Завалій Т.О.
Матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф.
«Маркетингові та організаційні механізми повоєнного
розвитку галузі гостинності та туризму України»
(м. Харків, 12 листопада 2025 р.).
Харків: НТУ «Харківський політехнічний
інститут», 2025. Ч.1. 633 с. С.119-122.

Актуальні напрями наукових досліджень туризму україни в умовах війни: огляд Scopus-публікацій 2022-2025 років

Повномасштабна російська агресія проти України з лютого 2022 р. трансформувала функціонування туристичної індустрії країни, створивши нові виклики та реалії, що потребують наукового осмислення. Аналіз динаміки та тематичної спрямованості публікацій дозволяє ідентифікувати напрями наукового пошуку та визначити пріоритети повоєнного відновлення галузі.

Мета нашого дослідження полягає в аналізі та систематизації тематичної структури наукових досліджень туризму України в період 2022-2025 рр. на основі Scopus-індексованих публікацій.

Методологія дослідження базується на аналізі назв статей і подальшій тематичній кластеризації 37 наукових публікацій, ідентифікованих у базі даних Scopus, які були відібрані за параметром обов’язкової присутності у назві ключових слів «tourism» та «Ukraine», й охопили період з 2022 р. по листопад 2025 р.

Критерії відбору наукових публікацій у базі даних Scopus
Рис. 1. Критерії відбору наукових публікацій у базі даних Scopus

Аналіз назв досліджень показав, що найчастіше разом з цими словами зустрічаються терміни: «war» (війна), «resilience» (резильєнтність), «business» (бізнес), «rural» (сільський), «development» (розвиток), «sustainable» (сталий), «digital» (цифровий), що відображає основні тематичні фокуси наукового дискурсу.

Аналіз бази даних Scopus виявив 37 релевантних публікацій. Розподіл за роками показує таку динаміку:

  • 2022 р. - 11 публікацій;
  • 2023 р. - 7 публікацій;
  • 2024 р. - 13 публікацій;
  • 2025 р. - 6 публікацій (станом на листопад).

Найбільш цитовані дослідження представлені роботами К. Томея, Я. Білинець, О. Коваля «Стійкість туристичного бізнесу в умовах війни: перші три місяці після вторгнення росії в Україну» (15 цитувань) [1], Н. Шпака та ін. «Кластеризація в оцінці рівня розвитку туризму регіонів: приклад України» (12 цитувань) [2], М. Бойко та ін. «Цифровізація: імплементація в туристичний бізнес України» (11 цитувань) [3]. Публікації представлені у таких провідних міжнародних журналах як «Annals of Tourism Research», «Journal of Rural Studies», «Current Issues in Tourism», «Tourism and Hospitality». Для систематизації цього масиву публікацій було проведено групування за тематичною спрямованістю.

На основі аналізу назв статей та ключових слів виділено шість основних тематичних кластерів досліджень. Результати кластеризації представлено у табл. 1, яка демонструє розподіл публікацій за тематичними напрямами, рівень їхньої цитованості та теми, які превалюють у фокусі уваги авторів.

Таблиця 1. Тематичні кластери досліджень туризму України за 2022-2025 рр. у Scopus-публікаціях

Назва кластеру Кількість публікацій Загальна цитованість Основні теми
Резильєнтність та відновлення бізнесу 4 26 Резильнтність бізнесу, відновлення, адаптивні стратегії, постконфліктна реконструкція
Медіа-наративи та імідж дестинації 4 23 Воєнні наративи, медіа, імідж дестинації, фондові ринки
Сільський, зелений туризм та агротуризм 4 19 Сільський туризм, агротуризм, глемпінг, сталий розвиток
Цифрова трансформація та інновації 4 11 Цифровізація, цифрове підприємництво, геоінформаційні платформи, стартапи
Нішеві форми туризму 8 8 Темний туризм, ностальгійний туризм, медичний туризм, культурний туризм
Фінансово-інвестиційні механізми 3 2 Інвестиції, фінансування, гранти ЄС, міжнародні програми

