Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ




Борущак Мирослав



УДК 332.1:338.48 (438)

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ РЕГІОНІВ



Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук



Львів - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Стеченко Дмитро Миколайович, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”, професор кафедри;
- доктор економічних наук, професор Євдокименко Валерій Кирилович, Буковинський університет, перший проректор;
- доктор економічних наук, професор Павлов Володимир Іванович, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри (м. Рівне).

Захист відбудеться «24» квітня 2008 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «22» березня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. На зламі ХХ-ХХІ ст. у багатьох країнах світу суттєво зріс рівень розвитку продуктивних сил, що стало потужним фактором активних пошуків нових форм їх територіальної організації з метою отримання додаткових прибутків від вигідного взаєморозташування економічних суб'єктів. Серед них чи не найбільший інтерес викликають такі новітні форми продуктивних сил, як технопарки, технополіси, логістичні центри, єврорегіони, які зарекомендували себе як ефективно функціонуючі територіальні утворення завдяки концентрації в їх межах різних видів економічної діяльності, чільне місце серед яких належить туризму. Специфіка сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що вже відбулося усвідомлення важливості розвитку туризму, як ефективного засобу значних валютних надходжень, створення нових робочих місць, стимулу для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційного об'єкту інвестування тощо. Адже, туризм є не тільки однією з форм людської життєдіяльності, але також і важливим суспільно-господарським явищем сучасного світу. Туризм - це динамічна і багатопланова діяльність, що присутня в суспільній, культурній, психологічній, просторовій та економічній сферах. Туризм належить до послуг, які найшвидше розвиваються. Відповідно до прогнозу ЮНВТО, у 2020 р. у світі подорожуватиме 1,6 млрд. туристів. Також прогнозується, що туристична галузь стане одним з найважливіших всесвітніх працедавців. Вже сьогодні завдяки туризму створено близько 150 млн. робочих місць.

Туризм відіграє істотну роль у стимулюванні господарського розвитку і приносить суттєву вигоду регіонам. Розвиток туризму є одним з пріоритетних напрямів підвищення ефективності функціонування тих чи інших територіальних утворень. Важко переоцінити роль туристичної діяльності у реалізації сучасної європейської парадигми соціально-економічного розвитку, кінцевою метою якої є поліпшення умов життєдіяльності людини, задоволення її матеріальних та духовних потреб. Організація змістовного дозвілля, відпочинку та оздоровлення населення сприятиме формуванню у суспільстві нової міри цінностей - якості життя людей.

Дослідженням проблем туристичної діяльності, її впливу на розвиток регіонів, зокрема прикордонних, займалися ряд вчених, серед яких: О. Амоша, М. Багров, І. Бережна, В. Гаворецький, Г. Голембський, П. Гудзь, А. Дембський, М. Долішній, В. Євдокименко, А.Єфремов, Н. Коніщева, А. Корнак, В. Кравців, З. Кручек, Л. Мазуркевич, В. Мамутов, А. Новаковська, М. Орлович, В. Павлов, А. Панасюк, О. Рогалевський, В. Руденко, Д. Стеченко, І. Твердохлєбов, О. Шаблій, Л. Шевчук та ін.

Проте на сьогодні концептуальні основи формування туристичних регіонів є суперечливими, методологія стратегічного розвитку туристичних регіонів розроблена недостатньо, окремі особливості цих регіонів при формуванні довгострокових програм їх розвитку враховуються не повною мірою. Це не дозволяє на практиці здійснювати цілеспрямоване планування розвитку туризму на окремих територіях (у країні, області, районі, туристичному регіоні, курорті тощо). У зв'язку з цим важливим та актуальним завданням сьогодення є окреслення проблем розвитку туристичних регіонів, розробка теоретико-методологічних засад щодо формування стратегії їх розвитку, виходячи з специфічних особливостей їхнього функціонування. Актуальність зазначених проблем обумовили вибір теми дисертації, визначили мету й основні завдання, об'єкт і предмет дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося у рамках науково-дослідних робіт, які виконувались в Інституті рекреації та туризму Академії фізичного виховання та спорту (м. Гданськ, Польща) - "Регіональна політика Польщі" (номер державної реєстрації 06/К.Р./TiR/2004) - участь автора: обґрунтовано концептуальні підходи щодо формування стратегії ефективного розвитку курортно-туристичних регіонів; Інституті регіональних досліджень НАН України - "Регіональні суспільні системи: організаційно-економічний механізм їх формування і розвитку в умовах соціально орієнтованої економіки" (номер державної реєстрації 0104U005507) - участь автора: висвітлено роль та місце рекреаційної складової в системі регіональної політики.

У зазначених дослідженнях автором удосконалено зміст поняття "туристичний регіон", визначено специфічні особливості розвитку туристичних регіонів і на цій основі розроблено методологічні підходи щодо формування стратегії їх функціонування. Запропоновано концептуальні підходи щодо формування стратегії розвитку туристичних регіонів на засадах маркетингу. Розроблено пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегії розвитку туристичних регіонів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ дослідження туристичних регіонів і методичних підходів до формування та реалізації стратегії їх розвитку.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- дати характеристику туристичному регіону як категорії економічної науки та об'єкта дослідження регіональної економіки;
- обґрунтувати теоретико-прикладні підходи до систематизації чинників розвитку туризму в регіонах, розробити їх класифікацію;
- узагальнити та обґрунтувати шляхи вдосконалення методичних підходів до дослідження туристичних регіонів з урахуванням міжнародного досвіду їх практичного застосування;
- розробити поетапну модель діагностики соціально-економічного розвитку туристичних регіонів як цілісної системи, показати механізм взаємодії її елементів;
- розкрити соціально-економічні, географічні та міжнародні аспекти і особливості, а також проблеми розвитку приморських, курортно-туристичних та транскордонних туристичних регіонів;
- окреслити суть стратегії соціально-економічного розвитку туристичних регіонів та розробити основи маркетингової стратегії їхнього розвитку;
- розробити методичні рекомендації щодо формування системи показників оцінки якості курортно-рекреаційних послуг та дослідити механізми проведення маркетингового дослідження щодо задоволення споживачів якістю зазначених послуг;
- визначити та сформулювати основні напрями розвитку єврорегіонів як організаційної форми туристичних регіонів;
- сформувати пропозиції щодо перспектив розвитку транскордонного співробітництва туристичних регіонів.

Об'єктом дослідження є туристичні регіони та процеси їх формування і розвитку.

Предметом дослідження є засади і принципи формування стратегії розвитку туристичних регіонів та особливості просторової парадигми її реалізації в контексті сучасних європейських інтеграційних процесів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу (при проведенні аналізу існуючих теоретичних і методологічних підходів та положень, наукових розробок з проблем формування стратегії розвитку туристичних регіонів, а також визначенні специфічних особливостей функціонування туристичних регіонів); структурно-логічний (при систематизації чинників, які впливають на розвиток сфери туризму в регіонах; при розробці класифікації туристичних регіонів, а також удосконаленні взаємозв'язків між елементами туристичного регіону); узагальнення (при удосконаленні змісту дефініцій "регіон", "туристичний регіон", "туристичний продукт"); SWOT-аналізу (при кількісному обґрунтуванні параметрів стратегії розвитку туристичних регіонів); маркетингу (при проведенні маркетингового дослідження з метою визначення оцінки задоволеності споживачів якістю курортно-рекреаційних послуг); факторного аналізу (при визначенні впливу чинників на рівень задоволеності споживачів якістю курортно-рекреаційних послуг); статистики та економіко-математичні (при оцінці якості курортно-рекреаційних послуг); моделювання (при розробці методики формування стратегії розвитку туристичних регіонів).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Всесвітньої туристичної організації, Міністерства економіки Республіки Польща та Міністерства економіки України, Польської туристичної організації, Міністерства культури і туризму України, воєводських управлінь, державних органів влади та місцевого самоврядування, обласних головних управлінь статистики в Україні, дирекції організації "Польські курорти", наукові публікації провідних польських, українських та інших зарубіжних вчених з проблем розвитку туризму.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується такими основними положеннями:

вперше:

- сформульовано новий напрям наукового дослідження, суть якого полягає у розробці теоретико-методологічних та методичних засад виокремлення туристичних регіонів як об'єкту дослідження, виявлення їх специфічних особливостей та закономірностей функціонування;
- розроблено класифікацію туристичних регіонів, яка враховує специфічні особливості їх функціонування в залежності від соціально-економічних та політичних зв'язків (регіони локального, державного та міжнародного рівнів), а також - специфіку їх розвитку в залежності від географічного розташування: курортно-туристичні регіони; приморські регіони; гірські регіони; прикордонні регіони (транскордонні регіони та єврорегіони);
- розроблено концепцію розвитку туристичних регіонів, яка передбачає гармонійне й взаємодоповнююче поєднання концепцій підприємництва, фінансування, управління та маркетингу;
- розроблено методологію формування довготермінової стратегії розвитку туристичних регіонів, яка базується на поєднанні формальних і неформальних взаємозв'язків їх суспільної, економічної та екологічної систем та передбачає, у залежності від конкретної ситуації, застосування однієї з наступних концепцій: кардинальної зміни; подальшого зростання; вибіркового зростання; збереження досягнутого стану;

удосконалено:

- методичні рекомендації оцінки якості курортно-рекреаційних послуг із використанням методу SERVQUAL, використання яких дозволяє визначити відповідні напрями удосконалення діяльності туристичних регіонів, серед яких: комунікація та збут (підготовка рекламних проспектів; розробка і збут комплексних пропозицій; робота з пресою тощо); проведення туристичних заходів; підготовка та експлуатація туристичних об'єктів; планування туристичної інфраструктури (дослідження ринку; надання консалтингових послуг; координація діяльності туристичних підприємств) тощо;
- методологічні підходи до моніторингу розвитку туристичних регіонів у контексті сучасних європейських інтеграційних процесів, які враховують: розбудову транспортної інфраструктури та покращення транспортної доступності, покращення функціонування пунктів перетину кордону, розбудову об'єктів туристичної інфраструктури, реалізацію туристичних проектів, розробку заходів щодо стимулювання розвитку туризму в регіонах;

дістало подальшого розвитку:

