Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Интернет-магазин Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНВЗ „УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”



Гоблик Владислав Володимирович

УДК:332.133.6:338.48 (477.87)

Формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі
(на прикладі Закарпатської області)

Спеціальність: 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук





Ужгород - 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії і менеджменту Закарпатського державного університету МОН України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Передрій Олександр Самійлович, Закарпатський державний університет МОН України, завідувач кафедри економічної теорії та менеджменту, м. Ужгород.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, директор, м. Львів
- кандидат економічних наук Папп Василь Васильович, Закарпатська обласна державна адміністрація, Головне управління економіки, заступник начальника головного управління –начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку, м. Ужгород

Захист відбудеться "25" червня 2009 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 22.05.2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Питання активізації руху туристичних потоків можна вирішити за рахунок підвищення конкурентоспроможності рекреаційно-туристичної сфери. Одним із способів отримати конкурентні переваги на ринку, а також покращити привабливість території для потенційних туристів є створення такого територіально-галузевого об'єднання, як туристичний кластер.

Для України, яка прагне до європейської інтеграції, проблему конкурентоспроможності туризму на світовому ринку можна розв'язати за допомогою об'єднання зусиль окремих споріднених галузей та інституцій. Саме кластерна модель організації діяльності підприємств може бути інтегруючим елементом для таких галузей та інституцій, які об'єднують свої зусилля для того, щоб отримати синергічний ефект від співпраці.

Питанням дослідження особливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, проблемам територіальної організації діяльності, оцінки ефективності інтеграційних об’єднань присвячені праці таких провідних вчених, як Б. М. Данилишин, М. І. Долішній, Л. С. Гринів, В. К. Євдокименко, В. С. Кравців, В. І. Мацола, О. В. Мельник, В. П. Мікловда, М. І. Пітюлич, Т. І. Ткаченко, О.О. Любіцева, В. К. Федорченко, Л. Т. Шевчук, І. Ю. Швец та ін. Протягом останніх десятиріч у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі все більше уваги приділяється вивченню кластерів як особливих територіальних об’єднань та нових форм організації виробництва. Суттєвий вклад у розвиток концепції кластеризації внесли роботи М. Портера, М. Енрайта, М.Фельдмана, Дж. Хертога, М. Стейнера, В. Прайса, Е. Бергмана, Б. Гаррета, С.Девіса, Д. Джереффі, М. Кастельса, П. Кругмана, К. Моргана, Е. Менсфільда, Б.Харрісона.

Дослідженню проблем, які виникають при формуванні та функціонуванні кластерів, присвячено численні праці вітчизняних науковців, зокрема, Ю. М. Бажала, П. Ю. Буряка, М. П. Войнаренко, С. В. Мочерного, А. О. Прочан, С. І. Соколенка, Д. М. Стеченка, Л. М. Черчик та ін. Можливості діяльності кластерних утворень у рекреаційно-туристичній сфері розкриті у працях Ю. Г. Дробенко, О. В. Мельник, І. Ю. Швеця та інших, що свідчить про значний інтерес та перспективи кластерних утворень у рекреаційно-туристичній сфері України.

Однак у дослідженнях вітчизняних вчених існує ряд невирішених питань, що потребують подальших поглиблених розвідок. Зокрема, не розглядається можливість використання кластерної моделі для згрупування галузей економіки України навколо туристичної індустрії, відсутнє комплексне дослідження теоретичних передумов та практичні інструменти створення туристичного кластера в Закарпатті. Тому, невирішеність зазначених проблем і зумовила вибір теми та структури дисертаційної роботи, яка є актуальною та своєчасною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету та Інституту регіональних досліджень НАН України. Зокрема “Розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року” (№ Д.Р. 0106U002907), “Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області” (№ Д.Р. 0108U001461). Результати дисертаційної роботи покладені в основу розробки стратегічних планів соціально-економічного та інноваційного розвитку регіону.

Тема дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (№ Д.Р. 0105U004082).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне і методологічне обґрунтування доцільності створення кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону, розробка методики впровадження кластерних утворень як ефективного засобу підвищення діяльності рекреаційно-туристичної сфери.

Основна увага при здійсненні дослідження була зосереджена на вирішенні таких завдань:

- уточнити й узагальнити економічну суть кластерів та понятійно-термінологічного апарату теми дослідження;
- проаналізувати місце кластерів у теоріях розвитку регіону;
- систематизувати методи дослідження кластерних утворень у рекреаційно-туристичному комплексі;
- виявити фактори формування рекреаційно-туристичних кластерів у регіоні;
- провести оцінку сформованості сучасних кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області;
- дослідити проблеми функціонування і розвитку рекреаційно-туристичних кластерів Закарпаття;
- визначити місце кластерної моделі рекреаційно-туристичного комплексу в стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області;
- удосконалити ресурсне забезпечення перспективного розвитку кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону;
- розробити сценарії перспектив розвитку туристичних потоків, в тому числі й іноземних, та фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпаття, а також виробництва основних видів сільськогосподарської продукції за трьома варіантами на періоди 2008-2012 рр., 2013-2015 рр. та 2016-2020 рр.

Об'єктом дослідження є формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти формування територіальних механізмів функціонування кластерів рекреаційно-туристичного комплексу в умовах ринкових трансформацій у розрізі природноекономічних зон Закарпатської області.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та теорій: регіонального та інноваційного розвитку, конкурентоспроможності, інституціональних, просторової організації продуктивних сил, людського капіталу, мережної економіки, концепція кластерів тощо. У роботі використані дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з проблем формування та напрямів удосконалення функціонування туристичних кластерів; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистична та звітна інформація, яка характеризує рівень соціально-економічного розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону, матеріали науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету, результати власних досліджень автора.

