Животенко А.І.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.74-75.

Туризм в концепції сталого розвитку

сталий розвитку туризму На сьогоднішній день туризм можна назвати такою галуззю, що активно розвивається та робить неймовірно великий внесок у світову економіку, а також сприяє підвищенню рівня та якості життя населення, оскільки туризм, як економічна галузь, є складовою соціокультурного розвитку. Спектр функцій, які виконує туризм, є настільки впливовими, що завдяки їм можна стимулювати соціально-економічне зростання на різних рівнях господарювання.

Сталий розвиток є чи не найголовнішою ознакою світового туризму в період нашого сьогодення. Його формування склалося історично і підтвердження факту його існування зосереджене в документах ООН та UNWTO.

Всесвітня туристична організація намагається сприяти розвитку туризму також через обмеження урядового втручання у міжнародний туризм, так само як і в процес стандартизації вимог до паспортних, візових та митних формальностей. її діяльність також спрямована на досягнення економічному розвитку, зміцнення миру, процвітання, підвищення взаєморозуміння між народами, загальної поваги, дотримання прав людини та фундаментальних свобод незалежно від раси, статі, мови та релігії. Це підтверджує той факт, що сталий розвиток туризму неможливий без регулювання його такою міжнародної туристичною організацією, як UNWTO. Різноманіття її цілей, завдань та напрямків діяльності демонструє складність туризму як системи та необхідність комплексного вирішення більшості проблем у цій галузі на міжнародному рівні. [3]

Розвиток туризму є стимулом для інших секторів економіки (у тому числі транспорту, зв'язку, торгівлі), сприяє збільшенню кількості робочих місць, бази оподаткування і надходжень до бюджетів як міст і областей, так і України в цілому.

Основною метою Стратегії сталого розвитку туризму в Україні є:

  • поліпшення якості життя населення;
  • захист національних інтересів України у сфері туризму;
  • формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках на основі раціонального використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурних надбань та етнічних особливостей українського народу;
  • створення умов для споживання туристичного продукту;
  • реалізація закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, зайнятість, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей і відпочинку, туристичної діяльності;
  • поліпшення правових, організаційних та соціально-економічних засад реалізації державної політики України у сфері туризму і діяльності курортів в умовах глобалізації та євроінтеграції суспільних процесів [1].

Концепція сталого розвитку туризму має свої недоліки, серед яких складність у практичній реалізації в країнах, що мало розвинені та країнах, що мають перехідну економіку. Концепція сталого розвитку реалізується в таких країнах як Німеччина, Швеція, Данія тощо. В цих країнах розвинені «екологічно чутливі ринки». Проте, якщо зробити аналіз та оцінку рівня життя населення цих країн, то необхідність запровадити зазначену концепцію одразу стає очевидною. Якщо порівняти рівень деструктивного впливу на навколишнє середовище туристичного комплексу та інших складових економічної системи (металургії, вугільної промисловості тощо), то, очевидно, такий вплив буде незначним. Однак, якщо врахувати особливості розвитку сфери туризму, її динамічність, тісноту зв'язку з соціальними потребами та соціальним розвитком, спрямованість на природні рекреаційні ресурси, які часто є вичерпними та невідновними, зростання інтересу до духовних аспектів розвитку тих чи інших територіальних утворень, то цілком очевидним стає необхідність переходу туристичної сфери до моделі сталого розвитку. Адже туризм, з одного боку, зазнає впливу соціальних та екологічних проблем, а з іншого - сам може бути їх причиною. Особливо це відчутно на локальному та регіональному рівнях [2].

Бібліографічний список

1. Гурова Д.Д. Проблеми розвитку туризму в Україні: шляхи їх вирішення // Географія і сучасність. 2010. №24. С.209-215.
2. Івануса А.В. Особливості реалізації концепції сталого розвитку в туризмі // Науковий вісник НЛТУ України. 2012. Вип.22.9. С.100-103.
3. Капрусь О.В. Основні напрямки діяльності Всесвітньої туристичної організації у контексті сприяння сталому розвитку туризму // Гілея. 2013. №78. С.369-373.