Венідіктов М.В., Траченко Л.А.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.354-358.

Вплив війни на екологічну складову туризму в Україні

Повномасштабна війна в Україні, що триває з лютого 2022 року, має безпрецедентний вплив на природне середовище, і цей вплив безпосередньо позначається на туристичній сфері. Туризм, який є складовою національної економіки, залежить від природних ресурсів, екологічної стабільності, безпеки територій та збереженого культурного ландшафту. За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, станом на кінець 2024 року сукупні екологічні збитки перевищили 71 млрд доларів США, а загальні викиди парникових газів - понад 180 млн. тонн CO₂-еквіваленту [1].

Слід зазначити, що значні зміни просторової структури природних ландшафтів спричиняють порушення міграційних шляхів тварин та зменшення стійкості екосистем до кліматичних стресорів. За даними останніх екологічних досліджень, інтенсивність деградації природних ресурсів у прифронтових регіонах зросла в 3-5 разів порівняно з довоєнним періодом. Крім того, воєнні дії спричиняють накопичення значних обсягів небезпечних відходів, серед яких будівельні уламки, залишки зруйнованих промислових об’єктів та військова техніка. Ці відходи містять важкі метали, токсичні сполуки та мікропластик, що призводить до формування довготривалих екологічних загроз для регіонів із високим туристичним потенціалом.

Згідно з оцінками організації Ecoaction та Комерсант Україна, у країні зафіксовано понад 9000 екологічних інцидентів, що пов’язані з війною, а сумарні збитки для природи перевищили 108 млрд. євро [2].

Водночас фіксується зростання рівня забруднення атмосферного повітря продуктами горіння та техногенними домішками, що ускладнює відновлення рекреаційного потенціалу регіонів. Це створює додаткові бар’єри для повернення внутрішнього та міжнародного туризму. У дослідженні наголошується, що неправильне поводження з такими відходами може спричиняти забруднення ґрунтів і водоносних горизонтів, що суттєво ускладнює післявоєнне відновлення природних рекреаційних територій. Це підтверджує актуальність розробки національної стратегії утилізації воєнних відходів.

Як зазначають Духневич А.В. та Карпінська Н.В., екологічні наслідки війни проявляються не лише у фізичному руйнуванні територій, але й у масштабному накопиченні токсичних відходів, що містять важкі метали, нафтопродукти, пластмаси та інші небезпечні сполуки. Ці речовини потрапляють у ґрунти, водойми та атмосферу, формуючи довготривалі джерела вторинного забруднення. Автори підкреслюють, що без системного екологічного моніторингу та створення державної програми з утилізації воєнних відходів існує ризик перетворення значної частини території України на зони екологічного ризику, непридатні для рекреаційного використання [3].

Значна частина цього впливу припадає на лісові масиви, водні ресурси, прибережні зони, ґрунти та природоохоронні території. За даними Ukraine Office Geneva, близько 3 млн гектарів лісів були знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій [4].

Варто підкреслити, що руйнування інфраструктури водопостачання та накопичення небезпечних відходів у зоні бойових дій формують довгострокові ризики для курортних територій, особливо тих, що спеціалізуються на бальнеологічному лікуванні.

Особливо руйнівними стали наслідки підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. За звітом UNEP, катастрофа призвела до втрати близько 18 куб. км. води, що знищило десятки тисяч гектарів прибережних біотопів, спричинило масову загибель риби та водоплавних птахів і завдало непоправної шкоди екосистемам нижньої течії Дніпра [5].

Важливим є і те, що значні екологічні трансформації безпосередньо впливають на просторову структуру туристичних потоків. Руйнування природних територій, деградація ландшафтів, забруднення водойм і ґрунтів спричиняють перерозподіл туристичних маршрутів та зниження привабливості окремих регіонів, які до війни виконували роль ключових центрів рекреації. У цих умовах особливої актуальності набуває інтеграція екологічного моніторингу в післявоєнні плани відновлення туристичних регіонів для забезпечення їх довготривалої стійкості. Систематичний моніторинг рівня забруднення, стану біорізноманіття, якості води та ґрунтів дозволяє своєчасно виявляти критичні зміни в екосистемах, формувати науково обґрунтовані стратегії рекультивації та запобігати вторинному екологічному навантаженню. Крім того, врахування екологічних показників у плануванні туристичної інфраструктури сприяє створенню більш безпечних, екологічно відповідальних і конкурентоспроможних туристичних продуктів, що відповідають вимогам сталого розвитку та європейським стандартам охорони довкілля.

За попередніми оцінками, втрати у сфері культури та туризму внаслідок воєнних дій сягають кількох мільярдів доларів. Значна частина культурних об’єктів, історичних пам’яток і туристичної інфраструктури зазнала пошкоджень або була повністю зруйнована. Окрім фізичних збитків, країна втратила значні доходи від туристичної діяльності, що відображає пряму залежність туристичного потенціалу від стану природного та культурного середовища. Руйнування екосистем, забруднення територій і знищення культурної спадщини призвели до тривалого занепаду багатьох туристичних напрямів.

Окрему загрозу становлять масштабні лісові пожежі, кількість і площа яких за останні роки досягли рекордних показників. У 2024 році вогонь охопив понад двісті тисяч гектарів лісів, що спричинило значні втрати біорізноманіття та погіршення якості повітря. Викиди парникових газів від цих пожеж стали співмірними з обсягами викидів цілих європейських країн, що лише поглиблює проблему зміни клімату та створює додаткові виклики для відновлення туристичних територій.

