Заваріка Г.М., Чуєва Т.Д.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.21-24.

Стан та перспективи розвитку лікувально-оздоровчих закладів Луганської та Донецької областей

Лікувально-оздоровча сфера туризму в світі динамічно розвивається та стає однією з основних галузей економічної діяльності, що активно впливає на стан і розвиток світової економіки. Тому постає необхідність аналізу та вивчення лікувально-оздоровчого туризму в регіонах України, інтенсивного прогресу в даній сфері. Отже, слід звернути увагу на стан та перспективи розвитку лікувально-оздоровчих закладів, що знаходяться на підконтрольних українському уряду територіях Донецької та Луганської областей.

Східні території України, а саме Донецьку та Луганську області, стереотипно прийнято вважати виключно як промислову складову нашої держави. Нажаль, це є однією з причин, чому наукових праць щодо туристичної діяльності регіону майже немає. Окрім цього, це зумовлено воєнною нестабільністю. Отже, території Луганської та Донецької областей не роздивляються з точки зору туризму і як перспективної туристичної складової країни, а тому відсутній інтерес до їх потенціалу.

Регіони Донецької та Луганської областей мають природні лікувальні ресурси, які заслуговують на увагу. Наприклад, на території областей виявлено лікувальні мінеральні води, які використовують у бальнеології, та лікувальні грязі. Вже зараз тут працюють бальнеологічні курорти, відомими серед яких є:

• Санаторій «Перлина» (Новопсков, Луганська область);
• Санаторій «Слов’янський» (Слов’янськ, Донеччина);
• Водолікувальниця у місті Старобільск на Луганщині.

Кліматичні курорти здійснюють свою діяльність у Кремінському районі на Луганщині, а також у місті Святогірськ на Донеччині.

До речі, Слов’янськ є єдиним курортом, де використовуються залізисті мінеральні води, а на інших родовищах, нажаль, їх не використовують в лікувальній практиці.

Звичайно, воєнно-політична нестабільність регіону і криза в країні дуже сильно вплинули (і продовжують це робити) на стан лікувально-оздоровчих закладів. Офіційні статистичні данні регіонів демонструють, що відбувається зменшення кількості санаторно-курортних і оздоровчих закладів за останні роки. Поступове зниження їх кількості спостерігалося і раніше, однак, у 2014 році їх було скорочено майже в 3 рази в Луганській області та в 2 рази у Донецькій [6; 7].

Можна стверджувати, що основна причина такої ситуації, що склалася, - це відкритий воєнний конфлікт, занедбаність та низька конкурентоспроможність об’єктів розміщення, невідповідність ціни та якості наданих послуг, а також відсутність персоналу високої кваліфікації. До того ж все більше людей відчувають певний страх щодо подорожей на дані території.

Регіони Луганської та Донецької областей дійсно є промисловою складовою в економіці держави. Історично склалося так, що ресурсне забезпечення цих територій було дуже ефективним в промисловій індустрії. Тому, той факт, що регіони не розглядаються з точки зору туризму, є зрозумілим. Звичайно, що відкриття тут промислових підприємств було вигідніше, більш прибутковим та підвищувало промислову конкурентоспроможність України. Однак, така стереотипність не стимулює розвиток туризму на Сході, а тільки пригнічує та відкидає будь-які ідеї потенціальних туристичних підприємців.

Аналізуючи статистичні данні щодо ресурсів Донецької та Луганської областей, можна сказати, що їх кількість є достатньою для забезпечення розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Звичайно, що природно-лікувальних ресурсів, необхідних для лікування та оздоровлення відпочиваючих, тут також достатньо [6; 7].

Порівнюючи статистичні дані кількості санаторно-оздоровчих закладів Луганської та Донецької областей, можна зробити висновок, що Донецький регіон у більш вигіднішому положенні, а тому перспективи розвитку лікувально-оздоровчого туризму в ньому збільшуються [6; 7].

Існують пріоритетні напрями розвитку туризму на території Сходу. Однак, щоб їх реалізувати необхідна увага та підтримка збоку держави, а також регіонального управління і місцевого населення.

Кроків та ідей, як саме розпочати розвиток, відновлення та покращення туристичної діяльності цих територій, багато. Наприклад, в першу чергу можна визначити лікувально-оздоровчу сферу одним із пріоритетних напрямків регіональної стратегії розвитку областей, зайнятися пошуком альтернативних джерел фінансування. Звичайно, необхідно відновлювати вже існуючі рекреаційно-оздоровчі ресурси (наприклад, мінеральні джерела в Марківському районі) і туристичні підприємства.