- систематизація чинників, які впливають на розвиток туризму в регіонах, серед яких: стимулюючі, які поділяються на зовнішні (демографічні; соціальні; економічні; державного регулювання; технологічні; інтенсивний розвиток європейських інтеграційних процесів) та внутрішні, з яких виділяють екстенсивні (зростання чисельності працівників; збільшення обсягів матеріальних ресурсів; будівництво нових об'єктів) та інтенсивні (підвищення кваліфікації персоналу; розвиток професійно-кваліфікаційної структури; технічне удосконалення матеріальної бази), а також стримуючі (політична та фінансова нестабільність; безробіття; негативна екологічна ситуація; криміногенна ситуація; негативні тенденції розвитку ринку туристичних послуг);
- механізм формування стратегії розвитку курортних регіонів на засадах маркетингу, основними компонентами якого є: маркетингові дослідження розвитку місцевого курортного ринку; організація рекламної кампанії курортного регіону; формування асортиментної політики та розробка інноваційних курортних послуг; розробка маркетингово-інформаційних систем розвитку курортів та заходів щодо підвищення якості та обслуговування клієнтів курортних закладів; створення локального центру управління маркетингом;
- методичні рекомендації щодо маркетингового дослідження задоволеності споживачів якістю рекреаційних та туристичних послуг, які, на відміну від існуючих, передбачають застосування факторного аналізу оцінки задоволеності споживачів за критеріями стану матеріально-технічної бази, надійності, безпеки та відповідальності приймаючої сторони;
- наукові принципи розвитку транскордонних туристичних регіонів у контексті стратегії транскордонного розвитку (партнерство, рівноправність та взаємозалежність сторін, взаємодопомога та солідарність прикордонних територій тощо).

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні механізмів формування та реалізації стратегії розвитку туристичного регіону.

Наукові та методичні розробки автора були використані при розробці Стратегії розвитку Поморського воєводства (довідка № 271/ХХІ/2000 від 3 липня 2000 р.), Державній стратегії регіонального розвитку на 2001-2006 роки (довідка М.Р. № 43, р. 851 від 28 грудня 2000 р.), Головним управлінням економіки Львівської облдержадміністрації при формуванні Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року та щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області (довідка від 18.03.2008 р. № 2-31-692). Розроблені пропозиції використано в Стратегії розвитку туризму в воєводстві Поморськім на 2004-2013 роки (довідка № 122/Х/03 від 30 червня 2003 р.).

Основні положення дисертації знайшли застосування у навчальному процесі при підготовці фахівців у сфері туризму в Інституті туризму Академії фізичного виховання і спорту, Вищій школі туризму і готельного бізнесу (м. Гданськ, Польща), Приватному Вищому професійному училищі (м. Гіжицьк, Польща) та інших.

Особистий внесок докторанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторській підхід до формування стратегії розвитку туристичних регіонів.

Внесок автора у спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження доповідались на 24 науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня, у тому числі:

- 11 міжнародних науково-практичних конференціях: "Курортний туризм. Стан і перспективи" (м. Ястшембя Гура, 1999 р.); "Impact of tourism on the Baltic coast" (м. Гданськ, 2000 р.); "Політика територіального самоврядування у царині туризму" (м. Остшице, 2000 р.); "Перспективи розвитку курортів польського узбережжя Балтійського моря" (м. Устка, 2001 р.); "Значення якості послуг у туризмі" (м. Івано-Франківськ, 2001 р.); "Фортифікації як туристична привабливість" (м. Гіжицко, 2002 р.); "Управління персоналом, економіка, право, освіта, інновації" (м. Львів, 2002 р.); "Культурна спадщина як чинник розвитку туризму" (м. Гдиня, 2003 р.); "Місце Польщі у Європі регіонів та інтеграційні процеси" (м. Гданськ, 2004 р.); "Регіони і Єврорегіони як шанс розвитку туризму у Польщі" (м. Познань, 2004 р.); "Туризм і курорти" (м. Варшава, 2005 р.); "Вплив маркетингу на підвищення ефективності транскордонного економічного співробітництва з країнами-членами ЄС" (м. Мукачево, 2007 р.); "Бізнесовий туризм" (м. Гданськ, 2007 р.);
- 10 наукових конференціях, серед яких: "Роль туризму у розвитку регіонів" (м. Битув, 1996 р.); "Сільський зелений туризм - шанс села. Стан і перспективи" (м. Остшице, 1997 р.); "Туристична економіка на порозі XXI століття" (м. Познань, 1999 р.); "Бізнесовий туризм у приморському воєводстві - сучасний стан та перспективи" (м. Гдиня, 2001 р.); "Умови використання лісів і лісистих територій для туризму" (м. Гданськ, 2003 р.); "Місце туризму у пропагуванні європейської інтеграції" (м. Гданськ, 2004 р.); "Культура в системі виховання бригад, охочих працювати" (м. Ополе, 2004 р.); "Туризм релігійно-паломницький" (м. Гданськ, 2005 р.); "Туризм як чинник активізації сільських територій" (м. Гданськ, 2004 р.); "Навчання дисциплін: використання маркування в сільському туризмі (ресторанне обслуговування, бари, мала гастрономія) з елементами місцевих традицій" (м. Гданськ, 2006 р.);
- 3 наукових семінарах: "Проблеми і можливості розвитку прикордонних територій через туризм" (м. Гданськ, 2000 р.); " "Умови розвитку туризму у регіоні" (м. Гдиня, 2001 р.); "Туризм як чинник суспільно-економічного розвитку регіону" (м. Гданськ, 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаного наукового дослідження опубліковано 41 наукову працю, з яких 2 одноосібні монографії, 22 статті - у наукових фахових виданнях, у т.ч. 15 - у наукових журналах, 7 - у збірниках наукових праць, 17 тез доповідей на наукових конференціях і семінарах. Загальний обсяг публікацій - 64,8 друк. арк., з них автору належить 62,3 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (324 найменування, які наведено на 29 сторінках), 10 додатків на 29 сторінках. Основний текст дисертації викладено на 384 сторінках. Дисертація вміщує 24 таблиці і 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження туристичних регіонів" проаналізовано зміст та суть поняття "туристичний регіон", розкрито основні підходи до його тлумачення, визначено й досліджено фактори розвитку туристичних регіонів, розроблено класифікацію туристичних регіонів, визначено методи і сформовано методику дослідження туристичних регіонів.

Детальний аналіз основних підходів до тлумачення поняття "туристичний регіон" дав підстави авторові сформулювати власну позицію щодо розуміння суті зазначеної дефініції. Вона окреслена із застосуванням міждисциплінарного підходу через призму наук "розвиток продуктивних сил" і "регіональна економіка", особливості яких полягають у дедалі більшій орієнтації на використання теоретичних здобутків в управлінні соціально-економічним розвитком регіонів (регіональному управлінні). Рекомендується застосовувати наступний підхід до трактування туристичних регіонів, який ґрунтується на такому запропонованому автором положенні: якщо декілька адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня мають певну спеціалізацію (наприклад, сільський туризм, гірський туризм чи приморський туризм), то сукупність таких туристичних регіонів слід вважати туристичною зоною. У межах туристичної зони туристичні регіони можуть мати свої відмінні туристичні ознаки. Класифіковані у такий спосіб туристичні регіони матимуть туристичні ознаки як загальні для туристичної зони, так і специфічні для кожного з регіонів, що входять в склад туристичної зони.

Встановлено, що в основі виникнення різноманітних підходів до визначення поняття "туристичний регіон" лежить селективний вибір туристичних ознак, детальний аналіз яких дозволив автору поділити їх на чотири групи:

1. Туристичний регіон визначається певною туристичною ознакою (наприклад, наявністю туристичного потенціалу, унікальних природних чи історико-культурних пам'яток тощо).
2. Туристичним може вважатися лише той регіон, у якому обов'язково виробляється туристичний продукт.
3. Щоб називатися туристичним регіоном, територія повинна відповідати основним вимогам: вона має мати об'єкти туристського інтересу (пам'ятки історії та культури, музеї, природні атракції тощо); в її межах повинна існувати можливість надання необхідних для задоволення потреб туристів послуг такої якості, на яку очікує клієнт (транспортне обслуговування, умови для проживання, організація дозвілля з відповідним рівнем обслуговування).
4. Регіон слід вважати туристичним, якщо використання і реалізація туристичних ресурсів здійснюється у відповідному обсязі, а набір пропонованих туристичних послуг є значно ширшим від мінімально необхідного, з врахуванням специфіки конкретного туристичного регіону.

У дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до формування теоретико-методологічних основ дослідження стратегії розвитку туристичних регіонів. Зокрема, дослідження стану та прогнозування перспектив розвитку туристичних регіонів, розробка заходів, спрямованих на поліпшення їх функціонування, повинні здійснюватися з врахуванням загальних законів економічної науки, які мають специфічний прояв в сфері туризму. Враховуючи їх, можна припустити, що корисність кожної наступної одиниці споживацького блага в сфері туризму є меншою від попередньої і корисність набору благ максимальна при споживанні їх в кількості, що забезпечує рівну граничну корисність всіх благ, що споживаються.

Ядром теоретичної бази дослідження є теорія регіональної економіки. Очевидно, що питання оптимізації розміщення конкретних економічних об'єктів, в томі числі й об'єктів туризму повинні бути в центрі уваги науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка".

Автором враховані просторові особливості економічної діяльності та розміщення ресурсів, зокрема просторові закономірності розміщення туристичних ресурсів, туристичних об'єктів, туристичної діяльності та туристичної поведінки людей при врахуванні взаємозв'язків між ними. Отже, це дослідження здійснене в руслі нового напряму в економічній науці, - "просторової економіки", "соціальної фізики", чи "просторового біхевіоризму" (наука про "просторову поведінку" людей). В результаті встановлено, що прояв законів просторового розташування та взаємодії різних соціальних і економічних явищ в сфері туризму спостерігається в туристичному регіонотворенні. Нами побудована гіпотеза про пряму залежність величини туристичних потоків від концентрації туристичних об'єктів в конкретних туристичних регіонах і зворотну - від відстані до них.

Автор доводить, що за допомогою кількісних методів теорії переміщення можна обґрунтувати переваги просторового розташування суб'єктів господарювання, що виробляють туристичний продукт, їх соціально-економічні та транспортно-обслуговуючі зв'язки.

У дисертації досліджено і класифіковано чинники розвитку туристичних регіонів (рис. 1), в результаті вивчення яких автор дійшов висновку, що при обґрунтуванні розвитку будь-якого туристичного регіону важливо виділити і проаналізувати екстенсивні, інтенсивні та стримуючі (негативні) чинники.

Чинники розвитку туристичних регіонів
Рис. 1. Чинники розвитку туристичних регіонів

У запропонованій класифікації увагу акцентовано на чинниках, які важливі саме для розвитку туристичних регіонів (потенційних чи перспективних, де є в наявності тільки туристичні ресурси) та регіонів, у яких туризм має різний ступінь розвитку (в регіоні наявні і туристичні ресурси, і туристичні об'єкти, і туристична діяльність).

За результатами дослідження туристичних регіонів Польщі та України, у яких туризм вже має певну ступінь розвитку, автором розроблено їх класифікацію на основі врахування додаткових ознак і системного підходу (рис. 2).

Класифікація туристичних регіонів (на прикладі Польщі і України)
Рис. 2. Класифікація туристичних регіонів (на прикладі Польщі і України)

У дисертації сформовано авторський підхід до групування методів дослідження туристичних регіонів, а саме:

1. Сукупність методів дослідження особливостей формування ринку та підприємництва в сфері туризму, зокрема використання маркетингової концепції курортів.
2. Низка методів для виявлення рівня задоволеності споживачів якістю наданих рекреаційно-туристичних послуг, зокрема, методів територіального маркетингу та соціологічних методів.
3. Ряд методів для оцінки освоєння простору туристичного регіону (описових, системного, просторового аналізу, соціально-економічного аналізу, особливостей територіальної організації сфери туризму, зокрема дифузії туристичної діяльності в просторі та ін.).

У дисертаційній роботі окреслена суть стратегії розвитку туристичних регіонів на засадах маркетингу, яка ґрунтується на загальних принципах господарської поведінки, що дають підприємцю можливість реалізувати цілі маркетингу на даному цільовому ринку та розроблені компоненти даної стратегії (рис. 3).

Компоненти стратегії розвитку туристичних регіонів на засадах маркетингу
Рис. 3. Компоненти стратегії розвитку туристичних регіонів на засадах маркетингу

Автор підкреслює, що маркетингова стратегія має бути еластичною, щоб відповідати змінам у зовнішньому ринковому оточенні і достатньо чутливою, щоб пристосуватися до вимог різних сегментів ринку. Обґрунтовано, що у Польщі найважливішим завданням є привернення уваги політиків, органів державної влади і місцевого самоврядування до маркетингу на курортах. При цьому ми поділяємо точку зору тих вчених, які під концепцією маркетингу на курортах розуміють визначення довгострокових цілей і стратегій, пристосованих до курортного ринку із використанням інструментів реклами і збуту.

Найбільш важливими заходами на ринку послуг туристичних регіонів (як свідчить досвід Польщі), на думку дослідника, є: удосконалення законодавства; впровадження методів менеджменту і маркетингу на курортах; створення союзу (об'єднання) курортів; скорочення штату адміністративних структур міністерств і так званих лікарняних кас, які регулюють діяльність курортів; організація системної рекламної кампанії туристичних регіонів та їх домінуючих осередків; розширення асортименту туристичних послуг; декапіталізація рекреаційно-туристичних зон.

У другому розділі "Наукові підходи до формування стратегії соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджується суть стратегії соціально-економічного розвитку туристичних регіонів; узагальнюються особливості проведення діагностики соціально-економічного розвитку туристичних регіонів; розкривається досвід розробки стратегії соціально-економічного розвитку туристичних регіонів в різних країнах світу; аналізуються підходи до обґрунтування мети, завдань та принципів стратегії розвитку туристичних регіонів в контексті реалізації регіональної політики.

На основі аналізу еволюції змісту поняття "стратегія" розкрита суть дефініції "стратегія розвитку туристичного регіону", яка трактується як стратегічний план соціально-економічного розвитку туризму в регіоні, чи стратегічний план соціально-економічного розвитку туристичного регіону, в якому визначені цілі, завдання, пріоритети, напрям економічного і соціального розвитку сфери туризму в досліджуваному регіоні на середньостроковий (4-6 років) та довгостроковий (10-15 років) періоди. У цьому плані здійснюється оцінка конкурентних переваг, обмежень, загроз і проблем розвитку сфери туризму, визначаються першочергові пріоритетні завдання її розвитку, окреслюються шляхи координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на реалізацію визначених завдань, та критеріїв їх розв'язання при обов'язковому врахуванні загальнодержавних пріоритетів.

Стратегії розвитку туристичних регіонів можуть розроблятись або як складова частина регіональних стратегій соціально-економічного розвитку, або у вигляді окремої стратегії розвитку туризму потенційно-туристичних чи розвинених туристичних регіонів, як самостійні документи (табл. 1).

Таблиця 1

Стратегічні документи, що розробляються в розрізі окремих класів туристичних регіонів (на прикладі Польщі і України)
Класифі­каційна ознака Характеристика стратегічних документів, які розробляються в даний час Приклади наявної документації стратегічного значення
1. Потенційно-туристичні регіони Стратегії розвитку потенцій­но-ту­ристичних регіонів роз­робля­ються, як правило, в складі регіональних стратегій розвитку і, як виняток, - як окремі документи Формування інформаційного прос­тору туристич­ної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення регіонального турис­тично-інформаційного центру
2. Активно-туристичні регіони Документація стратегічного зна­чен­ня розробляється, як правило, у вигляді стратегій розвитку окремих курортів чи туристичних центрів, а також у вигляді окремих доку­ментів (наприклад, програм) для туристичних регіонів, межі яких співпадають з адміністративно-територіальни­ми одиницями регіо­нального рівня (області, воєвод­ства), або туристичних регіонів, які склалися історично - Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області (схвалена рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року);

- Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки (Розробник ІРД НАН України, Львів, 2002);

- Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреа­ційного типу “Курорто-поліс Трускавець” від 18 березня 1999 р. № 514-14 (зміни від 09.08.1999 р. № 1441-99-п).
3. Розвинені туристичні регіони Документація стратегічного зна­чен­ня розробляється як стратегії розвитку туристичних регіонів, ме­жі яких співпадають з адмі­ніст­ративно-територіальними одини­цями регіонального рівня (області, воєводства), або туристичних регіонів, що склалися історично - Перспективна Програма розвитку туризму Закарпатської області
на 2005 - 2010 рр.
4. На державному рівні Документація стратегічного зна­чен­­ня розробляється окремо як га­лузева стра­тегія розвитку туризму в країні або в складі іншої стра­тегічної документації 1. Україна:

- Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки (затверджена постановою КМУ від 29 квітня 2002 р. № 583).

2.Польща:

- Формування розвитку туризму в Польщі, починаючи з 1994 р. -Напрямки політики держави в  розвитку туризму з 1995 р.

- Програма допомоги в розвитку туризму PHARE (TOURIN I, II, III) від 1995 р.-Стратегія розвитку туризму на 2001-2006 рр.

- Стратегія розвитку туризму в “Стра­тегії розвитку країни на 2007-2015 рр.”
5. На рівні міждержавних утворень (єврорегіони) Документація стратегічного зна­чення розробляється як специ­фічна стратегія розвитку між дер­жавного територіального утво­рення “Євро­регіон” Tourism Partners Europe: Development of Euro­pean cross border tourist destinations (Європей­сь­ке туристичне партнерство - розвиток Євро­пейських транскор­донних туристичних регіо­нів).

Проведений аналіз суті та змісту стратегічних документів, наведених в таблиці 1, засвідчив, що ця документація відрізняється в залежності від ієрархічного рівня і охопленої території, є досить різноплановою за обсягом документів, глибиною опрацювання матеріалу, без єдиних методичних підходів до її розробки та вимагає відповідного удосконалення.

Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів мають відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розроблення стратегічних документів. На думку автора, стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону повинна розроблятися як документ, який має бути обов'язковим до реалізації і в обов'язковому порядку враховуватись при розробці іншої стратегічної документації соціально-економічного розвитку регіонів. Такий документ має бути виваженим і обґрунтованим, а обов'язковими елементами його структури повинні бути: SWОТ-аналіз; детально обґрунтовані стратегічні цілі, завдання і поетапний план їх досягнення.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що діагностика соціально-економічного розвитку туристичних регіонів як за організацією, так і за змістом має багато спільного із діагностикою економіки регіонів загалом і здійснюється за таким алгоритмом:

1-й етап - ретроспективний аналіз соціально-економічного розвитку регіону;
2-й етап - оцінка існуючого стану регіону (порівняння з наявними нормативними показниками);
3-й етап - виявлення сучасних проблем розвитку регіону;
4-й етап - окреслення перспектив соціально-економічного розвитку регіону та шляхів їх досягнення.

У процесі здійснення SWOT-аналізу сильні сторони, слабкі сторони, загрози і можливості розглядаються з точки зору внутрішніх і зовнішніх перспектив розвитку досліджуваного регіону. У різних країнах здійснення діагностики соціально-економічного розвитку регіонів загалом і туристичних регіонів зокрема суттєво відрізняється за підходами, принципами, нормативно-правовим полем тощо, в результаті чого ускладнюється порівняння обсягів, глибини охоплення і якості такої діагностики та унеможливлюється зіставлення отриманих результатів. Детальна оцінка підходів до здійснення діагностики в Польщі й Україні показала наступне: як в Польщі, так і в Україні на регіональному рівні діагностика розвитку туристичної сфери розглядається переважно в структурі регіональних стратегій розвитку. З'ясовано, що такий підхід дозволяє виокремити стратегію розвитку туристичних регіонів в структурі регіональних стратегій розвитку, причому останню можна представити у вигляді програми або концепції стратегічного розвитку туризму.

Сьогодні в Польщі розробка стратегій регіонального розвитку є обов'язковою, оскільки це передбачено законодавством самоврядних воєводських органів, однак в складі цього законодавства відсутні чіткі рекомендації щодо розробки таких стратегій, відсутній єдиний загальноприйнятий понятійно-термінологічний апарат (дефініції "стратегічна ціль", "оперативна ціль", "пріоритети" та інші тлумачаться по-різному), не враховується стратегічна документація, розроблена в інших країнах, не використовуються теоретико-методологічні напрацювання з розробки стратегічної документації, сформовані польськими вченими. Автором проаналізовані особливості стратегій розвитку туристичних регіонів в Україні. Наголошується на важливості врахування "Європейського інструменту сусідства й партнерства" при розробці стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів в різних країнах.

У результаті досліджень нами встановлено, що мета у стратегіях соціально-економічного розвитку туристичних регіонів в різних країнах світу практично співпадає, оскільки її суть полягає у підвищенні ефективності функціонування вже існуючих туристичних регіонів і введення в дію нових перспективних туристичних регіонів. Проте методи й засоби досягнення цієї мети в різних країнах є неоднакові і залежать від внутрішніх і зовнішніх факторів розвитку туризму в тій чи іншій країні.

Узагальнення досвіду розробки стратегій розвитку туристичних регіонів у країнах ЄС дозволило автору виділити наступні основні проблеми зазначеного напряму стратегічного планування:

- відсутність єдиної, цілісної системи стратегічного планування розвитку туристичних регіонів та державного регулювання розвитку туризму в регіонах;
- недостатня інтеграція наукових підходів, методик і нормативної бази щодо розробки стратегічних планів розвитку сфери туризму;
- дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати розробку стратегічної документації з розвитку туристичних регіонів;
- ускладнена координація стратегічного розвитку туристичних регіонів внаслідок диверсифікації закладів туризму за формами власності;
- дефіцит інноваційних туристичних проектів, наукових досліджень з питань впровадження новітніх перспективних видів туризму;
- недостатній рівень інформаційного забезпечення розвитку туризму, зокрема недосконалість статистики туризму.

У роботі доведено, що обґрунтування мети, завдань та принципів стратегії розвитку туристичних регіонів в контексті реалізації регіональної політики вимагає врахування наступних положень:

- регіональна стратегія розвитку туризму є стратегічним документом, який визначає цілі, завдання, пріоритети, напрями економічного і соціального розвитку сфери туризму в регіоні у системі цілей, завдань і пріоритетів розвитку економіки регіону загалом;
- принципи розроблення стратегії туристичного регіону повинні відповідати загальноприйнятим у європейській практиці методам розроблення стратегічних документів;
- у кожній країні повинно бути єдине нормативно-правове та методичне забезпечення розроблення як стратегій регіонального розвитку, так і стратегій розвитку туристичних регіонів;
- розроблення стратегій регіонального розвитку чи стратегій розвитку туристичних регіонів повинно здійснюватися робочими групами, створеними з представників органів державної влади та місцевого самоврядування, бізнесових кіл, наукових установ, громадських організацій.

У третьому розділі "Аналіз особливостей соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджуються політичні зміни і соціально-економічні перетворення в країнах Європи як передумова формування особливостей розвитку туристичних регіонів; відслідковуються основні тенденції розвитку сфери туризму у контексті сучасних європейських інтеграційних процесів; окреслюються соціально-економічні, географічні та міжнародні аспекти розвитку приморських регіонів Польщі; аналізується специфіка розвитку курортно-туристичних регіонів; окреслюються особливості розвитку транскордонних туристичних регіонів.

Утворення такої наднаціональної структури як Європейський Союз (ЄС) спричинило нові особливості формування туристичних потоків між країнами, які входять в його склад (спростилися формальні умови пересування громадян між цими країнами, уніфікувалося фінансове підґрунтя тощо). Також отримала значний розвиток матеріальна база туризму, забезпеченість якою, однак, суттєво диференціюється в розрізі різних країн ЄС.

ЄС визначив три цілі регіональної політики:

1 - розвиток і структурні перетворення у менш економічно розвинутих регіонах;
2 - економічна і соціальна трансформація територій, які вимагають глибокої реструктуризації;
3 - підтримка позитивних суспільно-економічних змін у сфері освіти та на ринку праці.

Ці три окреслені цілі матимуть безпосередній вплив на інтенсифікацію розвитку туризму вже у найближчій перспективі.

У зазначеному контексті існує необхідність концентрації зусиль органів влади, суб'єктів господарювання, неурядових організацій у діях, спрямованих на:

- зростання обсягів інвестицій, спрямованих на створення туристичної інфраструктури та регіонального туристичного продукту;
- збільшення питомої ваги туризму в загальному обсязі валового внутрішнього продукту;
- зростання питомої ваги доходів від розвитку сфери туризму у бюджетах усіх рівнів;
- збільшення асортименту туристичної продукції регіону, популяризацію туристичної привабливості регіону, його історико-культурних та природних туристичних ресурсів;
- розширення частки регіону на національному та міжнародному туристичних ринках;
- посилення активності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також розширення ролі регіональних і місцевих туристичних організацій в процесі формування та просування туристичних послуг.

На основі результатів опитування групи експертів з питань туризму ЮН ВТО автором проаналізовано перспективи подальшого зростання обсягів розвитку туризму та досліджено інтенсивність прояву глобалізаційних процесів на активізацію розвитку туризму в різних країнах світу, зокрема у Польщі. Так, у 2006 р. у Польщі було зареєстровано 6694 туристичні заклади, у яких налічувалося 574,6 тис. місць. Протягом останніх років розвиток туризму в Польщі інтенсифікується: у 2006 р. кількість туристичних об'єктів зросла порівняно з 2005 р. на 0,4 %, кількість місць в них за це же період збільшилася на 0,8 %.

У роботі детально розкриваються специфічні особливості розвитку приморських регіонів Польщі. На польському узбережжі Балтійського моря розташовані 4 курорти, що мають відповідний статус: Свіноуйсце (разом з Мендзиздроє), Колобжег, Устка і Сопот, а також 8 населених пунктів, що підпадають під деякі положення курортного законодавства: Мендзиводзе, Лукенчин, Дзівнувек, Дзвіжино, Леба, Ястарня, Юрата, Криніца Морська (т. зв. курорти, що розвиваються). Курортне лікування впроваджується також ще в десяти районах для відпочинку: Погожеліцах, Нехожу, Мжежіне, Устроне Морському, Мельне, Дартувеке, Гдине-Орлове, Гданське-Єліткове і в Стегні. Встановлено, що для приморських міст-курортів характерні різні функції. Сьогодні основною функцією вважається туристична, оскільки вона приносить найбільші вигоди. Більшість приморських туристичних регіонів здатні зробити свою економіку ефективнішою завдяки курортній діяльності, яка динамічно розвивається. Вона вимагає високого рівня послуг, лікувальної бази та екологічно чистого довкілля. Наявність цих умов дозволяє створити характерні для приморського курорту риси та значно розширити діапазон туристичних пропозицій.

Аналізуючи напрями розвитку приморських курортів, необхідно відзначити, що багатофункціональність приморських туристичних населених пунктів, які є реальними або потенційними курортами, обумовлена географічним розташуванням польського узбережжя, а саме, - відсутністю простору, необхідного для розвитку класичної курортної моделі. Найкращі умови для розвитку курортного лікування (кліматотерапії, таласотерапії і бальнеотерапії) мають населені пункти, розташовані на піщаних мілинах. Цей домінуючий тип польського узбережжя, який займає більше 70 % його довжини, характеризується комплексом сприятливих специфічних фізико-географічних ознак.

Привабливість місцевості для туристів зумовлюють переважно такі фізико-географічні особливості, як широкі піщані пляжі, м'яке піщане дно, специфічний мікроклімат, сприятливі сонячні умови, неоднорідність рельєфу місцевості та рослинного покриву, великий відсоток площ, зайнятих приморськими лісами з їх специфічним біокліматом. Ці чи інші переваги зумовили і відповідне розміщення об'єктів туризму в розрізі воєводств.

Так, майже половина всіх туристичних об'єктів Польщі зосереджена в чотирьох воєводствах: Західнопоморськім - 850 (12,7 %); Малопольськім - 819 (12,2 %); Поморськім - 797 (11,9 %); Дольношльонськім - 694 (10,4 %). До воєводств з найменшою кількістю закладів розміщення належать: Лодзьке - 229 (3,4 %); Підляське - 176 (2,6 %); Опольське - 114 (1,7 %); Свєнтокшицьке - 111 (1,7 %).

Поморське воєводство, як територія нашого дослідження, займає третє місце в Польщі за кількістю обслуговуваних туристів та друге - за кількістю закладів розміщення туристів, а разом з Західнопоморським воєводством є лідером за цими показниками, забезпечуючи 20 % всього обсягу туристичних потоків Польщі.

Зазначимо, що території східної Польщі, які є периферійними регіонами ЄС, мають непогані умови для розвитку туризму. Однією з перспективних форм співпраці, зокрема і у сфері туризму, для таких прикордонних регіонів є єврорегіони. Саме туризм може стати однією з підойм соціально-економічного розвитку цих територій, а також одним із головних елементів співпраці ЄС із державами Східної Європи (Україною, Білоруссю, Росією та ін.).

У четвертому розділі "Проблеми соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" досліджуються політичні, організаційно-економічні та екологічні проблеми розвитку приморських, курортно-туристичних та транскордонних туристичних регіонів; окреслюються проблеми розвитку транскордонної співпраці в сфері туризму та проблеми розвитку і територіальної організації інфраструктури туристичних регіонів.

У роботі зазначається, що у сучасних умовах підвищення ефективності функціонування господарського комплексу регіонів Польщі є важливим напрямом прискорення економічного та соціального розвитку країни. Це можливо здійснити лише на основі раціонального використання їх природного, екологічного, виробничого, кадрового, ресурсного, курортно-рекреаційного та туристичного потенціалу.

Багатий курортно-рекреаційний і туристичний потенціал Польщі створює значні передумови для формування високорозвиненого та рентабельного курортно-рекреаційного господарства, особливо в курортно-туристичних регіонах, серед яких вагоме місце займають приморські регіони.

До найбільш вагомих чинників, які формують процес розвитку туристичних регіонів, віднесені: зовнішнє оточення, господарська (економічна) ситуація, розвиток функціональних інститутів держави, формування політичної системи, наявність політичної культури. Встановлено, що якщо зовнішня небезпека в різних країнах переважно погіршує перспективи економічного розвитку, зокрема у сфері торгівлі, зарубіжних інвестицій, то в польських умовах спостерігається зворотна тенденція: зовнішня загроза обумовлює в суспільстві високий рівень консолідації.