У процесі виконання дисертаційного дослідження застосовувались загальноприйняті в економічній науці методи: монографічний – для виявлення генезису кластерів та визначення ролі й місця кластерних утворень у теоріях розвитку регіону; порівняння і систематизації – для класифікації факторів формування і розвитку туристичних кластерів; системного підходу – до аналізу існуючих процесів розбудови та формування нових територіально-виробничих систем, методи економіко-статистичного аналізу для оцінки підготовки кластерних структур і їх розвитку в регіоні; стратегічного планування – для визначення перспектив розвитку рекреаційно-туристичного кластера; табличні та графічні прийоми – для візуалізації даних процесів розвитку та інтерпретації отриманих результатів дослідження; економіко-математичне моделювання – при розробці сценаріїв перспектив розвитку та прогнозів довгострокового розвитку рекреаційно-туристичного комплексу регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в поглибленні теоретико-методичних засад удосконалення формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі в процесі трансформації економіки регіону на засадах ринкових відносин. Основні результати, які визначають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше:

- обґрунтовано використання субконтрактингу та аутсорсингу як основних форм взаємодії між партнерами рекреаційно-туристичного кластера, сформованого в цьому регіоні, що сприятиме покращенню взаємовідносин між його учасниками та налагодженню механізму кооперації між підсистемами кластера; доведено, що аутсорсинг в межах кластера дозволив би великим підприємствам сконцентруватися на головних питаннях розробки та надання турів, розвитку туристичної інфраструктури, делегуючи часткові повноваження з виготовлення певних обсягів робіт малим та середнім підприємствам;
- запропоновано динамічну модель розвитку рекреаційно-туристичного кластеру, що базується на мінімізації витрат та підвищенні прибутковості, а також на основі факторного аналізу враховує комплекс чинників для ефективної діяльності санаторно-курортних підприємств.

Удосконалено:

- поняттєво-термінологічний апарат на основі проведеного аналізу трактувань дефініції кластера та схожих до нього утворень; при цьому, здійснено систематизацію ряду понять та досліджено еволюцію розвитку кластерної концепції та порівняння ознак тих, чи інших інтеграційних утворень (філь’єрів, кластерів, територіально-виробничих комплексів тощо), що дало змогу здійснити класифікацію видів кластерів за різними ознаками;
- визначення поняття “рекреаційно-туристичний кластер”, під яким розуміється добровільне об’єднання взаємодоповнюючих один одного підприємств різних форм власності матеріального і нематеріального виробництва, соціальної, туристичної та рекреаційної сфери, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади для досягнення економічного ефекту від створення і реалізації конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного продукту;
- обґрунтування вибору наявних та включення можливих ресурсів для повноцінного функціонування туристичного кластера та визначення ключових ресурсів, без яких неможливе існування того чи іншого виду туристичного кластера як такого (рекреаційно-туристичні ресурси регіону) й допоміжних ресурсів, що забезпечуватимуть ефективну діяльність туристичного кластера (інформаційні, маркетингові, інноваційні, фінансові, людські (кадрові), природнокліматичні, адміністративні/законодавчі, інституціональні, рекреаційно-туристичні).

Дістали подальший розвиток:

- варіація структури регіонального туристичного кластера в плані окреслення наявних та можливих зв’язків між учасниками кластера;
- обґрунтування інноваційної політики розвитку рекреаційно-туристичної сфери Закарпаття, де основна увага повинна приділятись реструктуризації всього туристично-санаторного господарства, створенню в структурі рекреаційно-туристичних кластерів мережі сучасних комфортабельних санаторіїв, туристичних баз, баз відпочинку, готельних установ, які надають широкий спектр рекреаційних та супутніх послуг та активного впровадження інновацій з метою підвищення конкурентоспроможності, продуктивності праці та раціонального використання ресурсів;
- пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань правового статусу суб`єктів туристичного підприємництва, яке б враховувало всі сучасні ринкові трансформації, оскільки автором виявлена суперечливість законодавчого обмеження прав суб`єктів господарювання на підприємницьку діяльність у туризмі, а також неприпустимість з огляду на норми національного законодавства дискримінації окремих суб`єктів або видів діяльності (туристичної) по відношенню до інших.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність даного дослідження полягає у тому, що його висновки та рекомендації можуть бути теоретичною та методологічною базою при реалізації кластерного підходу в розвитку рекреаційно-туристичної сфери регіону, а також при удосконаленні організаційних форм рекреаційно-туристичних підприємств.

Результати досліджень, які пов’язані із пропозиціями щодо організації туристичних кластерів на Закарпатті, пройшли успішну апробацію та були використані у практиці прийняття рішень службовців головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації при обґрунтуванні розвитку туристичної сфери регіону (довідка №10/1016 від 03.12.2008 р.) та при прийнятті рішень службовців головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА при обґрунтуванні перспективних форм стимулювання розвитку туризму (довідка №07-03/01-1/1126 від 03.12.2008 р.) Теоретичні узагальнення й практичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на факультеті економіки, факультеті міжнародного бізнесу та міжнародної економіки, в тому числі в процесі написання курсових, дипломних та магістерських робіт, при викладанні відповідних курсів та спецкурсів Закарпатського державного університету (довідка №957/01-21 від 15.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, в якій проведено комплексне дослідження науково-теоретичних положень процесу формування кластерів та місце кластерної моделі рекреаційно-туристичного комплексу в стратегії соціально-економічного розвитку регіону. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були оприлюднені протягом 2005-2008 рр., доповідалися та обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародна науково-практична конференція “Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій” (9-10 листопада 2006 р., смт. Славське, Львівська обл.), ІV Всеукраїнська наукова конференція “Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 16-17 травня 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Реалізація державної політики у сфері курортів та туризму в рекреаційних регіонах” (м. Євпаторія, 5-8 вересня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,83 д.а., у тому числі особисто автору належать 3 д.а. У фахових виданнях опубліковано 4 наукові статті.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи викладено на 215 сторінках комп’ютерного тексту, проілюстровано у 31 таблиці, 8 рисунках, 5 додатках, список використаних літературних джерел нараховує 197 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні основи дослідження рекреаційно-туристичних кластерів” проаналізовано і систематизовано економічну сутність кластерів та понятійно-термінологічний апарат теми дослідження, розкрито системну сутність поняття “туристичний кластер”, окреслені особливості їх розвитку, основні риси та принципи побудови. Проаналізовано досвід створення і функціонування зарубіжних промислових кластерів, а також виявлено місце і роль кластерних утворень у теоріях розвитку регіону. Систематизовано та проаналізовано методи дослідження кластерних утворень у рекреаційно-туристичному комплексі, які є найбільш перспективним напрямом розвитку економіки і підвищення її конкурентоспроможності. Виявлено різноманітні трактування поняття “кластер” у науковій літературі вітчизняних та зарубіжних дослідників, що дало змогу уточнити і систематизувати існуючі поняття, а також виділити у системі кластерних структур ті, які відносяться до сфери послуг. Такий підхід і дозволив запропонувати авторське трактування поняття “туристичний кластер”, під яким розуміється добровільне об’єднання взаємодоповнюючих один одного підприємств різних форм власності матеріального і нематеріального виробництва, соціальної, туристичної та рекреаційної сфери, що тісно співпрацюють з науковими установами, громадськими організаціями та органами місцевої влади, для досягнення економічного ефекту від створення і реалізації конкурентоспроможного рекреаційно-туристичного продукту. Відповідно до вищезгаданого, автором запропоновано структуру регіонального туристичного кластера (рис.1).

