Зацепіна Н.О.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.167-170.
Сучасні тенденції та перспективи розвитку сільського туризму в Україні
Сучасний сільський туризм в умовах ринкової економіки набуває все більшого значення у розвитку туристичної галузі та сільської агломерації, адже він допомагає вирішити проблеми розвитку села, а саме: відтік молоді в міста, зменшення зайнятості, низькі доходи сільського населення та ін.
Метою даної роботи є дослідження сільського агротуризму та обґрунтування туристичного потенціалу сільської місцевості України на засадах сталого розвитку, незважаючи на сучасні виклики. У процесі дослідження динаміки розвитку сільського зеленого туризму в Україні у попередні роки було встановлено, що в Україні останні роки збільшувалася кількість садиб та активізувався розвиток агротуризму. Саме тому можна припустити, що саме сільська місцевість може стати драйвером відродження та розвитку туристичної галузі в Україні після закінчення воєнних дій на нашій території.
Слід зазначити, що насиченість сільських туристичних садиб розподілена по території України нерівномірно, що зумовлено природно-кліматичними умовами, наявністю історико-культурних об’єктів, збереженням етнічних традицій. Крім того, розвиток сільського зеленого туризму сприяє не тільки збереженню та розвитку рекреаційних територій у сільській місцевості, а й сприяє вирішенню соціально-економічних проблем села, що в свою чергу сприяє зниженню безробіття в селі за рахунок залучення молоді та місцевого населення, відтворення трудового потенціалу, уповільнення міграційних процесів у селах, підвищення рівня інфраструктури регіону, поповнення місцевих сільських бюджетів.
Відповідно до отриманих результатів досліджень було встановлено, що за п’ять років, які передували кризі 2020 р., динаміку доходів від послуг сільського агротуризму в Україні зафіксували на загальному зростанні на 411%. Водночас зростали витрати фермерських господарств, які працюють у сфері сільського агротуризму, загалом на 496,4%. Це було зумовлено як значним зростанням вартості комунальних послуг, що відбулося в цей період, так і збільшенням витрат на покращення матеріально-технічної бази сільських садиб. Щодо особливостей самої галузі, то варто було б відзначити позитивні тенденції щодо збільшення кількості ночівель відвідувачів сільських садиб на 78,4%, а також збільшення середньої тривалості перебування гостей - на 13,6% [1]. Таким чином, можна говорити про те, що існували позитивні тенденції розвитку сільського агротуризму, оскільки зростання цих показників свідчить про покращення якості послуг, які надавалися фермерськими господарствами, що працювали на території України.
Також слід наголосити, що в Україні агротуризм, як окремий і специфічний напрямок туристичної галузі має значні перспективи для розвитку та збільшення кількості туристів, залучених до цього виду відпочинку після закінчення воєнних дій. Підтвердженням тому може бути позитивна динаміка роботи галузі, яка спостерігалася до глобального економічного спаду через COVID-19, свідчить про зростання попиту на цей вид послуг. Крім того, фінансові показники попереднього періоду свідчать про збільшення коштів, залучених власниками садиб на розвиток власного бізнесу. Не зважаючи на поточні умови, можна стверджувати, що після закінчення воєнних дій подальша активізація туристичних потоків, спрямованих на розвиток зеленого туризму, також сприятиме надходженню інвестиційних ресурсів від фінансових установ, зацікавлених у інвестуванні як поточних, так і довгострокових. Так, наприклад, додатковим чинником, який стимулював розвиток агротуризму, були транскордонні протиепідеміологічні санітарні обмеження, які стримували зовнішні туристичні потоки, та завдяки яким частина цих потоків була спрямована на сільський зелений туризм. Це дозволило агросадибам та фермерським господарствам, які займаються цією сферою, отримувати та накопичувати ресурси, необхідні для підтримки та розвитку власного бізнесу в сільській місцевості та його подальшого розширення.
В умовах останніх років, а саме світової пандемії, перманентної економічної кризи сільський агротуризм в Україні став ефективною альтернативою закордонним курортам, оскільки багато українців обирали для активного відпочинку екологічні сільські садиби. Таким чином, розвиток сільського зеленого туризму сприяв не лише збереженню та розвитку рекреаційних територій у сільській місцевості, а й сприяв вирішенню соціально-економічних проблем села, що сприяло в свою чергу зниженню безробіття на селі за рахунок залучення молоді та місцевого населення, відтворенню трудового потенціалу, підвищення кваліфікації сільського господарства, уповільненню міграційних процесів у селах, підвищенню рівня інфраструктури регіону, поповненню місцевих сільських бюджетів тощо.
Результати дослідження свідчать про те, що передумовою сталого розвитку сільських територій в Україні після закінчення воєнних дій може стати стимулювання та підтримка підприємництва у сфері сільського зеленого туризму як на державному, так і на регіональному рівнях. Тому для активізації розвитку сільського агротуризму та виведення садиб «з тіні» необхідно буде вдосконалити існуючу нормативно-правову базу, знайти нові джерела фінансового та інвестиційного спрямування, а також розробити відповідний комплекс організаційно-господарських заходів.
Література