Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Національна академія наук України
Інститут регіональних досліджень



Гуменюк Юрій Петрович

УДК 338.48.330.3(477.84)

Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу
(на прикладі Тернопільської області)




Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка



автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук



Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор
Павлов Володимир Іванович,
Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри

кандидат економічних наук, доцент
Заблоцький Богдан Федорович,
Львівська комерційна академія, доцент кафедри

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери, м. Київ.

Захист відбудеться 5 липня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “___” _________ 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реалізація в українській економіці процесів системної трансформації викликає глибокі зміни господарського характеру, вимагаючи нового погляду на всі прояви соціально-економічної активності людини. Проблемою стратегічного значення стає зростання конкурентності національної економіки України. Конкурентність, яка початково стосувалась підприємств та галузей економіки, поступово перейшла на рівень держав, а в останніх роках й до окремих регіонів. Конкурентність регіонів повинна стати основною метою політики регіонального розвитку країни.

Визнання такої мети за головну означає кардинальну зміну політики регіонального розвитку, тобто відхід від традиційної політики вирівнювання, яка руйнує мотиваційний характер розвитку суспільства, призводить до суб’єк­тивної оцінки діяльності територій різного рівня управління.

Отже перед регіональною політикою, яку ми розуміємо як сукупність всіх родів діяльності направлених на ефективне використання соціально-еконо­мічних можливостей даного регіону, постають нові завдання. Вироблена спільно центральною й місцевими владами, за участю органів самоврядування та представниками підприємницьких кіл, регіональна політика повинна стати рушійною силою економічного розвитку окремих регіонів.

Активне просування політики регіонального розвитку та дотримання довгострокової регіональної соціально-економічної стратегії базується на інтересі регіонів, а отже, суспільства у цілому.

Наше дослідження стосується конкурентності регіональних рекреаційно-туристичних комплексів на різних за рангами туристичних ринках, вдосконалення організаційної структури рекреаційно-туристичних комплексів та механізмів активізації їх розвитку. До цього нас спонукало кілька чинників.

По-перше, рекреація й туризм – це сектор світового господарства, що нині найдинамічніше розвивається, а також середовище активізації інших галузей економіки, місцевостей та цілих регіонів, що впливає на: зростання бюджетних надходжень; додатньо на платіжний баланс країни; зменшення рівня безробіття.

По-друге, конкурентність кожного регіону впливає на: рівень соціально-економічного розвитку країни; рівень життя її населення; привабливість інвестиційного клімату у державі.

По-третє, конкурентність регіону в значній мірі залежить від цілого ряду факторів, а саме від рівня розвитку матеріального виробництва, невиробничої сфери, і в тому числі від такої важливої в соціогуманітарному відношенні галузі як рекреаційно-туристична.

 По-четверте, рекреація й туризм не лише галузь регіональної економіки, але й середовище, де відбуваються безпосередньо особисті контакти громадян різних країн, змінюється їх менталітет, а результати рекреаційного процесу впливають на здоров’я та морально-етичний стан нації у цілому.

Туристичну конкурентність ми розуміємо, як здатність пристосування регіону та його внутрішніх структур до нових форм розвитку рекреації та туризму. Ця проблема все частіше стає предметом наукових досліджень та постійно знаходиться в центрі уваги багатьох відомих учених-економістів. Значна увага їй приділена у працях таких вітчизняних науковців М. Долішнього, С. Злупка, В. Кравціва, І. Садової, Л. Шевчук, О. Шаблія, Б. Данилишина, В. Кифяка, В. Мікловди, Н. Мироненко, М. Нудельмана, С. Харічкова, І. Яковенко та ін. Вагомий вклад у розвиток методологічних питань визначення потенціалу природних рекреаційних ресурсів внесли зарубіжні вченні: О. Рогалевський, В. Гаворецький, А. Ярош, М. Мікульський, Б. Малиш, А. Гранберг та ін. Проте, наукові знання, що стосуються механізмів стимулювання розвитку рекреаційно-туристичних комплексів є недостатніми, особливо у тому, що торкається вирішення практичних завдань пов’язаних із процесами розвитку рекреації та туризму на регіональному рівні. Усе це обумовило актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана у відповідності із планом науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства, що проводились кафедрою державного і муніципального управління, за темою “Організаційно-економічний механізм реформування і розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду до ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U000260). Особисто автором розроблена методика визначення рекреаційної атракційності територій, яка є складовою даної теми.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та удосконалення методологічних положень стимулювання розвитку регіональних рекреаційно-туристичних комплексів, на основі вивчення потенціалу рекреаційних ресурсів регіону, допоміжної бази рекреації та стану їх освоєння, а також аналізу територіально-функціональної структури рекреаційно-туристичного комплексу та організації управління ним на обласному рівні.

Пошуки шляхів досягнення поставленої мети, спричинили необхідність окреслення наступних завдань:

- проведення системного аналізу основних тенденцій та особливостей функціонування територіальних рекреаційно-туристичних систем на сучасному етапі;
- обґрунтування факторів, що визначають вплив рекреації та туризму на економіку регіону;
- визначення ролі рекреації та туризму, як самостійної індустрії, що створює середовище активізації соціально-економічного розвитку регіону;
- удосконалення наукових рекомендацій по формуванню та функціонуванню матеріально-технічної інфраструктури рекреаційно-туристичних комплексів;
- проведення комплексної оцінки стану організації та розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області;
- розробка методичних рекомендацій по вдосконаленню організаційної структури та структури управління територіальної рекреаційно-туристичної системи;
- удосконалення механізмів розвитку рекреаційно-туристичного комплексу та його пришвидшення;
- визначення перспективних напрямків розвитку рекреаційно-туристичної діяльності у Тернопільській області на основі всебічного аналізу рекреаційно-туристичних ресурсів регіону.