Структура регіонального туристичного кластера
Рис.1. Структура регіонального туристичного кластера

Світовий досвід використання кластерів в економіці підтверджує їх ефективність для розвитку регіонів в Україні. Заслуговують на увагу три сучасні фундаментальні кластерні підходи до розвитку економіки шляхом підвищення конкурентоздатності американської, британської та скандинавської шкіл. У країнах Європи впроваджено ряд заходів для створення і розвитку кластерів через різноманітні стратегії, у тому числі підприємництва, регіональна та дослідно-інноваційна. Впровадження кластерної стратегії в ЄС здійснюється на національному, регіональному та місцевому рівнях. Відповідно до теорій кластерів, виробнича структура конкретного регіону повинна розвиватись у такому напрямі, який дозволяє використовувати продукт однієї галузі для потреб декількох інших. При цьому, між всіма галузями економіки даної місцевості, будуть створюватися стійкі економічні та управлінські зв’язки, які дозволятимуть підтримувати ці галузі й сприяти стабілізації економіки регіону. Це обумовлено тим, що основним завданням кластера є розвиток регіону за рахунок оптимізації використання доступного обмеженого ресурсу (можливостей). Конкурентноздатність регіону забезпечується шляхом реалізації вироблених товарів і послуг за його межі – вихід на зовнішній по відношенню до регіону ринок.

Автором розкрито характерні риси кластера, встановлено вплив кластера на конкурентоспроможність регіону в цілому. У якості механізму для підвищення конкурентоспроможності кластерів можна розглядати: підвищення прибутковості підприємств; збільшення доходів бюджету; зростання рівня життя населення; ефективніше використання ресурсів регіону; забезпечення довгострокової економічної стабільності; підвищення інвестиційної привабливості; активізація підприємницької активності в допоміжних для функціонування кластера сферах; вилучення неконкурентоспроможних виробництв і видів діяльності кластера.

Проаналізовано ряд кластерних ініціатив, які реалізуються в Україні у сфері послуг та встановлено, що саме кластерний підхід має перспективи до широкого застосування у рекреаційно-туристичній сфері України та її регіонів. Так, у Миколаївській області діють туристичні кластери у містах Вознесенську та Южноукраїнську; Херсонській – діє транспортно-туристичний кластер „Південні ворота України”; Закарпатській – впроваджується кластерна модель господарювання в туристичній сфері; Хмельницькій – започатковано створення кластерних об’єднань підприємств з органічного землеробства, „зеленого туризму”, свинарства, переробки м’яса, садівництва „Подільське яблуко”, Чернігівській – еколого-туристичних кластерів, а також об’єднання в цьому регіоні підприємницьких, державних та приватних структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, науковців у спільну структуру ВАТТ (Відкрите Акціонерне Туристичне Товариство) „Зачарований край” та ін.

Існуючі методики визначення, оцінки діяльності кластера базуються на кількісних та якісних показниках. Однак на сьогоднішній час немає єдиної універсальної методики оцінки кластера, а тому на думку науковців, можна виділити 5 основних аналітичних підходів, які відносяться до міжгалузевих методів ідентифікації кластерів: аналіз експертних думок; розрахунок коефіцієнтів локалізації; аналіз матриць міжгалузевого балансу (продуктовий обмін); аналіз матриць міжгалузевого балансу (інноваційний обмін); мережевий аналіз. Наголошено, що важливим моментом при дослідженні регіону з точки зору можливості створення на його території туристичного чи то будь-якого іншого кластера, є оцінка нагромадження ресурсного потенціалу і його використання в процесі здійснення економічної діяльності, на основі застосування моделі ймовірності економічної динаміки. Це економіко-математичні моделі розвитку окремих економічних явищ і процесів, господарства регіону або країни, у яких враховуються випадкові фактори й елементи, а економічна система або її окремі складові відтворюються у процесі руху. Автором адаптована модель розвитку рекреаційної системи (за Щербиною О.А. та Самаль С.А.) та модель розвитку локальних рекреаційних систем рекомендована для планування рекреаційно-туристичних систем Закарпаття за формулами, що полягають: у мінімізації сумарних приведених затрат; обмеженнях на місткість рекреаційного комплексу; пропускної здатності рекреаційних та територіальних, трудових та інших обмежених ресурсів, а також попиту та ін.

Якісну і кількісну характеристику рекреаційно-туристичного кластера можна отримати в результаті проведення аналізу фінансового стану підприємств, які він об’єднує. Основні методи аналізу: горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і факторний. Застосування різних методів для дослідження функціонування рекреаційно-туристичного кластера дасть змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо забезпечення його розвитку і прибутковості, а також позитивного економічного та соціального впливу на регіон.

У другому розділі “Аналіз формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області” проаналізовано фактори формування туристичних кластерів, проведено оцінку сформованості сучасних кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області.

У роботі наголошено важливість впливу факторів на розвиток кластерів. Для будь-якого виду економічної діяльності як матеріального виробництва, так і для сфери послуг, існують загальні характерні фактори, які сприяють формуванню та розвитку кластерів, серед яких автором дисертаційного дослідження виділено такі групи: природно-ресурсний потенціал; економіко-географічне положення; трудові ресурси (кваліфіковані кадри); особистісні стосунки між партнерами кластера; інноваційний прогрес (або науково-технічний прогрес (НТП); споживацький попит; внутрішня та зовнішня конкуренція; інвестиції; державна підтримка.

Серед множини аналізованих факторів виділено такі, які можуть як сприяти, так і перешкоджати розвитку кластерного утворення в регіоні:

1) позитивні: наявність технологічної та наукової інфраструктури, висококваліфікованих кадрів;
2) негативні: низька психологічна готовність до інтеграції, низький рівень розвитку асоціативних структур (торгових палат, асоціацій різного профілю), відсутність короткотермінового планування на підприємствах рекреаційно-туристичного комплексу.

