Басюк Д.І., Матвієнко К.
Тези доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 14-15 листопада 2019 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2019. 279 с. С.55-59.

MICE-туризм на сучасному етапі як інструмент популяризації нематеріальної культурної спадщини

В останні роки все більш популярним стає діловий туризм - одна з найважливіших складових міжнародного туристичного ринку. Це не сучасний феномен, адже люди здавна відправлялися в подорожі, пов’язані з їх діяльністю, перш за все, з торгівлею. Він відноситься до видів туризму, які динамічно розвиваються. Цьому сприяють процеси глобалізації, всепроникна інтеграція в економічній і комунікативній сферах, в тому числі в області туризму. У ХХ ст. розвиток бізнес-туризму отримав більш потужний імпульс, ніж за всі попередні століття. Однак розвиток ділового туризму ще недостатньо висвітлено в науковій літературі.

Питання розвитку ділового туризму досліджуються як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. Особливості його становлення і організації розглядали І. Балабанов, А. Балабанов, М. Біржаков, В. Никифоров, А. Кирилов, Л. Волкова, О. Смирнова, М. Гасієв, Г. Папірян, Дж. Сварбрук, С. Хорнер, М. Ваннесте, Н.Дж. Холден, Р. Фрімен, Н. Еванс, Д. Кемпбел, Дж. Стоунхаус, Р. Девідсон, Б. Коуп і ін. Однак у вітчизняній науковій літературі питання теорії і практики ділового туризму досліджувалися фрагментарно. Класифікацією видів і форм туризму займалися Т. Ткаченко, О. Любіцева, Т. Сокол і ін. Сучасний стан та проблеми розвитку міжнародного ділового туризму вивчали М. Мальська, І. Пандяк, С. Уліганець, О. Коваль та ін.

Вивчення різних визначень ділового туризму дозволяє зробити висновок, що трактування терміна «діловий туризм» відповідають поняттю «business travel» (англ. - ділова подорож) - подорож з діловою і професійною цілями в робочий час без отримання доходу за місцем перебування. Отже, діловий туризм - це сукупність відношень і явищ, які виникають під час поїздок людей в робочий час, основною мотивацією яких є участь в ділових зустрічах, конгресах, конференціях, виставках, ярмарках і інсентив-заходах в місцях поза їх звичайного проживання і роботи.

Саме поняття business travel виникло відносно недавно. На Заході про нього заговорили як про прибутковий і самостійний вид туризму в 70-80-ті роки ХХ ст. Замість поняття business travel фахівці часто використовують термін-абревіатуру MICE: Meetings - Intentives - Conferences - Exibitions (ділові зустрічі - інсентив-туризм - конференції - виставки).

Діловий туризм володіє такими специфічними рисами: всесезонність, слабка залежність від природно-кліматичних умов, високодохідний туризм, наявність специфічної інфраструктури, висока прогнозованість, залучення до підготовки і здійснення ділової поїздки значного контингенту спеціального персоналу.

Діловий туризм має складну внутрішню структуру. Можна виділити дві основні його складові:

• класичні ділові поїздки - це в основному робота на виїзді (відрядження з конкретними службовими цілями, наприклад, реалізацією бізнес-функцій компаніями і фірмами, поїздки для укладення нових контрактів);
• MICE-поїздки - це, як правило, обслуговування бізнес-діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів та послуг, підготовка майбутніх договорів), тобто робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення співробітників).

Незважаючи на економічну невизначеність на деяких ринках, стихійні лиха та природні катаклізми, політичні і соціальні негаразди в ряді країн попит в сфері міжнародного туризму збільшується з кожним роком. Більше половини подорожей в світі здійснюються з метою розваг, відпочинку і проведення відпустки і канікул. Ця частка залишається відносно стабільною; росте частка поїздок з метою відвідання родичів, друзів і подорожей з оздоровчими, релігійними та іншими цілями. Однак частка подорожей з бізнес і професійними цілями збільшується не дуже швидкими темпами.