Об’єктом дослідження є рекреаційно-туристичний комплекс, його складові частини та об’єкти соціально-економічної інфраструктури Тернопільської області, які беруть участь у створенні регіонального рекреаційного продукту.

Предметом дослідження є організаційно-економічні механізми функціонування рекреаційно-туристичного комплексу.

Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям роботи є фундаментальні положення економічної теорії, класичних і сучасних теорій регіонального розвитку, кейнсіанської економічної теорії, теорій постіндустріального та сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети застосовувалися методи: діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності інституційних одиниць, що входять у рекреаційно-туристичний комплекс та взаємозалежностей в’їзного та виїзного туризму; порівняння для з’ясування суті економічних понять “рекреація” і “туризм”; дедукції для з’ясування місця туристичних витрат у загальній класифікації споживчих витрат домогосподарств; групування – з метою проведення класифікації рекреаційно-туристичних ресурсів та рекреаційних територій; системний аналіз – із метою дослідження рекреаційно-туристичного комплексу, як сукупності інституційних одиниць, що його складають та закладів допоміжної бази рекреації регіону; синтез – для об’єднання закладів, що продукують рекреаційні послуги та тих, які у цьому їм сприяють, підвищуючи цінність рекреаційного продукту у межах рекреаційно-туристичного комплексу.

У процесі наукового дослідження узагальнено законодавчі і нормативні акти України, що регулюють розвиток рекреаційної індустрії, опрацьовано вітчизняну й зарубіжну економічну літературу з проблем та розвитку рекреаційно-туристичних систем, вивчено міжнародні та національні стандарти рекреаційно-туристичного обслуговування, а також досвід іноземного рекреаційно-туристичного підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в рамках комплексного дослідження теоретичних та практичних проблем розвитку рекреаційно-туристичних систем, які виникають у процесі трансформації національної економіки, поглиблено теоретичні засади науки регіоналістики. У ході дисертаційного дослідження отримано наступні наукові результати, що характеризуються новизною:

вперше:

- запропоновано власну методику визначення рівня рекреаційно-туристичної атракційності території. Вона є достатньо “прозорою”, оскільки використовує загальнодоступні статистичні дані, що повинно викликати до такої оцінки більшу ступінь довіри зі сторони суспільства;
- запропоновано організаційну структуру управління рекреаційним господарством області трансформувати у електронну систему реагування на екзогенні фактори, рекреаційно-туристичного комплексу. Покращивши таким чином еластичність управлінських процесів регіональна рекреація зможе значно підвищити рівень конкурентноздатності свого продукту;
- здійснена комплексна оцінка стану організації та розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області, що дало змогу констатувати факт необхідності активізації його господарської діяльності;
- досліджена залежність впливу туристичних витрат на економічне зростання за неповного використання факторів виробництва. Тернопільщина, будучи депресивною територією більше ніж інший регіон виграє від розвитку на своїй території рекреаційного процесу;

 удосконалено:

- рекомендації по формуванню та функціонуванню матеріально-технічної інфраструктури та допоміжної бази рекреаційно-туристичного комплексу;
- методичні рекомендації формування організаційної структури та структури управління територіальної рекреаційно-туристичної системи;

знайшли подальший розвиток:

- теоретико-методологічні основи організації територіальних рекреаційно-туристичних комплексів в умовах трансформації національної економіки;
- перспективні напрямки рекреаційно-туристичної діяльності у Тернопільській області.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що впровадження розроблених у дисертаційному дослідженні рекомендацій надасть можливість:
1) підвищити ефективність використання наявних у регіоні природних рекреаційних ресурсів та трансформувати це використання у перспективні напрямки рекреаційно-туристичної діяльності;
2) активізувати розвиток регіонального рекреаційно-туристичного комплексу з урахуванням вітчизняного і світового досвіду та вимог національних стандартів;
3) здійснювати оперативне управління рекреаційним господарством області на основі застосування новітніх інформаційних технологій;
4) здійснювати промоцію регіонального рекреаційного продукту з найменшими витратами за допомогою всесвітньої мережі Інтернет.

Окремі положення та рекомендації дисертаційного дослідження були використані при підготовці Стратегії економічного та соціального розвитку Тернопільської області на 2004–2015 роки, що підтверджується довідкою Головного управління економіки Тернопільської облдержадміністрації.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору дисертації.

Апробація результатів. Результати дисертаційного дослідження викладені у статтях впроваджені в управлінську практику. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: “Стратегія розвитку економічного потенціалу регіонів: Інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, квітень 2002); “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (Чернівці, квітень 2003).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 наукових праць у фахових наукових виданнях загальним обсягом 2,05 друкованих аркуша.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Зміст викладено на 181 сторінках основного тексту. Список використаних літературних джерел містить 125 найменування і займає 11 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету й завдання дослідження, предмет і об’єкт дослідження, наукову новизну і практичне значення розроблених рекомендацій.

У першому розділі – “Теоретичні засади формування та розвитку територіальних рекреаційних систем у перехідній економіці” – досліджується та критично оцінюється методика та методологія формування та функціонування територіальних рекреаційно-туристичних систем.

Опрацьовані методи вивчення територіальних рекреаційних систем у динаміці їх формування й розвитку. Для реалізації поставленої мети, на основі опрацювання цілого ряду літературних джерел, проведено дослідження змісту економічної категорії “рекреаційно-туристичного комплексу”, його місця та ролі в економіці регіону. Нами доведена доцільність саме такого вживання поєднань понять “рекреаційний” і “туристичний”, оскільки між ними існує відмінність. Визначено коло соціально-економічних чинників, які впливають на формування та функціонування рекреаційно-туристичного комплексу.

Для впорядкування матеріалу ми представили розглядувані поняття у вигляді моделі (блок-схеми) (рис. 1).


