Задворний С.І.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.419-421.
Корпоративний туризм як інструмент формування корпоративної культури організації
Сучасна специфіка фінансово-економічного становища підприємств, установ та організацій різних форм власності України та виклики, які стоять перед ними, актуалізують важливість завдання щодо підвищення їх конкурентоздатності. Досягнення високої якості продукції та послуг, як на внутрішньому так і зовнішньому ринках, долаючи різноманітні несприятливі фактори, досягається шляхом забезпечення ефективності результатів діяльності персоналу організації. Це сприяє збільшенню прибутків та відкриває можливості нарощення обсягів економічної діяльності. У цьому контексті важливу роль відіграє використання способів та методів підвищення продуктивності персоналу та сталості функціонування організації. Серед них багатогранністю та комплексністю відзначається корпоративна культура організації, яка дає можливість максимально згуртувати колектив для досягнення спільної мети.
Під корпоративною культурою ми розуміємо систему певних цінностей, моделей поведінки, традицій, переконань, які поділять усі члени організації. Загалом, це, свого роду, певна філософія функціонування організації, шлях досягнення мети її діяльності, виконання ключових завдань крізь призму взаємовідносин всередині персоналу. У сьогоднішніх реаліях корпоративна культура є основою функціонування будь-якого колективного суб’єкта господарювання забезпечуючи його позитивний імідж як для власних працівників (працюючих та майбутніх), так і для споживачів.
Корпоративна культура певної організації не постає одразу, а процес її формування складний і тривалий у часі. Він відбувається під впливом цілої низки чинників і факторів (зовнішнього і внутрішнього середовища) та протікає у декілька етапів. Корпоративна культура є багатокомпонентною, де важливими її елементами виступають: система комунікації, традиції і звичаї, організація сприятливого середовища, мотивування та віра в успіх. Вагому роль у повноцінному формуванні перелічених вище складових корпоративної культури організації відіграє корпоративний відпочинок (дозвілля). Серед видів і форм відпочинку досить дієвим та доцільним виступає корпоративний туризм, як інструмент заохочення і розвитку персоналу.
Відштовхуючись від дефініцій окреслених у Законі України «Про туризм» [6] зазначаємо, що у нашому розумінні корпоративний туризм - це тимчасовий виїзд групи осіб, які працюють в одній організації та/або зайняті у спільній сфері діяльності, з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди такі особи від’їжджають. Даний вид туризму класифікується за складом учасників, а саме: особи яких пов’язує спільне місце роботи, або спільний вид професійної діяльності. У даному дослідженні ми розмежовуємо поняття «діловий туризм» і «корпоративний туризм», де за останнім закріплений відпочинково-дозвіллєвій акцент.
Використання корпоративного туризму у якості інструменту формування корпоративної культури є запорукою на шляху до успішності організації. Даний вид туризму спрямований на розвиток персоналу і як наслідок - формування команди креативних новаторів. Корпоративний туризм має базуватися на принципі системності, адже постійність у реалізації туристичних турів забезпечує не тільки формування корпоративної культури організації, а й її підтримку. Впровадження традицій корпоративних туристичних поїздок підвищує унікальність образу організації.
Важливо, що у процесі планування і реалізації корпоративного туру її організаторам слід звернути увагу на забезпечення максимальної згуртованість колективу під час подорожі та створення умов для відпочинку та відновлення сил перед трудовою діяльністю. Туристичні подорожі різноманітного формату (особливість маршруту, тривалість, мета тощо) можуть поєднуватися із елементами тимблдінгу, волонтерською діяльністю, соціальними ініціативами та ін. Значний вплив на згуртованість колективу сприяє також проведення під час подорожі різноманітних тренінгів, квестів або організація бенкетів з нагоди корпоративних свят. Процес формування складу учасників подорожі може відбуватися за такими підходами:
- в подорожі беруть усі учасники організації;
- участь у подорожі беруть переможці у рейтингу найкращих працівників;
- учасниками є групи осіб за посадовими обов’язками, які визначають пріоритетні стратегічні напрями розвитку організації (керівний склад, креативна робоча група);
- інші підходи, що традиційно сформувалися в організації.
Корпоративний туризм як інструмент формування корпоративної культури сприяє наступному:
- підвищення рівня сумісності працівників та налагодженню дієвої і конструктивної комунікації між ними;
- швидка інтеграція нових працівників у систему організації;
- відновлення фізичних та духовних сил працівників;
- створення іноваційних ідей та перспективних проєктів;
- забезпечення позитивної ідентифікації персоналу організації та задоволення умовами праці й подальше підвищення її ефективності;
- зниження соціальної напруги у колективі;
- формування спільних традицій відпочинку і розваг, де знаковими стають певні локації, маршрути, персоналії.
Окремо слід відзначити, що цінність корпоративного туризму у формуванні спільного командного духу підвищується також тоді, коли у туристичну подорож долучаються працівники, які працюють віддалено (релоковані), або співробітники відокремлених філій з інших міст, країн.
На ринку туристичних послуг України є широкий спектр послуг по організації корпоративного відпочинку як в межах держави так і за кордоном. Пропонуються готові програми, а також спеціальні послуги щодо розробки унікальних програм на замовлення із врахуванням побажань щодо дат, тривалості, особливостей маршруту, екскурсійного обслуговування, супутніх організаційних послуг тощо. Серед усіх пропозицій унікальністю та зростанням популярності характеризується сюжетний (пригодницький) корпоративний туризм.
Підсумовуючи окреслене вище, слід зазначити, що корпоративний туризм - це мотиватор персоналу організації та стратегічний ресурс її розвитку у контексті формування корпоративної культури, яка базується на принципі людиноцентризму. Позитивна моновекторність ціннісних орієнтацій працівників веде до покращення функціонування організації та підвищення соціально-економічного ефекту.
Список використаних джерел
1. Граціотова Г.О., Степанова А.В. Методи формування та удосконалення корпоративної культури на державних підприємствах // Економічний журнал Одеського політехнічного університету. 2021. №2(16). С.25-33.
2. Жоган І.М., Савчук Л.М. Корпоративна культура в системі управління підприємством // Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2009. №6. С.216-218.
3. Захарчин Г.М., Любомудрова Н.П., Винничук P.O., Смолінська Н.В. Корпоративна культура: Навчальний посібник. Львів: «Новий Світ-2000», 2011. 342 с.
4. Корпоративний відпочинок. Чому це важливо? URL: https://web-systems.solutions/blog/corporate-vacation/.
5. Плецан Х.В. Корпоративна культура фахівців сфери туризму: стан, проблеми та перспективи розвитку // Ефективна економіка. 2018. №5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6345.
6. Про туризм: Закон України від 15.09.1995 р. №324/95-ВР. URL: https://tourlib.net/zakon/pro_turyzm.htm.
7. Потапюк І.П., Даниленко К.О., Мокієнко Є.О. Корпоративна культура як складник стратегічного управління персоналом підприємства // Приазовський економічний вісник. 2017. Вип.5(05). С.170-175.
8. Чернишова А.О., Немченко Т.А. Деякі аспекти корпоративної культури організації // Наукові праці КНТУ. Економічні науки. 2010. Вип.17. С.328-330.