Втрати біорізноманіття фіксуються на всіх рівнях. За даними WWF Ukraine (2024), понад 40% охоронюваних природних територій перебувають під загрозою через бойові дії, забруднення або незаконну вирубку. У Чорному морі після численних обстрілів портової інфраструктури було зафіксовано понад 50 тонн нафтопродуктів, що зумовило значну загибель морської фауни. Це призвело до занепаду морського туризму, який до війни обслуговував близько 3 млн. туристів щороку.

Паралельно внутрішній туризм зазнав значної трансформації. У безпечніших регіонах - Закарпатті, Львівщині та Івано-Франківщині - кількість туристів у 2023-2025 рр. зросла на 30-45% порівняно з довоєнним періодом. Проте це створило додаткове навантаження на місцеві екосистеми: ерозію гірських стежок, засмічення побутовими відходами, деградацію заповідних ландшафтів [6].

За даними спільного звіту UNECE та Ecoaction (2024), понад 10% території України потребує екологічної рекультивації перед можливим використанням для туризму. У деяких районах Донеччини та Луганщини рівень забруднення ґрунтів важкими металами перевищує нормативи у 50-80 разів.

Динаміку екологічних інцидентів, що впливають на кліматичні умови під час війни в Україні наведено на рис.1.

Рис.1. Динаміка екологічних інцидентів під час війни в Україні (2022-2024 рр.)

Джерело: сформовано автором на основі [7].

З огляду на зазначені дані, перспективним напрямом є формування нової концепції післявоєнного екотуризму, орієнтованого на відновлення природи через рекреаційні ініціативи. Прикладом є програма «Green Rebuild Ukraine», яка розробляється за участю ЄС і UNEP та передбачає створення екомаршрутів на відновлених територіях Київщини, Чернігівщини та Полтавщини. Вона поєднує природоохоронні, культурні та освітні елементи, що дозволяє трансформувати туризм у засіб екологічної просвіти.

Додатково слід відзначити, що процес відновлення природних ресурсів після завершення бойових дій потребує довгострокових і комплексних підходів. Війна спричинила масштабні зміни екосистем, які вимагають застосування новітніх технологій рекультивації, біологічного відновлення та екологічного аудиту територій. Сучасні методики оцінки деградації земель дозволяють визначити рівень забруднення і сформувати пріоритетні зони для першочергового відновлення.

Важливим напрямом є також участь місцевих громад у післявоєнному екологічному відновленні. Саме місцеве населення здатне відігравати ключову роль у контролі стану природних ресурсів, розвитку малих форм екотуризму та моніторингу природоохоронних територій. Поєднання економічних інтересів громад із цілями охорони довкілля сприятиме формуванню соціально відповідальної моделі розвитку туризму в Україні.

Окремої уваги заслуговує розвиток зелених коридорів - екологічних маршрутів, які поєднують природні та культурні ландшафти. Такі ініціативи сприяють відродженню туристичної активності й водночас виконують функцію екологічної просвіти населення. У перспективі вони можуть стати важливою складовою державної стратегії сталого відновлення національної туристичної інфраструктури.

Отже, війна в Україні спричинила глибокі екологічні трансформації, які безпосередньо впливають на розвиток туристичної галузі. Руйнування природних ландшафтів, забруднення довкілля та втрата культурних об’єктів зумовили суттєве скорочення туристичних потоків і зниження привабливості багатьох регіонів. Водночас криза відкрила можливості для переосмислення підходів до відновлення туризму - насамперед через впровадження принципів сталого розвитку, екологічного моніторингу та участі місцевих громад у процесах рекультивації. Післявоєнне відродження галузі має базуватися на поєднанні природоохоронних і соціально-економічних пріоритетів, що дозволить не лише зберегти унікальні ресурси, а й перетворити туризм на потужний інструмент екологічного відновлення та зміцнення національної ідентичності України.

Список використаних джерел

1. Волокіта В. В Україні порахували екологічні збитки за 1000 днів великої війни. URL: https://epravda.com.ua/news/2024/11/19/722032/.
2. Ціна війни для природи: екологічні збитки в Україні оцінено у €108 мільярдів. URL: https://komersant.ua/tsina-viyny-dlia-pryrody-ekolohichni-zbytky-v-ukraini-otsineno-u-e108-miliardiv/
3. Духневич А.В., Карпінська Н.В. Екологічні наслідки війни: оцінка впливу відходів на навколишнє середовище // Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Вип.1. С.347-352.
4. Briefing on the Environmental Damage Caused by the Russia’s War of Aggression Against Ukraine (3-16 December, 2024). URL: https://www.ukraineoffice.org/blog/briefing-on-the-environmental-damage-caused-by-the-russias-war-of-aggression-against-ukraine-3-december---16-december-2024
5. Abnett K. War Ignited Record-Breaking Wildfires in Ukraine Last Year, Scientists Say. URL: https://www.reuters.com/world/europe/war-ignited-record-breaking-wildfires-ukraine-last-year-scientists-say-2025-03-26/.
6. Yermachenko V., Melnychenko S., SidakM., Dupliak T., Lositska T. Sustainable Tourism in the Post-War Reconstruction of Territorial Communities in Ukraine // ACCESS Journal: Access to Science, Business, Innovation in Digital Economy. 2024. Vol.5(1). pp.34-57.
7. Екологічні наслідки та ризики війни в Україні. URL: https://ecodozor.org/.