова йде не лише про наявність відповідних об’єктів (спортивні стадіони, конференц-центри, виставкові зали, мистецькі комплекси тощо), але й про можливість забезпечити певний рівень заходу (міжнародний, національний, регіональний), визначити його вплив на розвиток дестинації, прорахувати економічну ефективність, встановити наявність (чи відсутність) прив’язки до сезону тощо.

Збалансувати ресурси та потреби дестинації можливо за допомогою портфельного підходу, який передбачає організацію цілого ряду подій, різних за типом та розмірами [1, с.145; 12].

Проте, навіть гарно збалансований портфель івентів не гарантує відразу значні прибутки. І цьому є багато причин. Насамперед, це необхідність узгодження інтересів усіх стейкхолдерів (туристів, туристичних фірм, органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості, тощо) та неможливість передбачити попит на подію, особливо якщо вона проводиться вперше. Більшість мегаподій все ж таки прив’язані до певного сезону, і вимагають значного кадрового забезпечення, тоді як у міжсезоння традиційно плануються події регіонального та локального рівнів, розраховані на внутрішнього і менш забезпеченого споживача, і ці івенти не передбачають залучення великої кількості працівників. Ефективність заходу може бути як економічна, так і комунікативна [16, с.357], до того ж відстрочена в часі.

Відсутні однозначні прогнози щодо перспектив розвитку даного виду туризму: D. Getz наголошує на зростанні попиту на спортивно-подієві тури (мова йде про США) [1, с.276], тоді як С. Донських допускає, що внаслідок старіння населення в Європі інтерес до спортивних івентів буде знижуватися, а інтерес до тихих та спокійних видів відпочинку (наприклад, кіно- та театральних фестивалів) зростати [11, с.46]. Громадськість окремих дестинацій не хоче бачити у себе туристів і відмовляється від проведення мега-подій, як це зробила Баварія [15], в той же час між 2003 та 2015 рр. мали місце близько 130 випадків, коли туристи бойкотували ті чи інші території чи заходи [3, с.1].

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Отже, івент-туризм - це соціальне, культурне, економічне явище, що передбачає подорож людей за межі їхнього проживання з метою участі або споглядання певної події, та діяльність юридичних та фізичних осіб, які цю подорож забезпечують. Не кожна подія може привабити туриста, тому мова йде про необхідність надати заходу рис винятковості.

Подієвий туризм одночасно є інструментом, процесом, властивістю та видом туризму і класифікується за масштабом та тематикою події, цілями, професійними напрямками, складом учасників та типом організаторів.

Подієвий туризм варто розвивати як форму м’якого туризму, що добре пристосовується до місцевого різноманіття, оскільки різні його типи вимагають різного ресурсного забезпечення. Він може бути ефективним інструментом розвитку туристичної дестинації за умови збалансованості та продуманості івент-пропозиції, дозволяє подолати сезонні коливання, збільшити тривалість перебування туристів та ін.

Але при цьому потрібно чітко розуміти, що кожен з типів івент-туризму має свого споживача, відповідно до потреб, очікувань і вподобань якого необхідно формувати турпродукт. Кожна туристична дестинація має туристичний потенціал, який може бути достатнім для розвитку одного типу і обмеженим - для розвитку іншого. Збалансувати попит та пропозицію можуть ті фахівці туризму, які мають відповідні компетентності з івент-менеджменту. Це є темою подальших досліджень.

