Волкова Ірина, Мукомел Влада, Посохов Іван
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.262-265.
Перспективи розвитку культурно-релігійного туризму в Україні
Культовий туризм відіграє помітну роль у розвитку міжнародного туризму. В останній час спостерігається зростання інтересу до релігійних уявлень інших народів з метою пізнання їх культури, побуту та традицій. Сьогодні екскурсії на релігійну тематику проводяться в світі майже скрізь: в церквах, мечетях, храмах тощо. Такі екскурсії стали популярними для людей різного віросповідання, з метою виховання толерантності та поваги до інших культур та релігій. Екскурсії в релігійні центри, знайомство з різними релігійними об’єктами стають невід’ємною частиною як релігійних турів, так і комбінованих турів культурно-пізнавального спрямування.
Інтерес до українських культових споруд обумовлений різноманітністю релігійних споруд різних конфесій, які належать різним релігійним організаціям України. Однак, серед 18453 культових споруд України, лише 1645 занесені до переліку пам'яток архітектури національного значення України та 11 сакральних споруд занесені до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Статистичний аналіз об’єктів сакральної архітектури по областях України свідчить про високий потенціал для розвитку релігійного туризму. До найкраще забезпечених сакральними спорудами областей належать Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, де переважну більшість становить дерев’яна культова архітектура; а також Чернігівська область, яка представляє сакральну архітектуру доби Гетьманщини переважно стилю козацького бароко. Як наслідок, культова архітектура є важливим чинником формування дестинацій для приваблення екскурсантів до областей України.
Варто зазначити, що культурно-релігійний туризм стосується не лише споглядання сакральної архітектури, а також відвідання музеїв пов’язаних з релігійною сферою. Релігійні музеї відвідують скоріше звичайні туристи, ніж паломники. Однак, визначити точну кількість відвідувачів в цих музеях досить складно через брак детальної статистики.
Інфраструктура культурно-релігійного туризму дещо відрізняється від інших видів туризму. В даному випадку закладами розміщення можуть стати монастирі, а закладами харчування - трапезні. Сувенірна продукція також буде відрізнятися від звичайної сувенірної продукції в культурно-пізнавальному туризмі. В культурно-релігійному туризмі сувенірами можуть виступати як звичайні продукти (магніти, листівки, канцелярія з зображенням міста), так і суто релігійні речі (свічки, ладанки, ікони тощо) [1, с.134].
Як би дивно це не звучало, але релігійні об’єкти на рівні з музеями та арт-галереями також повинні бути залученні до технологічного прогресу. Однією з перспектив на майбутнє для церков України є використання інформаційних технологій. Деякі храми вже починають втілювати такий досвід в життя. Наприклад, дерев’яна церква Архістратига Михаїла в Комарно, яка є пам’яткою архітектури національного значення, бореться за звання туристичного магніту громади. В 2021 р. храм презентував 3D-мапінг. Такий досвід інтерпретації історії дерев’яної святині був для України вперше. За допомогою світла та звуку у храмі «повернули» до життя втрачені елементи іконостасу та надали можливість глядачам побачити церкву, коли вона ще була діючою.
У XX ст. на території України було знищено близько 80% унікальних церков, тож віртуальна реальність - це єдиний шанс побачити їх знову. До того ж, це може стати додатковим фактором залучення туристів до регіону. Прибуток від такої діяльності релігійна громада або будь-хто інший, в чиїй власності знаходиться церква, може витрачати на відновлення та реставрацію релігійного об’єкту.
Ще одним прикладом співпраці церков та інформаційного простору є досвід із дерев’яними церквами Закарпаття. Міністерство культури України та Google оцифрували 8 дерев’яних церков регіону і створили спеціальний сайт «Дерев’яні Церкви Карпатського Регіону». Також було створено віртуальний тур, де можна дізнатися більше про ці церкви. 3D-тури всіх цих церков є доступними і в режимі Street View на Картах Google [2]. Отже, на підставі наведених даних, є декілька варіантів подальшого залучення цих технологій для розвитку туризму в країні.