Важливого значення в роботі приділено оцінці сформованості сучасних кластерних структур у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпаття, яке особливо виділяється на фоні інших регіонів України, оскільки це єдина з областей країни, яка межує з чотирма державами Карпатського Єврорегіону: Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією. Завдяки вигідному геоекономічному розташуванню та природно-кліматичним особливостям область має надзвичайно сприятливі умови для формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі. Слід зазначити, що для оцінки їх сформованості та подальшого дослідження необхідні специфічні підходи стосовно опису, системи критеріїв та показників. Автором проаналізовано складові частини кластера, які становлять його ядро та формують рекреаційно-туристичний продукт: діяльність туроператорів та турагентів, розвиток мережі закладів розміщення, сучасний стан мережі санаторно-лікувальних закладів тощо. Проведений аналіз дозволив автору зробити висновок про позитивні зрушення, які намітилися у туристичних потоках у регіоні (табл. 1). Зроблено висновок, що у туристичних потоках переважають внутрішні туристичні потоки, наростаюча тенденція яких проявляється з 2005 р., а щодо іноземних туристів навпаки – звужена.

Таблиця 1

Туристичні потоки в Закарпатській області
РокиКількість туристів, обслугованих суб'єктів туристичної діяльності України, осіб Із загальної кількості туристів: Кількість екскурсантів, осіб
іноземні туристи, осіб туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон, осіб внутрішні туристи, осіб
20001447756411971814118358916
2001711046542205184404453912
2002772256708166755384262164
20039105411339138816583467566
2004525691011253203713752144
2005637961472873774169145669
20066994211726100114820550226
2007729708985114565252944098
2007 р., % до :
200050,4140,111,8127,674,8
2005114,461,0155,3126,096,6
2006104,376,6114,4109,087,8

Санаторно-курортні та оздоровчі заклади області становлять ядро рекреаційно-туристичного кластера, оскільки передусім у них реалізується унікальний регіональний рекреаційний продукт. Його сучасний стан у розрізі природноекономічних зон області наведено в табл. 2, з якої витікають такі висновки: в цілому по області кількість ліжок в санаторно-курортних закладах у 2007 р. порівняно з 2000 р. зменшилась переважно за рахунок передгірної та гірської природноекономічних зон. Водночас характерна наростаюча тенденція щодо збільшення ліжко-місць у дитячих оздоровчих таборах. У своїх дослідженнях ми ввели коефіцієнт оборотності ліжко-місць, який також має наростаючу тенденцію як в цілому по області, так і в розрізі природноекономічних зон.

Таблиця 2

Кількість осіб, оздоровлених санаторно-курортними закладами і дитячими оздоровчими таборами та коефіцієнт використання в них ліжко-місць
Міста та райони регіонуСанаторно-курортні заклади Дитячі оздоровчі табори
20002007 Коефіцієнт оборотності ліжко/місць2000 2007Коефіцієнт оборотності ліжко/місць
кіль-кість ліжокоздоровлено осібкількість ліжок оздоровлено осіб20002007кількість ліжок оздоровлено осібкількість ліжокоздоровлено осіб 20002007
Низинна природноекономічна зона
м.Ужгород75552--7,4--35295422675-4,9
м.Мукачево-------7211604385-27,4
м.Берегово------......3302607-7,9
Берегівський35212103305113,41,631572532034802,310,9
Виноградівський24835830027631,49,2662196763596043,015,1
Мукачівський14891819517442041712,211,7735269890488983,79,8
Ужгородський280166828812976,04,5556118178554692,17,0
Разом по зоні:2444219832662249889,09,42268108213676371184,810,1
Передгірна природноекономічна зона
м.Хуст------......8080-1,0
Іршавський20-40---484252349694565,219,1
Тячівський 6052822417620,53,2--42411745-27,7
Хустський499408142343188,210,234096836073102,820,3
Разом по зоні:1124436370450803,97,282434911360285914,221,0
Гірська природноекономічна зона
Великоберезнянський4729401054222,04,0-602302166-9,4
Воловецький --------801572-19,7
Міжгірський359264117420707,411,9-40153843-256,2
Перечинський361457962531,32,638083666038672,25,9
Рахівський4086537010360,22,8-193387747-22,9
Свалявський17452128322613370912,214,919088918235384,719,4
Разом по зоні:3345253863006374907,612,557018441505227333,215,1
По області6913517326372675587,510,63662161566541890354,413,6

У дисертаційній роботі досліджено основні показники підприємств-суб’єктів секції Н – діяльність готелів та ресторанів; кількість та місткість санаторно-курортних та оздоровчих закладів за формами власності; діяльність туристичних організацій; аналіз найважливіших інвестиційних проектів, які спрямовані на будівництво та реконструкцію об’єктів рекреаційно-туристичного призначення.

У результаті аналізу інформаційних технологій в туризмі встановлено, що вони переважно розвиваються в наступних напрямах: глобальній мережі Інтернет; локальних комп'ютерних мережах; прикладних програмах автоматизації формування, просування і реалізації туристичного продукту; локальній автоматизації офісу. Інноваційна активність туристичної організації залежить від розвитку інноваційного підприємництва, подолання опору нововведенням. Тому для підтримки інноваційної діяльності в сфері туризму необхідно сформувати інноваційну інфраструктуру: галузі економіки, сфери послуг, що становлять комплекс інноваційних, інформаційних, консультаційних, освітніх, та інших центрів, інвестиційних, венчурних бірж, які здатні супроводжувати всі етапи інноваційної діяльності. Саме діяльність туристичного кластера покликана забезпечити доступ малих туристичних підприємств до інновацій, тим самим збільшуючи конкурентоспроможність туристичного продукту.

На сьогоднішній день існує низка проблем формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону, які можна об’єднати у дві групи: теоретичні проблеми та прикладні проблеми. До теоретичних проблем слід віднести всі питання, пов’язані з формуванням теоретичних основ створення кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. Серед практичних проблем функціонування і формування кластерів у регіоні можна зазначити недостатню відлагодженість механізмів узгодження інтересів учасників кластера та реалізацію їх через комплексні програми, які розроблені в області.

Особливою проблемою для діяльності підприємств всередині кластера є відсутність знань і позитивної практики із здійснення субконтрактингу та аутсорсингу. На нашу думку, наявність таких форм співпраці, як субконтракт та аутсорсинг є найбільш перспективними та оптимальними для діяльності у бізнес-середовищі даного регіону. Аутсорсинг в межах кластера дозволив би великим підприємствам сконцентруватися на головних питаннях розробки та надання турів, розвитком туристичної інфраструктури, делегуючи часткові повноваження з виготовлення певних обсягів робіт малим та середнім підприємствам.

Проблема розвитку туризму ще полягає у тому, що відсутня єдина регіональна управлінська владна вертикаль. Рекреаційно-туристична сфера розпорошена по різних управліннях: готельне господарство, туризм, курортно-санаторне господарство тощо

У сьогоднішній ситуації, ми вважаємо за доцільне саме владним органам взяти на себе роль каталізатора при формуванні кластера та частково покрити витрати, пов’язані з цим..