Актуальною б була рекламна компанія для місцевих жителів та жителів інших регіонів України про наявні можливості лікувально-оздоровчої сфери Донецької та Луганської областей. Треба доводити і показувати безпечність відпочинку на Східних регіонах.

У Луганській області свою діяльність здійснює санаторій «Перлина» в Новопсковському районі, матеріально-технічна база якого відповідає сучасним стандартам і вимогам. Санаторій працює на базі місцевих природних лікувальних мінеральних вод, а бювет з Моршинською мінеральною водою є одним із нововведень в оздоровниці.

Звичайно, одного закладу недостатньо. Тому ситуація вимагає створення нових лікувально-оздоровчих центрів, де люди мали б змогу проходити реабілітацію, оздоровлювати та лікувати організм, і просто відпочивати [2].

До речі, впровадження інноваційних для регіонів ідей, було б дуже доцільним. Спираючись на ресурси, якими володіє територія, можна створювати лікувально-оздоровчі підприємства, яких досі не було. Наприклад, до природних ресурсів Донецької і Луганської областей належать:

• сприятливий клімат;
• степова місцевість;
• наявність мінеральних вод;
• піщані місцевості.

Отже, беручи до уваги всі ці елементи, можна запропонувати, наприклад, кумисолікування. Для цього необхідні великі кінні заводи, заснування яких створить необхідні сприятливі умови для лікування кумисом.

Пісок, який займає тут велику кількість місцевості, також можна використовувати з лікувально-оздоровчою метою. Такий напрям лікування називається псаммотерапією. Завдяки нагрітому піску можливий лікувальний вплив на організм людини [8].

За наявності фінансових ресурсів і підтримки збоку державної та місцевої влади на території Донецької та Луганської областей можна створити різні цікаві туристичні напрямки, втілення яких може позитивно вплинути на майбутнє становище туризму регіону.

Для того, щоб всі ці кроки та ідеї було впроваджено, треба постійно повертатись до питань фінансового забезпечення та інвестицій, шукати підтримки у влади, намагатися зацікавити та привернути увагу до регіонів не тільки інвесторів і підприємців, а й простого населення, більшість якого самі не зацікавлені в розвитку туризму і не вірять, що це може бути перспективним напрямком в економіці регіону.

Підводячи підсумки, можна сказати, лікувально-оздоровчий туризм в Донецькій та Луганській областях зіткнувся з великою кількістю проблем. Наукові діячі з туризму, влада, підприємці, потенційні інвестори і, навіть, місцеві жителі не бачать східну територію України, як можливий туристичний регіон.

Однак, перспектив тут чимало, а ресурсів досить для того, щоб говорити про розвиток лікувально-оздоровчого виду туризму на цій місцевості.

Слід також звернути увагу на те, що організація туристичних заходів в Донецькій та Луганській областях можлива за умови проведення заходів з безпеки. Саме тому вкрай необхідно приділяти увагу та зацікавленість до цього регіону, в першу чергу з боку держави, і впроваджувати інноваційні заходи.

Список літератури

1. Заваріка Г.М. Курортна справа: навчальн. посібн. К.: Центр учбової літератури, 2015. 264 с.
2. Заваріка Г.М. Суспільно-географічний вимір постконфліктного розвитку туризму на прикладі східних територій України: монографія. Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. Даля, 2019. 376 с.
3. Закон України «Про курорти». URL: https://tourlib.net/zakon/pro_kurorty.htm.
4. Колективні засоби розміщення в 2015 році. Статистичний бюлетень. К.: Державна служба статистики України, 2016. 200 с.
5. Любіцева О.О., Заваріка Г.М. Географічний аналіз стану туризму Луганської області (Україна) в умовах конфлікту // Журнал геології, географії та геоекології. 2019. Т.28. №4. С.692-705.
6. Офіційний сайт Головного управління статистики Луганської області. URL: http://lg.ukrstat.gov.ua/.
7. Офіційний сайт Головного управління статистики Донецької області. URL: http://donetskstat.gov.ua/.
8. Псаммотерапія - лікування піском. URL: http://megasite.in.ua/114624-psammoterapiya-likuvannya-piskom.html.