недоступно на сайті www.nbuv.gov.ua

Рис. 1. Організаційна структура рекреаційно-туристичного комплексу

Автор вважає, що ефективною методологічною основою даного дослідження є використання системного підходу, який полягає у врахуванні взаємозв’язку правових, соціальних та організаційних аспектів функціонування рекреаційно-туристичного комплексу та його взаємодії з іншими сферами соціально-економічної діяльності у регіоні.

Системний принцип дозволяє розглядати рекреаційно-туристичний комплекс, який є складовою економіки регіону, у свою чергу, як самостійну систему із вхідними та вихідними параметрами.

На основі опрацьованих наукових джерел визнано, що рекреаційна галузь є досить перспективною з точки зору зайняття нею стійких чільних позицій, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Нами доведено, що розвиток рекреаційно-туристичної функції у регіоні сприяє активізації господарської діяльності є тим фактором, який у великій мірі сприяє трансформації економічної системи, оскільки розвиток туризму можливий лише за наявності широко розвинутої сфери послуг, як наслідку зростання сукупного попиту у суспільстві. Проте подальший розвиток економіки України зіштовхується із проблемами конкуренції, стосовно предмета нашого дослідження, як між рекреаційно-туристичними комплексами у масштабах країни, так і між галузями економіки у межах адміністративних областей. Тобто, незважаючи на величину потенціалу природних рекреаційних ресурсів, регіон, у структурі господарства якого рекреаційно-туристична індустрія займає високе місце, повинен створювати власний рекреаційно-туристичний комплекс.

У свою чергу, забезпечення перманентного рекреаційного процесу на регіональному рівні вимагає чіткої його організації як функціонального, так і управлінського характеру. Господарська діяльність закладів рекреаційно-туристичного комплексу сприятиме залученню у процес продукування рекреаційних послуг значної кількості робочої сили, що суттєво понизить регіональний рівень безробіття та збільшить величину внутрішнього валового регіонального продукту. З іншої сторони спожиття рекреантами послуг рекреаційно-туристичного комплексу сприяє не лише покращенню загального рівня здоров’я нації, а й позитивним змінам у її менталітеті.

Опрацьовано ряд вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, які стосуються світового досвіду ведення рекреаційно-туристичного господарства з позицій можливості його застосування в економіці України, особливий акцент робився на досвід здійснення рекреаційного процесу на регіональному рівні. Наша увага стосувалася також тих видів рекреації та туризму, які з найменшими капітальними витратами та найбільшим економічним ефектом видається можливим розвивати в Україні, і країн, які по географічному положенню наші сусіди. Заслуговує на увагу досвід розвинених країни, до високого рівня розвитку рекреаційно-туристичної індустрії яких ми повинні прямувати, але реальне досягнення їхнього рівня лежить у довгостроковому періоді. У цьому контексті, автор важливого значення надає процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, які будуть створювати як майбутній імідж регіональної туріндустрії в Україні, так і власне регіональний турпродукт. Як позитивний момент регіональної політики освоєння рекреаційного потенціалу, відзначено, створення у структурі Тернопільської академії народного господарства українсько-британсько-грецького факультету міжнародної економіки та туризму. Функціонування даного факультету покликане, у першу чергу, задовольнити потребу у висококваліфікованих кадрах інституційних одиниць, які разом становлять рекреаційно-туристичний комплекс Тернопільської області.

У другому розділі – “Рекреаційно-туристичний комплекс Тернопільської області: структура, сучасний стан, проблеми розвитку” – опрацьовано статистичні данні, що стосуються діяльності галузей, які беруть участь у створенні рекреаційного чи туристичного продукту та здійснений їх науковий аналіз. Нами також визначена величина потенціалу рекреаційних ресурсів Тернопільської області.

Тернопільщина – екологічно один із найчистіших регіонів України, який за кількістю уні­ка­ль­них об’єктів природно-заповідного фонду поступається лише Чернігівській, Львівській та Закар­­патській областям. На її території знаходяться найбільші у світі гіпсові печери та другі у світі – карстові її територією пролягає унікальний відрізок Дністровського каньйону. В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Збаразький, Кременецько-Почаївський і Бере­жанський. За кількістю пам’яток архітектури Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом середньовічних замків – перше. В Тернопільській області розташовані релігійні святині відо­мі всьому християнському світові – Духовний центр Зарваницької Божої Матері та Свято-Успен­ська Почаївська лавра. За роки незалежності відреставровано, відбудовано та зведено понад сім­сот храмів, більше сотні – будується, серед них – майбутній Свято-Троїцький Духовний центр на честь Данила Галицького в м. Тернополі. Наявність на території Тернопільщини вищезазна­чених культових об’єктів дозволяє в перспективі розглядати її як центр сакрального туризму.

Проведені дослідження дозволили виділити галузеві і технологічні особливості використовуваних рекреаційних ресурсів та відмінності рекреаційного чи туристичного продукту, які визначають специфіку організації і процесу створення рекреаційного чи туристичного продукту та впливають на пошук нових форм господарювання (рис. 2).

Потенціал природних рекреаційних ресурсів у компонентній структурі ПРП Тернопільської області, згідно запропонованій В. Руденко (табл. 1), становить 5,3%, вищий показник мають лише земельні і водні ресурси, причому останні розглядаються рекреацією, як атракційний момент для проведення дозвілля, як втім і лісові ресурси, потенціал яких в області складає 4,7%. Це дає підстави стверджувати, що пошук форм та методів активізації розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області об’єктивна вимога часу.


недоступно на сайті www.nbuv.gov.ua

Рис. 2. Фактори впливу на процес створення рекреаційного продукту.

На основі аналізу потенціалу рекреаційних ресурсів, які окрім природних, включають і антропогенні, автором розроблена власна методологія визначення рекреаційної атракційності територій. Суть її полягає у наступному – враховуючи взаємозалежність важливості і рангу рекреаційних ресурсів, що в найбільшій мірі спонукають ті чи інші адміністративні райони до розвитку туристичного процесу, окремим рисам надано оціночну шкалу від 0 до 10 балів.