Третій розділ “Підходи до удосконалення функціонування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області” присвячений дослідженню методичних засад шляхів удосконалення нормативно-законодавчого поля та статистичного обліку функціонування кластерів, визначенню місце кластерної моделі рекреаційно-туристичного комплексу в стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області, а також визначенню ресурсного забезпечення перспективного розвитку кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі регіону.

Трансформації соціально-економічних умов у країні, регіоні, а також аналіз правової практики діючого законодавства у сфері туризму й рекреації підтверджують необхідність його змін та доповнень у відповідності до сучасних вимог. Такими правовими проблемами на сьогодні є: невідповідність окремих положень Закону “Про туризм” та інших нормативно-правових актів, які регулюють туристичну діяльність, сучасному міжнародному законодавству в сфері туризму; недостатній рівень державної підтримки і протекціонізму в сфері регулювання внутрішнього (соціального) та виїзного туризму (відсутність пільг на ПДВ, податку на прибуток, на майно тощо). Тому, на нашу думку, необхідно розробити пакет актів нового покоління, які б регулювали взаємодію туризму з органами державного управління та місцевої влади, з системою підготовки кадрів для рекреаційно-туристичної сфери, з наукою та культурою, з системою страхування економічних ризиків для туроператорів та туристів.

Важливого значення для успішної діяльності кластера відіграє нормативно-правове забезпечення взаємодії всіх його учасників. Підприємства, що входять до складу кластера працюють між собою на договірній основі. Такою поширеною формою співпраці на Заході вважають субконтрактинг. В Україні немає поки що законодавчо закріпленої такої форми інтеграції підприємств, як кластер і, тому, всі правовідносини між учасниками об’єднання в Україні регулюються Цивільним, Господарським кодексами та Земельним кодексом України, які визначають правові рамки діяльності та гарантують діяльність в рамках чинного законодавства. На підставі системного аналізу правових актів, що регламентують правовідносини в сфері туризму, ми пропонуємо удосконалити “Лісовий кодекс України”, “Кодекс України про надра” та запровадити єдиний “Туристичний кодекс України”, який би передбачав всі аспекти діяльності в сфері рекреації та туризму. Крім того, вважаємо за потрібне – прийняти закон, який закладе основні принципи й напрями державної підтримки малого й середнього підприємництва, а також вдосконалити законодавство з питань правового статусу суб`єктів туристичного підприємництва, яке б враховувало всі сучасні ринкові трансформації.

Однією з проблем, без вирішення якої неможливе ефективне державне регулювання розвитку рекреаційно-туристичної сфери, є удосконалення статистичного обліку, оскільки наявна статистика містить дуже обмежений перелік показників, у тому числі тих, які характеризують динаміку і тенденції розвитку туризму в регіональному масштабі. У сучасному класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД) також існує певна невпорядкованість видів діяльності туристичного спрямування. Так, у секції “Н” виділені готелі і ресторани, а тому часто у збірниках можна побачити вже зведені цифри, в яких враховані додаткові послуги, що надаються закладами розміщення. Послуги туризму наведені у секції “О”, що належить до сфери послуг. Вважаємо, що туризм є комплексним видом економічної діяльності, який має право бути виділеним у окрему секцію КВЕДу. Серед основних недоліків у КВЕД, відмітимо відсутність на рівні розділів і розпорошеність по інших розділах і структурних частинах КВЕД наукової діяльності, діяльності в сфері охорони довкілля, культурної сфери тощо. З метою покращання подання інформації національного та регіональних статистичних органів слід звернути увагу на розробку на національному рівні: державного спостереження з метою обліку нових видів діяльності; на регіональному рівні: форм та регіонального державного статистичного спостереження, які характеризують особливості та специфіку регіону; статистичний облік більш широкої структури галузей економіки регіону. Економічний розвиток кран світу, поява нових технологій, нових послуг потребують врахування і облік в статистичних матеріалах. Нова редакція класифікації NACE (Rev.2) передбачає нові секції, розділи та класи видів економічної діяльності. З метою ефективної співпраці світових, європейський та національних класифікацій пропонується активно впроваджувати відповідні зміни у статистичні органи обліку інформації. Слід переглянути національну структуру КВЕД у зв’язку із появою нових видів діяльності, найбільш помітними з яких є стрімкий розвиток інформаційних технологій, мобільного зв’язку, використання Інтернету. Зокрема, зміни, які відбулися у 2006 р. в системах світової та європейської класифікацій повинні призвести до видання нових редакцій ISIC (Rev. 4), NACE (Rev.2), і відповідно, до аналогічних змін, точніше імплементації змін на вищих рівнях статистичної класифікації у КВЕД. Пропонуємо розширити КВЕД за аналогією до сучасних змін у відповідних світовій та європейській класифікаціях: збільшити кількість секцій від А до U (додавши нові: R, S, T, U). Де мистецтву, розвагам, рекреації і туризму відведена секція R.

Перспективним напрямом розвитку рекреаційно-туристичних кластерів є збільшення кількості туристів, у тому числі іноземних, на існуючих туристичних об’єктах, їх розширення і технічне переобладнання та будівництво нових комплексів. Для того, щоб рекреаційно-туристичний комплекс регіону через кластерну форму вивести на провідне місце в регіоні серед основних видів економічної діяльності доцільно розробити сценарії розвитку (оптимістичний, помірний і песимістичний) відповідних видів економічної діяльності рекреаційно-туристичного комплексу (табл. 3).