  • Перший кластер «Резильєнтність та відновлення туристичного бізнесу» є найбільш цитованим напрямом досліджень. Основні спрямування охоплюють вивчення питань виживання туристичних підприємств в екстремальних умовах, аналіз адаптивних стратегій бізнесу та розробку концепцій регенеративного туризму. Дослідження фокусуються на короткострокових механізмах виживання та довгостроковій трансформації бізнес-моделей, ідентифікації критичних факторів успіху в повоєнній реконструкції галузі. Основна прогалина полягає у відсутності лонгітюдних досліджень динаміки відновлення підприємств та емпіричної верифікації запропонованих теоретичних моделей резильєнтності.
  • Другий кластер «Медіа-наративи та імідж дестинації» фокусується на інформаційному вимірі воєнного контексту. Дослідження спрямовані на аналіз конструювання медіа-наративів війни та їх впливу на міжнародне сприйняття України як туристичної дестинації, вивчення реакції міжнародних фінансових ринків на війну. Аналізується роль інформаційної війни у формуванні бар’єрів та можливостей для розвитку галузі. Спостерігається брак досліджень стратегій ребрендингу дестинації для повоєнного періоду та механізмів відновлення позитивного іміджу України.
  • Третій кластер «Сільський зелений туризм та агротуризм» позиціонує сільський туризм як інструмент регіонального відновлення. Основна увага концентрується на дослідженнях інноваційних моделей розвитку в контексті європейської інтеграції, розробку сценаріїв трансформації агротуризму до економічно життєздатного бізнесу, форсайт-прогнозування розвитку сектору. Досліджується потенціал сектору для створення зайнятості, диверсифікації доходів сільського населення та відновлення економіки депресивних регіонів. За браком досліджень регенеративних бізнес-моделей та способи фінансування сільського туризму сектор залишається недостатньо вивченим у контексті повоєнного відновлення.
  • Четвертий кластер «Цифрова трансформація та інновації» розглядає цифровізацію як базовий чинник виживання індустрії. Дослідження спрямовані на аналіз бар’єрів цифрової трансформації та драйверів впровадження технологій. Вивчаються нові форми цифрового підприємництва в умовах кризи, розробка спеціалізованих платформ для нішевих сегментів, стратегії інноваційного розвитку галузі. «Вузьким місцем» є брак досліджень застосування передових технологій для повоєнної модернізації галузі.
  • П’ятий кластер «Нішеві форми туризму» передбачає специфічні туристичні сегменти, що набувають нового значення в умовах війни. Проблематика містить дослідження можливостей та етичних дилем «темного» туризму, вивчення ностальгійного туризму як інструменту залучення діаспори, аналізу медичного туризму для економічного відновлення регіонів. За словами М. Лущик і О. Мамчур [4], подорожі до місць трагедій чи злочинів, до унікальних містичних локацій чи місць сили піднімають питання минулого з метою уникнення подібних катастроф у майбутньому, дозволяють усвідомити власну ментальну ідентичність та черговий раз відчути гордість за багату міфологічну історію країни. Необхідно звернути увагу на відсутність етичних рамок для розвитку воєнно-пов’язаних форм туризму та стратегій залучення української діаспори зумовлює необхідність прискіпливішої уваги з боку дослідників.
  • Шостий кластер «Фінансово-інвестиційні механізми» фокусується на економічних інструментах відновлення галузі. Дослідження спрямовані на розробку стратегій розвитку інвестиційного потенціалу туристичної індустрії, аналіз ролі фінансово-кредитного регулювання як інструменту залучення капіталу, вивчення впливу міжнародних грантів та програм ЄС. Досліджуються традиційні та інноваційні механізми фінансування туристичного бізнесу в постконфліктних умовах. Прогалина полягає у недостатності досліджень венчурного капіталу для туристичних технологічних стартапів та інших інноваційних фінансових інструментів.

Проведений аналіз 37 Scopus-індексованих публікацій за період 2022-2025 рр. дозволив ідентифікувати шість основних тематичних кластерів наукових досліджень туризму України в умовах війни, які відображають трансформацію дослідницьких пріоритетів галузі під впливом повномасштабної російської агресії.

Найбільш активно досліджуваними напрямами виявилися питання резильєнтності туристичного бізнесу, медіа-наративів та іміджу дестинації, а також сільського зеленого туризму та агротуризму, що свідчить про концентрацію наукової уваги на процесах виживання, адаптації та відновлення галузі.

Водночас аналіз виявив суттєві дослідницькі прогалини у всіх виділених кластерах:

  • відсутність лонгітюдних досліджень динаміки відновлення підприємств;
  • брак емпіричної верифікації теоретичних моделей резильєнтності;
  • недостатнє вивчення застосування передових технологій для повоєнної модернізації;
  • відсутність досліджень регенеративних бізнес-моделей сільського туризму, стратегій ребрендингу дестинації та етичних рамок для розвитку воєнно-пов’язаних форм туризму.

Список використаних джерел

1. Tomej K., Bilynets I., Koval O. Tourism Business Resilience in the Time of War: the First Three Months Following Russia’s Invasion of Ukraine // Annals of Tourism Research. 2023. Vol.99.
2. Shpak N., Kulyniak I., Novakivskyi I., Oleksiv I. Clusterization in Tourism Development Level’s Assessment of Regions: Example of Ukraine // Journal of Tourism and Services. 2023. Vol.14. No.26. pp.45-56.
3. Boiko M., Bosovska M., Vedmid N., Melnychenko S., Stopchenko Y. Digitalization: Implementation in the tourism business of Ukraine // Problems and Perspectives in Management. 2022. Vol.20. Issue 4. pp.24-41.
4. Lushchyk M., Mamchur O. Opportunities for the development of dark tourism in Ukraine. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series «Geology. Geography. Ecology». 2022. No.57. pp.134-152.