Сичова А.О., Попова Н.С.
Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
(м. Старобільськ, 16-17 листопада 2021 р.)
Старобільськ: Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, 2021. 380 с. С.372-375.
Особливості формування професійно важливих якостей майбутніх фахівців туристичної галузі
Професійна діяльність фахівців туристичної галузі розглядається в контексті світових викликів глобалізації та містить невичерпний матеріал для постійного вдосконалення представників окресленого ринкового сегменту.
Наукові пошуки свідчать про наявність різнобічних запитів з позиції стейкголдерів та переконливо доводять необхідність реформування фахової освіти у туристичній галузі з урахуванням інноваційних тенденцій вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Спрямованість України до вимог ЄС потребує розробки нових освітніх моделей професійної підготовки фахівців туризму, здатних забезпечити його сталий розвиток. Переважна більшість вітчизняних освітніх технологій продовжують зберігати певний консервативний характер, що, своєю чергою, заважає адаптації української освіти до динаміки суспільного розвитку.
Випускники навчальних закладів, зустрівшись з викликами ринку конкуренції, часто відчувають розгубленість, труднощі у вирішенні професійних і життєвих проблем, через суто теоретичну підготовку у межах освітнього процесу ЗВО. На відміну від європейських країн із стійкою історичною традицією розвитку туризму, Україна змушена фактично наново, - хоча й з певним багажем у вигляді відповідних законодавчих актів - створювати сучасну національну систему освіту [4, c.156].
Незважаючи на тісний зв’язок системи навчання фахівців туристичної сфери з національними, економічними, політичними та юридичними умовами, незмінними у більшості країн залишаються цілі професійної освіти, а саме: підготовка спеціалістів з відповідною сукупністю актуальних компетентностей. Спільними для країн ЄС є також базові засади навчання, які визначаються змістом і функціями професійної діяльності, а також специфічними рисами туристичної освіти: гуманістичною спрямованістю, універсальністю та консервативністю.
Гуманістична спрямованість обумовлена характером, завданнями і цілями діяльності фахівця туризму, яка проявляється орієнтацією на персоналії. Гуманістична сутність освіти полягає у повноті охоплення проблем щодо відпочинку, ефективного використання гуманістичних традицій та духовного досвіду, нагромадженого у системі навчання і виховання [5, c.143].
Відповідно, професійна діяльність спеціалістів з туризму базується на системі цінностей, за допомогою якої знання і вміння інтегруються у практику:
- Універсальність. Туристична освіта на відміну від деяких інших форм навчання та виховання не може орієнтуватись на вузьку спеціалізацію. Її багатогранність та багатовекторність обумовлені природою людини, її матеріальними і духовними потребами.
- Тісний зв’язок з практикою: чергування розумової праці з фізичною діяльністю; позитивне налаштування; практична перевірка отриманих знань; участь у тренінгах.
- Широкий діапазон особистих якостей, зокрема: високі стандарти поведінки; вміння управляти людьми; системне мислення; адаптування рішень до ситуацій; відкритість; готовність до безперервного навчання; здатність знаходити спільну мову; вміння діяти у полікультурному оточенні; вміння управляти змінами [2, с.155].
Означені риси необхідні в ситуаціях, коли індивідуалізація, деієрархізація та глобалізація стають причиною того, що українські фахівці з туризму змушені працювати в умовах зростаючої нестабільності, особливо у нинішніх реаліях пандемії COVID-19. У сучасному світі фахівці туризму досягатимуть успіхів якщо діятимуть нетрадиційно, але відповідально.
Отже, аналіз стану професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму щодо формування їх готовності до професійної взаємодії зі споживачами туристичних послуг свідчить про невідповідність практичної підготовки вимогам працедавців, а саме: недостатнє вміння позитивно вирішувати конфліктні ситуації; невпевненість у здійсненні професійних дій; дефіцит навичок щодо розробки екскурсійні та туристичні маршрути, вирахування калькуляції.
Безперечно, наукові пошуки заслуговують на повагу з точки зору формування внутрішнього середовища у підсфері (системі освіти), яка сприяє розвитку туризму в Україні, оскільки галузі потрібні всебічно освічені фахівці. Але педагогічний напрям комплексно не охоплює коло проблем підготовки висококваліфікованих фахівців, які здатні вирішувати вище зазначені практичні проблеми розвитку туристичної галузі. З цієї точки зору, педагогіка має скоріш фундаментально-теоретичний, а не прикладний характер для розвитку туризму в Україні.
За результатами проведеного аналізу можна констатувати, що основними завданнями сучасної професійної освіти в галузі туризму постають:
- отримання знань та усвідомлення майбутніми фахівцями туристичної галузі особливостей обраної професії, що дозволить сформувати їх готовність до вирішення професійних завдань;
- забезпечення фундаментального поєднання наукової, професійної і практичної підготовки майбутніх фахівців у сфері туристичної діяльності задля підвищення якості надання та отримання освітніх послуг;
- удосконалення наукової та професійної підготовки кадрів для сфери туризму шляхом перейняття зарубіжного досвіду професійної підготовки та роботи фахівців у туристичній галузі;
- професійна підготовка фахівців туристичної сфери має базуватися на програмах, що враховують перспективні потреби економіки і педагогіки готуючи майбутнього фахівця до діяльності на міжнародному ринку праці, бути лідером у сучасній організації виробництва;
- навчальні плани і програми професійної підготовки мають відповідати новому баченню вищої освіти, згідно з яким випускник туристичного факультету - людина широкої освіченості, цілеспрямованості й наполегливості та відповідальна особистість.
Перелік посилань
1. Альохіна Н.В. Формуванння комунікативної компетентності майбутніх фахівців // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. 2018. С.51-55.
2. Василенко С.М. Вища освіта в Європі : традиційні і нові підходи в аспектах європейської інтеграції // Проблеми освіти. 2017. Вип.7. С.155-160.
3. Зінькова І.В. Формування професійно значущих особистісних якостей майбутніх фахівців сфери послуг і туризму засобами самоменеджменту // Педагогічний дискурс. 2019. Вип.27. С.43-47.
4. Лоїк Г.Б. Формування професiйної компетентностi майбутнiх менеджерiв туризму засобами iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй: дис... к.пед.н.: 13.00.04. Тернопiль, 2014. 200 с.
5. Приходько В.М. Методи формування комунікативної компетенції фахівців // Проблеми безперервної освіти в сучасних умовах соціальноекономічного розвитку України: Зб. наук. праць. 2014. С.142-146.
6. Самохвал О.О. Теоретичні основи змісту професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі у ВНЗ України // Молодий вчений. 2016. №11. С.497-501.
7. Федорченко В.К., Фоменко Н.А. та ін. Педагогіка туризму. К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. 328 с.