У роботі встановлено, що розвиток приморських міст підпорядковується тим самим законам, що і розвиток міст загалом. Їх суть полягає в тому, що суспільно-політичні й соціально-економічні основи розвитку міст повинні забезпечувати основні цінності суспільного життя. Окреслено проблеми розвитку приморських міст при намаганні дотримуватись ними таких важливих принципів розвитку, як локальності, автономії, демократії, ефективності, рівноваги, тривалості

Водночас ефективний розвиток польських курортів гальмує ряд чинників, а саме: ліквідація Курортного інституту, відсутність центрального туристичного інформаційного бюро у Варшаві, інформаційних і агентських бюро на регіональних курортах, недосконала законодавча та нормативно-правова база щодо розвитку курортів, курортних територій і курортно-туристичних регіонів.

Акцентується увага на соціально-економічних проблемах розвитку курортно-туристичних регіонів, спричинених, зокрема, природними факторами (наприклад, кліматичними умовами), що обумовлюють неефективне використання більшості об'єктів й низький рівень їх завантаженості, наявність великої кількості сезонних закладів. Окреслюється низка проблем, пов'язаних з недосконалістю правового поля функціонування курортів в Польщі і в Україні. Доведено, що як у Польщі, так і в Україні протягом останніх років не завжди спостерігаються позитивні тенденції розвитку курортно-туристичних регіонів, що свідчить про необхідність консолідації зусиль уряду, бізнесу та науковців для спільного пошуку засобів подолання існуючих проблем розвитку регіонів.

Особлива увага автором приділена специфічним чинникам екологічного характеру, які обумовлюють деградацію регіонів, серед яких найсуттєвішими, зокрема для приморських туристичних регіонів, слід вважати: забруднення морської акваторії скидами морського транспорту і бурових платформ; погіршення якості навколишнього середовища; хаотична та безконтрольна забудова; розвиток видів економічної діяльності, що суперечать вимогам курортної медицини; відсутність міської каналізації та систем очищення стоків, утилізації побутових відходів; екологічно некоректна поведінка відпочивальників; недотримання правових норм охорони довкілля; недостатня результативність санкцій за екологічні порушення тощо.

Багаторічні дослідження проблем організаційно-економічного забезпечення реалізації стратегії розвитку транскордонних туристичних регіонів показали, що значна частка невирішених проблем пов'язана з неузгодженістю дій міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва, які мають складну структуру. У роботі проаналізовані відповідні структурні підрозділи таких провідних міжнародних інституцій розвитку транскордонного співробітництва як Рада Європи, Європейський Союз та інших, і окреслені цілі й особливості їх функціонування. Виявлено: діяльність цих інституцій на сучасному етапі побудована таким чином, що туристичні регіони в структурі єврорегіонів функціонують відповідно до принципів транскордонного співробітництва. Цьому сприяють й особливості структури управління єврорегіонів. Розкрито ряд переваг єврорегіонів як туристичних регіонів, які пов'язані, передусім, з можливостями прикордонного обміну та наявністю прикордонної інфраструктури, а також перешкод, викликаних митними та візовими формальностями і створенням нерівноправних умов для туристичного обміну стосовно громадян сусідніх країн - не членів ЄС. У цьому контексті важливою проблемою є практична відсутність нормативно-правової бази розвитку єврорегіонів як туристичних регіонів. Здійснений аналіз діяльності єврорегіонів, у тому числі за участю областей України, дозволив виявити, що загалом ці утворення сприяють розвитку співпраці між органами влади, проте органи управління нижчих ланок, а також місцеві громади фактично вилучені з системи транскордонного співробітництва.

У п'ятому розділі "Розробка стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів" сформовано вимоги до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегій соціально-економічного розвитку приморських регіонів; розкривається специфіка формування стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів; окреслюються особливості розробки стратегії розвитку єврорегіонів як організаційної форми туристичних регіонів; формуються пропозиції щодо перспектив розвитку транскордонного співробітництва туристичних регіонів.

Протягом останніх десятиріч окреслились важливі тенденції формування соціально-економічного середовища Європи і світу, які у найближчій перспективі визначатимуть зміни у сфері туризму: зміщення центрів економічної активності не лише в глобальному, а й у регіональному масштабах, яке відбувалося і, очевидно, відбуватиметься в найближчій перспективі; формування стійкої тенденції старіння населення, яка вимагатиме нових організаційних методів туристичної діяльності; активізація впровадження нових технологій в життєдіяльність населення, що трансформувало спосіб життя; зростання навантаження на навколишнє середовище; поява нових глобальних туристичних структур тощо.

У дисертації сформовано ряд вимог до розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів, серед яких: обов'язкове врахування Глобального етичного кодексу туризму, який був прийнятий Генеральною асамблеєю ЮНВТО в 1999 р. і затверджений спеціальною резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 2001 р.; обов'язкове врахування міжнародних стандартів звітності в туристичній діяльності, які встановлені ЮНВТО; використання статистики по туризму, яку надає ЮНВТО, для здійснення порівнянь розвитку сфери туризму в різних країнах і регіонах.

Виходячи з узагальнення наукових підходів польських та українських вчених щодо формування стратегії розвитку туристичних регіонів, автор запропонував наступні стратегії розвитку локальних і регіональних туристичних утворень:

- кардинальної зміни (з'ясування причин кризи і пошук заходів підтримки оздоровниці; залучення інвестицій у розвиток курорту; перепрофілювання оздоровниці);
- збереження зростання (підтримка необхідних темпів зростання за несприятливих зовнішніх умов; залучення відпочиваючих шляхом введення нових послуг (медичних і анімаційних);
- досягнутого зростання (утримання досягнутого рівня у випадку, коли курорт має в своєму розпорядженні лише обмежений набір нового продукту і нездатний перепрофілювати його на новий ринок);
- вибіркового зростання (орієнтація курорту на певний сегмент ринку).

При розробці стратегії розвитку туристичного регіону необхідно передбачати визначення відповідних типів (моделей) розвитку; встановлення пріоритету територій і місць розвитку; визначення обсягів фінансування; окреслення рамок розподілу ресурсів.

З огляду на виявлену специфіку функціонування приморських туристичних регіонів розроблено методологічні принципи формування стратегії їх подальшого розвитку. Розробка стратегії розвитку приморського регіону (на прикладі Польщі) включає: аналіз соціально-економічного стану приморського регіону, що виявляє перспективи його розвитку; ініціювання спільної роботи щодо планування розвитку регіону; стимулювання локальних громад, об'єднань за інтересами, громадських організацій та інших регіональних учасників до спільної діяльності щодо розвитку регіону; інституціоналізацію робіт щодо планування господарського, суспільного, екологічного і глобального розвитку; операційну програму розвитку приморського регіону; надання консультаційної допомоги зацікавленим підприємствам і організаціям з питань доступу і використання можливостей державних і міжнародних фондів підтримки; оформлення і затвердження необхідної документації організацій і підприємств відповідно до затвердженого плану заходів та їх фінансування; рекламну підтримка та створення привабливого іміджу регіону.

Заходи, які реалізовувались на території Поморського воєводства Польщі, було розподілено між програмами чотирьох рівнів: програми, що відповідають пріоритетам стратегії регіонального розвитку, у створенні яких першість належала локальним співтовариствам: (Поморська програма підвищення кваліфікації кадрів); програми, які реалізовані через Міністерство праці воєводства (Програма Леонардо да Вінчі); програми, що підтримують розвиток малого і середнього бізнесу (програма горизонтальної підтримки MSP PHARE 2001; Міжнародна програма SALМON); програми розвитку сільських територій (програма активізації сільських територій Світового банку; програма розвитку людських ресурсів на сільських територіях; програми Європейської Співдружності SAPARD, ISPA).

З метою поліпшення управління та координації діяльності курортних гмін у Польщі створена господарська палата "Польські курорти", аналіз досвіду функціонування якої показує, що в існуючих умовах актуальним є активізація роботи палати у таких напрямках як: організація конгресів і конференцій з проблем розвитку курортів; створення власних видавництв; координація діяльності курортів; участь у законотворчій діяльності; проведення рекламно-інформаційних заходів з метою популяризації курортів; співпраця з міжнародними організаціями (рис. 4).

Напрями діяльності палати Польські курорти
Рис. 4. Напрями діяльності палати "Польські курорти"

У роботі зазначено, що з метою підвищення ефективності функціонування курортів доцільно розробити концепцію їх розвитку, основними елементами якої є: концепція розвитку підприємництва (нові продукти курортного лікування, новітні курси лікування); фінансова концепція (розробка бізнес-планів розвитку курорту, визначення джерел фінансування); концепція управління (розробка стратегії менеджменту та заходів щодо підготовки управлінських кадрів); концепція маркетингу (аналіз інформації про лікувальні послуги, розробка та реалізація стратегії маркетингу, формування робочої групи маркетингу на курорті).

Формування стратегії розвитку курортно-туристичних регіонів передбачає наступні організаційно-економічні заходи: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань діяльності курортів, курортних гмін та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активне впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; створення союзу польських курортів; організацію рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

Встановлено, що надзвичайно важливим і позитивним фактором для розробки стратегії розвитку єврорегіонів, як організаційної форми туристичних регіонів, є наявність сформованої організаційної структури. Аргументується, що туристична діяльність сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку єврорегіонів, активізує реалізацію заходів в сфері охорони навколишнього природного середовища. Розроблення науково обґрунтованих стратегій соціально-економічного розвитку єврорегіонів, як організаційних форм туристичних регіонів, вимагає об'єднання зусиль науковців різних країн для проведення спільних наукових досліджень і створення спільних стратегічних документів, виконання яких принесло б вигоду кожній з країн-учасниць єврорегіонів. Це дозволить зробити стратегічні документи розвитку єврорегіонів більш дієвими та краще координувати, зокрема і туристичну діяльність не тільки в межах безпосередньо єврорегіонів, але й на всьому європейському економічному просторі. Обґрунтовано, що існуючі та нові програми розвитку туристичних регіонів мають стати ядром у розбудові нових транскордонних відносин, які виникли внаслідок розширенням кордонів ЄС.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати такі висновки та пропозиції:

1. У дисертаційній роботі сформовано і розвинено новий напрямок дослідження туристичних регіонів, особливості якого полягають, по-перше, в окресленні теоретико-методологічних основ дослідження на основі застосування міждисциплінарного підходу через призму науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка"; по-друге, в наявності низки авторських елементів новизни в складі цих основ (уточнено поняття "туристичний регіон", "туристичний продукт"; виявлені специфічні особливості прояву економічних законів в сфері туризму тощо).

