Воробейчик К.О.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.116-119.
Гастрономічний туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку на сучасному етапі
Індустрія туризму дуже стрімко розвивається в останні роки і природньо стає невід’ємною частиною сучасності. Завдяки розвитку світового туристичного ринку та його швидкій глобалізації туризм став атрибутом цивілізованого суспільства.
Його економічний вплив постійно зростає у багатьох країнах світу, у зв’язку з тим, що збільшує валовий внутрішній продукт, та допомагає подолати багато проблем, зокрема мінімізувати безробіття на регіональному рівні та розвивати інфраструктуру в цілому. Проте, вагома частина туристів швидко втрачає цікавість стосовно традиційних місць відпочинку та видів розваг, завдяки чому географія туризму розширюється, утворюючи нові унікальні та нішеві види подорожей.
Враховуючи багату історико-культурну спадщину України, її вдале географічне положення, сприятливий клімат та національні культурні традиції, одним з найперспективніших для розвитку в нашій країні можна визначити саме гастрономічний туризм. Наразі він перебуває на початковій стадії інтеграції в український туристичний сектор. Існує чимало перешкод на шляху його динамічного та сталого розвитку, що потребує як оновлення теоретичної бази, так і нові підходи її застосування на практиці. В цьому полягає актуальність та доцільність теми дослідження.
Гастрономічний туризм почав стрімко розвиватися в Україні на початку ХХІ століття, чому посприяли здобуття незалежності нашої країни, нові можливості євроінтеграції та зосередження на туризмі як на додатковому джерелі отримання прибутків. У 2006 році в Україні була створена профільна Асоціація сприяння гастрономічного та винного туризму [3].
У 2011 році Інститут світової політики здійснив дослідження, аби визначити, які асоціації, пов’язані з Україною, виникають у представників держав, що є найімовірнішими джерелами іноземних туристів. Результати опитування респондентів показали, що Україна асоціюється з гостинним народом, а отже і з українською кухнею, самобутністю етносу, повагою до гостей [4]. Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг» у 2013 році були оголошені улюблені національні страви українців: український борщ (44%), шашлик, холодець, котлети, домашні ковбаси, відбивні, вареники з сиром, картоплею та вишнями [7]. Такий традиційний асортимент страв національної кухні склався порівняно нещодавно - протягом 100 років (XVIII ст. - 1 пол. XIX ст.). Подібність української кухні до споріднених їй польської та білоруської (з ХІХ століття до сьогодення) пояснюється особливостями історичного розвитку українського народу. За даними Мінекономрозвитку, у 2016 році Україна посіла 27 місце серед 30 найпривабливіших країн для іноземних туристів, що неодмінно пов’язано і з її гастрономічними особливостями [6].
Аналіз спеціалізованої літератури свідчить про активність наукових досліджень проблеми розвитку гастрономічного туризму в Україні. У вітчизняних дослідженнях Л. Прокопчука, Т. Шпараги, Є. Маслова, В. Бойко, О. Любіцевої, Ф. Шандора, Г. Волкової, М. Баштової, А. Бусигіна, І. Комарницького, В. Федорченка, Д. Басюк, Т. Сокол, Т. Божук та інших вчених, відображено передумови розвитку цього виду туризму з історико-культурної точки зору, а також подано характеристику гастрономічного туристичного продукту по регіонах України на основі етнічних кулінарних традицій. Частина фахівців розглядає гастрономічний туризм як хобі-туризм (І.М. Школа), тематичний туризм (З.С. Каноністова, Т.Г. Сокол) або професійний туризм (І.М. Мініч, В.К. Федорченко). Д. Басюк та В. Антоненко у своїх працях обґрунтовують необхідність розвитку гастрономічного туризму в окремих регіонах України [1; 2; 5; 8].
Д. Гусенова, А. Лук’янченко, Е. Чернова, В. Гордін, А. Карабаєва та Ю. Трабська досліджують питання взаємодії гастрономії та туризму у вітчизняній науці. Зазначені автори зосереджують увагу на досліджені форм та проявів гастрономічного туризму як методу підвищення привабливості дестинацій, а також аналізі засобів формування та просування гастрономічних брендів в окремих туристичних регіонах.