Література

1. Getz D. Event Management and Event Tourism. 2nd Ed. 2004. 520 р.
2. Getz D., Page, S.J. Progress and Prospects for Event Tourism Research // Tourism Management. 2016. Vol.52. pp.593-631.
3. Yua Q., McManusb R., Yenc D.A., Lid X. Tourism Boycotts and Animosity: а Study of Seven Events // Annals of Tourism Research. 2020. Vol.80.
4. Подія // Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/s/podija.
5. Алексеева О.В. Событийный туризм как фактор социально-экономического развития региона: автореф. дисс... к.э.н. М., 2012. 24 с.
6. Бабкин А.В. Специальные виды туризма. Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. 252 с.
7. Бейдик О.О., Новосад Н.О., Топалова О.І. Чинники розвитку та особливості подієвого туризму // Часопис картографії. 2016. Вип.16. С.125-131.
8. Бейсембинова А.С., Молдагалиева А.Е. Событийный туризм: понятия, виды, классификация // Journal of Geography and Environmental Management. 2017. №4(47). С.140-148.
9. Вовк К. Управління розвитком подієвого туризму в регіоні: дис... д-ра філ-фії. Харків, 2021. 264 с.
10. Даниленко О.О. Особливості та дискусійні аспекти понять «подія» та «івент» у ресторанному господарстві // Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі. 2022. Вип.6. С.12-18.
11. Донских С. Событийный туризм: уч.-метод. пособие. Минск, 2014. 112 с.
12. Забалдіна Ю. Б., Тараненко А. П. Формування івентивного портфеля туристичних дестинацій // Інтелект ХХІ. 2017. №5. С.48-52.
13. Максимовська Н., Поляничко А. Подієвий менеджмент як чинник інноваційного розвитку соціокультурної сфери // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2020. №3-4(97-98). С.218-227.
14. Молчанова С.А., Диха С.В. Подієвий менеджмент в системі організації просвітницьких заходів (досвід наукової бібліотеки ХНУ) // Книги і бібліотеки в глобалізованому світі: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 15-16 травня 2019 р.). Кам’янець-Подільський, 2019. С.106-113.
15. На одного конкурента менше: жителі Баварії відмовилися приймати Олімпіаду-2022. URL: https://gazeta.ua/articles/sport/_na-odnogo-konkurenta-menshe-zhiteli-bavariyi-vidmovilisya-prijmati-olimpiadu2022/525363.
16. Огієнко М., Огієнко А., Яковуник О. Методологічні підходи до оцінювання ефективності проведення туристичних подієвих заходів // Український журнал прикладної економіки. 2020. Т.5. №1. С.349-358.
17. Парфіненко А.Ю. Подієвий туризм як чинник формування туристичної привабливості міста // Географія та туризм. 2015. Вип.34. С.144-154.
18. Писарева І.В., Радіонова О.М., Приходько М.Д. Розвиток подієвого туризму та його вплив на просування території // Економічний простір. 2020. №161. С.104-109.
19. Повалій Т.Л., Світайло Н.Д. Івент-менеджмент: навчальний посібник. Суми, 2021. 198 c.
20. Саух І.В. Концептуальні основи формування системи туризму в Україні // Вісник ЖДТУ. 2016. №1(75). С.113-122.
21. Хальцбаур У., Йеттингер Э., Кнаусе Б., Мозер Р., Целлер М. Event-менеджмент. М., 2007. 384 с.

Shchuka Halyna, Kovalska Lesia, Bezruchenkov Yurii. Event Tourism: Specification of Basic Characteristics

Abstract. The article focuses on the authors’ scientific point of view regarding the basic characteristics of event tourism. Attention to this kind of specialized tourism is caused by such factors as, firstly - the increase in the number of travelers with the purpose of participating in or observing a certain event; secondly - the properties of this kind of tourism, which allows to increase the number of tourist arrivals and expenses, to overcome seasonal fluctuations, traditional for tourism, to form a positive image of the tourist destination and achieve economic prosperity even in the absence of tourist resources; thirdly - creation of public interest in the development of event tourism in Ukraine. It has been established that the available studies of this phenomenon in most cases are devoted to the description of successful events or destinations that are effectively developing due to event tourism. However, the essence and basic characteristics of the concept remain debatable. Event tourism is called this way, since «event» in English is, in Ukrainian transliteration, івент. Event tourism acts simultaneously as a tool for tourist motivation and destination development, the process of consumption of a tourist service, a characteristic of traveling and a specialized kind of tourism and is classified by the scale and theme of the event, goals and professional directions, the participants and organizers. The result of the heterogeneity of this phenomenon is the formation of separate segments of consumers in each of the subkinds of event tourism not only by the type of event (sports, artistic, political, religious, etc.), but also by its scale (global, regional, local) and other characteristics. Accordingly, the needs and expectations of consumers of each event tour differ, as well as the possibilities of the destination to organize this or that event. Hence, event tourism ensures the effective development of a tourist destination only if its tourist potential is correctly determined, the offer (event portfolio) is formed according to the needs of the consumer and extensive marketing work is carried out to attract tourists.

Key words: event-tourism, event, special event, МІСЕ tourism, festival tourism, mega event.

DOI: 10.32782/tourismhospcee-7-8.