Вислободська Г.П.
Матеріали методологічного міждисциплінарного Інтернет-семінару
«Щастя у подорожах: реактуалізація духовно-творчої спадщини
і дозвіллєвих практик мандрівного філософа-богослова
Г.С. Сковороди». Полтава: ПУЕТ, 2020. 96 с. C.53-59.

Розвиток туристичної галузі в контексті економіки щастя

Метою всіх зусиль будь-якої людини є здобуття щастя. Психологія робить особливий акцент на добробуті щодо вивчення щастя. Ця публікація є стислим оглядом щастя в сучасному українському суспільстві. За результатами попередніх досліджень ми можемо побачити, що туризм і щастя нерозривно пов’язані між собою.

Є підстави вважати, що у психології теж слід розглядати рівень щастя як основний показник розвитку особистості. Адже мета чи не кожної людини - бути насамперед щасливою, а не багатою чи знаменитою.

Звичайно, для кожної конкретної людини складові компоненти, які входять в поняття «щастя», вельми різноманітні, але особливо важливі позитивні соціальні зв’язки (сімейні, релігійні, культурні, національні, дружні, за інтересами). Вони роблять життя людини осмисленим і повноцінною.

Дослідження показали, що основними факторами суб’єктивного благополуччя є:

• життя в стабільному демократичному суспільстві, забезпеченому в матеріальному плані;
• люблячі друзі та родина;
• цікава робота, що дає гідний дохід;
• здоров’я та доступне лікування;
• наявність життєвих цілей, важливих з точки зору погляд на власну систему цінностей;
• філософія чи релігія, яка надає спрямування, мету та сенс життю.

Ще одним конкретною пропозицією по оцінці рівня щастя можна вважати Міжнародний індекс щастя (англ. Happy Planet Index). Він являє собою індекс, що відображає добробут людей і стан навколишнього середовища в різних країнах світу, який був запропонований аналітиками британського дослідницького центру New Economic Foundation в липні 2006 року.

При розрахунку міжнародного індексу щастя використовуються три показники:

• вплив людини на природу;
• тривалість життя;
• добробут людей (задоволеність життям).

Основна мета творців даного індексу полягає в ілюстрації того, що матеріальний прогрес і економічне зростання автоматично не викликають зростання задоволеності життям.

У таблиці 1 подано місця України, відповідно до інших країн-учасниць, у Світовому рейтингу щастя за період 2013-2018 рр.

Таблиця 1

Рисунок 1. Динаміка кількості виїзних туристів в Україні та індексу щастя

Джерело: сформовано автором на основі даних Держкомстату України та https://www.theglobaleconomy.com/Ukraine/happiness.

Дані табл. 1 та рис. 1 свідчать, що Україна з кожним роком погіршує свої позиції у Світовому рейтингу щастя. Також слід зазначити, що немає якоїсь чіткої залежності між індексом щастя для України та кількість в’їзних та виїзних туристів.

Туристична галузь є однією з найдинамічніших та перспективніших галузей української, та мабуть і світової, економіки. Вона дозволяє з однієї сторони задовольняти економічні інтереси надавачів туристичних послуг, а з іншої надає моральне задоволення споживачам туристичного продукту - туристам.

Туризм є галуззю національної економіки, що має соціально-економічне значення та пов’язана з наданням туристичних послуг, задоволенням потреб споживачів туристичного ринку та є однією з галузей національної економіки [2].

У сучасному суспільстві туризм є однією з складових життя людей. Він не тільки допомагає відпочити, а й дає змогу культурно збагатитися та дізнатися багато нового та цікавого: відкриває перед туристами нові можливості для спілкування з представниками різних етносів та і культур, показує не лише культуру країни, а й дає можливості долучитися до її історії, традиції, звичаїв.

М. Мальська [3, с.23] зазначає, що туризм є єдиною галуззю, що приносить задоволення від отриманих благ. Слово «туризм» у громадян асоціюється з приємним місцем, де вдалося побувати в минулому і яке хочеться відвідати у майбутньому; туризм - це вид рекреації, пов’язаний з виїздом за межі постійного місця проживання, активний відпочинок, під час якого відновлення працездатності поєднується з оздоровчими, пізнавальними, спортивними і культурно-розважальними цілями.

Туризм - це діяльність, безпосередньо пов’язана з відпочинком, дозвіллям, спортом та спілкуванням з природним та культурним середовищем, що є незамінним фактором розвитку та самовдосконалення особистості, взаєморозуміння між людьми і народами [4, с.43].

Відпустки здавна вважаються засобом для подорожуючих уникнути рутини свого буденного життя і шукати відпочинку, розслаблення та омолодження.

Окрім мети відпочинку та втечі від буденності, подорожі та туризм також вважаються перспективною можливістю для людей, які шукають більш високого рівня задоволеності життям та прагнуть оздоровитися як фізично, так і психологічно.

Проаналізувавши ряд досліджень науковців щодо впливу туризму та подорожей на якість життя ми побачили, що із розвитком економіки люди заробляють більше і водночас отримують більше вільного часу, туризм став явищем модним та розповсюдженим.

Щодо основних мотиваційних аргументів на користь туризму, то такими є:

• есканізм;
• фізичне та психічне розслаблення;
• проведення часу разом із родиною та друзями;
• бажання відвідати культурно-історичні пам’ятки;
• прагнення відкрити для себе щось нове;
• бажання до пригод та отримання «гострих» відчуттів тощо.

Всі ці мотиви можуть бути класифіковані у дві категорії. Перші більше стосуються ескапізму та гедонізму, другі - пов’язані здебільшого з пригодами та саморозвитком.

Є дві пов’язані теоретичні основи, які можуть точно пояснити ці два типи мотивацій, теорія проходження та теорія стилю навчання Колба.