Застосовано наступні критерії оцінки:
1. Для природних рекреаційних ресурсів:

а) ліси: 0–10 балів (при умові, що 100% території адмінрайону становить ліс, приймається 1 бал за кожні 10% залісненої території у відношенні до загальної території району);
б) водоймища: 0–10 балів, за кожен кілометр річки, що протікає територією адмінрайону встановлюється 1 бал (прийнята умова, що коли 10 км. річки припадає на територію у 10 кв. км., то район отримує 10 балів), що стосується озер, то за ними признано 10 балів, якщо вони займають 10% території адмінрайону;
в) пам’ятки природи: 0–10 балів (10 балів максимальна кількість встановлена для найбільш багатого з цієї точки зору адмінрайону, а 1 бал дорівнює кількості пам’яток природи поділеній на 10);
г) рельєф території: 0–10 балів, гориста територія має найвищий бал – 10, пагорбкова – 6.67 бала і рівнинна – 3.33 бала.

Таблиця 1

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу
Тернопільської області
Адмінрайони Потенціал ресурсів, %
мінера­льних вод­них земель­них лісових фауніс­тичних природних
рекреа­ційних
По області всього 1,2 13,6 75,0 4,7 0,2 5,3
Бережанський 3,0 12,4 67,3 12,1 0,2 5,0
Борщівський 0,2 10,7 78,0 5,9 0,1 5,1
Бучацький 0,3 11,7 75,0 6,1 0,5 6,4
Гусятинський 0,9 6,0 82,4 5,5 0,2 5,0
Заліщицький 0,7 12,7 76,3 3,7 0,1 6,5
Збаразький 2,04 11,3 75,8 2,8 0,2 7,5
Зборівський 0,4 19,9 69,3 4,6 0,1 5,7
Козівський 0,2 18,8 73,0 1,8 0,1 6,1
Кременецький 2,9 19,3 67,4 5,4 0,2 4,8
Лановецький 0,5 16,6 77,4 2,2 3,3
Монастириський 4,6 12,3 70,1 8,8 0,2 4,0
Підволочиський 0,7 8,7 85,3 2,3 0,1 2,9
Теребовлянський 1,4 15,7 74,9 2,4 0,1 5,5
Тернопільський 2,6 21,0 67,3 2,0 0,2 6,9
Чортківський 0,1 9,3 84,4 1,7 0,1 4,4
Шумський 0,6 14,1 70,8 12,0 0,2 2,3

Для ресурсів антропогенного походження:

а) пам’ятки архітектури (церкви, костьоли, палаци, замки, городища, музеї, будинки): 0–10 балів. Адмінрайон із найбільшою кількістю пам’яток архітектури оцінюється в 10 балів, потім 10 ділимо на цю кількість і отримуємо величину в балах за одну пам’ятку, чим менша ця величина, тим цінніший регіон в історико-культурному значенні;

б) традиції (фольклор, народні промисли, інші специфічні традиції регіону) визнані додатковим критерієм туристичної атракційності – адмінрайон отримував додатково 1 бал.

Застосування даної методології дало змогу визначити величину рекреаційної атраційності адмінрайонів (рекреаційних зон) Тернопільщини та провести їх градацію (табл. 2), у якій ми не враховували впливу традицій на туристичну атракційність території, оскільки в післявоєнний час корінне населення області зазнало примусового переселення, що значно спотворило та зменшило їхню пізнавальну цінність. І все таки, для територій із усталеним місцевим населенням, традиції слугують важливим атракційним моментом для туристів.

Таблиця 2

Рекреаційно-туристична атракційність адмінрайонів Тернопільщини
Адмінрайони величина ресурсів у балах
рельєф водні пам’ятки
архітектури
лісові пам’ятки
природи
всього по
адмінрайонах
Бережанський 6,7 6 8 3,6 4 28,3
Борщівський 3,3 6 10 1,8 2 23,1
Бучацький 6,7 6 10 1,8 10 34,5
Гусятинський 6,7 8 1,6 4 20,3
Заліщицький 3,3 7 1,1 2 13,4
Збаразький 3,3 6 4 0,8 4 15,1
Зборівський 3,3 9 2 1,4 2 17,7
Козівський 3,3 8 0,6 2 13,9
Кременецький 6,7 9 8 1,6 4 29,3
Лановецький 3,3 8 0,2 11,5
Монастириський 6,7 6 2,7 4 19,4
Підволочиський 3,3 5 2 0,7 2 13,0
Теребовлянський 3,3 6 10 0,7 2 22,0
Тернопільський 3,3 10 10 0,7 4 28,0
Чортківський 6,7 5 4 0,5 2 18,2
Шумський 6,7 7 2 3,6 4 23,3

У першу групу зараховано рекреаційні зони з балами у межах 11,5–17,7 у другу – (18,2–23,1) і в третю – (23,3–34,5). Оскільки РТК області знаходиться на шляху становлення, доцільно, зосередити увагу туристичного бізнесу на останніх двох групах, що дозволить сконцентрувати кошти на розвитку найатракційніших територій регіону з огляду на здійснення рекреаційного процесу та отримати, таким чином, найбільший економічний ефект.

Беручи до уваги значення матеріальної та допоміжної бази рекреації і туризму для процесу створення регіонального рекреаційного продукту був вивчений економічний потенціал галузей народного господарства області, діяльність яких сприяє підвищенню туристичної атракційності регіону та цінності туристичного продукту.

Суспільне споживання рекреаційно-туристичних ресурсів знаходиться у залежності не лише від розмірів використовуваного доходу, але й від існування у межах адміністративних утворень, відповідних розмірів соціально-економічної інфраструктури. Ми дослідили становище трьох інтегральних підсистем рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області та його територіально-функціональну структуру у динаміці управлінського процесу. Стимулювання поліпшення стану техніко-економічної інфраструктури, основної матеріальної туристичної бази і допоміжної бази рекреації та туризму істотно впливає на процеси розвитку рекреаційно-туристичного комплексу.