Таблиця 3

Сценарії перспектив розвитку кількості туристів у відповідних видах економічної діяльності рекреаційно-туристичного комплексу Закарпатської області (в середньому за рік)
Сценарії зростання (зменшення) за періодами (роками) Загальна кількість туристів, тис. осібЗ них за видами туризму Темп зростання (зменшення) туристів до базового року  на період (рази)
рекреаційнийв тому числі інші видив тому числі, службова, ділова поїздка, бізнес, навчання
дозвілля, відпочиноклікуванняспортивно-оздоровчий
2007 (базовий)73,058,953,00,45,514,114,0х
2008-2012250,0201,6181,41,418,848,347,93,42
Оптимістичний300,0242,1217,81,722,658,057,54,11
Помірний 250,0201,4181,31,318,848,247,93,42
Песимістичний 200,0161,4145,21,115,138,638,42,74
2013-2015350,0282,3254,02,026,367,667,14,79
Оптимістичний 400,0322,8290,42,330,177,376,75,48
Помірний 350,0282,1253,91,926,367,567,14,79
Песимістичний 300,0242,1217,81,722,658,057,54,11
2016-2020416,7336,1302,52,331,480,579,95,70
Оптимістичний 500,0403,5363,12,737,796,695,96,85
Помірний 400,0322,8290,42,330,177,376,75,48
Песимістичний 350,0282,1253,91,926,367,567,14,79
2016-2020, % до:
2008-2012166,7166,7166,7164,3167,0166,7166,8х
2013-2015119,1119,0119,1115,0119,4119,1119,1х

Авторські розрахунки (табл. 3) сценаріїв (оптимістичний, помірний, песимістичний) динаміки кількості туристів у відповідних видах економічної діяльності рекреаційно-туристичного комплексу регіону свідчать про такі тенденції на перспективу: по-перше, на період 2008-2012 рр. (5-и річний) темп зростання туристів доцільно збільшити у 3,42 рази як щодо загальної їх кількості, так і за провідними видами. Високі темпи збільшення кількості туристів на цей період ми обґрунтовуємо тим, що в Україні буде проведено чемпіонат Європи з футболу „Євро 2012” і тому очікується їх великий наплив по європейських транспортних коридорах, частина яких проходить і через територію Закарпатської області. В дисертаційному дослідженні розрахунки здійснено за трьома сценаріями: оптимістичним, помірним і песимістичним, за якими темпи зростання на цей період становитиме відповідно 4,11, 3,42 і 2,74 рази, а середньорічні становитимуть відповідно 82,2, 68,4 та 54,8 %.

По-друге, на 2013-2015 рр. (3-х річний період) кількість туристів у середньому буде доведена до 350,0 тис. осіб, тобто темп зростання у цей період до базового 2007 р. збільшиться у 4,79 рази, а до попереднього періоду (2008-2012 рр.) – в 1,4 рази. Таке ж збільшення відбудеться і за аналізованими видами туризму. При цьому, за оптимістичним варіантом темп зростання туризму за цей період збільшиться у 5,48 рази, за помірним – у 4,79, за песимістичним – у 4,11 рази.

По-третє, на 2016-2020 рр. (5-и річний період) темп зростання туристів до базового 2007 р. у середньому збільшиться у 5,7 разів, а до попереднього періоду (2013-2015 рр.) – у 1,2 рази. Зростання кількості туристів у 2020 р. за оптимістичним сценарієм до 500,0 тис., за помірним – 400 і за песимістичним до 350 тис. осіб, в тому числі й за відповідними видами дасть змогу вивести цей вид економічної діяльності до провідних в регіоні щодо виробництва валової доданої вартості.

У дисертаційній роботі розроблені сценарії перспектив розвитку кількості іноземних туристів за відповідними видами економічної діяльності в рекреаційно-туристичному комплексі та фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпатської області на період з 2008 по 2020 рр.

У Стратегії соціально-економічного розвитку Закарпатської області задекларовано, що стратегічна мета розвитку туризму в Закарпатті полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України та туристів із зарубіжних країн, розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, вирішенні завдань щодо наповнення державного і місцевого бюджетів. У роботі представлені результати СВОТ-аналізу у розрізі потенціалів Закарпатської області. Автором визначено стратегічні пріоритети розвитку рекреаційно-туристичної сфери в Закарпатті на основі опрацювання науково-методичної літератури та нормативно-правових документів. До них належать: сільський зелений туризм; екотуризм; екстремальний туризм, гірськолижний; сакральний; рекреаційний туризм, організація SPA-курортів; формування ефективних рекреаційно-туристичних кластерів.

Узгодження стратегічних цілей на рівні регіону, підприємств туристичної діяльності, а також на загальнодержавному рівні стратегічного розвитку туризму дозволить зайняти Закарпаттю власну нішу в туристичній сфері України та сформувати унікальний регіональний туристичний продукт в рамках кластера, який у перспективі може стати і міжрегіональним на рівні Карпатського економічного району.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та обґрунтування методологічних положень формування і розвитку туристичних кластерів у рекреаційно-туристичній сфері Закарпатської області. Результати дослідження є підставою для таких висновків:

1. У дисертаційній роботі удосконалено поняттєво-термінологічний апарат досліджуваної проблеми, проведено аналіз трактувань дефініції кластера та схожих до нього утворень, що дозволило систематизувати та простежити еволюцію розвитку кластерної концепції та порівняти ознаки тих, чи інших інтеграційних утворень, узагальнено зарубіжний досвід з розвитку кластерних утворень та наведено основні характерні риси кластерів, комбінації яких тією чи іншою мірою властиві кожному з них. Проаналізовано можливості різноманітних методик щодо дослідження формування туристичних кластерів. У процесі дослідження виявлено якісні та кількісні характеристики регіону, які забезпечують умови для створення кластера: стратегія, структура і конкуренція; умови для факторів виробництва; стан попиту; споріднені й підтримуючі галузі.

2. Запропонована динамічна модель розвитку рекреаційної системи, яка полягає у мінімізації сумарних приведених затрат. Застосування різних методів для дослідження функціонування рекреаційно-туристичного кластера, дасть змогу приймати ефективні управлінські рішення щодо забезпечення його розвитку і прибутковості, а також позитивного економічного та соціального впливу на регіон. На основі узагальнення різноманітних факторів формування та розвитку туристичних кластерів, виділено позитивні та негативні фактори стосовно Закарпатської області, а саме: позитивні – наявність природних ресурсів, психологічна готовність підприємців до кооперації, розвинена мережа малого і середнього бізнесу (МСБ); негативні, що стримують формування кластерних структур у регіоні є, на нашу думку, нерозвинена інфраструктура, неадекватність освітніх та науково-дослідних програм потребам економіки, відсутність необхідних зв’язків між освітою, наукою та закладами сфери послуг, середня якість бізнес-середовища, високий рівень корупції та тіньової економіки у сфері туризму

3. Особливістю кластера є доволі широкий спектр діяльності господарських структур, які входять до його складу, що створює труднощі при обліку та оцінці результатів функціонування як кластера, так і окремих його учасників. Аналіз розвитку рекреаційно-туристичної сфери Закарпатської області протягом 2000-2008 рр. показав значне коливання показників діяльності туризму та рекреації, які не дають підстав для чіткого визначення тенденції. У процесі дослідження виокремлено основні проблеми в інноваційній політиці розвитку кластерних структур у Закарпатській області та запропоновано використання субконтрактингу та аутсорсингу як основних форм взаємодії між партнерами кластера. Впровадження таких форм у діяльність кластера на зразок діяльності західних аналогічних утворень, на думку автора, сприяло б покращенню взаємовідносин учасниками кластера та налагоджували б механізм такої кооперації.