Зараз діловий туризм - одна з найбільш високодохідних галузей світової туріндустрії. До 2025 року обсяг світового ринку ділового туризму буде оцінюватися в 1 679,0 млрд. дол. США, а щорічний приріст в середньому складе 3,2%.

За результатами звіту Міжнародної асоціації ділового туризму (GBTA), 89% всіх витрат на ділові поїздки (984 млрд. дол. США) припадає на Азійсько-Тихоокеанський туристичний регіон, Західну Європу і Північну Америку. При цьому Азійсько-Тихоокеанський туристичний регіон є найбільшим в світі ринком бізнес-туризму (38% від загальносвітового). Топ-15 ринків ділового туризму серед країн очолили США, на другому місці - Німеччина. Далі йдуть Великобританія, Франція і Іспанія.

У світі проводиться велика кількість виставкових заходів, пов’язаних з туризмом:

• галузеві - строго по напрямку діяльності (спеціалізовані туристичні виставки, ярмарки, біржі);
• непрямі - відносяться до іншої галузі, але які передбачають розділ по туристичній діяльності;
• загальні - на виставці визначається загальний рівень розвитку напрямків по декількох галузях відразу.

Тільки в Європі щороку організовуються більше 200 міжнародних туристичних виставок і бірж. Уже традиційно існує графік міжнародних туристичних виставок, які завжди проходять в певному місті Європи в певний час.

Географія виставок в значній мірі визначається рівнем розвитку туристичної інфраструктури, зокрема індустрії гостинності для проведення масштабних заходів (конгрес-центри, конференц-зали, виставкові площі, готельно-офісні комплекси, де оптимально збалансовані «ціна-якість»). У періоди проведення заходів готельні мережі пропонують гнучку систему знижок і різноманітних бонусів для корпоративних клієнтів. Таку цінову політику проводять більш ніж 300 готелів мережі «Hilton Worldwide», «Waldorf Astoria», «Conrad», «Doubletree», «Garden Inn і Hampton», що розташовані в 45 країнах.

Отже, MICE-туризм є важливим сегментом міжнародного туристичного ринку. На нього припадає істотна частка витрат туристів в поїздках. Основна частина витрат на ділові поїздки припадає на Азійсько-Тихоокеанський туристичний регіон, Західну Європу і Північну Америку. При цьому Азійсько-Тихоокеанський туристичний регіон є найбільшим в світі ринком бізнес-туризму. Серед країн за витратами на такі поїздки виділяються США і Німеччина. Далі йдуть Великобританія, Франція і Іспанія. За прогнозами до 2025 року щорічно витрати на діловий туризм будуть збільшуватися на 3,2%. Різнопланові міжнародні туристичні виставки, заохочувальні тури, корпоративні тури, тімбілдінг сприяють розвитку відповідної інфраструктури туризму і зростанню туристичних потоків. Для підвищення конкурентоспроможності на світовому туристичному ринку багато країн світу, в тому числі Україна, мають всі передумови для розвитку ділового туризму. Тому необхідно використовувати досвід передових країн в організації цього туристичного сектора, розробити ефективну маркетингову стратегію з просування ділового туризму, розвивати систему підготовки кадрів у сфері ділового туризму.

Список використаних джерел

1. Александрова А.Ю. Международный туризм: учебник. М.: Аспект Пресс, 2004. 470 с.
2. Коваль О.А., Васьковська І.І. Системний аналіз ділових послуг в Україні та аргументація створення бізнес-готелів в столиці. URL: https://www.sworld.com.ua/konferm2/31.pdf.
3. Конон П.С. Міжнародний бізнес-туризм: інтерпретація дефініції та перспективи розвитку у ХХІ ст. // Вісник ДНУ. Серія: Світове господарство і міжнародні економічні відносини. 2012. Вип.4. С.89-98.
4. Красовская Н.А. Генезис конгрессного туризма и факторы, определяющие его развитие // Экономический журнал. 2016. №2(42). С.79-85.