Щодо технічно-економічної інфраструктури належить зазначити, що щільність комунікаційної мережі досліджуваного регіону (залізничних шляхів та автошляхів) є нижча від середньої по країні. Залізниця може забезпечити пасажироперевезення лише із заходу на схід по малоатракційних для рекреантів територіях (виключенням є м. Тернопіль і м. Зборів, але пасажирські поїзди в Зборові не зупиняються).

Стан справ з автошляхами та автомобільним транспортом значно кращий. Тернопільська область у цілому посідає задовільно організовану систему автошляхів, які відіграють важливу роль у внутрішній та міжнародній комунікаційній системі. Що для автомобіліста є недоліком, туризму грає на руку – майже всі шляхи пролягають через населені пункти, де до послуг автотуристів місцеві підприємці мають змогу пропонувати послуги гастрономічної та нічлігової баз.

Головні міста області мають задовільне залізничне і автомобільне сполучення з іншими частинами країни, що є не маловажливим плюсом, оскільки в значній мірі сприяє розвитку туризму у регіоні.

Доведено, що щільність мережі доріг у регіоні є в міру достатньою, хоча їх технічний стан залишає бажати кращого (понад 80% доріг вимагає модернізації та ремонту). Зростаючий автомобільний рух значно обмежує низька пропускна здатність доріг. Ми вважаємо, що впровадження наступних пропозицій значно поліпшить ситуацію, а саме:

- належить збільшити фінансування ремонту і модернізації технічного стану існуючих доріг, а також пришвидшити роботу пов’язану із будівництвом автострад;
- необхідно покращити умови експлуатації внутрішніх і міжнародних доріг збільшуючи кількість АЗС із комплексом послуг пов’язаних з обслуговуванням подорожуючих (санітарно-гігієнічні, паркінгові, торгівельні, авторемонтні тощо);
- належить покращити стан інформування подорожуючих з огляду на туристичну атракційность, значно слід збільшити кількість написів англійською мовою (дорожні інформаційні щити).

Туристична відвідуваність у великій мірі залежить від стану основної матеріально-технічної бази туризму (нічлігової, гастрономічної, туристичних закладів спеціалізованого призначення).

У Тернопільській області на тисячу міського населення припадає 5 місць у номерах готелів, і за останні чотири роки їх кількість скоротилася на 500 одиниць, що не відповідає європейським стандартам, а отже, стратегії розвитку рекреаційно-туристичної функції регіону.

Гастрономічні послуги на високому рівні доступні лише у великих містах області. Нестача якісної гастрономічної бази відчувається по всій території регіону, особливо вона помітна у туристичний сезон. Існуюча ситуація створює можливість інвестування значних коштів у заклади гастрономічної бази, та це повинно узгоджуватися із технічною інфраструктурою і наростанням туристичного руху, бо лише тоді гарантуватиме інвесторам повернення коштів та прибутковість.

Рекреаційні осередки (тернопільський став, джерела мінвод, дендропарки і т. п.) занедбані і потребують значних інвестицій перш за все зі сторони приватного бізнесу, в певній мірі це стосується умов занять водними видами спорту.

Існування об’єктів матеріальної бази в більшості адміністративних районів Тернопільської області багатих рекреаційно-туристичними ресурсами ще не свідчить про їх цільове господарське використання. Значна кількість джерел мінвод “законсервовані”, що викликано не стільки відсутністю зацікавленості ними зі сторони потенційних інвесторів, скільки неадекватними діями органів місцевого самоврядування. Це ж стосується і пам’яток архітектури. Маючи за різними підрахунками на своїй території від 34 до 37 руїн середньовічних замків, РТК Тернопільщини реально не створив турпродукту, який би передбачав ознайомлення із ними. І це, у першу чергу, залежить від стану руїн, відвідини яких не лише небезпечне для життя, але й позбавлене привабливості, оскільки відсутність туристичної інфраструктури в таких рекреаційних місцевостях створює певні незручності для відвідувачів.

Допоміжна база рекреації та туризму надає послуги, які підвищують цінність регіонального рекреаційного чи туристичного продукту. Проведений аналіз допоміжної бази дозволив зробити висновок, що на досліджуваній території, і особливо у сільській місцевості, існує брак телекомунікаційних закладів, установ, де надаються банківські та ремісничі послуги, кількість об’єктів соціальної інфраструктури є також недостатньою, а їхнє становище вимагає корінної модернізації. Існуюче положення спричинює низьку конкурентність регіонального туристичного процесу стосовно потреб туристичного ринку.

У сфері зв’язку слід звернути увагу на комплексну телефонізацію території. Не зважаючи на відносно однакові темпи зростання кількості абонентів в містах і селах, якість послуг зв’язку тут разюче відрізняється. У селах встановлюються морально застарілі АТС, вихід із яких на зовнішню мережу обмежений їхньою пропускною здатністю, що робить термінове з’єднання з потрібним абонентом проблематичним.

Дані про техніко-економічну інфраструктуру (не завжди повні) орієнтують лише у загальній ситуації, і з цієї точки зору їх пізнавальна цінність є відносно невелика.

Територіальні підрозділи рекреаційно-туристичного комплексу Тернопільської області створюють локальний рекреаційний чи туристичний продукт у значно менших розмірах, ніж це дозволяє зробити природно-ресурсний потенціал території. Отже, правомірно зробити висновок не лише про неефективність їхньої роботи, але й незадовільну організацію управління рекреаційним господарством області. Постійна зміна назви і керівництва рекреаційним сектором господарства області лише доводить правильність нашого припущення. Нами доведено, що рівень розвитку рекреаційно-туристичного господарства Тернопільської області вимагає значного доінвестування, а деякі його елементи змін. Однак потрібно зазначити, що господарське освоєння рекреаційних ресурсів регіону повинне проводитись за умови суворого дотримання вимог санітарно-гігієнічних норм та норм допустимого антропогенного навантаження.

Такий стан справ ставить перед нами завдання пошуку форм і методів активізації розвитку регіонального рекреаційно-туристичногого комплексу та розробки пропозицій щодо вдосконалення його організаційної структури, методів управління ним та шляхів реалізації поставленої мети.

У третьому розділі – “Форми та методи активізації розвитку рекреаційно-туристичного комплексу” – розроблені і дані пропозиції щодо вдосконалення функціонування рекреаційно-туристичного комплексу та запропоновані механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного господарства регіону.

У дисертаційному дослідженні обґрунтована доцільність розвитку нових форм рекреаційної діяльності, які поставлені у пряму залежність від природного та антропогенного рекреаційно-туристичного потенціалу області й екологічної регламентації антропогенного освоєння рекреаційних територій. Визнано, що наявність на території Тернопільської області високоатракційних рекреаційно-туристичних місцевостей найближчим часом повинно сприяти розвитку економічно рентабельних видів екстремального відпочинку: дослідження карстових печер спелеологами, підводне рибальство (дайвінг), віндсерфінг та ін. (рис. 3).


недоступно на сайті www.nbuv.gov.ua

Рис. 3. Креатив інноваційного турпродукту Тернопільської області

Зростання значущості необхідності дотримання суспільством екологічних норм при здійсненні господарської діяльності, зобов’язало автора надати цій проблемі особливої уваги у своєму дослідженні. Просторове рекреаційне освоєння полягає в залученні в рекреаційний процес природних ресурсів, які, за умови антропогенного перенавантаження, можуть і переходять у розряд невідновлювальних, і від того, які заходи по збереженню оточуючого середовища проводять всі учасники рекреаційного процесу залежить не лише його стан, а й перспективи розвитку рекреаційної галузі у регіоні.

Запропоновано органам місцевого самоврядування сприяти підприємцям, які у своїй діяльності застосовують природоохоронні технології, надаючи їм переваги при проведенні локальних тендерів, застосовувати пільгове оподаткування при наповненні місцевих бюджетів. Де приватний бізнес не вдається залучити необхідно власними силами проводити благоустрій рекреаційних місцевостей загального користування та забезпечення дотримання там екологічних вимог чистоти.

Автор переконаний, що найдієвішими інструментами впливу не лише на екологобезпечне рекреаційне природокористування, а й на стимулювання розвитку регіонального рекреаційного процесу є економічні методи. Сюди ми відносимо, перш за все, фіскальну політику, важелі якої, по мірі своєї компетенції, сприятимуть розвитку рекреаційно-туристичного комплексу та ціноутворення, які перебувають у тісному взаємозв’язку.

Значна увага в розділі приділена проблемам якості регіонального рекреаційного продукту та проблемам підвищення його конкурентноздатності на туристичних ринках різних рангів. В цьому контексті, автор бачить вихід в обов’язковій присутності в українському готельному бізнесі підрозділів світових готельних мереж “Маріотт”, “Кемпінські”, “Хілтон” та ін., рівень обслуговування в яких визнаний найкращим у світі. Оскільки в процесі конкурентної боротьби українські готелі або піднімуть рівень якості своїх послуг, або припинять господарську діяльність. Підрозділи гастрономічної бази – бари, ресторани, наявність яких є обов’язковим для такого класу готелів, становитимуть еталон якості у ресторанному бізнесі.

Погоджуючись із гаслом Б. Гейтса: – “Інтернет змінює все”, автор запропонував організаційну структуру управління рекреаційно-туристичним комплексом Тернопільської області трансформувати у “електронну нервову систему” на базі найширшого впровадження у процес управління обробки інформаційного потоку потужним програмним забезпеченням, створенням сучасних веб-сайтів в мережі Інтернет, які б містили повну інформацію про рекреаційно-туристичний комплекс регіону і послуги, які там надаються та передбачали можливість зворотного зв’язку із клієнтом.

Ключовою концепцією нинішнього десятиліття є швидкість. Це і швидкість зміни характеру бізнесу; це і питання оперативності управління бізнес-процесами; це і динаміка зміни способу життя споживачів та їх запитів під впливом все більш доступної інформації. Стосовно рекреаційної індустрії цим вимогам у значній мірі сприяє запровадження у механізми управління логістичних систем. Логістика у рекреації – це процес управління потоками пропозиції рекреаційного продукту, що передбачає раціональну організацію його продукування, промоції та супроводження її інформаційними потоками.

В свою чергу за для отримання оперативної інформації про причини рекреаційно-туристичного відвідування Тернопільської області ми запропонували зацікавленим сторонам проводити анкетне опитування клієнтів. Володіючи такою інформацією установи, що займаються управлінням рекреаційним господарством області зможуть стимулювати позитивні для себе тенденції та позбуватися негативних.

Враховуючи гостру потребу закладів та установ РТК Тернопільської області у різних по рівню освіти кадрах запропоновано зацікавленим сторонам організувати навчання на курсах по отриманню робітничих спеціальностей необхідних для ведення туристичного бізнесу.