4. В роботі визначені правові проблеми, які на сьогодні існують в процесі формування кластерів в рекреаційно-туристичному комплексі. До них належать: невідповідність окремих положень Закону “Про туризм” та інших нормативно-правових актів, які регулюють туристичну діяльність, сучасному міжнародному законодавству в сфері туризму; недостатній рівень державної підтримки і протекціонізму у сфері регулювання внутрішнього (соціального) та виїзного туризму (відсутність пільг на ПДВ, податку на прибуток, на майно тощо). На підставі системного аналізу правових актів, що регламентують правовідносини в сфері туризму, пропонуємо удосконалити “Лісовий кодекс України”, “Кодекс України про надра” та запровадити єдиний “Туристичний кодекс України”, який би передбачав всі аспекти діяльності в сфері рекреації та туризму.

5. З метою покращення подання інформації національного та регіональних статистичних органів слід звернути увагу на розробку на національному рівні: національного державного спостереження з метою обліку видів діяльності туристичного спрямування; на регіональному рівні: форм та регіонального державного статистичного спостереження, які характеризують особливості та специфіку регіону; статистичний облік більш широкої структури видів економічної діяльності економіки регіону. Нова редакція класифікації NACE (Rev.2) передбачає нові секції, розділи та класи видів економічної діяльності. З метою ефективної співпраці світових, європейських та національних класифікацій пропонується активно впроваджувати відповідні зміни у статистичні органи обліку інформації.

6. На основі стратегічних цілей та орієнтирів у дисертаційній роботі розроблено сценарії перспектив розвитку туристичних потоків, у тому числі й іноземних, та фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпаття, а також виробництва основних видів сільськогосподарської продукції за трьома варіантами, а саме: оптимістичним, помірним, песимістичним на періоди 2008-2012 рр., 2013-2015 рр. та 2016-2020 рр. У розрізі природноекономічних зон області визначено систему наявних та можливих ресурсів туристичного кластера та проаналізовано можливості їх використання. До ключових ресурсів ми відносимо рекреаційно-туристичні ресурси регіону, а також допоміжні ресурси, які забезпечуватимуть ефективну діяльність туристичного кластера: інформаційні, маркетингові, інноваційні, фінансові, людські (кадрові), природнокліматичні, адміністративні/законодавчі, інституціональні, рекреаційно-туристичні.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

Розділи у колективній монографії

1. Гоблик В. В. Особливості розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону / В. В. Гоблик, С. Д. Щеглюк // Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області) : монографія / [за ред. Шевчук Л. Т.]. – Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2008. – С.34-45. (0,48 д.а.). [Особистий внесок автора полягає у визначенні головних проблем функціонування туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області на основі аналізу діяльності санаторно-курортних закладів регіону].
2. Гоблик В. В. Стимулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери / В. В. Гоблик, С. Д. Щеглюк Стимулювання регіонального розвитку Закарпатської області) : монографія / [за ред. Шевчук Л. Т.]. – Інститут регіональних досліджень НАН України. – Львів, 2008. – С.119-127. (0,5 д.а.) [Особистий внесок автора полягає у визначенні проблем створення кластерів в туристично-рекреаційній галузі регіону].

Статті у наукових фахових виданнях

3. Гоблик В. В. Аналіз готельного господарства як підсистеми туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області / В. В. Гоблик // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Соціально-економічний розвиток регіону: діагностика, стратегія, управління (Збірник наукових праць). Випуск 4 (60) / НАН України. Інститут регіональних досліджень / редкол.: відп. ред. академік НАН України Долішній М.І. – Львів, 2006. – С. 28-42. (0,57 друк.арк.).
4. Гоблик В. В. Економічна суть кластерів та особливості їх утворення і функціонування у туристично-рекреаційній сфері / В. В. Гоблик // Науковий вісник УжНУ. Серія „Економіка”. Вип. 24. – Ужгород, 2007. – С. 151-159. (0,7 д.а.)
5. Гоблик В. В. Інноваційні процеси в розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття / В. В. Гоблик, С. Д. Щеглюк // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ресурсне забезпечення інтелектуально-інноваційного розвитку регіону (Збірник наукових праць). Випуск 3 (65)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень / редкол.: відп. ред. Є. І. Бойко. – Львів, 2007. – С. 387-406. (0,6 д.а.). [Особистий внесок здобувача: проаналізовано сучасний стан розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття та можливості використання нововведень для підвищення якості конкурентоспроможності послуг, визначені оптимальні перспективні напрямки їх впровадження].
6. Гоблик В. В. Перспективи діяльності туристично-рекреаційної сфери Карпатського регіону в контексті сталого розвитку туризму і курортів в Україні / В. В. Гоблик // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Структурна трансформація територіальних суспільних систем. (Збірник наукових праць). Випуск 5 (67)/ НАН України. Інститут регіональних досліджень / редкол.: відп. ред. д.е.н., проф. Бойко Є.І. – Львів, 2007. – С. 339-348 (0,32 д.а.).

Інші публікації, що додатково відображають результати дисертації

7. Гоблик В. В. Проблеми формування кластерів в рекреаційно-туристичному комплексі регіону / В. В. Гоблик // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: тези доповідей Міжародної науково-практичної конференції (9-10 листопада 2006 р., смт. Славське, Львівська обл.). – Львів, 2006 – С. 109-112. (0,11 д.а.)
8. Гоблик В.В. Туристично-рекреаційний ресурс Закарпаття як об’єкт транскордонного співробітництва / В. В. Гоблик // Регіональна політика і транскордонне співробітництво в євроінтеграційній стратегії України. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної конференції (м. Ужгород, 24-25 травня 2007 р.). Серія „Євроінтеграція: український вимір”. Випуск 1 / редкол.: відп. ред. к.і.н., доц. І. В. Артьомов. – Ужгород, 2007. – С. 415-429. (0,45 д.а.).
9. Гоблик В. В. Фактори формування рекреаційно-туристичних кластерів регіону : матеріали IV Всеукр. наукової конф. / В. В. Гоблик // Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. (Київ, 16-17 травня 2007 року). – К. : ВГЛ “Обрії”, 2007. – C. 62-63. (0,1 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Гоблик В.В. Формування кластерів у рекреаційно-туристичному комплексі (на прикладі Закарпатської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. ДВНЗ „Ужгородський національний університет”, Ужгород, 2009.

