Транченко Л.В.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.374-376.

Сучасні напрями ефективного функціонування рекреаційно-курортної та туристичної інфраструктури

На сучасному етапі розвитку туристичної та рекреаційної діяльності для організаційних структур управління підприємствами на регіональному рівні однією з важливих проблем є те, що розміщені в регіоні рекреаційні об’єкти підпорядковані різним міністерствам, відомствам, установам, що ускладнює процес управління рекреаційною сферою, як єдиною галуззю у межах територіальних санаторно-курортних або туристичних систем. Тому, з метою підвищення ефективної діяльності туристично-оздоровчих підприємств, як цілісних територіальних або локальних утворень, доцільно вдосконалити систему управління на основі об’єднання туристичної та оздоровчої сфери в рамках одного відомства, що засвідчує, зокрема, позитивний досвід багатьох зарубіжних країнах.

В організаційній структурі управління туристичними та рекреаційними підприємствами доцільно виділити як окремий департамент туризму і рекреації в системі місцевих органів влади, а також агенції з розвитку туризму та рекреації і комерційні агенції з маркетингу та залучення інвестицій у туристичні підприємства, асоціації сільського зеленого туризму. З метою підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного та туристичного потенціалу туристичних підприємств доцільно створювати такі територіальні утворення, як туристично-рекреаційні кластери (ТРК), що являють собою комплекс взаємодіючих між собою підприємств, установ і організацій, які забезпечують функціонування і розвиток рекреаційно-курортної та туристичної інфраструктури, займаються експлуатацією територіально-ресурсного потенціалу для задоволення потреб населення в організації відпочинку, санаторно-курортного лікування та туристичного обслуговування.

Необхідність і можливість об’єднання суб’єктів підприємницької діяльності, що надають рекреаційно-курортні та туристичні послуги, в єдиний господарський кластер на певній території пояснюється їх потребою у забезпеченні конституційного права громадян на відпочинок та охорону здоров’я, наявністю цілісної територіально-виробничої і соціальної інфраструктури, проведенням єдиної туристично-курортно-рекреаційної політики з боку органів місцевого самоврядування.

До того ж організація діяльності підприємств рекреаційно-курортного та туристичного господарства у формі кластерів сприятиме інтеграції і координації діяльності підприємств інших галузей, що функціонують у сфері рекреації, курортного та туристичного бізнесу, як ефективної складової господарського комплексу курортних міст сільських територій та дозволяє комплексно розв’язувати економічні і соціальні, а також екологічні проблеми.

Основні завдання, які слід розв’язувати в такому рекреаційно-курортному та туристичному кластері з метою підвищення ефективності його функціонування, можемо сформулювати так:

• розробка концепції розвитку рекреації та туризму в на території розміщення;
• розвиток галузевої інфраструктури, у тому числі транспортних комунікацій, і залучення з цією метою інвесторів;
• трансформація управління кластеру у підприємницьку корпорацію;
• освоєння корпоративних принципів та форм управління;
• збереження та раціональне використання рекреаційно-курортних та туристичних ресурсів;
• збереження та розвиток виробничого потенціалу;
• збереження та зростання кадрового потенціалу фахівців рекреаційно-курортного й туристичного бізнесу;
• розвиток виробничої та обслуговуючої кооперації;
• проведення семінарів, навчальних програм і програм стажувань у сфері туристичного бізнесу.

Найважливішими стратегічними завданнями туристичних підприємств з метою їх ефективного розвитку можна визначити такі:

• посилення конкурентних переваг за рахунок поліпшення якості туристичного продукту;
• розширення асортименту послуг та використання інноваційних технологій роботи з індивідуальними клієнтами;
• залучення висококваліфікованих спеціалістів для роботи у туристичних та рекреаційних підприємствах;
• подальше поглиблення маркетингових досліджень у сфері туристичної та рекреаційної діяльності (як на державному, так і на міжнародному рівнях);
• удосконалення організаційної структури управління туристичними та рекреаційними підприємствами;
• активізація інвестиційної політики у туристично-рекреаційній сфері;
• всебічне проведення інформаційно-рекламної та виставкової діяльності на вітчизняному та міжнародному ринку;
• подальша капіталізація туристичних підприємств та корпоратизація управління ними тощо.

Література

1. Колотуха О. Класифікація спортивного туризму в Україні // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2014. №2. С.10-13.
2. Проблеми розвитку туристичного бізнесу. Полтава: ПУЕТ, 2013. 233 с.
3. Федорченко В.К., Пазенок В.С., Кручек О.А., Дьорова Т.А., Любіцева О.О. та ін. Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму. К.: ВЦ «Академія», 2013. 368 с.