Сковронська Василина
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.283-286.
Застосування маркетингових технологій на сакральних об’єктах міжнародних туристичних маршрутів
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства гостро постає проблема відродження культури та духовності. З незалежністю почалось духовне відродження нашої держави, почав розвиватись туризм. Значну кількість історико-культурних пам’яток займають саме сакральні об’єкти.
Мета. Аналіз та перспективи застосування маркетингових технологій на міжнародному туристичному маршруті «Карпатський культурний шлях».
Одним із способів ознайомлення українського суспільства та закордонних туристів з культурно-історичною спадщиною, духовним надбанням України та її регіонів є сакральний та релігійний туризм, що дозоляє популяризувати знання про культові споруди та пам’ятники, релігійні святині різних культів, сакральні місця, а разом з тим познайомити туристів з українськими традиціями, звичаями, обрядами, особливостями архітектури, храмового будівництва тощо.
Сакральні пам’ятки - це культові споруди, сакральні ландшафти та місця, які мають історичне та релігійне значення а також сприймаються певними конфесіями, як «святі», і що можуть бути використані з метою розвитку релігійного туризму певного регіону. До історико-культурних ресурсів, які відносяться до сакральних об’єктів, відносяться:
- культові споруди (монастирі, святилища, храми і храмові комплекси, капели, вівтарі, ступи);
- природні об’єкти - святі джерела, колодязі, гори [1].
Закарпаття - це унікальна в природно-географічному та історико-культурному аспектах область західної України. Регіон має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних районів держави, що є передумовою успішного розвитку майже усіх видів туризму, в тому числі й релігійного [2].
Маркетингові технології - це сукупність взаємопов’язаних суб’єктів маркетингу, управлінських процедур, певних процесів та їх стадій, чітких у своїй послідовності операцій, прийомів та дій, спрямованих на досягнення маркетингових цілей [3].
Розглянемо це на прикладі туристичного маршруту «Карпатський культурний шлях».
Даний проєкт є інноваційним і надзвичайно важливим та перспективним щодо соціально-економічного й культурного розвитку Карпатського регіону в цілому. Оскільки він є транскордонним і він співфінансується за кошти Євросоюзу. Проєкт буде цікавим не тільки груповим і індивідуальним туристам, він буде цікавий в цілому для різного роду бізнесу. Ба більше - він охоплює не тільки матеріальну та сакральну спадщину, а також супутні промисли та послуги, які надаються туристу.
Сакральні об’єкти, які пропонують включити в маршрут «Карпатський культурний шлях», наведено у табл. 1.
Таблиця 1. Сакральні об’єкти, які пропонують включити в маршрут «Карпатський культурний шлях»
| № | Назва | Тип | Вyлиця/ бyдинок | Населений пyнкт |
| 1 | Дерев’яний храм Вознесіння Господнього (Стрyківська церква, 1824 р., Список світової спадщини ЮНЕСКО) | пам’ятка архітектури | смт. Ясіня | |
| 2 | Церква Святого пророка Іллі та музей історії підпільної УГКЦ | пам’ятка архітектури | присілок Дора, вyл. Свободи | м. Яремче |
| 3 | Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1615р. | пам’ятка архітектури | вyл. Довбyша, 1 | смт. Ворохта |
| 4 | Церква та дзвіниця Благовіщення Пречистої Діви Марії, 1587 р. | пам’ятка архітектури національного значення | вyл. Карпатська, 2 | м. Коломия |
| 5 | Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Список світової спадщини ЮНЕСКО) | пам’ятка архітектури | с. Нижній Вербіж | |
| 6 | Парафіяльний костел та дзвіниця (Музей мистецтв Прикарпаття) | музей | майдан Шептицького, 8 | м. Івано-Франківськ |
| 7 | Святодyхівська церква, 1598 р. (Список світової спадщини ЮНЕСКО) | пам’ятка архітектури | вyл. Коцюбинського, 8 | м. Рогатин |
| 8 | Дерев’яний Миколаївський храм «верхній», побудований y 1428 році, другий за віком храм на Закарпатті | пам’ятка архітектури | вyл. Гагаріна | с. Середнє Водяне |
Маркетингова стратегія проєкту «Карпатський культурний шлях» передбачає розробку концепції бренду та позиціонування цього туристичного маршруту (цілі, завдання маркетингу, концепція бренду, унікальна пропозиція, опис цільової групи), промоцію бренду проєкту шляхом використання сучасних маркетингових комунікацій (комплекс заходів, методи впливу, канали комунікації), впровадження та моніторинг реалізації маркетингової стратегії (ресурсне забезпечення, механізми координації та контролю, система моніторингу та оцінки результативності).
Головним предметом маркетингової стратегії проєкту «ККШ» є концепція його бренду, сформована у вигляді системи взаємопов’язаних ідей, асоціацій, образів, символів та ключових ознак бажаного його іміджу.
Відомо, що завдання назви - привернути увагу споживача, проте завдання слогана - утримати увагу. Слоган бренду - це ідея, те, що ви хочете сказати споживачеві. Слоган повинен бути коротким, влучним і передавати сутність бренду, щоб закарбуватися в свідомості людей. Він може виконувати функції позиціонування, інформування, може бути короткостроковим, приуроченим до конкретної події - але завжди в контексті створюваного продукту.
Для туристичного маршруту «Карпатський культурний шлях» я пропоную такі:
- Карпати. Шлях, який ти запам’ятаєш.
- Час відкрити шлях Карпатами.
- Мандруй серцем дорогою предків.
- Карпати - місце легенд.
Отже, при створенні маркетингової стратегії для просування бренду «Карпатський культурний шлях» можна досягнути певних результатів:
- промоція історико-культурної та сакральної спадщини в поєднанні з функціями туризму;
- налагодження активної транскордонної співпраці між українськими та румунськими інституціями з метою розвитку та просування інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях»;
- сприяння збереженню та популяризації місцевої історико-культурної спадщини на міжрегіональному та міжнародному рівнях;
- створення сприятливого середовища для подальшої реалізації спільних українсько-румунських проектів, програм та заходів;
- підвищення рівня залучення історичних та культурних об’єктів до культурного шляху;
- підвищення обізнаності, компетентності, знань, навичок та досвіду з розвитку культурного шляху серед представників історико-культурних об’єктів, туристичних компаній, органів державного та місцевого самоврядування, малих та середніх підприємств, громадських організацій через навчальні програми;
- покращення доступу до інформації та використання сучасних засобів поширення інформації про культурний туризм;
- встановлення активної транскордонної співпраці між різними цільовими групами по обидва боки кордону;
- підвищення привабливості та покращення іміджу Карпатського регіону як транскордонної туристичної дестинації;
- збільшення кількості відвідувачів та туристів в регіоні.
Висновок. Маркетингові технології відіграють важливу роль в утворенні, функціонуванні та розвитку будь-якого продукту. Саме маркетингові технології дозволяють зробити туристичний продукт конкурентоспроможним.
Література
1. Божук Т. Поняття, функції та завдання релігійного туризму // Вісник Львів. ун-ту: серія географічна. 2010. Вип.38. С.37-44.
2. Кравців В.С., Копач М.В. Історико-культурні ресурси Карпатського регіону та оцінка їх туристичної атрактивності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. 2004. Вип.5. С.223-224.
3. Туніцький Н.О. Впровадження системи маркетингових технологій при здійсненні імпортних операцій: автореф. дис... к.е.н.: 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». К., 2016.