У дисертаційній роботі досліджені теоретичні основи економічної сутності кластерів, особливості їх розвитку, основні риси та принципи побудови. Проаналізовано досвід створення і функціонування зарубіжних промислових кластерів та кластерних утворень в рекреаційно-туристичному комплексі, місце їх в теоріях розвитку регіону.

Здійснено аналіз факторів формування туристичних кластерів, проведено оцінку сформованості їх у рекреаційно-туристичному комплексі Закарпатської області та окреслено головні проблеми функціонування і розвитку туристичних кластерів у регіоні.

На основі стратегічних цілей та орієнтирів у дисертації розроблено сценарії перспектив розвитку туристичних потоків, фінансово-економічних показників діяльності туристичних організацій Закарпаття за трьома варіантами: оптимістичним, помірним, песимістичним на періоди 2008-2012 рр., 2013-2015 рр. та 2016-2020 рр. в розрізі природноекономічних зон.

Ключові слова: економічна сутність кластерів, промислові кластери, кластерні утворення, туристичні кластери, рекреаційно-туристичний комплекс, теорії розвитку регіону, стратегічні цілі, туристичні потоки, туристичні організації, сценарії перспектив розвитку, природноекономічні зони.

АННОТАЦИЯ

Гоблик В.В. Формирование кластеров в рекреационно-туристическом комплексе (на примере Закарпатской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – Развитие производительных сил и региональная экономика. ГВУЗ «Ужгородский национальный университет», Ужгород, 2009.

В диссертационной работе исследованы теоретические положения экономической сущности кластеров, особенности их развития, основные черты и принципы построения. Проанализировано опыт создания и функционирования иностранных промышленных кластеров и кластерных образований в рекреационно-туристическом комплексе, а также их место в теориях развития регионов.

В процессе диссертационного исследования выявлены различные трактовки понятия кластер в научных трудах отечественных и иностранных исследователей, что позволило уточнить и систематизировать существующие понятия и предложить авторская трактовка понятия «туристический кластер». При этом раскрыты характерные черты кластера, установлено его влияние на конкурентоспособность региона в целом. Проанализировано ряд кластерных инициатив которые реализуются в сфере услуг и установлено, что именно кластерный подход имеет перспективы для широкого использования в рекреационно-туристической сфере Украины и ее регионах.

Осуществлен анализ факторов и проведено оценку формирования туристических кластеров в рекреационно-туристическом комплексе Закарпатской области и очерчены главные проблемы функционирования и развития туристических кластеров в регионе. На основании обобщения разнообразных факторов выделены положительные и отрицательные факторы в становлении туристических кластеров в Закарпатской области. Среди положительных факторов – наличие природных ресурсов, психологическая готовность предпринимателей к процессам кооперирования, развита сеть малого и среднего бизнеса. Среди отрицательных – недостаточно развита инфраструктура, неадекватность образовательных и научно-исследовательских программ потребностям экономики, отсутствие необходимых связей между образованием, наукой и учреждениями сферы услуг, среднее качество бизнес среды, высокий уровень коррупции и теневой экономики туристической деятельности.

Особое значение в работе уделено оценке сформированности современных кластерных структур в анализированном комплексе Закарпатской области, которая выделяется на фоне других регионов Украины, поскольку это единственная среди них, граничащая с четырьмя государствами Европейского Союза: Венгрией, Польшей, Словакией, Румынией. Благодаря выгодному геоэкономическому расположению и природно-климатическим особенностям регион имеет исключительно благоприятные условия для формирования туристических кластеров. Автором проанализировано составные части кластера, образующие его ядро и оказывающие влияние на формирование рекреационно-туристического продукта: деятельность туроператоров и турагентов, развитие сети учреждений и их размещения, современное состояние сети санаторно-лечебных учреждений и пр.

Санаторно-курортные и оздоровительные учреждения области составляют ядро рекреационно-туристического кластера, поскольку, прежде всего в них реализуется уникальный региональный туристический продукт. Его современное состояние в разрезе природно-экономических зон характеризуется тем, что в целом по области количество койко-мест в санаторно-курортных учреждениях в 2007 г. по сравнению с 2000 г. уменьшилось в основном за счёт предгорной и горной природно-экономических зон. В тоже время, возрастает тенденция увеличения койко-мест в детских лагерях и здравницах. Такая же тенденция характерна и для коэффициента оборотности койко-мест как для области в целом, так и в разрезе природно-экономических зон.

Трансформации социально-экономических условий в государстве, а также анализ правовой практики действующего законодательства в сфере туризма подтверждает необходимость его изменений и дополнений в соответствии к современным требованиям. На основе стратегических целей и ориентиров в диссертации разработаны сценарии перспективного развития туристических потоков, финансово-экономических показателей деятельности туристических организаций Закарпатья, а также производства основных видов сельскохозяйственной продукции за тремя вариантами: оптимистическим, умеренным, пессимистическим на периоды 2008-2012 гг., 2013-2015 гг. и 2016-2020 гг. в разрезе природно-экономических зон области.

Ключевые слова: экономическая сущность кластеров, промышленные кластеры, кластерные образования, туристические кластеры, рекреационно-туристический комплекс, теории развития региона, стратегические цели, туристические потоки, туристические организации, сценарии перспективного развития, природно-экономические зоны.

SUMMARY

Hoblyk V.V. The formation of clusters in the recreation-tourist complex (for example Transcarpathian region). – Manuscript.

The Thesis on acquiring the candidate degree in economics according to the speciality 08.00.05 – The development of productive forces and the regional economics. Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2009.

The theoretical basis of clusters, the peculiarities of their development and the main features and principles of their structure are investigated in this thesis. The experience of creation and functioning of foreign industrial clusters and cluster formations in recreation-tourist complex and their place in the theory of regional development are also analyzed.

The factors of the formation of tourist clusters evaluated the degree of their formation in the recreation-tourist complex of the Transcarpathian region and singled out the main problems of functioning and development of tourist clusters in the region are analyzed.

On the basis of strategic aims and orienteers we made the outline of the perspective increase of tourist flows, financial-economic indices of functioning of tourist organizations in the Transcarpathian region according to 3 variants: optimistic, moderate and pessimistic on the periods of 2008-2012, 2013-2015 and 2016-2020 within the framework of natural-economic zones.

Key words: economic essence of clusters, industrial clusters, cluster formations, tourist clusters, recreation-economic complex, the theories of regional development, strategic aims, tourist flows, tourist organizations, outlines of perspective development, natural-economic zones.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat