Сидоренко Ірина Олексіївна
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.92-94.

Маркетинговий менеджмент у сфері туризму України в умовах глобальних викликів

Головні завдання розвитку міжнародного туризму на найближчі десятиліття встановлені World Tourism Organization (UNWTO): посилення ролі державного та приватного партнерства, а також необхідність вкладень з боку держави у розвиток туризму з метою підвищення загальної відповідальності і ролі координації з боку керівників країн світу щодо безпеки та інформованості туристів.

Стратегія просування туристичного продукту (послуг) вважається одним з базових елементів маркетингового комплексу країни (регіону, міста, фірми). Багаторічні дискусії щодо прийняття ефективних стратегічних управлінських рішень, спираються на більш конкретні запитання стосовно розробки та вибору альтернативних шляхів розвитку міжнародного туризму в умовах невизначеності сучасного підприємництва.

Як показали результати маркетингових досліджень у сфері туризму, кількість загроз з боку зовнішнього середовища майже еквівалентна кількості можливостей туристично-рекреаційних підприємств. Серед основних факторів, що суттєво впливають на розвиток міжнародного туризму, слід виділити:

  • купівельну спроможність населення;
  • специфічність сервісного процесу;
  • стан матеріально-технічної бази;
  • моделі державного регулювання ринку туристичних послуг;
  • гармонізацію вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами;
  • створення сприятливого інвестиційного клімату;
  • безпеку та екологію тощо.

Розвиток міжнародного туризму в умовах сьогодення, залежить насамперед від:

  • рівнів соціально-економічного розвитку країн та регіонів;
  • розробки та впровадження законодавчих, нормативно-правових актів та програм, які визначають туризм одним з пріоритетних напрямків розбудови економіки нашої країни.

В Україні розроблено та затверджено (Постанова КМУ №168-р від 16.03.2017 р.) стратегію розвитку туризму та курортів до 2026 р. Головне завдання якої стосується насамперед створення позитивного іміджу країни.

Сильними сторонами розвитку сфери туризму в Україні є:

  • геополітичне розташування;
  • транспортні коридори;
  • наявність потужного стратегічного потенціалу регіонів, а саме: природні ресурси, історично-архітектурні та культурні об’єкти, людський капітал тощо.

Слабкими сторонами туристично-рекреаційного комплексу України є:

  • екологія;
  • перевантаженість рекреаційних зон;
  • плинність кадрів, як у приватному секторі, так і на державній службі;
  • недосконала і неякісна інфраструктура локальних доріг;
  • якість обслуговування туристів погіршується оскільки через низьку заробітну плату в індустрії йдуть кваліфіковані кадри;
  • недосконалість інструментарію офіційної статистичної інформації, яка не враховує реальну чисельність відвідувачів малих готелів та садиб, недостатнє фінансування розвитку туристичної інфраструктури тощо.

Через пандемію туристичний сектор ЄС втратив вже 2 млрд. доларів. За оцінками учасників ринку, втрати світової туристичної індустрії, можуть становити 47 млрд. дол. на місяць.[1]. Очікуване падіння на 20-30% може призвести до зниження надходжень від міжнародного туризму розмірі 300-450 млрд. дол., що становить майже третину від 1,5 трлн. дол. отриманих у 2019 р.[2].

В сьогоднішніх умовах пандемії особливої уваги слід приділяти територіальному маркетингу. Саме він дозволить оцінити інвестиційну привабливість певного регіону країни з точки зору формування конкурентних переваг. Конкурентоспроможність підприємств сфери туризму - це базова і комплексна складова. Сьогодні ми бачимо жорстку боротьбу серед туристичних підприємств за виживання в ринкових умовах.

Маркетинговий менеджмент в туризмі в умовах глобальних викликів має базуватись в першу чергу на: інноваційному механізмі управління (гнучкість, альтернативність, оперативність, рівень споживчої переваги та задоволення, ціна, якість і т.п.). Сьогодні ми спостерігаємо, як підприємства сфери туризму, активно запровадили збутову стратегію за допомогою соціальних мереж. Вона є інструментом, який дозволяє коригувати цілі, напрямки діяльності, визначати пріоритети та вносити відповідні коригувальні дії у корпоративну стратегію розвитку.

Одним із дієвих інструментів формування соціального світогляду в суспільстві є реклама туристичного продукту (послуг). З метою просування національного туристичного продукту (послуг) на міжнародний ринок, слід враховувати: національні стереотипи, менталітет, традиції, цінності країн світу. В цьому контексті особливу увагу маркетологи сьогодні приділяють таким країнам, як США, Великобританія, Німеччина, Франція, Туреччина.

Лондон, Великобританія

Застосування різноманітних маркетингових засобів дозволяє підприємствам сфери туризму виживати в складних економічних умовах. Однак, кожне підприємство має вміти чітко планувати, які маркетингові комунікації найкраще застосовувати в умовах невизначеності. Ефективними можуть бути заходи з формування попиту і стимулювання збуту, що сприяють утриманню власної частки ринку, а також переключати споживачів з продукції конкурентів.

Основними трендами в сучасному маркетингу є:

  • контент маркетинг;
  • короткі відео;
  • мікроінфлюенсери;
  • нативна реклама [3], які активно сьогодні застосовують в туризмі.

Результати досліджень розвитку рекреаційно-туристичного комплексу країни, як одного з пріоритетів розбудови національної економіки, мають стати такі стратегічні рішення:

  • забезпечення безпеки та захист прав споживачів послуг;
  • створення туристичного бренду міст та регіонів;
  • якість підготовки кадрів у сфері туризму;
  • кооперація діяльності різних підприємств щодо розбудови туризму на противагу недобросовісній конкуренції;
  • подолання транзитних проблем (авто, авіа та залізничне сполучення);
  • розбудова якісних локальних доріг;
  • створення туристичних проектів за кошти внутрішніх та міжнародних донорів, де пріоритетами мають стати - безпека, сервіс, імідж.

При здійсненні стратегічного управління розвитком сфери туризму слід враховувати також концептуальні засади маркетингового комплексу в цілому; кооперацію підприємств (топ-менеджмент, групування людей) за науково-аргументованими нормами, системними і комплексними принципами. Це комплексний процес, який базується на стратегічній орієнтації як компоненти філософії управлінських рішень і має спрямованість на досягнення цільових орієнтирів у перспективі, забезпечення конкурентоспроможності, стійкості конкурентних позицій та довготривалому успіху діяльності у сфері туризму.

І наприкінці слід резюмувати, що маркетинговий менеджмент міжнародного туризму у будь-якій країні світу в умовах глобальних викликів є інструментом пошуку нових напрямів розвитку як готельно-ресторанної індустрії, так і суміжних галузей.

Список літератури

1. TripMyDream. URL: https://tripmydream.com/.
2. Коронавірус коштуватиме туризму до семи років зростання - UNWTO. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2908241-koronavirus-kostuvatime-turizmu-do-7-rokiv-zrostanna-unwto.html.
3. Тренды маркетинга 2019, о которых важно знать. URL: https://rusability.ru/pfanshtil/trendi-marketinga-2019-o-kotorih-vazhno-znat/5fd295542dda593c3483dd32.