Одним з найлегших варіантів є 3D-тури. На сьогодні це - певна реклама, адже саме вони дають змогу детально показати атракцію більш реалістично, ніж при перегляді звичайних фото або читанні опису. Використання 3D-турів на веб-сайтах як спосіб залучення туристів набуває популярності. Останнім часом багато церков та храмів також почали активно використовувати 3D в своїй практиці.
Наступним варіантом приваблення туристів до церкви є застосування технологій віртуальної реальності. Задля можливості побачити церкву, храм або собор в його початковому вигляді, використовують окуляри доповненої реальності. Інший спосіб реалізації віртуальної реальності - це можливість побачити унікальні старовинні експонати, експозиція яких є ризикованою.
Ще одним варіантом розвитку культурно-релігійного туризму є інтерактивні інсталяції в церквах. Наприклад, відвідувач наводить свій гаджет на 3D-модель церкви, а технологія доповненої реальності «оживляє» її, дозволяє побачити з різних боків, розглянути детально матеріал, з якого вона виготовлена.
Найпопулярнішим способом залученням церков до культурного туризму залишається влаштування музеїв всередині них. Але не завжди наявність музею при церкві може гарантувати велику кількість відвідувачів. Тож, музею при церкві потрібно активніше використовувати сучасні інформаційні технології.
Перспективним варіантом розвитку релігійно-екскурсійного туризму є досвід Великобританії та реалізація так званого «чемпінгу» на території України. По-перше, в Україні є багато унікальних релігійних споруд, підтримувати які досить важко. Здача церковних приміщень для ночівель забезпечить надходження додаткових коштів на утримання храмів. По-друге, зараз дуже популярний «туризм емоцій», тому можливість того, що турист обере для себе відчуття атмосфери церкви та ночівлю в ній, набагато більша, ніж споглядання архітектури. Отримані від ночівлі в храмі кошти підуть на утримання його в належному стані. Саме чемпінг може бути фактором збереження унікальних архітектурних споруд.
Отже, Україна має перспективи для розвитку культурно-релігійного туризму і має масу цікавих сакральних об’єктів для приваблювання туристів. Сакральна архітектура стає передумовою для формування нових екскурсійних маршрутів, які можуть зацікавити як певну групу туристів (паломників), так і туристів різної віри, метою подорожі яких є культурно-релігійний туризм. Проблемами організації даного виду туризму є значне руйнування церковної архітектури внаслідок війни в Україні, недостатній нагляд за архітектурою та нестача коштів на її відновлення, юридичні проблеми, мала обізнаність туристичних представників країни про можливості використання релігійних об’єктів на потреби туризму. Серед наявних перспектив маємо зазначити наступні: 3D-тури храмами та соборами, VR-реальність, де можна побачити, як храм виглядав сотні років тому, інтерактивна інсталяція, де можна оживити предмет за допомогою гаджету, 3D-мапінг, влаштування музеїв всередині церков, чемпінг-туризм тощо.
Література
1. Божук Т.І. Формування релігійно-туристичної індустрії // Географія та туризм. 2011. Вип.14. С.132-136.
2. Віртуальна мандрівка дерев’яними церквами Карпат. URL: https://lviv.vgorode.ua/news/sobytyia/326685-virtualna-mandrivka-v-merezhi-ziavyvsia-3d-tur-derevianymy-tserkvamy-karpat.
3. Державний реєстр національного культурного надбання. URL: https://data.gov.ua/dataset/014aba3a-63ed-4edf-b6b1-b26f1ad29953.
4. Які об’єкти культурної спадщини Мінкульт планує реставрувати у 2021 році. URL: https://www.slovoidilo.ua/2021/09/15/infografika/kultura/yaki-obyekty-kulturnoyi-spadshhyny-minkult-planuye-restavruvaty-2021-roczi.
