Тимошенко В.В.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.371-374.

Економічна безпека туристичних підприємств

У нинішніх умовах господарювання туристичне підприємство розглядається як відкрита система, що функціонує в нестабільному та динамічному зовнішньому середовищі, яке створює загрози та небезпеки ефективного господарювання суб’єктів туристичної діяльності.

В умовах невизначеності та мінливості зовнішнього середовища проблема забезпечення економічної безпеки туристичних підприємств, яка значною мірою визначається ефективною системою захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз, є достатньо актуальною та є одним з пріоритетів сучасних наукових досліджень [1].

Економічну безпеку туристичного підприємства можна розглядати як стан захищеності суб’єкта господарювання від зовнішніх і внутрішніх загроз, що характеризує його здатність забезпечувати стабільні результати виробничо-господарської діяльності та стійкі позиції на туристичному ринку [2].

Основними завданнями забезпечення економічної безпеки туристичного підприємства є:

• аналіз та оцінювання ситуації на ринку туристичних послуг;
• виявлення фактів протиправної негативної діяльності співробітників туристичного підприємства та їх усунення;
• постійне вивчення стану справ у партнерів по бізнесу та конкурентів;
• захист інтересів туристичного підприємства та прав його співробітників;
• володіння необхідною інформацією для розроблення оптимальних управлінських рішень з питань стратегії та тактики економічної діяльності туристичного підприємства.

Забезпечення економічної безпеки підприємства можливо за допомогою діагностики, аналізу та оцінки внутрішніх і зовнішніх загроз підприємства, а також пов’язаних з ними підприємницьких ризиків.

Необхідно зазначити, що в сучасних умовах воєнного стану неабияке значення відводиться управлінню ризиками та забезпеченню економічної безпеки туристичного підприємства. Кризовий стан підприємства, як такий, при якому підприємство не в змозі здійснювати фінансове забезпечення своєї господарської діяльності, подолання якого вимагає розробки та здійснення спеціальних методів фінансового управління підприємством. Ризик банкрутства пов’язаний з кризовою фінансовою ситуацією, яка представляє загрозу неплатоспроможності та банкрутства підприємства [3].

Зараз діяльність туристичних підприємств в Україні відбувається в умовах нових викликів та загроз, пов’язаних з воєнним станом, зокрема:

• посилення економічної невизначеності через ведення бойових дій;
• погіршення умов роботи через зупинку та/або фізичного знищення підприємств;
• руйнування інфраструктури;
• зменшення кількості економічно активного населення, залученого до створення доданої вартості;
• зменшення попиту в регіонах ведення бойових дій та прилеглих до них територій через відтік населення;
• фізичної неможливості ведення бізнесу на території бойових дій;
• порушення логістичних ланцюжків;
• прискорення темпів інфляції та зростання цін виробників;
• розбалансування фінансової системи;
• посилення кіберзагроз для економіки;
• руйнування туритсько-рекреаційних об’єктів;
• зниження якості виконуваних робіт, рівня керованості процесом;
• зростання транспортних ризиків тощо.

Успішне функціонування та розвиток туристичних підприємств багато в чому залежить від ефективних управлінських рішень щодо забезпечення їх економічної безпеки. Підприємства туристичної галузі особливо чутливо реагують на зміни факторів зовнішнього середовища, адже їх виробничо-господарська діяльність та продукти праці характеризуються специфічними особливостями.

Важливим для захисту туристичного підприємства та створення надійної системи економічної безпеки є провадження науково обґрунтованої інвестиційної політики держави, підтримка державою інвестиційних проектів для розвитку туристичної інфраструктури та привабливості регіону.

Отже, діяльність туристичних підприємств в окремих регіонах країни поновлена, пошук шляхів відновлення України розпочато. В реаліях відновлення туристичної галузі після воєнних дій неможливо обійтися без єдиного національного механізму, що забезпечить координацію туристської політики на загальнодержавному та регіональному рівнях. Ліквідація наслідків руйнування країни призведе до стрімкого розвитку туристичної сфери.

Література

1. Квасній Л.Г., Щербан О.Я. Дослідження функціональних складових економічної безпеки підприємств сфери туристичних послуг // Сталий розвиток економіки. 2015. №4 (29). C.76-80.
2. Кальченко О.М. Економічна безпека підприємств туристичної сфери // Віснику ЧДІЕУ. 2013. №1(64). С.136-143.
3. Гуріна Н., Томша А. Аспекти обліково-аналітичного забезпечення управління ризиками підприємства // Економіка та суспільство. 2022. №43.