1. Обряди проходження. Нельсон Грабурн говорить, що туризм є священним, з точки зору антропології туризму. Він ставив туризм як ритуал, який може відокремити сакральне та світське. Подорожуючи, люди можуть тимчасово втекти з світський світ. У певному сенсі це свого роду ескапізм.
2. Теорія стилю навчання Колба. Зазвичай це представлений чотирма етапами циклу навчання: конкретний досвід, рефлексивне спостереження, абстрактна концептуалізащя та активне експериментування. Люди можуть збільшити свої знання та розширити свій горизонт через подорожі. Люди також можуть скористатися враженнями або навичками, здобутими під час відпустки. Це пов’язано з мотивацією саморозвитку.

Дослідники вирізняють два види добробуту та два типи туристичної мотивації. Перший тип (заснований на SWB) є поглядом на гарне життя, другий - базується на погляді PWB. Тому існує два види підходу до розуміння туристичного щастя [1]. Незалежно від того, що мотивує людей подорожувати, кінцевою метою є досягнення щастя. Останні дослідження показали, що туризм може збільшити щастя людей. Було багато факторів, пов’язаних з туризмом проаналізовано для підвищення рівня добробуту. Але за словами Любомирського, Шелдона і Шкаде, приблизно 50% щастя людини визначається спадковістю, 10% визначається обставин, і на 40% впливає навмисна діяльність. Ця теорія дає можливість індивіду збільшуватися щастя через туристичну діяльність, хоча лише 40% щастя може контролювати.

Наскільки туризм сприяє щастю людей? Рівень ураження гедонів триває лише протягом 2 тижнів. Довгостроковий ефект відпустки на загальне щастя та гедонічний рівень ефекту практично не існує. Також дослідники зазначають, що вплив туризму на щастя людей здебільшого короткочасний; такого роду щастя не пов’язане з частотою та тривалістю туризму. Однак, можливо, такі види щастя можуть сприяти довготривалому задоволенню, якщо вони повторюються часто достатньо [5]. Передчуття подорожей та пережиті спогади можуть продовжити позитивний ефект отриманий від подорожі.

Існує кілька теорій, ЯКІ використовуються для пояснення взаємозв’язку між досвідом дозвілля щастям. Сіргі каже, що до них належать теорія фізіології та генетики, теорія соціальної мотивації, ефективність, теорія мотивації, теорія внутрішньої мотивації та потоку, теорія діяльності та теорія переливу знизу вгору.

Гедонізм - головна функція туризму. Завдяки різноманітній туристичній діяльності люди можуть досягти фізичного і розумового розслаблення. Вони можуть позитивно впливати на людей, а також відіграють важливу роль в поліпшенні індивідуального щастя.

Хоча на індивідуальне благополуччя впливає генетичне, іншими словами, індивідуальне щастя.

Як уже згадувалося раніше, туристичні подорожі включають проведення часу разом із родиною та друзями, зустрічі нових людей тощо. Згідно з ієрархією теорії потреб Маслоу, туризм може задовольнити соціальні потреби людей, такі як ідентичність, почуття приналежності та поваги з боку інших.

Аргель стверджував, що задоволення від дозвілля сприяє щастю завдяки задоволенню потреби в ефективності.

Внутрішня мотивація стосується мотивації, яка надходить зсередини індивіда, а не з будь-якої зовнішньої сторони. Особи беруть участь у різноманітних туристичних заходах здебільшого заради себе. Потік - це психічний стан, при якому людина, що виконує діяльність, повністю занурена у відчуття наповненої енергією уваги залучення та задоволення від процесу діяльності. Дослідження показало, що потік справді сприяє задоволенню життям через задоволення від проведення дозвілля.

Є багато туристичних заходів, включаючи деякі захоплюючі. Такі як рафтинг на білій воді, дайвінг, гонки, стрибки з банджі та ін. Беручи участь у цих заходах люди можуть отримати особливий досвід.

Різноманітні потреби задовольняються через туристичну діяльність. Участь у туристичній діяльності сприяє почуття добробуту.

З подальшим розвитком позитивної психології, дослідження SWB та PWB з’явилися в тренді інтеграції. Як отримати справжнє щастя - це завдання, з яким не можуть впоратися дослідники протягом багатьох років. З часом зі зростанням та розвитком туристичної галузі все більше уваги приділяється впливу туризму на людину. Досліджуючи взаємозв’язок між туризмом і щастям, ми можемо виявити, що туризм і щастя пов’язані. Але деякі дослідження припускають, що ефект для сприяння щастя в основному короткочасний. Але з постійним розвитком туристичної галузі, туризм матиме все більший вплив на індивіда Це вимагає від нас подальших досліджень конотації та позначення туризму. У поєднанні з подальшим вивчення щастя, з’являться нові результати досліджень.

Література

1. Filep S. Positive Psychology and Tourism // Uysal M., Perdue R., Sirgy M.J. (Eds.) Handbook of Tourism and Quality of Life Research. London: Springer, 2012. pp.31-50.
2. Габа М.І. Соціально-економічне значення розвитку туризму в Україні // Інтелект XXI. 2013. №1-2. С.153-160.
3. Мальська М.П., Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика: навч. посіб. К.: Центр учбової л-ри, 2007. 424 с.
4. Модель розвитку галузей економіки України: монографія / за ред. С.О. Гуткевич. К.: НУТУ «КПІ», 2011. 472 с.
5. Puczko L., Smith M. An Analysis of Tourism QOL Domains from the Demand Side // Uysal M., Perdue R., Sirgay M.J. (Eds.) Handbook of Tourism and Quality of Life Research. London: Springer, 2012. pp.263-278.