РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічний спад в Україні призупинив розвиток практично всіх галузей економіки держави, в тому числі й туристичної індустрії як пріоритетної і прибуткової частини системи господарювання і однієї з найбільш динамічних галузей світового господарства.

На теперішній час у цій галузі зайнято понад 360 млн. населення світу, тобто кожний десятий працівник, а за прогнозом до 2005 року кожна восьма працездатна людина у світі буде задіяна в цій сфері економіки. Частка туризму складає приблизно 10 % світового валового національного продукту, 7 % загального обсягу інвестицій, 11 % світового споживання витрат, 8 % усіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами.

На жаль, в Україні розвиток туристичного бізнесу не є поки що пріоритетною галуззю економіки і знаходиться на стадії становлення. Теоретичні аспекти загальної організації управління інвестиційними процесами підприємств сфери туризму з позицій економічного стимулювання їх розвитку та впливу результатів діяльності на стан економічного середовища та ефективний розвиток взаємозв’язку економічних систем відображені в роботах таких вітчизняних та зарубіжних вчених: Балабанов І.Т., Беренс В., Хавранек П., Бірман Г., Шмідт С., Гетце У., Блех Ю., Боумен К., Вайсман А., Гітман Л., Данк М., Ендрю С., Карпова Г., Мейтланд Я., Брейдик О.О., Виноградська А., Гончаров В.В., Добровольська А., Гуляєв В.Г., Барчукова Н.С., Онищенко В.О., Долішній М.І., Євдокименко В.К., Дурович А.П., Жупанський Я.І., Карсекін В., Ткаченко Т., Шаблій О.І., Квартальнов В.А.,       Кифяк В.Ф., Крачило М.П., Лемешев М.Я., Благун І.С., Кравців В.С. та інші.

Більшість учених у своїх висновках наголошують, що Україна володіє значним природно-рекреаційним і курортним потенціалом і може займати одне з провідних місць серед країн, які вважаються туристичними лідерами, разом з тим відзначається, що результати діяльності туристичних підприємств прямо залежать від динамічного розвитку економічного середовища.

 Представляючи собою специфічну сферу економічної діяльності, туристичні підприємства безпосередньо пов’язані із задоволенням як матеріальних так і духовних потреб населення і є достатньо мобільними щодо нових форм господарювання, а також сприяють зовнішньоекономічній діяльності держави.

Крім цього, процес становлення туристичної індустрії відбувається в тісному взаємозв’язку із розширенням і поглибленням як міжгалузевих так і міжрегіональних взаємозв’язків. Так як туризм є багатогалузевим комплексом сфери послуг, індустрія туризму висуває низку вимог до суміжних галузей, що сприяє не тільки вдосконаленню технологій і покращенню організації сфер послуг і зайнятості населення, але й розвитку різних форм власності.

Водночас через відсутність системного підходу щодо програми його розвитку поки що не вдалось в достатній мірі використати всі його переваги, а саме можливість значних валютних надходжень в бюджет держави.

Тому актуальність і значимість створення в Україні туристичної індустрії на рівні міжнародних вимог, необхідність розв’язку науково-методологічних проблем розвитку туристичних підприємств на основі багатоукладної економіки обумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського університету і є частиною комплексної теми кафедри економічної кібернетики "Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102000U4510).

Особистий внесок автора полягає в розробці механізмів залучення інвестицій в туристичні підприємства, а також в розробці пропозицій відносно перспектив розвитку цієї галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на ефективний розвиток туристичних підприємств на основі вдосконалення механізму менеджменту інвестиційної політики. Для досягнення мети визначені та розв'язані такі задачі:

- проведено комплексний соціально-економічний аналіз  стану та розвитку туристичних підприємств, результати якого є актуальними при виявленні основних проблем їх розвитку і функціонування;
- визначено нові підходи і принципи інвестиційного менеджменту туристичних підприємств з урахуванням вимог і правил розвитку трансформаційної економіки і досвіду діяльності туристичних сфер за кордоном;
- оцінено економічний стан і перспективи розвитку інфраструктурної моделі туристичного бізнесу з позицій відповідності їх ринковим вимогам і міжнародним стандартам;
- розроблено комплекс механізмів управління інвестиційною діяльністю підприємств туристичної галузі в умовах ринкової економіки;
- розроблено стратегію формування інвестиційної підтримки розвитку і розміщення туристичних підрозділів із залученням нетрадиційних фінансових ресурсів, які є альтернативними бюджетним коштам.

Об'єктом дослідження є процеси виробничо-господарської діяльності підприємств туристичної галузі і реалізації туристичних послуг.

Предметом дослідження є механізм менеджменту інвестиційних процесів в туристичних підприємствах із врахуванням особливостей розвитку регіональних систем на сучасному етапі ринкових перетворень.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії ринкової економіки, наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких розроблені методологічні засади економічного дослідження туристичної сфери, оцінки соціально-економічного розвитку туристичних підприємств, методів формування регіональної туристичної політики і структури ринку. Також проаналізовано та узагальнено зарубіжний досвід розвитку і дослідження такого класу економіко-екологічних систем.

У процесі дослідження застосовувались методи системного аналізу, аналізу ієрархій, побудови економетричних моделей, а також теорія економічного ризику, менеджменту, основи теорії графів.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження сформували опрацьовані й узагальнені первинні та кінцеві статистичні дані, які характеризують фінансову діяльність туристичних підприємств Карпатського регіону, а також матеріали Івано-Франківського обласного управління статистики, відділів та управлінь Івано-Франківської облдержадміністрації, інформації Держкомітету України з туризму, матеріали періодичних видань, науково-практичних конференцій, а також нормативні та довідкові матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці механізму управління інвестиційними процесами з метою вибору оптимальних схем, динамічного розвитку туристичних підприємств та їх адаптації до вимог ринку.

При цьому отримано такі результати:

вперше:

запропоновано комплекс механізмів управління інвестиційною діяльністю підприємств туристичної сфери, що ґрунтується на адаптивних підходах та дозволяє сформувати, реалізувати, корегувати інвестиційні програми відповідно до обраної стратегії розвитку в умовах нестабільного економічного середовища;

одержали подальший розвиток:

моделі прогнозування показників інвестиційної діяльності, за допомогою яких визначаються найбільш ефективні інвестиційні стратегії у туристичних підприємствах;

діагностичний метод аналізу, в основі якого лежить системна оцінка фінансового стану і стійкості функціонування туристичних підприємств, який на відміну від існуючих дає змогу визначити джерела і причини виникнення негативних тенденцій в їх діяльності;

програмно-цільова модель системи управління розвитком туристичної сфери, яка на відміну від існуючої ґрунтується на побудові "дерева цілей" на основі узгодження цілей і принципів управління відповідно до ринкових вимог;

удосконалено:

модель моніторингу діяльності туристичних підприємств, яка за рахунок оперативного формування показників, що віддзеркалюють стан інвестиційного середовища, дозволяє підвищити оперативність та якість інвестиційних рішень.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дисертаційної роботи полягає в тому, що на основі економічного аналізу діяльності туристичних підприємств розроблений механізм їх інвестиційної політики, який сприяє реструктуризації та модернізації туристичних підприємств з метою створення туристичного продукту міжнародного рівня.  Запропоновані в роботі методологічні і методичні положення можуть бути використані при дослідженні такого класу систем в інших соціальних сферах.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що теоретичні положення в дисертації доведені дисертантом до конкретних пропозицій щодо вдосконалення концептуальних положень ефективної організації розвитку туристичних підприємств.

Методологічні положення та результати дисертації частково впроваджені на базі відпочинку “Карпати” м. Яремча Івано-Франківської обл. (довідка № 146/081202 від 08.12.2002 р.), а також в Головному управлінні зовнішніх зв’язків туризму і торгівлі Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 959/07-47/49 від 26.12.2002 р.)

Особистим внеском здобувача є сформульовані і обґрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації щодо вирішення проблем розробки механізму управління інвестиційними процесами в туристичних підприємствах. Дисертаційне дослідження є особистою завершеною науковою роботою. Усі результати одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в опублікованих автором наукових роботах. Крім цього, в роботі дисертант використав особисті ідеї, які відображені в колективних наукових працях. Так, в роботі [1] автором розроблена економіко-математична модель оцінки ризиків короткотермінових інвестиційних проектів в туристичній сфері. В роботі [3] особисто автором проаналізовано можливості використання світового досвіду залучення інвестицій в соціальну сферу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднювалися та обговорювалися на VI Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (2000 р., м. Харків), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону" (2001 р., м. Дніпропетровськ), V Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта - 2002" (2002 р., м. Дніпропетровськ), а також на наукових семінарах економічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

Публікації. Результати проведених досліджень відображені у 9 публікаціях загальним обсягом 4,25 д.а., з них 7 – в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладений на 174 сторінках. Робота містить 25 таблиць, 18 рисунків, список  використаних джерел з 178 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Обґрунтування необхідності удосконалення інвестиційної політики в туристичній галузі” розглянуто сучасні тенденції формування інвестицій як на державному, так і на регіональному рівнях. Проведено аналіз основних джерел формування інвестиційної політики, а також вказано основні причини, які спонукали погіршення інвестиційного клімату. Сформульовані основні правила і умови, реалізація яких сприятиме виправленню такої ситуації. Структуризована система чинників дала змогу провести аналіз їх впливу на інвестиційну діяльність туристичних підприємств, а також зробити висновки про те, що інвестиції не можна зводити до вкладень, які формують капітал. В зв'язку з цим вказано, що особливо актуальною є проблема активізації використання різного виду цінних паперів, як альтернативного інструменту привабливості інвестицій. Запропоновано низку заходів для більш ефективного використання фондового ринку.

Доведено, що в ситуації, яка склалася, одним із шляхів виходу із інвестиційної кризи є посилення ефективного державного регулювання інвестиційної діяльності.

Враховуючи, що туристичні об'єкти в більшості випадків знаходяться в районах, яким згідно з Законом України надано статус гірських, запропоновано додаткове виділення бюджетних коштів на розвиток матеріально-технічної бази цих територій на основі пільгової податкової політики.

Проаналізовано зарубіжний досвід ведення інвестиційної політики. Зроблено висновок про те, що в процесі активізації капіталовкладень в цих країнах характерною тенденцією за останні десятиріччя стало підвищення ролі та відповідальності регіонів у прийнятті таких рішень. Доведено, що основними важелями такої політики, в першу чергу, є сфери широкого урегулювання, а саме: податкова, амортизаційна та кредитно-фінансова.  Проведений аналіз питомої ваги доходів від туризму в світовій економіці. Так, в загальній сумі доходи від туризму в складі товарів і послуг в Італії складають близько 11%, в Іспанії - 60 %, а частка надходжень від імпортного туризму у валовому національному продукті в Австрії становить близько 8,5 %, в Португалії - 6 %, Швейцарії ­­- 3,9 %, Франції - 1,7 %.

Аналіз різних підходів щодо залучення інвестицій в туристичний бізнес різних країн світу, дозволив зробити висновок про те, що механізм інвестування підприємств туристичної сфери повинен мати комплексний характер і не може бути адаптований у розвиток нашої економіки без врахування умов господарювання, які притаманні нашій країні [3].

Внаслідок проведеного аналізу тенденцій і принципів світового досвіду функціонування підприємств туристичної сфери зроблено висновки про те, що стратегія її розвитку в промислово розвинутих країнах базується на залученні додаткових фінансових коштів з боку держави, без яких неможливо зберегти навіть наявний рівень. Скорочення поступлень в цю сферу може привести до скорочення надходжень в державний бюджет.