Базуючись на результатах розглянутих наукових досліджень, можна зробити висновки щодо основних проблем та перспектив розвитку українського гастрономічного туризму на сучасному етапі.
Гастрономічний туризм має великі перспективи розвитку в Україні. Цьому сприяють унікальні автентичні гастрономічні фестивалі та гастрономічні тури, що відроджують кулінарні традиції нашої країни та є фундаментальною передумовою формування конкурентоспроможних гастрономічних туристичних продуктів та послуг, орієнтованих на міжнародний та внутрішній ринки.
Стратегічною ціллю подальшого поширення гастрономічного туризму в Україні є забезпечення комплексного розвитку її територій з урахуванням соціально-економічних інтересів місцевих громад. Цей розвиток має відбуватися з ухилом на збереження економічного балансу та охорону історико-культурної спадщини, а також забезпечувати умови для розробки і реалізації спеціалізованого турпродукту, що буде конкурентоспроможним на світовому ринку і зможе задовольнити потреби як іноземних, так і вітчизняних туристів.
Безсумнівно, нинішній воєнний стан в Україні, а також пандемія COVID-19 суттєво вплинули на спад темпів розвитку вітчизняного ринку гастрономічного туризму. Проте, існують і системні проблеми, до яких можна віднести наступні негативні чинники:
- загальний низький рівень розвитку туристичної та розважальної інфраструктури, зокрема транспортної складової;
- невідповідність засобів розміщення міжнародним стандартам;
- занедбаний стан багатьох пам’яток історико-архітектурної спадщини, що виключає можливість їх активного використання в туристичних цілях;
- низький рівень фахової підготовки спеціалістів у даній галузі.
Також, основні проблеми популяризації гастрономічного туризму пов’язані з великими відстанями між центрами його розвитку та відсутністю злагодженої діяльності суб’єктів цього сегменту ринку. Маркетингові заходи, які популяризують та підкреслюють унікальність національного гастрономічного продукту проводяться не в достатній кількості. Також існує суттєва географічна диспропорція щодо місць їх проведення. Багато регіонів України просувають аналогічні продукти, такі як мед, соління, сир, вино, та трав’яні чаї. Проте, кожен регіон України є неповторним і володіє великою різноманітністю страв та продуктів, які можуть стати візитівкою його автентичної кухні. Відсутність централізованого системного підходу до розвитку гастрономічного туризму у країні, а також єдиної інформаційної бази щодо розвитку різних її регіонів, змушує ці регіони конкурувати на ринку, насиченому подібними продуктами. Це створює проблеми для розвитку гастрономічного туризму на регіональному та національному рівнях. Стратегія поширення гастрономічного туризму, яка орієнтована на конкретні та подібні туристичні продукти, є недоцільною, так як саме кулінарне розмаїття створює конкурентну перевагу.
Список використаних джерел
1. Басюк Д.І. Інноваційний розвиток гастрономічного туризму в Україні // Наукові праці НУХТ. 2012. №45. С.128-132.
2. Бусігін А.П. Як організувати кулінарний туризм? // Готельний та ресторанний бізнес. 2008. №2. С.74-76.
3. Винний та гастрономічний туризм : глобальні тренди та локальні практики: монографія / за наук. ред. Д.І. Басюк. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К», 2017. 316 с.
4. З чим у світі асоціюють Україну (опитування). URL: https://www.unian.ua/politics/509978-z-chim-u-sviti-asotsiyuyut-ukrajinu-opituvannya.html.
5. Шандор Ф.Ф., Кляп М.П. Сучасні різновиди туризму: підручник. К.: Знання, 2013. 334 с.
6. Горбань Ю. До речі, в туризмі Україна не пасе задніх URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2664756-do-reci-v-turizmi-ukraina-ne-pase-zadnih.html.
7. Народний ТОП: Улюблені страви українців. URL: https://ratinggroup.ua/research/ukraine/narodnyy_top_lyubimye_blyuda_ukraincev.html.
8. Федорченко В. Цікаве харчування // Готельний та ресторанний бізнес. 2005. №2. С.86-89.