Висновки

Узагальнення результатів теоретичних та практичних досліджень щодо вдосконалення організаційно-економічних механізмів стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу дозволило автору зробити такі висновки:

1. Узагальнення теоретико-методологічних основ організації територіальних рекреаційних систем в умовах ринкової трансформації свідчить про необхідність зміни підходів до організації рекреаційного процесу на теренах області;

2. Реформування вітчизняної сфери створення рекреаційних послуг, зміна її методології та організації згідно СНР підтверджує правомірність і доцільність поділу організації відпочинку на рекреаційний та туристичний бізнес. Оскільки, не дивлячись на їхню спорідненість, вони все таки відрізняються причинами візитів. Це надасть можливість застосовувати, із найбільшим економічним ефектом, в Україні світовий досвід ведення рекреаційно-туристичного господарства. Ми пропонуємо на теренах Тернопільщини сприяти приорітетному розвитку сакрального, ділового та вік-ендового туризму і курортно-санаторній рекреації;

3. Питання організації рекреаційно-туристичного комплексу повинні вирішуватися виходячи зі специфічних особливостей процесу продукування рекреаційних та туристичних послуг, оскільки у ньому беруть участь інституційні одиниці різного галузевого підпорядкування, слід створити регіональну раду розвитку рекреаційно-туристичного бізнесу, рішення якої повинні мати вагу рішень ОДА;

4. Державна політика сприяння розвитку рекреаційно-туристичних комплексів не лише збільшить інвестиційну привабливість рекреаційних чи туристичних проектів, але й збільшить величину споживання домогосподарств країни, що неминуче мультиплікативно збільшить ВВП та допоможе у стисліші строки вийти економіці країни із кризового стану;

5. Розвиток ринкових відносин в Україні створює реальні передумови для набуття оптимальної функціонально-організаційної структури рекреаційно-туристичним комплексом. Вибір варіанту спеціалізації РТК та його складових елементів поставлений у повну залежність від природо-ресурсного потенціалу території та стану допоміжної бази рекреації у регіоні;

6. Організація управління рекреаційним господарством у Тернопільській області потребує структурного удосконалення, яке б враховувало інтереси як учасників рекреаційного процесу так і споживачів рекреаційного чи туристичного продукту, тобто слід провести реінжініринг;

7. Потенціал природних рекреаційних ресурсів у Тернопільській області дозволяє у рамках рекреаційно-туристичного комплексу розвивати перспективні форми проведення дозвілля та створювати свій специфічний регіональний рекреаційний продукт. Обов’язковою умовою здійснення на території області рекреаційного процесу повинна бути його екологічна регламентація у відповідності із загальновизнаними світовими стандартами;

8. Установам, що здійснюють управління рекреаційним господарством Тернопільської області у своїй діяльності необхідно перейти від прямого адміністрування до впливу на регіональний рекреаційний процес посередництвом економічних методів регулювання господарської діяльності. Їхні рішення повинні носити характер рекомендацій для підприємців, що займаються рекреаційним та туристичним бізнесом, а консультації основним видом управлінських послуг;

9. Ми вбачаємо подальшу трансформацію рекреаційно-туристичного комплексу у регіональну рекреаційно-туристичну компанію із контрольним пакетом акцій у руках держави, що дозволить перевести її управління на якісно нову основу – “електронну нервову систему” та здійснювати ефективну промоцію регіонального рекреаційного продукту на світових туристичних ринках завдяки мережі Інтернет;

10. Досягнення завдань активізації розвитку регіонального рекреаційно-туристичного комплексу можливо лише за умови адекватної фахово-професійної підтримки розпочатих процесів. Регіональну підготовку висококваліфікованих працівників необхідно проводити на базі місцевих ВНЗ для закладів сфери обслуговування, які беруть участь у рекреаційному процесі за умови постійного підвищення їх кваліфікації. Таким чином ми пропонуємо запровадити на теренах області ступеневу систему набуття різного рівня кваліфікації для роботи у туристичному бізнесі.

Запропоновані у дисертаційному дослідженні шляхи удосконалення методології та організації регіонального рекреаційного процесу та практична реалізація висновків і рекомендацій створять необхідні умови ефективного господарювання як рекреаційно-туристичного комплексу в цілому, так й інституційних одиниць, що його утворюють.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Гуменюк Ю.П. Передумови розвитку туризму в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Вип. 6 (XLIV) НАН України. ІРД – Львів, 2003. – С. 224–228.
2. Гуменюк Ю.П. Вплив туризму на економічне зростання в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 7 (38) МЕПЕІ України. НДЕІ. – Київ, 2004. – С. 102–107.
3. Гуменюк Ю.П. Удосконалення управління рекреаційно-туристичним комплексом регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Вип. 3 (XLVII) НАН України. ІРД. Частина І. – Львів, 2004. – С. 435–441.
4. Гуменюк Ю.П. Глобалізація і рекреація їх вплив на регіональну економіку. Наукові записки №7, МОН України. Укр. акад. друкарства. – Львів, 2004. – С. 126–129.
5. Важинський Ф. А., Молнар О. С., Гуменюк Ю.П. Суть і класифікація інновацій // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Випуск 13. – Львів, 2002. – С. 152–155. Особистий внесок: проведена оцінка управлінських інновацій.
6. Гуменюк Ю.П., Риндзак О. Т. Стимулювання підприємницької діяльності в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Вип. 4. НАН України. ІРД. – Львів, 2003. – С. 392–400. Особистий внесок: досліджені умови фінансування та стимулювання підприємницької діяльності сфери послуг.

Анотація

Гуменюк Ю.П. Організаційно-економічні механізми стимулювання розвитку рекреаційно-туристичного комплексу (на прикладі Тернопільської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01. – Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень. Львів, 2005.

Останнє десятиріччя для економіки України пройшло під знаком усвідомлення важливості рекреаційної сфери, як джерела працевлаштування, значних надходжень у бюджет, покращення здоров’я нації і, що найголовніше, розвитку її регіонів.

У кандидатській дисертації досліджуються питання удосконалення методології формування організаційної структури управління рекреаційно-туристичним комплексом та принципів його функціонування. Також з’ясована суть економічних понять “рекреаційна діяльність” та “рекреаційний процес ”, акцентовано увагу на відмінностях між ними. Вивчений найбільш придатний до застосування в Україні зарубіжний досвід організації рекреаційного процесу. У дисертації здійснена оцінка рекреаційних ресурсів Тернопільської області та визначено міру їх господарського освоєння.

Основна увага в роботі надана проблемі покращення функціонування рекреаційно-туристичного комплексу на основі ефективного використання рекреаційних ресурсів регіону та його соціально-технічної інфраструктури.

Запропоновані рекомендації щодо пошуку перспективних напрямків розвитку форм рекреаційної діяльності. Внесені пропозиції стосовно активізації пріоритетних напрямків організаційного розвитку рекреаційно-туристичних комплексів та трансформацію їх у територіальну рекреаційно-туристичну компанію на основі використання “електронної нервової системи” та всесвітньої мережі Інтернет.

Ключові слова: рекреаційно-туристичний комплекс, рекреаційні ресурси, “електронна нервова система”, антропогенне навантаження, рекреаційна місткість території, рекреаційний район, рекреаційна зона, рекреаційна місцевість.

Аннотация

Гуменюк Ю.П. Организационно-экономические механизмы стимулирования развития рекреационно-туристического комплекса (на примере Тернопольской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01. – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований. Львов, 2005.

Одним из основных критериев уровня жизни общества является величина востребованных им услуг. Процессы системной трансформации экономики Украины подняли на качественно новый уровень сферу услуг. Рекреация и туризм по существу являются не только отраслью, где предоставляются услуги касающиеся проведения досуга, но и происходит синтез услуг других отраслей народнохозяйственного комплекса региона. Сегодня, когда большинство предприятий Тернопольской области не ведут хозяйственной деятельности, перед экономикой региона стоит проблема поиска новых источников трудоустройства и получения доходов. На наше глубокое убеждение решению этой проблемы в значительной степени способствует активизация развития рекреационно-туристического комплекса. В мировой экономике именно туризм за последние пол столетия демонстрирует постоянную динамику роста доходов, получаемых в отрасли. По прогнозам специалистов движущей силой мировой экономики в ХХІ ст. будет туризм, экспорт-импорт впечатлений уже сегодня составляет более 10% валового мирового продукта, в отрасли постоянно трудоустроено до 7% от общего количества занятых.

В диссертационном исследовании определена суть экономических понятий “рекреационный процесс” и “рекреационная деятельность”, акцентировано внимание на различиях между ними. Автор убежден, что использование системного подхода, который состоит в учете взаимосвязи правовых, социальных и организационных аспектов функционирования рекреационно-туристического комплекса и его взаимодействия с другими сферами социально-экономической деятельности в регионе, является методологической основой поиска путей улучшения территориально-функциональной и организационной структуры его рекреационного хозяйства. Особое внимание в работе уделено изучению мирового опыта ведения рекреационно-туристического бизнеса, подготовки кадров для туриндустрии и возможности его использования в отечественной экономике.

Далее изучен потенциал рекреационных ресурсов области и определен уровень его освоения региональным рекреационным процессом. Предложена собственная методика определения уровня атракционности рекреационных территориальных образований. Учитывая специфику создания рекреационной услуги, проведен анализ состояния отраслей народнохозяйственного комплекса области, которые способствуют региональному рекреационному процессу. Автор считает, что несмотря на относительно низкий уровень природо-ресурсного потенциала Тернопольской области в регионе есть все условия для развития рекреационного хозяйства. Далее на основании состояния территориально-функциональной и организационной структуры рекреационно-туристического комплекса были сделаны выводы о неудовлетворительном управлении региональным рекреационным процессом. Подтвержением чего послужила довольно частая смена названия и руководства управлений ОГА, занимающихся ведением рекреационного хозяйства, а также низкий удельный вес рекреации и туризма в структуре валового регионального продукта.

Соглашаясь с лозунгом Б.Гэйтса: – “Интернет меняет всё”, автор предложил организационную структуру управления рекреационно-туристическим комплексом Тернопольской области трансформировать в её “электронную нервную систему” путём внедрения в процесс управления обработку информационного потока мощным программным обеспечением, создания вэб-сайтов в сети Интернет, которые содержали бы полную информацию о РТК и предлагаемых здесь услугах.

Нами также предложено внедрять в механизм управления логистические системы. Логистика в рекреации – это процесс управления потоками предложения рекреационного продукта, который предполагает рациональную организацию его производства, промоции и её сопровождения информационными потоками.

В свою очередь, для получения оперативной информации о причинах рекреационно-туристического посещения Тернопольской области мы предложили заинтересованым сторонам проводить анкетный опрос. Владея такой информацией учреждения, которые занимаются управлением рекреационного хозяйства области и созданием рекреационного процесса, смогуть стимулировать позитивные для себя тенденции и избавлятся от негативних.

Ключевые слова: рекреационно-туристический комплекс, рекреационные ресурсы, “электронная нервная система”, антропогенная нагрузка, рекреационная вместимость территории, рекреационный район, рекреационная зона, рекреационная местность.

Summary

Humenyuk Y. Organizational and economic mechanisms of stimulation of recreation and touristic complex development (on an example of the Ternopil region). – The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a specialty 08.10.01 – Productive forces location and regional economy. – Institute of Regional Research. Lviv. 2005.

Last ten years for economy of Ukraine passed with realising the importance of recreation and tourism as the source of imployment, considerable budget revenue, improvement of nation health and (what is the most important) – development of the regions.

The problems of improving methodology of organization structure forming of recreation and tourist complex management and principles of its functioning are investigated in the candidate’s thesis.

The economic terms “recreation activity” and “recreation process” are defined, the attention to the difference between them is paid. The foreign experience of recreation process organizing which can be applaid to Ukraine was studied. The appraisal of recreation resourses of Ternopil region was performed and the degree of their economic development was determined.

The main problem of the thesis is improvement of recreation and touristic complex functioning on the basis of effective use of recreation resourses of the region and its social and technical infrastructure.

The recommendations concerning the search of perspective ways of forms development of recreation activity are proposed. The proposals concerning activization of priority ways of organization development of recreation and tourist complexes and their transformation into territorial recreation and tourist company on the basis of using “electronic nervous system” and Internet are made.

Key words
: recreation and tourist complex, recreation resources, “electronic nervous system”, anthropological loading, recreation territory capacity, recreation area, recreation zone, recreation place.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat