Супруненко М.В.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.268-271.

Внутрішній туризм і нематеріальна культурна спадщина України: перспективи розвитку

В Україні є свої чудові туристичні традиції. Україна - багатонаціональна країна. Кожен регіон має відзнаки не лише в візерунках вишиванок та одягу, а й у мові та її відтінках, піснях, характері танців та народних промислах.

Народні промисли тісно пов’язані з туристичною галуззю - розвиватиметься місцевий туризм, будуть запити і на вироби народних умільців. Потрібно вже сьогодні дбати про збереження унікальної продукції народних промислів, нашої культурної спадщини. Традиційно туристів приваблювали мистецтво гончарів у виробництві різних виробів, робота ковалів та художнє кування, художній розпис різних предметів та будівель, яскраве ткацтво, де при бажанні туристу надаються можливості повчитися та спробувати самому зробить щось цікаве.

Коломийки - притаманні землям Чернівецької та Івано-Франківської областям, трембіта - це Гуцульщина. Ці чарівні звуки, нашої культурної спадщини знайшли своє відображення в піснях українського реп-гурту Kalush Orchestra (та інших виконавців), який представляв Україну на «Євробаченні-2022» та здобув перемогу у конкурсі. Щорічно проводяться конкурси-фестивалі української пісні: «Українська пісня року», «Золоті промені», «Українська народна пісня».

Власниця титулу «Голос країни», заслужена артистка України Оксана Муха та її музиканти радують серця слухачів на її святкових концертах стародавніми, мало відомими, поширеними щедрівками та світськими піснями - тими українськими хітами, які витримані роками та їх знає, любить та співає кожен українець. Її пісні пронизані добром, світлом та радістю. Вони творять Україну і формують кожного Українця!

Східний колорит, біль і тривога за долю татарського народу відображається у піснях Джамали, переможниці «Євробачення-2016».

Різнобарвність української культури це і всіма знана косівська кераміка, і угорський бограч та український борщ, фестивалі грецької культури - Панаїр та фестиваль Мега Йорті. Українські болгари Бесарабії зберегли свою культуру і традиції. Татарські свята Курбан-байрам та Ураза-байрам мають офіційний статус свят в Україні, відтворена традиційна музика приазовських греків.

Глибока українська спадщина, що дісталася нам від пращурів - це свята, які святкують з часів язичництва 1 січня (день Перуна), Коляда, Василя, Масляна, Стрітення, Троїця, Нічь на Івана Купала, Дожинки та інші зі своїми обрядовими діями, народними гуляннями, хороводами та піснями.

Крім народної творчості сьогодення отримало грандіозні події - музичні фестивалі: Atlas Weekend, Brave Factory, Файне Місто, Сомic Con, Respublica, Rоck bulava, Hedonism, Strichka, Z-Games, Ostrov, U-Park, Zaxidfest.

Афіші українських музичних фестивалів рясніють топовими світовими зірками та найкращими українськими артистами виключно з гучними іменами. Більшість заходів проводиться у теплу пору року у форматі опен-ейр. Це дозволяє створити особливу атмосферу, що дивно поєднує свободу, драйв і єднання з природою.

Крім музичних фестів, уїкенди захопили такі івенти як Вулична Їжа, Кураж Базар, Білі Ночі, ГогольFest, International Bar Show BAROMETER, Wine Festival та Whisky Dram, різноманітні спортивні, ігрові та кінофестивалі, автентичні акустичні фестивалі та безліч інших крутих проектів. З задоволенням туристи відвідують фестивалі вина в Ужгороді, Мукачеві та інших містах, виставки-продажу меду, знаменитий Сорочинський ярмарок.

Зміна обстановки з «виходом» людини з повсякденних, одноманітних і тому вже стомлюючих умов життя, забезпечує переключення нервово-емоційної сфери на нові об’єкти зовнішнього середовища, відволікання її від втомлювальних і часом негативних впливів повсякденності.

Туристичні походи та подорожі, що переносять городянина у нове ландшафтно-кліматичне середовище, пов’язані безпосередньо з контактом із природою. Ландшафтні парки та заповідники дають змогу бачити і насолоджуватися красою природи, облагороджуючи та піднімаючи людину духовно.

Туристам у Карпатах варто звернути увагу на єдиний в Україні та Європі центр реабілітації бурого ведмедя. У центрі заповідника «Синевир» у Закарпатській області ведмеді навчаються жити наново, пристосовуються до природних умов, забувають про те, як жорстокого одного разу з ними вчинила людина.

Ліси та поля Чорнобильської зони стали місцем відновлення фауни, знищеної людиною. З’явилися олені, дикий кінь Пржевальського, вовки, кабани та інші тварини. Нажаль багато території України зараз заміновано і більшість пішохідних маршрутів та місць закрито.

Степова зона заповідника «Асканія нова» - єдина незаймана територія такого типу в Європі. Тут туристи спостерігають, як в умовах наближених до природних, живуть цілий рік дикі копитні з різних континентів: бізони, сайгаки, лань європейська, кінь Пржевальського, туркменські кулани, осли, благородні олені, плямисті олені, муфлони, двогорбі верблюди. Влітку сюди випускають ватусі, антилоп канна, кафрських буйволів, гну, нільгау, зебр та гаялів. Восени в центрі збирається велика кількість перельотних птиць: різні види качок, зграї журавлів, сірих гусей, куликів.

В Україні, багатій річками та морями, завжди процвітав водний туризм. Екстремальні сплави по Білому та Чорному Черемошам. Велика вода та потужні пороги приваблюють любителів екстремального туризму - рафтингу. На Чорному Черемошу проводяться змагання з водного слалому. Популярні сплави на катамаранах по швидкому Дністру, походи на байдарках по порожистим Росі і Південному Бугу, байдаркові сплави для сімейного відпочинку по спокійним річкам Десні, Тетереву, Пселу, Случу та іншим. Походи організовуються як на комерційній основі з інструкторами та плавзасобами, так і на безкоштовній основі в туристичних клубах.

В Україні розвинений дайвінг (підводне плавання) зі змаганнями та своїми базами.

Яхтинг та вітрильний спорт з регатами, клубами та можливістю бажаючому стати членом екіпажу в якості юнги.

З’явився новий вид активного відпочинку-поїздки на гідроциклах чи скутерах.

Корпоративний водний туризм існує на орендованих пароплавах та катерах. Працюють також водні екскурсійні та прогулянкові маршрути. Зараз за результатами тендерів, Держтуризм домовився о популяризації річкових туристичних маршрутів Київ - Канів - Київ і Київ - Чорнобиль - Київ. Метою є організація рекламних річкових туристичних рейсів Київ - Канів - Київ і Київ - Чорнобиль - Київ та організація фокус-груп з метою підготовки досліджень із залучення інвестицій для організації регулярних перевезень.

Глава Державного агентства розвитку туризму (ГАРТ) Мар’яна Олеськів прогнозує зміну характеру внутрішнього туризму в Україні після війни з РФ, і що на після воєнне відновлення буде потрібно деякий час. Вона зазначила, що «Мандруй Україною» залишиться як основне гасло, але паралельно з ним потрібно буде формулювати нові сенси на кшталт «Для чого ми мандруємо Україною?».

Коли закінчиться війна багато хто захоче відвідати ті місця, які вже стали символами цієї війни. Якщо досі люди подорожували місцями козацької слави - до Холодного Яру, Черкаської області, Хортиці, - то до них додадуться місця нашої нинішньої слави.

«Зараз війна змушує людей подорожувати країною. Але, як не дивно, ця ситуація нас ще більше об’єднує. Коли говоримо про захід України, то сьогодні спільно з туристичним середовищем ми розробили екскурсійні тури, які є безкоштовними для тих, хто залишив свої будинки через війну. В ці екскурсії закладено історичну складову для того, щоб краще пояснити людям ті періоди, які пережила Галичина, колись завойована комуністами. Наприклад, екскурсоводи розповідають про такі ж звірства у 1939-41 роках, які зараз ми бачили у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Харкові та інших містах та селах. На жаль, біль однаковий у всіх українців», - розповіла глава Держтуризму.

В Україні є величезне поле для нових туристичних інноваційних проектів. Вони вже зараз створюються і вступають у життя, такі як «Мамаєва слобода» у Києві та Хортиця - історичний та духовний центр Запорізького краю.

Піднімають з дна Дніпра, затонули козацькі строги. За їх подобою будуються нові човни. І настане час, коли попливуть Дніпром на них з театралізованими виставами та козацькими піснями туристи.

Список використаних джерел

1. Гуляев В.Г., Селиванов И.А. Туризм: экономика, управление, устойчивое развитие: учебник. М.: Советский спорт, 2008. 280 с.
2. Изотова М.А., Матюхина Ю.А. Инновации в социокультурном бизнесе и туризме: навч. посіб. М.: Советский спорт, 2006. 224 с.
3. Олеськів М. Після війни внутрішній туризм в Україні економічно сильно «просяде», а згодом дещо зміниться. URL: https://interfax.com.ua/news/general/826786.html.
4. Федотов Ю.Н., Востоков И.Е. Спортивно-оздоровительный туризм: учебник / под ред. В.А. Таймазова. М.: Советский спорт, 2008. 464 с.