В основі виникнення різноманітних підходів до визначення поняття "туристичний регіон" та до їх вивчення як об'єкту дослідження лежить селективний відбір туристичних ознак, характерних для конкретного регіону. Уточнення ознак туристичних регіонів як конкретних об'єктів дослідження науки "розвиток продуктивних сил і регіональна економіка" здійснюється на основі запропонованої класифікації туристичних регіонів, яка враховує специфічну суть і особливості кожного туристичного регіону.

2. Аналіз стану та прогнозування перспектив розвитку туристичних регіонів, розробка заходів, спрямованих на поліпшення їх функціонування, повинні здійснюватися з врахування загальних законів економічної науки (закони попиту і пропозиції, закони Госсена і Енгеля тощо), які мають специфічний прояв в сфері туризму. При здійсненні дослідження особлива увага приділена врахуванню просторових особливостей туристичної діяльності та розміщення туристичних ресурсів. В процесі дослідження апробовано закони просторового розташування та взаємодії різних соціальних і економічних явищ в сфері туризму, що дозволило виявити їх активну роль в туристичному регіонотворенні.

3. Проаналізовано і узагальнено фактори, що гальмують сталий розвиток туризму в регіонах Польщі і України, зокрема недостатній рівень використання наявних ресурсів; низький рівень розвитку туристичної інфраструктури; недостатньо розвинена транспортна мережа регіонів. Встановлено, що серед соціально-економічних чинників, які впливають на збільшення масштабів регіонального туризму, важливе місце належить таким факторам, як підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб населення тощо. Проведена класифікація чинників розвитку туристичних регіонів, які поділено на зовнішні (екзогенні) і внутрішні (ендогенні). Особлива увага приділена таким внутрішнім факторам розвитку туризму в регіонах, як екстенсивні, інтенсивні й стримуючі (негативні), які, насамперед, стосуються активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів.

4. Розкрита суть і роль туристичного районування. На основі дослідження регіонів Польщі та України запропонована класифікація активно-туристичних і розвинених туристичних регіонів (внутрішньорегіональні локальні територіальні туристичні утворення, регіони державного рівня та регіони міждержавного рівня), яка базується на системному підході та врахуванні низки ознак, а саме: географічного положення регіону; ієрархічного рівня, на якому отримала розвиток туристична діяльність; наявність туристичної діяльності, яка приносить дохід; поширеності туристичної ознаки тощо. Ця класифікація може бути використана при розробці стратегій розвитку туристичних регіонів, виявленні найважливіших особливостей окремих туристичних регіонів, проблем їх розвитку та формуванні комплексу заходів, спрямованих на подолання таких проблем.

5. Сформована і апробована методика дослідження, в структурі якої виділяються наступні блоки методів: сукупність методів для дослідження особливостей формування ринку та підприємництва в сфері туризму, зокрема використання маркетингової концепції курортів; низка методів для виявлення рівня задоволеності споживачів якістю наданих курортно-рекреаційних послуг, зокрема методів територіального маркетингу та соціологічних методів; ряд методів для оцінки освоєння простору туристичного регіону (описових, системного, просторового аналізу, соціально-економічного аналізу особливостей територіальної організації сфери туризму, зокрема дифузії туристичної діяльності в просторі тощо).

6. У результаті аналізу еволюції змісту поняття "стратегія" розкрита суть поняття "стратегія розвитку туристичного регіону", яка трактується як стратегічний план соціально-економічного розвитку туризму в регіоні, чи стратегічний план соціально-економічного розвитку туристичного регіону, в якому визначені цілі, завдання, пріоритети, напрями економічного і соціального розвитку сфери туризму в досліджуваному регіоні на середньостроковий (4-6 років) та довгостроковий (10-15 років) періоди. Доведено, що основні принципи розробки стратегій соціально-економічного розвитку туристичних регіонів повинні відповідати загальноприйнятим у світовій практиці методам розробки стратегічних документів. Обґрунтовано, що стратегія соціально-економічного розвитку туристичного регіону має бути обов'язковим до реалізації документом, який повинен враховуватись розробниками іншої стратегічної документації.

7. Окреслена суть стратегії маркетингу курортів, яка полягає у визначенні довготривалих цілей і стратегії розвитку курортів, адаптованої до курортного ринку; використанні інструментів реклами і збуту та загальних принципів поведінки курортних об'єктів на даному цільовому ринку. Розкрита суть місії туристичного підприємства, яка визначає сферу бізнесу та сферу діяльності фірми, формулюючи найважливіші принципи управління нею. Розкривається суть поняття "стратегічне маркетингове планування" як сукупність рішень, що стосуються засобів досягнення і утримання стійкої конкурентної переваги на ринку. Наголошується, що маркетингова стратегія має бути еластичною, щоб відповідати змінам у зовнішньому ринковому оточенні, і достатньо чутливою, щоб пристосуватися до вимог різних сегментів ринку. Обґрунтовано, що у Польщі одним з головних завдань є приділення більшої уваги політиків і органів місцевого самоврядування до маркетингу на курортах.

8. Розкрита роль SWOT-аналізу при проведенні діагностики соціально-економічного розвитку туристичних регіонів. Встановлено, що у різних країнах здійснення діагностики соціально-економічного розвитку регіонів загалом і туристичних регіонів зокрема суттєво відрізняється за підходами, принципами, нормативно-правовим полем тощо, в результаті чого ускладнюється порівняння обсягів, глибини і якості діагностики розвитку того чи іншого регіону на міждержавному рівні та унеможливлюється зіставлення отриманих результатів. Детальна оцінка підходів до здійснення діагностики в Польщі й Україні засвідчила: як в Польщі, так і в Україні на регіональному рівні діагностика розвитку туристичної сфери розглядається переважно в структурі регіональних стратегій соціально-економічного розвитку.

9. Аналіз досвіду країн ЄС щодо розробки стратегій розвитку туристичних регіонів чи сфери туризму в регіонах засвідчує, що:

- відбувається зближення наукових підходів, методик, нормативної бази розробки стратегічних документів розвитку сфери туризму в різних країнах;
- відсутня цілісна система стратегічного планування розвитку туристичних регіонів та державного регулювання розвитку туризму в регіонах;
- диверсифікація закладів туризму за формами власності при зростанні приватних закладів туризму ускладнює процес формування туристичних регіонів, розробку стратегій розвитку туристичної сфери в регіонах та планування стратегічного розвитку туристичних регіонів;
- існує дефіцит висококваліфікованих кадрів, здатних здійснювати розробку стратегічної документації з розвитку туристичних регіонів;
- спостерігається дефіцит інноваційних туристичних проектів, які відповідають сучасним запитам людей щодо відпочинку, наукових досліджень з питань впровадження новітніх перспективних видів туризму;
- недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури, з одного боку, та недосконалість статистики туризму, з іншого, суттєво ускладнює розробку стратегічної документації щодо розвитку сфери туризму.

10. Стратегії розвитку різних типів туристичних регіонів повинні враховувати специфіку кожного з них, яка визначає структуру, обсяг та використовувані методи побудови стратегічного документу. Серед стратегій розвитку курортно-туристичних регіонів автор виділяє такі стратегії: кардинальної зміни; збереження зростання; досягнутого зростання; вибіркового зростання. Їх формування потребує розробки та впровадження комплексу організаційно-економічних заходів: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази розвитку курортів, курортних територій та курортно-туристичних регіонів; розширення асортименту та кількості курортно-туристичної продукції; активного впровадження методів менеджменту та маркетингу на курортах; організації рекламної кампанії курортно-туристичних регіонів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Борущак М. Проблеми формування стратегії розвитку туристичних регіонів: Монографія. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - 288 с.
2. Борущак М. Стратегия развития туристского региона: теория, методология, практика: Монография. - Минск: БГЭУ, 2002. - 166 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Борущак М. Значення єврорегіонів у транскордонному співробітництві на вибраних прикладах /Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Економіка. Випуск 23. - Ужгород, 2007. - С. 110-116.
4. Борущак М. Формування стратегії розвитку курортно-туристичних регіонів Польщі // Регіональна економіка. - 2006. - № 1. - С. 155-161.
5. Борущак М. Социально-экономические преобразования в Польше и их влияние на туризм, рекреацию и физическую культуру // Туризм: от науки до практики: тр. Рос. Академии Естественных Наук. - 2006. - Т. 1. - С. 307-310.
6. Boruszczak M. Znaczenie wspуіpracy transgranicznej dla rozwoju gospodarczego Polski // Gospodarka turystyczna w XXI wieku: globalne wyzwania i zagroїenia / pod red. B. Raszki, S. Bosiackiego. - Poznaс: Betagraf, 2006. - S. 51-58. (Борущак M. Значення транскордонного співробітництва для економічного розвитку Польщі // Туристичне господарство у XXI ст.: глобальні виклики та загрози / за ред. Б. Рашкі, Ц. Босяцкого. - Познань: Бетаграф, 2006. - С. 51-58)
7. Boruszczak M. Rola marin w rozwoju turystyki // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2006. - z. 1. - S. 46-52. (Борущак M. Роль портів у розвитку туризму // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2006. - ч. 1. - С. 46-52)
8. Boruszczak M. Polska regionуw u progu XXI wieku // Rola turystyki w strategii i polityce rozwoju gospodarki regionalnej. - Gdaсsk: Wyїsza Szkoіa Turystyki i Hotelarstwa, 2006. - S. 58-64. (Борущак M. Польща регіонів на порозі XXI ст. // Роль туризму у стратегії та політиці розвитку економіки регіону. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2006. - С. 58-64)
9. Boruszczak M. Przyrodnicze i antropogeniczne walory Pomorza jako czynnik rozwoju regionalnego / Marka w turystyce wiejskiej. - Gdaсsk: Pomorski Oњrodek Doradztwa Rolniczego, 2006. - S. 66-69. (Борущак M. Природні та антропогенні умови Помор'я як чинник регіонального розвитку / Вісник агротуризму. - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2006. - С. 66-69)
10. Борущак М. Концептуальні підходи до визначення дефініції "туристичний регіон" // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу: Серія "Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2006. - № 10. - С. 104-112.
11. Борущак М. Особливості маркетингової стратегії розвитку курортно-туристичного регіону // Вісник Донецького інституту туристичного бізнесу: Серія "Економіка, організація і управління підприємствами (в туристичній сфері). - 2005. - № 9. - С. 100-105.
12. Boruszczak M. Turystyczno-uzdrowiskowe znaczenie Ustki dla regionu Pomorza // Turystyka a uzdrowiska / red. nauk. A. Gotowt-Jeziorska, J. Wyrzykowski. - Warszawa: Pol. Stow. Turystyki, 2005. - S.33-41. (Борущак M. Туристично-рекреаційне значення Устки для Поморського регіону// Туризм та курорти / за ред. A. Готовт-Єзьорської, Й. Вижиковскі. - Варшава: Польське туристичне товариство, 2005. - С.33-41)
13. Борущак М. Изменения в Польше как социально-организационная основа для функционирования туристических регионов // Актуальные проблемы туризма: Сб. науч. тр. Рос. международной академии. - 2005. - №7. - С. 229-233.
14. Boruszczak M. Regiony i Euroregiony szans№ rozwoju turystyki w Polsce // Gospodarka turystyczna w XXI wieku: szanse i bariery rozwoju w warunkach integracji miкdzynarodowej / pod red. S. Bosiackiego, J. Grella. - Poznan: AWF, 2004. - S.265-272. (Борущак M. Регіони i Єврорегіони: шанс туристичного розвитку в Польщі // Економіка туризму у XXI ст.: можливості та загрози розвитку в умовах міжнародної інтеграції / за ред. С. Босяцкого, Й. Грелля. - Познань: Академія фізичного виховання, 2004. - С.265-272)
15. Boruszczak M. Miejsce Polski w Europie regionуw a procesy integracyjne / Usіugi a rozwуj gospodarczo-spoіeczny / Red. Marciszewska B., Miecznikowski S. - Gdaсsk: Wydaw. Gdaсskie, 2004. - S.120-126. (Борущак M. Місце Польщі в Європі регіонів та інтеграційні процеси / Послуги тa соціально-економічний розвиток / Ред. Марцішевська Б., Мєчніковскі С. - Гданськ: Гданське в-во, 2004. - С.120-126)
16. Boruszczak M. Znaczenie produktu i jakoњci usіug turystycznych // Markowe produkty turystyczne: pod red. A. Panasiuka. - Szczecin: Wydawnictwo Uniwersytetu Szczeciсskiego, 2004. - S. 75-80. (Борущак M. Значення туристичного продукту та якості туристичних послуг // Фірмові туристичні продукти: за ред. A. Панасюка. - Щецин: В во Щецинського університету, 2004. - С. 75-80.)
17. Boruszczak M. Zamki i fortyfikacje w Polsce jako element dziedzictwa kulturowego // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2004. - z. 1. - S. 98-104. (Борущак M. Замки та фортифікаційні споруди у Польщі як елемент культурної спадщини // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2004. - ч. 1. - С. 98-104)
18. Boruszczak M. Produkt turystyczny a polityka turystyczna paсstwa / Turystyka w Polsce w przededniu integracji europejskiej: [praca zbiorowa] Red. Waldemar Moska - Elbl№g: Wyїsza Szkoіa im. Bogdana Jaсskiego Wydziaі Zamiejscowy; Јomїa: Wyїsza Szkoіa Zarz№dzania i Przedsiкbiorczoњci im. Bogdana Jaсskiego, 2004. - s.10-15 (Борущак M. Туристичний продукт і туристична політика держави // Туризм в Польщі напередодні європейської інтеграції / Зб. наук. праць під. ред. В. Моски. - Ельбльонг:. Вища школа управління і підприємництва ім. Б. Янського, 2004. - С. 10-15)
19. Boruszczak M. Dziaіalnoњж turystyczna osуb niepeіnosprawnych // Problemy Turystyki i Hotelarstwa. - 2002. - № 2. - S. 5-11. (Борущак M. Туристична діяльність неповносправних осіб // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - 2002. - № 2. - С. 5-11)
20. Борущак М. Социально-экономические преобразования в Польше как организационная основа для функционирования туристических регионов // Науковий вісник Інституту менеджменту та економіки: Серія економічних наук. - 2002. - №3. - С. 115-119.
21. Boruszczak M. Ksztaіcenie kadr dla potrzeb turystyki // Polityka samorz№du terytorialnego w dziedzinie turystyki / pod red. M. Boruszczaka. - Gdansk: WSTiH, 2000. - S. 56-62. (Борущак M. Підготовка кадрів для туристичної сфери // Політика місцевого самоврядування у туристичні сфері/ за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000. - С. 56-62)
22. Boruszczak M. Markowy produkt turystyczny jako waїny korelat rozwoju regionu gdaсskiego // Tworzenie regionalnego markowego produktu turystycznego gminy / pod red. M. Boruszczaka. - Stegna: RCDRRiOW, 1999. - S.16-25. (Борущак M. Фірмовий туристичний продукт як важливий чинник розвитку Гданського регіону // Створення якісного регіонального туристичного продукту гміни / за ред. M. Борущакa. - Стегна: Регіональний центр розвитку рекреації і організації відпочинку, 1999. - С.16-25)
23. Boruszczak M. Ksztaіcenie kadr turystycznych dla potrzeb turystyki aktywnej // Problemy turystyki i hotelarstwa. - Gdynia: Wyїsza Szkoіa Morska, 1999. - S.18-21. (Борущак M. Підготовка кадрів у сфері активного туризму // Проблеми туризму та готельного бізнесу. - Гдиня: Вища морська академія, 1999. - С.18-21)
24. Boruszczak M. Miejsce obrzкdуw religijnych w programach turystyki sakralnej / From Scientific Workshops of Workers of the University School of Physical Education in Gdaсsk, Poland 1999. - s. 51-64. (Борущак M. Значення релігійних місць в програмах сакрального туризму // З наукових шкіл працівників Академії фізичного виховання у Гданську, Польща, 1999.- С. 51-64)

Інші видання

25. Борущак М. О некоторых психологических аспектах в работе менеджера // Науковий вісник Інституту менеджменту та економіки: Серія економічних наук. - 2002. - № 3. - С. 105-112.
26. Борущак М. Туризм как модель регионального развития предпринимательства // Информационно-аналитический журнал. - 2006. - № 19. - С. 22-23.
27. Boruszczak M. Stan i perspektywy rozwoju turystyki biznesowej w Gdaсsku // Turystyka biznesowa: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH, 2007 - S. 402-411. (Борущак M. Стан і перспективи розвитку бізнестуризму у Гданську // Бізнестуризм: збірник праць конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2007 - С. 402-411)
28. Czarnobaj J., Boruszczak M. Ksztaіtowanie transgranicznych obszarуw chronionych a rozwуj turystyki // Rola turystyki w strategii i polityce rozwoju gospodarki regionalnej: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH / pod red. A. Korowickiego, 2006 - S. 65-74. (Чорнобай Й., Борущак M. Формування прикордонної зони та розвиток туризму // Роль туризму в стратегії і політиці розвитку регіональної економіки: збірник праць конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу/ за ред. A. Коровіцкого, 2006 - С. 65-74.) Авторська участь: характеристика окремих транскордонних територій і їх значення у розвитку міжнародного туризму з акцентуванням на проблеми охорони навколишнього середовища.
29. Boruszczak M., Gonczarenko J. Miejsce tradycji i obrzкdуw religijnych w rozwoju turystyki // Szkolenia z zakresu: marka w turystyce wiejskiej, catering/ bar/ maіa gastronomia z elementami tradycyjnego produktu regionalnego: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych. - Gdaсsk: PODRwG, 2006. - S. 66-68. (Борущак M., Гончаренко Я. Місце релігійних традицій і обрядів в розвитку туризму: збірник праць конференції "Навчання дисциплін: використання маркування в сільському туризмі (ресторанне обслуговування, бари, мала гастрономія) з елементами місцевих традицій" . - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2006. - С. 66-68) Авторська участь: Оцінка умов і розроблення пропозицій щодо розвитку релігійного туризму в Польщі.
30. Boruszczak M., Czarnobaj J. Walory przyrodnicze centrуw pielgrzymkowych na zachodzie Ukrainy // Turystyka religijno-pielgrzymkowa: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych. - Gdaсsk: Wyїsza Szkoіa Turystyki i Hotelarstwa, 2005. - S. 31-37. (Борущак M., Чорнобай Й. Природні умови центрів паломництва на заході України // Релігійно-паломницький туризм: збірник матеріалів конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельної справи, 2005. - С. 31-37) Авторська участь: Оцінка природних умов і розроблення пропозицій щодо їх охорони в центрах паломництва в західній частині України.
31. Boruszczak M., Czarnobaj J. Miejsce turystyki w programie integracji europejskiej // Turystyka czynnikiem oїywienia obszarуw wiejskich: zbiуr materiaіуw konferencyjnych. - Gdaсsk: Wojewуdzki Oњrodek Doradztwa Rolniczego, 2004. - S. 21-30. (Борущак M., Чорнобай Й. Місце туризму в програмі європейської інтеграції // Туризм як чинник відродження сільських територій: збірник матеріалів конференції. - Гданськ: Поморський осередок сприяння АПК, 2004. - С. 21-30.) Авторська участь: оцінка туристичної політики ЄС, пропозиції щодо гармонізації туристичної політики сусідніх країн.
32. Boruszczak M. Rola samorzadуw lokalnych w aktywizacji њrodowisk wiejskich // Turystyka czynnikiem oїywienia obszarуw wiejskich: zbiуr materiaіуw konferencyjnych. - Gdaсsk: WODR, 2004. - S. 13-19. (Борущак M. Роль місцевого самоврядування в активізації сільських територій // Туризм як чинник відродження сільських територій: збірник матеріалів конференції. - Гданськ: Воєводський осередок сприяння АПК, 2004. - С. 13-19)
33. Boruszczak M. Zamki obronne na Kresach II RP jako czynnik rozwoju turystyki sentymentalnej // Fortyfikacje jako atrakcje turystyczne: materiaіy z miкdzynarodowej konferencji naukowej / pod red. G. Biaіuсskiego. - Giїycko: Wydaw. Mazurskie, 2003. - S. 59-64. (Борущак M. Оборонні замки на окраїнах II РП як чинник розвитку сентиментального туризму // Фортифікація як туристична атракція: матеріали міжнародної наукової конференції / за ред. Г. Бялунського - Гіжицко: Мазурське в-во, 2003. - С. 59-64)
34. Boruszczak M. Rozwуj turystyki na obszarach nadgranicznych a problemy spoіeczne / Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: ІІ Міжн. НПК. - Львів: ЦНТІ, 2003. - С. 119-123. (Борущак M. Розвиток туризму на прикордонних територіях тa соціальні проблеми / Розвиток науково-технологічних парків та інноваційних структур інших типів: Україна і світовий досвід: ІІ Міжн. НПК. - Львів: ЦНТІ, 2003. - С. 119-123)
35. Czarnobaj J., Boruszczak M. Las jako uniwersalny zasуb turystyki transgranicznej // Uwarunkowania uїytkowania turystycznego lasуw i terenуw zadrzewionych: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych - Gdaсsk: WSTiH/ pod red. A. Korowickiego, 2003. - S. 135-140. (Чорнобай Й., Борущак M. Ліс як універсальний засіб транскордонного туризму // Умови туристичного використання лісів i лісистих територій: збірник матеріалів конференції - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу / за ред. A. Коровіцкого, 2003. - С. 135-140) Авторська участь: обґрунтовано значення якостей природних ресурсів, зокрема лісових, для розвитку туризму в умовах транскордонної співпраці.
36. Boruszczak M. Њrodowisko jako czynnik rozwoju turystyki. Stan i zagroїenia // Polityka samorz№du terytorialnego w dziedzinie turystyki: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych / pod red. M. Boruszczaka. - Gdansk: WSTiH, 2000. - S. 187-192. (Борущак M. Середовище як чинник розвитку туризму. Стан і загрози // Політика органу місцевого самоврядування у туристичній сфері: збірник матеріалів конференції / за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000. - С. 187-192)
37. Boruszczak M. Problemy spoіeczne na obszarach nadgranicznych, a turystyka // Problemy i moїliwoњci rozwoju obszarуw przygranicznych poprzez turystykк: materiaіy z seminarium - Gdaсsk: WSTiH 2000 / pod red. M. Boruszczaka - S. 86-94. (Борущак M. Соціальні проблеми у прикордонному регіоні та туризм // Проблеми i можливості розвитку прикордонних регіонів з допомогою туризму: матеріали семінару - Гданськ: Вища школа туризму і готельного бізнесу, 2000/ за ред. M. Борущакa - С. 86-94)
38. Борущак М. Сущность и значение рекламы на туристическом предприятии // Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія: матеріали міжнародної НПК. - Київ: КІТЕП, 1999. - С. 269-273.
39. Boruszczak M. Semantyczne uwarunkowania terminu "branding" // Tworzenie regionalnego markowego produktu turystycznego gminy: zbiуr materiaіуw pokonferencyjnych/pod red.M.Boruszczaka.-Stare Pole: RCDRRiOW, 1999.- S.131-135. (Борущак M. Семантичне обумовлення терміну "бренд" // Створення регіонального фірмового туристичного продукту гміни / Збірник матеріалів конференції / за ред. M. Борущакa. - Старе Поле: Регіональний центр розвитку рекреації і організації відпочинку, 1999.- С.131-135)
40. Boruszczak M. Uwarunkowania i bariery rozwoju agroturystyki //Agroturystyka szans№ wsi: stan i perspektywy: materiaіy z konferencji / pod red. M. Boruszczaka. - Gdaсsk: Zakі. Poligr. Fundacji Rozwoju UG, 1998. - S. 16-21. (Борущак M. Умови i перепони розвитку агротуризму //Агротуризм - шанс для сіл: Стан і перспективи.-Збірник праць конференції / за ред. M. Борущакa. - Гданськ: Закл. полігр. фонду розвитку Гданського університету, 1998. - С. 16-21)
41. Boruszczak M. Dobуr i ocena kadr w turystyce // Rola turystyki w rozwoju regionu: Materiaіy z Konferencji: praca zbiorowa / pod red. M. Boruszczaka. - Bytуw: Druk. "Kurier", 1996. - S. 38-45. (Борущак M. Підбір та оцінка кадрів для роботи в туризмі // Роль туризму у розвитку регіону: Матеріали конференції / за ред. M. Борущакa. - Битув: Друк. "Kurier", 1996. - С. 38-45).

АНОТАЦІЯ

Борущак М. Стратегія розвитку туристичних регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.

У дисертації сформовано новий напрямок досліджень розвитку туристичних регіонів, який ґрунтується на врахуванні тенденцій євроінтеграції, суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації на глобальному, національному та локальному рівнях при розробці теоретико-методологічних та методичних засад формування стратегій розвитку туристичних регіонів та управління ними, формуванні регіональної політики держави, а також на запропонованих автором практичних рекомендаціях щодо формування нормативно-правового та організаційно-економічного забезпечення розробки і реалізації стратегій розвитку туристичних регіонів.

Одержали подальший розвиток підходи до оцінювання напрямів розвитку регіонів у контексті сучасних європейських інтеграційних процесів, систематизація чинників, які впливають на розвиток туризму в регіонах, методичні рекомендації щодо маркетингового дослідження для оцінки задоволеності споживачів якістю курортно-рекреаційних послуг, наукові принципи розвитку транскордонних туристичних регіонів. Удосконалено класифікацію регіонів, методологію формування довготермінової стратегії розвитку туристичних регіонів, методичні рекомендації оцінки якості курортно-рекреаційних послуг.

Ключові слова: туризм, регіон, класифікація регіонів, туристичні регіони, стратегія розвитку туристичного регіону, транскордонна співпраця, туристичний продукт, якість туристичних послуг, регіональний маркетинг.

АННОТАЦИЯ

Борущак М. Стратегия развития туристических регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.

В диссертации сформировано новое направление исследований развития туристических регионов, которое основывается на учете тенденций евроинтеграции, общественно-политической и социально-экономической ситуации на глобальном, национальном и локальном уровнях при разработке теоретико-методологических и методических основ формирования стратегий развития туристических регионов и управление ими, формировании региональной политики государства, а также на предложенных автором практических рекомендациях относительно формирования нормативно-правового и организационно-экономического обеспечения разработки и реализации стратегий развития туристических регионов.

В рамках наук "развитие производительных сил и региональная экономика" автор рекомендует применять следующий подход к интерпретации туристических регионов, который базируется на следующем положении: несколько административно-территориальных единиц регионального уровня могут объединяться в туристические зоны, если они расположены на общей территории с выраженным туристическим признаком.

Автором обобщены существующие и предложены на основе конкретно выбранных и обоснованных признаков собственные классификации туристических регионов с целью выявления возможностей развития таких регионов в перспективе. Сформирована и апробирована собственная методика исследования.

Доказано, что основные принципы разработки стратегий социально-экономического развития туристических регионов должны отвечать общепринятым в мировой практике методам разработки стратегических документов.

Очерчена суть стратегии маркетинга, под которой автор понимает определение длительно действующих целей и стратегии развития курортов, адаптированной к курортному рынку; использование инструментов рекламы и сбыта и общие принципы поведения курортных объектов, которые дают предпринимателям возможность реализовать цели маркетинга на данном целевом рынке.

Доказано, что обоснование цели, задач и принципов стратегии развития туристических регионов в контексте реализации региональной политики требует учета следующих, сформулированных автором, положений: формирование туристических регионов нужно осуществлять при учете административно-территориального деления той или иной страны; стратегию туристического региона нужно разрабатывать в структуре региональной стратегии, или в виде отдельного документа, но при учете последней.

Обосновано, что стратегии развития разных классов туристических регионов должны учитывать их специфику, которая не может не влиять на структуру, объем и используемые методы разработки стратегического документа.

Получили дальнейшее развитие подходы к оценке направлений развития регионов в контексте современных европейских интеграционных процессов, систематизация факторов, влияющих на развитие туризма в регионах, методические рекомендации относительно маркетингового исследования для оценки удовлетворенности потребителей качеством курортно-рекреационных услуг, научные принципы развития трансграничных туристических регионов. Усовершенствована классификация регионов, методология формирования долгосрочной стратегии развития туристических регионов, методические рекомендации оценки качества курортно-рекреационных услуг.

Ключевые слова: туризм, регион, классификация регионов, туристические регионы, стратегия развития туристического региона, трансграничное сотрудничество, туристический продукт, качество туристических услуг, региональный маркетинг.

SUMMARY

Boruschak M. Strategy of development of tourist regions. - Manuscript.

Thesis on getting scientific degree of the doctor of sciences in Economics on spaciality 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy - Institute of regional researches of NAS of Ukraine, Lviv, 2008.

New direction of researches on development of tourist regions, which is formed in dissertation on the ground of eurointegration tendencies, social, political and socio-economic situation at global, national and local levels with development of theoretical-methodological and methodical principles of forming tourist regions development and management strategies, forming state's regional policy, and also practical recommendations of author concerning forming normative-legal and organizational-economic rules of development and execution of tourist regions development strategies.

Approaches to the evaluation of directions in regions development in structure of modern European integrations users, systematization of factors influencing regional tourism development, methodical recommendations applying to marketing researches on estimation of users satisfaction from quality of services, scientific principles of transborder tourist regions development. Classification of regions, methodology of forming long-term tourist regions development strategy, methodical recommendations for estimation of resort-recreational services quality are presented.

Keywords: tourism, region, classification of regions, tourist regions, tourist region development strategy, transborder cooperation, tourist product, quality of tourist services, regional marketing.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.