Проведено аналіз умов господарювання підприємств туристичного бізнесу, який дав змогу зробити висновок про нераціональне використання туристичного потенціалу, а також визначити чинники, що гальмують ріст розвитку туризму [4]. Одним із найбільш вагомих чинників, який негативно впливає на подальший розвиток туризму, є низький рівень розвитку матеріально-технічної бази підприємств сфери туризму. Зроблено висновок про необхідність скоординованого і ефективного управління інвестиціями в сфері туризму, визначені пріоритети їх використання, основним із яких є реконструкція і модернізація існуючої матеріальної бази туристичних підприємств.

Проведено діагностичний аналіз показників туристичної діяльності підприємств України за 1995-2001рр. (рис.1), з якого видно, що в динаміці має місце тенденція до збіль­шення, тоді як питома вага України в міжнародному обміні туристами дуже мала – 0,99%.

1-                кількість внутрішніх туристів

2-                кількість туристів, які виїжджали з України

3-                кількість туристів, які в’їжджали в Україну

Рис. 1. Динаміка туристичних потоків у 1995-2001 рр.

Виходячи із основних проблем розвитку туристичної індустрії в умовах становлення ринку, а також з визначення туризму як галузі, яка спроможна створювати додаткову споживчу вартість, нами запропоновано першочергові завдання підвищення ефективності його розвитку, а саме:

- корінне реформування господарського механізму з впровадженням теперішніх методів і важелів інтенсифікації розвитку туристичної сфери як на рівні підприємств, так і на рівні регіонів;

- переорієнтація політики господарювання туристичних підприємств є неможливою без сучасної економічної концепції їх розвитку, побудованої на програмно-цільовому плануванні, управлінні галуззю на асоційованих принципах, ринковій фінансово-кредитній системі з пільгами і низькою ставкою позичкового капіталу.

У другому розділі “Методологічні основи формування механізмів управління інвестиційною діяльністю туристичних підприємств” сформульовано і структуризовано комплекс проблем [9], які заважають залученню інвестиційного капіталу в туристичну сферу з метою створення конкурентноздатного на світовому ринку національного туристичного продукту, а саме:

- відсутність цілісної системи державного управління з питань туризму в регіонах;

- низький юридичний рівень нормативно-правової бази туризму та відсутність її гармонізації з нормами міжнародного права;

- інертність зростання обсягів вкладень в розвиток матеріальної бази туризму;

- недосконалий механізм корегування туристично-рекреаційного капіталу країни в цілому та окремих її регіонів.

Вказані проблеми структуризовані за наступними сферами:

а) матеріальна;

б)транспортна;

в) інформаційна.

Визначено низку першочергових заходів, які необхідно вжити для виправлення ситуації:

- створення підприємницьких структур туристичної діяльності конкурентоспроможних на світовому ринку;

- визначення першочергових об’єктів, що є найбільш привабливими, та розробка інвестиційних пропозицій відносно них;

- розробка відповідного інформаційного продукту відносно туристичного бізнесу.

Запропоновано комплекс заходів щодо стимулювання  інвестиційної  діяльності,  а  саме: зміна макроекономічної ситуації, подолання кризи неплатежів, зміцнення кредитно-фінансової системи, а також створення відповідного економічного і правового середовища.

Розроблена методика оцінки напрямків інвестиційної діяльності регіону. Проведена струк­турно-логічна структуризація характеристик інвестиційного клімату. Обґрунтовано кіль­кі­сні і якісні характеристики задіяних в розрахунках показників. Розроблені певні логіч­ні послідовні залежності оцінки різних чинників формування інвестиційного потенціалу [8].

Встановлено, що ефективність управління розвитком туризму в умовах нестабільного зовнішнього середовища в певній мірі залежить від ефективності системи стратегічного управління. На основі запропонованих в роботі концептуальних положень сформульована система економічних важелів, яка включає механізм аналізу підприємств туристичної сфери, механізм аналізу зовнішнього середовища, а також механізм формування гнучкої стратегії розвитку туристичних підприємств. Реалізація даного комплексу механізмів дає змогу оцінювати динамічні зміни екзогенних та ендогенних чинників розвитку туристичних підприємств, а також на основі отриманих оцінок корегувати параметри моделей розвитку системи, приймати ефективні управлінські рішення  в процесі реалізації стратегії розвитку системи .

