Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н.КАРАЗІНА



ТИМЧЕНКО БОГДАН ПЕТРОВИЧ

УДК 331.101

ВПЛИВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - Економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук





Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.



Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.



Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Воробйов Євген Михайлович, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;

кандидат економічних наук, доцент Духов Володимир Єгорович, Національний університет внутрішніх справ МВС України, завідувач кафедри економічних дисциплін економіко-правового факультету, м. Харків

Провідна установа - Інститут економіки НАН України, відділ економіки праці та зайнятості населення, м. Київ

Захист відбудеться 03 жовтня 2003 р. о 17.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.V-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 03 вересня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються значним поширенням тіньових форм економічних відносин, що суттєвим чином впливає на характер і перебіг транзитивних перетворень, спотворюючи нормальні процеси суспільного відтворення. Звідси випливає необхідність боротьби із тіньовою економікою і неофіційними формами перерозподілу доходів.

Для транзитивних економік нагальним завданням є формування цивілізованих засад розвитку ринкових відносин, чіткої інституційної основи господарювання, прозорості й легітимності в розподілі отримуваних доходів господарюючими суб'єктами, що створює необхідні передумови для формування соціально-орієнтованого господарства. Тому лише глибокий і всебічний аналіз сутності, причин появи і особливостей функціонування тіньового сектору в умовах перехідної економіки дає можливість визначити шляхи і методи боротьби з цим негативним явищем соціально-економічного життя суспільства, напрямки формування цивілізованого ринку.

Необхідність теоретичного дослідження впливу тіньової економічної діяльності на сукупні доходи населення обумовлена такими обставинами: по-перше, тіньова економічна діяльність ламає уявлення про характер формування, розподілу й перерозподілу доходів у суспільстві; по-друге, становлення факторної моделі доходів населення є дуже повільним і не сприяє розкриттю їх могутнього потенціалу; по-третє, майнове розшарування населення стає загрозливим для економічної та соціальної безпеки як окремих громадян, так і в цілому українського суспільства.

Ступінь наукової розробки проблеми. Проблеми функціонування тіньової економіки, особливостей формування, розподілу доходів в перехідних економіках вельми активно досліджуються в економічній літературі. Передусім потрібно назвати роботи таких зарубіжних економістів, як Г.Абадински, Д.Блейдс, П.Гутманн, Б.Даллаго, Е.Де Сото, Л.Ебергард, М.Картер, Д.Кауфманн, М.Лакко, В.Танзі, У.Тіссен, Е.Фейг, Ф.Шнайдер та ін. Належну увагу цим проблемам приділяли російські дослідники Л.Абалкін, Є.Брагіна, В.Геворгян, Ф.Глісін, М.Єгоров, В.Ісправніков, В.Куліков, Ю.Козлов, Т.Корягіна, Л.Косалс, Ю.Латов, І.Ніколаєв, О.Осипенко, С.Пінкіна, А.Шестаков. Творчий внесок в розробку даної проблеми внесли українські економісти Д.Богиня, А.Гальчинський, Б.Губський, В.Духов, Г.Задорожний, В.Колот, Е.Лібанова, В.Лисицький, І.Малий, В. Мандибура, М.Павловський, Б.Пасхавер, В.Попович, М.Соколік, О.Турчинов, С.Тютюнникова, А.Ярмоленко та ін.

Але проблема впливу тіньової економіки на формування, розподіл та перерозподіл доходів мало досліджена. Проте без осмислення реального у якісному і кількісному вимірі процесу цього впливу неможливо оцінити динаміку рівня життя населення, майнове розшарування та створити надійну систему соціального захисту. Вважаємо, що дослідження впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення доповнить як теоретичні здобутки про сутність тіньових процесів у трансформаційній економіці і теорію доходів населення, включаючи їх тіньову складову, так і сприятиме підвищенню ефективності практичної діяльності держави у напрямку зростання рівня життя населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планової теми науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна "Трансформаційна економіка: спільні риси і особливості прояву в Україні" (номер державної реєстрації ДР № 0199U4422).

Мета і задачі дослідження. Виходячи з актуальності й рівня наукової розробки проблеми, в роботі поставлено за мету теоретичне обґрунтування впливу тіньової економіки на стан доходів населення і розробку практичних пропозицій щодо зменшення тіньового сектору і зростання добробуту населення від доходів в офіційній економіці.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних задач:

- виявити генетичну причину існування тіньових економічних відносин у структурі національної економіки;
- визначити структуру тіньового сектору та охарактеризувати його основні складові;
- проаналізувати методологію та методи оцінки обсягів тіньової економіки та визначити ті з них, які дають найбільш достовірні результати у перехідний період;
- дати характеристику особливостей прояву і функціонування тіньових процесів у перехідній економіці України;
- з'ясувати сутнісну природу категорії факторних доходів та виявити їх тіньову складову;
- охарактеризувати тіньові практики, які розповсюджені у трансформаційній економіці, та тіньові доходи;
- виявити основні напрямки впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення;
- розробити основні напрямки мінімізації впливу тіньової економіки на доходи населення в умовах їх реформування.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин і причинно-наслідкових зв'язків, що формують систему доходів населення в умовах поширення тіньової економічної діяльності.

Об'єктом дослідження є система соціально-економічних відносин, яка перебуває у стані ринкової трансформації у постсоціалістичних країнах.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою виконаного дослідження є системний підхід до аналізу процесів і об'єктів, що досліджуються, висновки і положення загальної економічної теорії, зокрема, теоретичні основи ринкової економіки з використанням результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних фахівців.

У дисертаційній роботі використано загальнонаукові методи пізнання: аналізу і синтезу, індукції і дедукції, дослідження процесів і явищ у їх діалектичній взаємодії і розвитку, поєднання методів логічного, статистичного, графічного відображення.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти України, нормативно-правові документи, прийняті Верховною Радою і Урядом України, що стосуються реформування економіки, матеріали органів державної статистики і Світового Банку, Міністерства економіки України, а також матеріали інших вітчизняних і зарубіжних джерел.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає у наступному:

1. Розкрито специфіку економічних відносин у тіньовій економіці, що впливає через розподіл та перерозподіл первинного доходу на характер суспільного відтворення. Встановлено, що ці відносини визначаються переважаючим неправовим типом поведінки економічних суб'єктів: прагненням до прибутку (зусиллями асиметричного привласнення та використання факторів виробництва) або прагненням до одержання політичної чиновничої та кримінальної ренти.

2. Систематизовано і охарактеризовано основні напрямки впливу тіньової економіки на доходи населення в перехідний період:

- деформація факторних доходів населення (неврахована заробітна плата, прихований прибуток та ін.);
- розширення дохідних складових за рахунок доходів від тіньових економічних практик (чиновницька рента, кримінальні доходи, хабар й ін.);
- домінування перерозподільчих відносин над відносинами виробництва і первинного розподілу доходу;
- посилення майнової диференціації населення;
- деградація трудової мотивації, цінностей та етики;
- ослаблення соціального захисту населення;
- одержання доходів у тіньовій економіці як джерело виживання певної частини населення.

3. Доведено, що основними причинами поглиблення та поширення тіньового сектора в перехідній економіці є:

- кризовий стан доходів населення та несформованість ринку праці;
- нераціональний правовий режим (суперечливість, відсутність механізмів здійснення, панування неформальних норм над формальними й ін.);
- соціокультурні фактори: правовий нігілізм, патерналіські настрої, господарська ментальність, маскулинність, значна дистанція до влади;
- інституційна несформованість факторних доходів населення.

4. Обґрунтовано, що в умовах низької інституціональної здатності держави нормативно-правовий простір у перехідній економіці формувався під впливом суб'єктів макрорівня (представники центральної і регіональної влади, керівники організованої злочинності, "вори в законі", які впливали на сценарії розвитку економіки країни); мезорівня (власники і менеджери великих підприємств і фірм, відповідальні працівники регіональних і галузевих органів управління і т.д. через перетворення суспільних інститутів у своїх інтересах шляхом різних інновацій) і мікрорівня (через здійснення масових економічних практик знизу). Їх спільна активність в значній мірі визначала трансформацію інститутів для максимального привласнення доходів.

5. Розкрито специфіку тіньових економічних практик на макро-, мезо- і мікрорівнях, яка полягає як в поєднанні, так і у суперечливості економічних інтересів суб'єктів цих рівнів і сприяє перерозподілу трансакційних витрат задля зростання їх особистих доходів

6. Запропоновано основні напрямки детінізації доходів населення в умовах ринкового реформування:

- істотне зростання реальних доходів населення в офіційному секторі економіки;
- усіляке розширення зайнятості в офіційній економіці (збільшення інвестицій; зниження податків, митного протекціонізму; державна підтримка малого бізнесу; організація суспільних робіт; сприяння кооперативним, ремісничим об'єднанням; заохочення приватних інвестицій у венчурні фірми, народні магазини й ін.);
- скорочення диференціації доходів населення через податковий та інші фінансово-кредитні механізми; оптимізація ролі держави в розподілі та перерозподілі доходів на макрорівні, здатної взяти на себе мінімальні соціальні зобов'язання.

Положення, що викладені у п.п. 1, 2, 4 є новими, а в п.п. 3, 5, 6 - суттєво доповнюють існуючі положення та вносять у них часткову новизну.

Практичне значення отриманих результатів. Висновки і пропозиції можуть бути використані в процесі вдосконалення законодавчої бази щодо детінізації економіки та регулювання доходів населення, статистики доходів населення; формування стратегії забезпечення економічної безпеки України; побудови ефективної системи соціального захисту населення.

Результати дослідження також можуть бути використані при підготовці навчальних програм, розділів посібників, підручників, методичних розробок, а також спецкурсів для студентів ВНЗ з метою поглиблення знань про тіньову економіку та її найважливішу складову - тіньові доходи.

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки проведеного дослідження доповідались на трьох конференціях: на Другій науково-практичній конференції "Проблеми розвитку малого бізнесу. Тіньовий сектор" (22-26 листопада 2002 р., м. Харків), науково-практичній конференції "Регіональна економічна політика України - Європейський вибір" (25 грудня 2002 р., м. Харків) і на міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми рівноваги економічних систем в умовах ринкової трансформації" (6 лютого 2003 р., м. Харків).

Публікації. Основні теоретичні і практичні висновки дослідження знайшли відображення в 7 статтях автора загальним об'ємом 3,0 д.а., в т.ч. у 5 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях об'ємом 2,0 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, а також додатків. Загальний обсяг дисертації - 185 сторінок машинописного тексту, в т.ч. основний обсяг (вступ, основна частина і висновки) - 161 сторінка. Дисертація містить 7 графіків і 8 таблиць. Список використаної літератури включає 171 назву.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, окреслено мету та завдання дослідження, подано коротку анотацію положень наукової новизни, обґрунтованих дисертантом особисто, охарактеризовано практичне значення і зв'язок роботи з науковими програмами, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

В першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження тіньової економіки у соціально-економічних системах" проведено дослідження генезису та сутнісної природи тіньової економіки, методології та методики аналізу тіньової економіки та особливостей тіньового сектору у країнах ринкової трансформації.

Тіньова економіка як господарське явище є притаманною усім соціально-економічним системам. Тіньова економіка є певною сукупністю суспільних - виробничих і надбудовних - відносин. Ця категорія виражає незаконні (нелегальні, злочинні) засади і одночасно економічний характер цієї незаконної діяльності. Тому у дослідженні феномену тіньової економіки необхідно виділяти її економічні та правові аспекти.

Генетичною причиною виникнення тіньових економічних відносин є інституційна основа розвитку суспільства, яка включає офіційні й неофіційні обмеження економічної діяльності суб'єктів господарювання. Інституційне визначення дозволених видів господарської діяльності розмежовує національну економіку на офіційний і тіньовий сектори.

В економічній літературі існує широке розмаїття термінів, щодо визначення поняття тіньової економічної діяльності. Це не є випадковим, тому що воно віддзеркалює різні аспекти і структурні елементи тіньової економіки, підкреслює внутрішню складність цього феномена.

З точки зору ступеня латентності та легітимності тіньова економіка поділяється на дві частини: а) економічна діяльність, яка не може бути врахована офіційною статистикою в силу об'єктивних причин (дрібне виробництво в домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, незначні доходи від присадибних ділянок тощо); б) навмисно приховувана від оподаткування економічна діяльність, пов'язана із порушенням визначених вимог і заборон держави. Остання і є предметом економічних досліджень, тіньовою економікою у власному розумінні.

Поширення тіньової діяльності залежить від стану економіки, рівня життя населення і деяких суспільних і державних інституцій, що породжують стимули до тінізації економічних процесів.

Тіньова економіка - це економічна діяльність, що не враховується і не контролюється офіційними органами та спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства. З точки зору характеру відтворювальних процесів у сегментах тіньової економіки, вона поділяється на: а) неофіційну (неформальну) економіку (легальна діяльність, яка не враховується офіційною статистикою через недосконалість статистичних спостережень); б) приховане виробництво (діяльність, яка дозволена законом і здійснюється виробниками, котрі мають на це право, але прихована від оподаткування); в) незаконну економічну діяльність (підпільна економіка) (включає незаконне виробництво товарів і послуг, а також незаконний перерозподіл доходів і активів); г) кримінальну економіку (абсолютно незаконна економічна діяльність).

Методи оцінки тіньової економіки поділяються на макроекономічні і мікроекономічні. Сьогодні переважно використовуються: а) метод специфічних індикаторів; б) прямі методи; в) непрямі методи (метод розходжень, метод по показнику зайнятості, монетарний метод); г) метод м'якого моделювання (оцінка детермінантів); д) структурний метод; е) змішані методи. Для транзитивних економік найбільш достовірні результати можна отримати методом за показником споживання електроенергії (макроекономічний показник) і методом за показником зайнятості (мікроекономічний показник). Додаткову інформацію можна отримати методом розбіжностей між офіційними доходами і реальними витратами домогосподарств на основі опитування сімей за репрезентативною вибіркою (соціологічний метод). При цьому необхідно здійснювати дорахування обсягів тіньової економіки в системі національних рахунків. Останні роки офіційна статистика надає інформацію про тіньові доходи, які відображають розбіжність між офіційним доходами та реальними витратами (див. таб. 1).

Таблиця 1

Характеристики поточних надходжень у представників різних економічних груп на душу населення (9 місяців 2001 р.) 1
Показники середньомісячних поточних надходжень у розрахунку на 1 умовно дорослого Злиденні Низькодоходні Потенційно середньодоходні Середньодоходні Заможні Населення в цілому
Грошові доходи, грн. 83,4 120,0 154,9 248,3 531,4 171,0
Грошові витрати, грн. 79,5 118,5 191,7 361,1 813,8 219,4
Незареєстровані грошові доходи (різниця між грошовими витратами та грошовими доходами), грн. -3,9 -1,5 36,9 112,8 282,4 48,4
Частка незареєстрованих грошових доходів у їх загальному обсязі, % 0,0 0,0 23,8 45,4 53,1 28,3
Сукупні доходи, грн. 112,8 155,7 202,0 312,8 605,4 217,8
Сукупні витрати, грн. 105,8 155,6 241,4 431,1 917,6 269,8
[1] Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2001 році. Послання Президента України до Верховної Ради України. – Київ, 2002. – С. 111.

Різні складові тіньової економічної діяльності фіктивного та кримінального профілю переважно зайняті перерозподілом доходів, що супроводжується відволіканням фінансових і матеріальних ресурсів від реального виробництва. Так, наприклад, 80-90 млрд. грн. розподіляється за допомогою механізму корупції та розходиться по кишеням.

За даними дослідження Українського інституту соціальних досліджень (УДСІ) та Центру "Соціальний моніторинг" за 2002 рік 44 % населення України хоча б раз давали хабаря або подарунок посадовим особам.

Таким чином, завдяки доходам від тіньової діяльності у сукупних доходах населення велику долю займають не первинні доходи, а доходи, які є похідними від них і створюються у сфері розподілу та перерозподілу. Такі доходи відрізняються тим, що відокремлюються на локальному, а не на суспільному рівні, не беруть участі у створенні бюджету, виробництві суспільних благ та ін. Така ситуація з розподілом та перерозподілом призводить до значного перекручення макроекономічних показників (ВВП та ін.), створення диспропорцій та накопичення протиріч. Все це суттєво впливає на характер суспільного відтворення.

Тіньова економіка в сфері добробуту населення викликає протилежні тенденції. Для двох третин працездатного населення доходи від неформальної і незареєстрованої економіки стали джерелом виживання, компенсуючи ті втрати, які воно понесло у формальній економіці. І в цьому плані можна говорити про позитивні наслідки ситуаційного впливу тіньової економіки на сукупні доходи.

Основними напрямками стабілізуючого впливу тіньової економіки на життєдіяльність суспільства та його економіку є:

- формування більш ефективних форм економічної діяльності, що забезпечують виживання господарюючих суб'єктів у кризових ситуаціях;
- створення у традиційних сферах нових ринкових ніш у період спаду офіційної економіки і падіння рівня життя населення;
- формування недержавної фінансової бази для вирішення соціальних завдань.

До основних дестабілізуючих напрямків впливу тіньової економіки на життєдіяльність суспільства та економіку можна віднести:

- звуження податкової бази і, відповідно, зменшення обсягів податків, що надходять до бюджетів різних рівнів;
- дезорганізацію виробничих процесів в офіційній економіці і перешкодження створенню "здорових", нормально працюючих підприємств;
- посилення кримінальної ситуації в країні, що породжує багаточисельні конфлікти, які вирішуються в тому числі із застосуванням насильства;
- поширення "розмитості" принципів соціальної поведінки, коли не працює механізм заохочення за слідування соціальним нормам і покарання за їх порушення.

Наукове дослідження тіньових доходів, а також оцінка їх обсягів і характеру впливу на соціально-економічну сферу держави пов'язані з чималими труднощами теоретичного і практичного характеру.

Для перехідних економік єдиним варіантом боротьби з тіньовою економікою є легалізація як тіньових капіталів, так і видів тіньової економічної діяльності, які не відносяться до власне кримінального сектору. При цьому необхідна суттєва реформа господарського законодавства, визначення чітких правил гри на ринку.

В другому розділі "Основні напрямки впливу тіньової економіки на доходи населення в умовах трансформаційних перетворень" розглядаються особливості факторних доходів населення з врахуванням їх тіньової складової, неправові економічні практики та неправові доходи, мінімізація впливу тіньової економіки на доходи населення в умовах їх ринкового реформування.

Доходи населення є основним джерелом забезпечення життєдіяльності населення, важливою характеристикою життєвого рівня, основою розвитку і реалізації людської особистості. Таке значення доходів населення потребує ретельного аналізу їх сучасного стану з позиції впливу тіньової економічної діяльності і згідно з цим проведення цілеспрямованого поглибленого реформування.

В умовах ринкової трансформації економіки здійснюється становлення факторної моделі доходів населення, тобто кожен фактор (ресурс) виробництва повинен створювати його власнику факторний дохід: праця - заробітну плату, власність - прибуток, земля - ренту, підприємницькі здібності - підприємницький дохід і т. ін. Ефективність цих доходів суттєво залежить від стану економіки, від розвитку ринкових відносин. Саме у ринковому, конкурентному середовищі ця система доходів працює, створює ресурсний та інвестиційний потенціал суспільства, забезпечує їх власникам гідний рівень доходів. На жаль, ефективний потенціал факторних складових доходів в економіці перехідного періоду не одержав свого розкриття. Не реалізована активність населення у формальній економіці, мізерні розміри доходів штовхають людей до самовиживання, що стимулює реалізацію ними своєї активності й одержання доходів у тіньовій сфері. Недосконала законодавча база сприяла роздвоєнню факторних доходів - одні знаходяться у світлій зоні і підлягають відповідному обліку й оподатковуванню, інші - латентні, що пішли в тінь, не враховуються офіційною статистикою і сховані від оподатковування. Наприклад, близько 50 % заробітної плати та 75 % прибутку у суспільстві є латентними.

Становлення факторних доходів населення співпало з кризовим станом системи доходів, бурхливим поширенням тіньової діяльності та тіньових економічних відносин. Дослідниками виявлено понад півтори сотні видів та підвидів тіньової господарської діяльності. Тіньові відносини - приховані, невідомі, інформація про них недоступна суспільству, більшості населення країни. Тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Були сформовані нові моделі поведінки - тіньові практики, як стійкі і масові дії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро-), спрямовані на одержання прихованого доходу, і пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Характерною особливістю ситуації, що склалася на цей час в Україні, є масштабно-вибухове поширення тіньової економіки, яка ламає всі уявлення про характер утворення, розподілу й перерозподілу доходів різних верств і населення загалом. Поширення тіньової економіки стало реальною загрозою економічній безпеці держави.

Розкрито сутність неправових практик на макро-, мезо-, мікрорівнях, показана їх специфіка. В умовах низької інституціональної здатності держави, нормативно-правовий простір у перехідній економіці формувався під впливом цих практик. Інституціональний вектор розвитку визначався правом сильнішого, домінуванням неформальних відносин над формальними регуляторами. Неправовими практиками охоплені інвестиційна сфера, приватизація, зовнішньоекономічна діяльність, оплата праці, операції з цінними паперами, валютою, кредитами, страхуванням. Окремий сектор тіньової економіки - це кримінальний бізнес, вивезення валюти за кордон, корупція та хабарництво.

Суб'єкти макрорівня (представники центральної і регіональної влади, керівники організованої злочинності, "вори в законі") суттєво впливають на сценарії перетворення інституціонального середовища країни, створюють правила гри та ін.

Суб'єкти мезорівня (власники і менеджери великих підприємств і фірм відповідальні працівники регіональних і галузевих органів управління, власники та менеджери фірм, керівники установ соціальної сфери та інші) беруть участь у перетворенні суспільних інститутів через створення різних інновацій на галузевому та локальному рівнях. Вони виконують функцію посередника між елітою та мікросуб'єктами.

Суб'єктами мікрорівня є звичайні громадяни, індивідуальна поведінка котрих впливає на суспільні практики знизу. Економічна діяльність мікросуб'єктів є масовою і, як правило, носить адаптаційно-захисний характер. Серед поширених практик слід назвати несплату за комунальні послуги, уникнення сплати податків на доходи від приватно-підприємницької діяльності, придбання товарів виключно на тіньовому ринку, посилений відхід від громадського ринку споживання до натурального господарства, продукт якого не оподатковується, тощо.

Спільна активність суб'єктів різного рівня в значній мірі визначає трансформацію інститутів таким чином, щоб максимально привласнювати тіньові доходи. На рис. 1 схематично зображено рівні тіньових економічних практик та суб'єкти, які їх здійснюють і одержують тіньові доходи у відповідному сегменті.

Узгодженість інтересів суб'єктів різного рівня є ситуаційною та короткостроковою. В довгостроковому періоді їх інтереси все більш стають суперечливими. Це пов'язано не тільки з різним рівнем доходів, які привласнюють суб'єкти макро-, мезо-, мікрорівнів, а також з наростаючою залежністю звичайних громадян від суб'єктів вищого рівня, їх незахищеністю та інше.

Рівні тіньових
економічних практик
Суб’єкти тіньових практик
Макро Мезо Мікро
Макро      
Мезо      
Мікро      
Рис. 1. Рівні та суб'єкти тіньових економічних практик

Без осмислення реального (у кількісному та якісному вимірі) впливу та аналітичної оцінки тіньової економічної діяльності на доходи населення не можливо не тільки спрогнозувати перспективи подальшого покращення рівня життя населення, але і адекватно оцінити поточну ситуацію у сфері доходів.

Тіньова економіка не тільки стала джерелом майнового розшарування населення країни, але відтворює його на розширеній основі. Незважаючи на загальне зростання реальних доходів у останні три роки, в Україні триває поглиблення диференціації доходів населення. В 2002 році у 84 відсотків сімей середні сукупні витрати були нижчими за прожитковий мінімум. За даними Держкомстату України на найбільш заможну (п'яту) частину населення у 2001 році припадало 39,8 % сукупних витрат, що на 0,7 відсоткових пункти більше, ніж у відповідному минулорічному періоді. Тому визначення справжньої глибини латентних процесів розподілу та перерозподілу доходів у ході здійснення тіньових практик, врахування їх впливу на рівень життя певних верств населення є вкрай необхідним об'єктом аналізу. Неврахування реально існуючих тіньових доходів не тільки перекручує показники рівня життя населення, але й руйнує ефективність соціального захисту населення.

Для обмеження тіньової економічної діяльності потрібна цілісна, комплексна система мір, спрямованих передусім на попередження та усунення причин та передумов цих явищ. "Тінь" виникає там, де існують актуальні для суспільства проблеми, які не знаходять відкритого нормального вирішення державою. До таких проблем, на нашу думку, слід віднести проблеми доходів та зайнятості.

В роботі доведено, що обмеження кола тіньових економічних практик та мінімізація їх впливу на сукупні доходи населення можливі через подальше радикальне реформування доходів населення, зайнятості, створення активної системи соціального захисту, інституціоналізацію факторних доходів як основного джерела матеріального добробуту населення. У ході такого реформування потрібно сформувати систему регулювання доходів населення. Доходи регулюються у всіх економічних системах. Ринковий розподіл доходів без втручання держави неможливий. Реформування доходів та створення механізму державного регулювання повинно спиратися на багатий світовий досвід, а також враховувати національні особливості перехідного періоду.

У висновках підведено підсумки дисертаційного дослідження, а також сформульовано його основні результати та пропозиції.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено комплексне теоретичне обґрунтування впливу тіньової економіки на стан доходів населення і розробку практичних пропозицій щодо зменшення тіньового сектору і зростання добробуту населення від доходів в офіційній економіці. Дослідження найбільш гострих проблем утворення, розподілу та перерозподілу тіньових доходів дало змогу зробити наступні висновки та пропозиції.

1. Тіньова економіка як господарське явище та тіньові доходи притаманні усім соціально-економічним системам, незалежно від моделі й рівня їх економічного розвитку. Але у перехідній економіці істотно змінюється їх питома вага, роль й вплив, які вони мають на суспільство, рівень і якість життя населення, механізми взаємодії з легальною економікою.

2. Наукові дослідження тіньової економіки й тіньових доходів, оцінка їх обсягів та характеру їх утворення, розподілу і перерозподілу призводять до значного перекручення макроекономічних показників. Оцінка впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення пов'язана з труднощами теоретичного і практичного характеру, що пояснюється тим, що тіньові доходи є не лише складним, а й латентним об'єктом дослідження порівняно з офіційними доходами. Цей об'єкт дослідження є також кон'юнктурно невигідним, а за певних політичних умов і небажаним для владних структур.

3. Генетичною причиною виникнення тіньових економічних відносин є інституційна основа розвитку суспільства, яка включає офіційні й неофіційні обмеження економічної діяльності суб'єктів господарювання. Інституційне визначення дозволених видів господарської діяльності розмежовує національну економіку на офіційний і тіньовий сектори. У перехідній економіці за умов затримок інституційних трансакцій та надмірних витрат на підтримку інституційних норм виникають девіантно-мутаційні форми економічних відносин і формується відповідна їм модель господарсько-політичного механізму, що є підґрунтям поширення впливу тіньової економіки на формування та диференціацію доходів населення, зростання соціальної напруги у суспільстві, появи деградаційної спіралі його соціально-економічної динаміки.

4. Тіньова економіка - це економічна діяльність, що не враховується і не контролюється офіційними органами, а також діяльність, яка спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.

Характерними рисами тіньової економіки на перехідному етапі є:

- поява ділового тандема чиновника і підприємця. В результаті незавершеності ринкових перетворень, їх невизначеності виникло сприятливе підгрунтя для превалювання приватних економічних інтересів, задля задоволення яких використовується службове становище державного чиновника; підприємець може отримати ефективний захист своїх інтересів лише тоді, коли він дає хабаря держслужбовцю;
- внаслідок занадто значної ролі держави в економіці неможливо передбачити подальший розвиток ринкових відносин; держава практично безконтрольно може дотувати з бюджету найважливіші галузі держсектора (наприклад, паливно-енергетичну), але перед цим дотації зацікавленими чиновниками "прокручуються" через систему "дружніх" фірм, або ж розкрадаються;
- надзвичайно високий рівень оподаткування, як і взагалі репресивний характер системи оподаткування, створили сприятливі можливості для несплати податків і переходу в "тінь" значної частки капіталів, що є наслідком бажання держави зберігати всі важелі управління економічними процесами у своїх руках, що в ринковій економіці недопустимо;
- асоціальний характер перетворень породили у населення зневіру, страх перед майбутнім, "вибивши" мільйони людей із звичних соціальних ніш. Природньо, що якщо людина працює на збитковому підприємстві, то знайшовши альтернативну можливість заробітку, вона офіційні органи про це інформувати не буде;
- недосконалість правового поля, наявність значної кількості "білих плям" у законодавстві створює умови для роботи в "тіні", причому досить комфортно. Незахищеність прав власності породжує у підприємця психологію тимчасовця. Усвідомлення того, що рано чи пізно його право власності може бути порушене, а правові органи не зможуть забезпечити йому відповідний захист, штовхає підприємця використовувати наявні можливості по максимуму. Якщо можна ухилитися від сплати податків, максимізувавши кримінальним шляхом свій прибуток, це необхідно зробити, оскільки трансформаційна економіка несе в собі елемент політичної нестабільності.

5. Певною особливістю розвитку тіньової економіки України стало формування центрально-адміністративних і регіонально-адміністративних груп (кланів). Якщо в 1991-1993 рр. тіньові відносини будувалися по вертикалі контролю з боку державних органів, то з 1994 року в основу переплетіння офіційних і тіньових відносин був покладений регіональний принцип. Організаційні зв'язки керівництва регіонів (областей і великих міст), регіональних силових структур, податкових служб, держапарату і залежних від них підприємств і організацій визначило їх домінуюче положення у піраміді влади. Навколо керівництва регіональних державних структур на грунті спільних економічних і політичних інтересів представників держапарату і комерційних структур почали формуватися могутні регіональні адміністративно-економічні групи. Для суб'єктів господарювання, контрольованих цими групами, штучно створювались сприятливі економічні умови. У вищих ешелонах влади також створювались підконтрольні їм комерційні структури, які функціонували так само, як і регіональні групи, проте вже у межах всієї країни. Вони включали у свій склад суб'єктів господарювання (іноді і кримінальні угруповання), які діяли під прикриттям адміністративних, силових, податкових та інших органів для забезпечення економічних інтересів вищих посадових осіб, тобто було сформовано центральні адміністративно-економічні групи. Все це сприяло тому, що у тіньовому секторі економіки система соціально-економічних відносин характеризується високою складністю і непрозорістю. Практично всі загальні оцінки масштабів тіньової економіки і обсягів доходів, що отримують суб'єкти тіньової діяльності, об'єктивно мають умовно-експертний характер.

6. В умовах ринкової трансформації економіки України виробничі відносини ускладнюються масштабною інтеграцією в них сукупності відносин дрібного стихійного та нетривалого товарного виробництва і обміну, різних за рівнем капіталізації й функціональної стійкості приватних, монопольно-капіталістичних і монопольно-кримінальних відносин. В цих умовах іде інтенсивний процес формування тіньових економічних практик як сукупності стійких і масових дій (взаємодій) суб'єктів різних рівнів (макро-, мезо-, мікро), які направлені на одержання доходів, пов'язаних з порушенням законів та інших формально-правових норм. Такі практики мають тенденцію до створення відповідних соціальних інститутів.

7. В перехідній економіці йде інтенсивний процес становлення факторної моделі доходів населення. Основні доходи утворюються на такі фактори виробництва як праця, власність, земля і підприємницькі здібності. В ринковій економіці зростання цих доходів пов'язано з підвищенням їх граничної продуктивності. В трансформаційній економіці результативний потенціал факторних доходів ще не запрацював. Не здійснена їх інституціоналізація. Ускладнюється цей процес роздвоєнням факторних доходів на офіційну та тіньову складові.

Тіньові доходи не тільки накладають свій відбиток на динаміку доходів населення, а є й джерелом глибокої диференціації населення по рівню доходів, наростання соціальних протиріч. Така ситуація є загрозою суспільному спокою і потребує негайних заходів задля детінізації економіки. Необхідною умовою прогресивного розвитку суспільства є органічне поєднання економічного і соціального, що знаходить свою реалізацію у створенні в країні соціально-орієнтованої ринкової економіки, підпорядкованості реформування економіки суспільним цілям.

8. Поряд з розв'язанням проблеми зайнятості, найважливішим фактором зменшення розмірів тіньової діяльності та її впливу на доходи населення є політика в сфері заробітної плати. Зарплата повинна суттєво підвищуватись в умовах її реформування і стати надійним джерелом підвищення добробуту населення. Важливо, щоб головним чинником впливу на розмір оплати праці стала реалізація особистих здібностей та кваліфікації, особиста праця та її результат.

9. Суттєвих змін потребує і податкова система України. Її треба перебудувати з метою перерозподілу податкового тягаря на заможні верстви населення, але головне - розширити базу оподаткування за рахунок переводу тіньової діяльності в офіційну економіку.

10. Організована злочинність, як важливий сегмент тіньової економіки являє собою сферу виробництва, розподілу, обміну і споживання нелегальних благ і послуг. Вона викликає зміну спонтанних, випадкових, хаотичних, неорганізованих дій на впорядковану, стандартизовану, нормативно врегульовану, стійку взаємодію злочинців з чітким розподілом функцій та професіоналізації. Іде процес її інституціоналізації. Ефективні заходи боротьби з організованою злочинністю лежать не в площині кримінально-правових заходів, а перш за все у сфері використання економіко-правових важелів, покращення законодавства, підприємницького середовища та культури господарювання, тобто проведення глибокої інституціональної реформи у країні, а також послідовної реалізації системи заходів з декриміналізації суспільства. Лише наполегливе спрямування курсу реформ на створення соціально орієнтованої ринкової економіки, боротьбу з тіньовими формами соціально-економічних відносин і орієнтація на зростання добробуту нації створює необхідні умови для успішної реалізації транзитивних перетворень в Україні.

11. Формування соціально орієнтованої ринкової економічної системи, визначення цивілізаційних цінностей і норм суспільного життя є нагальним завданням для транзитивних економік, оскільки саме на цьому ґрунті можливе розмежування, а також зростання офіційного і зменшення тіньового секторів національної економіки, які в сучасних умовах тісно переплітаються, дифузують між собою. Їх розмежування створює необхідну економічну, соціальну і правову базу для боротьби з неофіційними, і, насамперед, криміналізованими формами економічних відносин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Воробьев Е., Тимченко Б. Теневая экономика в условиях системного кризиса // Экономика Украины. - 1998. - № 8. - С. 43-47. (Дисертанту належать визначення тіньової економіки і причин її поширення в перехідний період).

2. Тимченко Б.П. Теневая экономика в условиях трансформации // Вестник Харьковского государственного университета. Проблемы стабилизации и экономического развития. - Х.: ХГУ. - 1998. - № 404. - С. 341-344.

3. Тимченко Б.П. Экономическая безопасность и теневая экономика // Вісник Харківського державного університету. Серія економічна. - Х.: ХГУ. - 1999. - № 446. - С. 167-171.

4. Тимченко Б.П. Про причини і чинники функціонування тіньової економіки // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації. Серія економічні науки. - 2001. - № 4. - С. 21-24.

5. Тимченко Б.П. Влияние теневой экономики на доходы населения в трансформационной экономике // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія економічна. - № 575. - 2002. - С. 40-43.

Інші статті:

6. Воробьев Е.М., Тимченко Б.П. Кризис рыночного фундаментализма // Вчені записки Харківського гуманітарного інституту "Народна українська академія". Том VI, 2000. - С. 257-263.

7. Тимченко Б.П. Тіньовий сектор у перехідній економіці // Регіональні перспективи. - 2002. - № 2. - С. 152-155.

АНОТАЦІЯ

Тимченко Б.П. Вплив тіньової економіки на формування доходів населення в умовах ринкової трансформації.

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.0 - економічна теорія.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна - Харків, 2003.

Сукупні доходи населення є головним джерелом забезпечення життєдіяльності населення. В умовах ринкової трансформації економіки формується нова модель доходів населення - факторна. Основні доходи утворюються на такі фактори виробництва як праця, власність, земля і підприємницькі здібності. Створення, розподіл й перерозподіл доходів знаходиться під впливом тіньової економіки, яка набула в Україні масштабно-вибухового характеру. Тому саме ефективний потенціал факторних складових не одержав свого розвитку. Тіньові процеси стали невід'ємною рисою способу життя населення країни. Були сформовані нові моделі поведінки - тіньові практики, як стійкі і масові взаємодії суб'єктів різного рівня (макро-, мезо-, мікро), спрямовані на одержання прихованого доходу, і пов'язані з порушенням законів та інших формально-правових норм. Дослідження тіньових доходів, а також оцінка їх обсягів пов'язані з чималими труднощами теоретичного і практичного характеру. Це викликано не тільки латентним характером об'єкта дослідження, а також і тим, що цей об'єкт дослідження є небажаним для власних структур у сучасних політичних умовах. Виявлено основні причини поглиблення і розширення тіньової економіки у перехідній економіці, де головними чинниками є тривала криза доходів, інституціональна несформованність факторних доходів, неефективність державного регулювання доходів.

Серед тіньових доходів населення переважають такі, які сформувалися у сфері розподілу та перерозподілу, а не у сфері виробництва.

Систематизовані основні методи оцінки масштабів тіньової економіки.

Виявлені основні напрямки впливу тіньової економіки на доходи населення. Зроблено пропозиції стосовно мінімізації впливу тіньової економіки на сукупні доходи населення.

Ключові слова: тіньова економіка, факторні доходи, тіньові економічні практики, корупція, реформування доходів, детінізація.

АННОТАЦИЯ

Тимченко Б.П. Влияние теневой экономики на формирование доходов населения в условиях рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.

Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина - Харьков, 2003.

В процессе рыночных преобразований экономики происходит становление нового механизма формирования доходов населения. Факторная модель доходов населения связана не только с расширением круга доходных слагаемых (заработная плата, прибыль, предпринимательские доходы, рента, социализированные доходы), но и с рыночными механизмами их образования. Доказано, что спецификой формирования доходов населения в условиях рыночной трансформации является рост удельного веса теневых доходов, что связано с масштабным характером теневой экономики в постсоветских странах. Теневые практики превращаются в повседневную практику субъектов хозяйственной деятельности и имеют тенденцию к институционализации. Соответствующие модели поведения формируются на макро-, мезо-, микроуровнях и направлены на присвоение дохода, получаемого с нарушениями законов и других формально-правовых норм. Исследование теневых доходов и оценка их размеров связаны с большими трудностями теоретического и практического характера. Это вызвано не только скрытым характером объекта исследования, отсутствием политической воли правящей элиты, но и сложнейшим характером хитросплетений разнообразных социально-экономических отношений и форм в теневой экономике в трансформационный период: продолжительным кризисом доходов, неэффективностью государственного регулирования доходов и др.

Теневая экономика - это экономическая деятельность, направленная на получение скрываемого дохода посредством нарушения действующего законодательства. Она неоднородна и состоит из: а) неофициальной (неформальной) экономики (легальная деятельность, не учтенная официальной статистикой в силу ее несовершенства); б) скрытого производства (деятельность, которая разрешена законом, осуществляется производителями, имеющими на это право, но скрываемая от налогообложения); в) незаконной экономической деятельности (подпольная экономика); г) криминальной экономики.

Систематизированы основные методы оценки масштабов теневой экономики как на макро-, так и на микроуровнях.

Теневые доходы отличаются от классических не только тем, что являются скрытыми, но и природой своего происхождения. Их обособление носит урезанный характер, т.к. они не отражают всего комплекса производственных отношений по их формированию, обособлению и движению.

Большая доля теневых доходов носит не производственный характер, т.е. не связаны с вовлечением в процесс производства производительных ресурсов и созданием новых товаров и услуг, а имеют чисто перераспределительный характер.

Систематизированы основные методы оценки масштабов теневой экономики.

Выявлены и охарактеризованы основные направления влияния теневой экономики на доходы населения и показано, что это влияние носит в основном отрицательный характер, так как служит источником глубокой дифференциации населения по уровню доходов, нарастания социальных противоречий, сдерживания устойчивого экономического развития. Дальнейшее усиление влияния теневой экономики на доходы населения превращается в угрозу экономической и национальной безопасности страны.

Обоснованы предложения по минимизации влияния теневой экономики на доходы населения. Важным направлением детенизации доходов может быть кардинальное реформирование системы доходов населения и, прежде всего, оплаты труда. Существенное повышение доходов населения в официальной экономике должно стать надежным источником повышения благосостояния населения. Источником существенного повышения доходов является предельная производительность факторов производства, что непосредственно связано с усилением рыночного содержания среды хозяйствования.

Ключевые слова: теневая экономика, факторные доходы, теневые экономические практики, коррупция, реформирование доходов, детенизация.

ANNOTATION

Timchenko B.P. The influence of shadow economy on forming population's incomes in condition of market transformation. Manuscript.

The thesis for the degree of the Candidate of Economic Sciences, speciality 08.01.01 - Economic theory. Kharkov national university by V. N. Karazin, Kharkov, 2003.

The combined population's incomes are the main source for providing lifeactivities of people. In condition of market transformation of economy a new model of population's income is formed - (the factor's model). Main incomes are divided on such factor's of production as labour, property, land, employer's abilities.

The character of formation, distribution, and re distribution is under the influence of shadow economy, which assumes scale-explosion character. That's why the effective potential of factor's components has not developed. Shadow processes have become part and parcel of the population's life in the country. The new behaviour models were formed - shadow practices as stable and mass interactions of subjects of different level ( macro-, meza- and micro) directed to receive the concealed income and connected with breaking laws and other formal right norms.

The main reasons of deepening and broadening of shadow economy in transformation economy are exposed where one of the main factors is the prolonging crisis of incomes, institutional disformation of factor's incomes, ineficiency of income regulation by the state.

The main methods of scale valuation in shadow economy are systematized.

The new direction of influence of shadow economy on population's incomes are shown. The suggestions concerning minimization of influence on combined population's incomes are made.

Key words: shadow economy, factor's incomes, shadow economic practices, corruption, income reformation.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.