Запропонована модель аналізу впливу і розвитку зовнішнього середовища на діяльність туристичних підприємств, яка базується на основі комплексної оцінки зовнішніх чинників [5]. У загальному вигляді дана модель дає змо­гу визначити напрямок, момент і масштаб впливу, а також структуризувати зовнішнє середовище в площині економічних, матеріальних, нормативних сфер.

Розроблена система управління інвестиційним процесом, для реалізації якої запропонований такий комплекс механізмів [2]:

- аналіз стану інвестиційного ринку;

- формування інвестиційного портфеля;

- коригування і зміна інвестиційного портфеля.

Для реалізації даного комплексу механізмів розроблені такі інформаційні моделі:

а) модель оцінки якості послуг;

б) модель формування ефективної політики надання туристичних послуг, на основі якої проводиться їх сегментація, а також виявляються споживчі переваги для різних сегментів (роздрібнені клієнти, корпоративні клієнти, турагенти, туроператори);

в) модель цінової політики, яка будується на основі прогнозування попиту;

г) модель витрати-обсяг-прибуток, яка дозволяє вирішити задачу максимізації і приросту прибутків за рахунок скорочення тих чи інших витрат.

Створення комплексу моделей вимагало розв’язку різних задач, а саме:

а) створення єдиної формалізованої моделі функціонування туристичних підприємств і їх взаємодії між собою як по інформаційних, так і по матеріальних потоках на основі системного аналізу;

б) створення моделі управління взаємодією всіх структурних одиниць як між собою, так і з зовнішнім середовищем, яка відображає вплив на функціонування підприємства управлінських рішень;   

в) створення моделі управління туристичними підприємствами на рівні регіону.

У третьому розділі “Структура механізму управління організацією туристичних підприємств” розроблена модель формалізованого представлення розвитку туристичної галузі з використання методології сценарного аналізу, концепції та апарату теорії графів. Запропонована технологічна схема розвитку задачі структуризації даної моделі, яка дає змогу сформулювати комплекс цілей і сприяє виробленню науково обґрунтованих управлінських рішень (рис. 2.).

Рис. 2. Структура механізму організації туристично-рекреаційного комплексу Івано-Франківської області

Запропонована методика реалізації напрямків стратегічного розвитку туристичних підприємств з позицій найбільш ефективного використання фінансових ресурсів, яка враховує особливості їх функціонування в ринкових умовах і дає змогу проводити чітку оцінку поточного використання ресурсного потенціалу і розвитку сфери послуг.

Розроблено проект реконструкції і модернізації діючих рекреаційних об’єктів, в якому виділені наступні етапи:

а) підготовчий;

б) реконструкція діючих та будівництво нових об’єктів;

в) функціональний: введення проекту на повну потужність і отримання прибутку.

В зв’язку з тим, що реалізація будь-якого проекту передбачає ризик, запропоновано комплексний підхід до його оцінки [6]. Перевагами такого підходу перш за все є те, що він передбачає ідентифікацію ризиків по етапах проекту, а синтезом таких результатів є оцінка впливу найбільш вагомих видів ризику на кінцевому етапі реалізації проекту при різних значеннях змінних.

Внаслідок проведених розрахунків ймовірність ризику для підготовчого етапу складає 0,169, будівельного – 0,1234, а ймовірність фінансово-економічних ризиків становить близько 0,1479. Причому головними чинниками, які визначають таку величину ризику, є можливість нестачі обігових коштів, ймовірність зміни податкової системи та можлива неплатоспроможність споживачів послуг. Найбільш значимі ризики на всіх етапах інвестиційного проекту наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Найбільш значимі ризики