Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ



Кравченко Наталія Олександрівна

УДК 332.122:379.84

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА ПОЛІССЯ ТА НАПРЯМИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

Спеціальність 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук





Київ 2006


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Чернюк Людмила Григорівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуюча відділом проблем розвитку і розміщення галузей соціальної сфери;

кандидат географічних наук Смаль Ігор Вікторович,
Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя МОН України, доцент кафедри географії.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.

Захист відбудеться 13 березня 2006 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 9 лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор   Дейнеко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв’язку зі зміною парадигми суспільного розвитку головним завданням, що постає перед рекреаційною сферою, є підвищення її соціальної, економічної та екологічної ефективності та досягнення сталого розвитку галузі в системі “економіка – природа – соціум”. Реалізація даного завдання передбачає перегляд засад територіальної організації рекреаційного господарства як важливого чинника його подальшого ефективного розвитку на кількох рівнях: державному, регіональному (обласному, районному) та на рівні конкретного рекреаційного підприємства.

Необхідність дослідження територіальної організації рекреаційного господарства на Поліссі обумовлюється наступними аспектами: неоднозначністю економічних, соціально-культурних, екологічних та інших наслідків рекреаційної діяльності, що впливають на соціум, економіку та природу регіону; неефективним використанням рекреаційних ресурсів Полісся, частка яких складає 21% від загальнодержавних, а обсяги використання – лише 9%; необґрунтованими територіальними диспропорціями в умовах і рівнях рекреаційного обслуговування українського населення та існуванням у Поліському регіоні можливостей щодо забезпечення пропорційного розвитку рекреаційного господарства країни; загостренням рекреаційних потреб населення, зумовленим погіршанням екологічної ситуації в регіоні; невисоким рівнем економічного розвитку регіону, для якого рекреаційна сфера могла би бути однією із пріоритетних галузей, що сприятимуть виведенню економіки регіону із кризового стану.

Удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства – питання багатоаспектне, а тому ґрунтується на дослідженнях, здійснених у різних галузях науки, серед яких особливою ґрунтовністю відрізняються праці І.Г.Балабанова, О.О.Бейдика, А.Г.Бобкової, Ю.А.Вєдєніна, С.А.Генсирука, П.В.Гудзя, В.К.Євдокименка, І.В.Зоріна, В.О.Квартальнова, М.П.Крачила, В.І.Куценко, О.О.Любіцевої, В.І.Пили, В.С.Преображенського, І.Д.Родічкина, А.В.Степаненка, І.Т.Твердохлєбова та ін. Характеристиці наявних в окремих регіонах Полісся рекреаційних ресурсів і можливостям їх використання, аналізу функціонування рекреаційної сфери та обґрунтуванню перспектив її розвитку в регіоні присвячені праці таких дослідників, як Жученко В.Г., Смаль В.В., Смаль І.В. (Чернігівщина), Павлов В.І., Черчик Л.М. (Волинь), Возняк Р.Р. (Західне і Київське Полісся). У 1996 році Радою по вивченню продуктивних сил України спільно з міністерствами економіки та фінансів було розроблено Державну програму соціально-економічного розвитку Полісся до 2010 р., в межах якої було передбачено проведення ряду заходів щодо удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства регіону та розроблено прогнозні показники розвитку галузі.

Разом з тим, у зв’язку зі зміною пріоритетів суспільного розвитку, подальшою розробкою методологічних основ соціально-економічних трансформацій регіональних господарських систем, появою нових методів удосконалення територіальної організації виробництва виявилось, що ряд аспектів відносно рекреаційного господарства Полісся розроблено не повністю, деякі положення вимагають уточнення або перегляду. Недостатньо розкрита сутність рекреації як суспільного явища, уточнення вимагають закономірності та принципи формування рекреаційного господарства регіону, а також фактори, що обумовлюють особливості його розвитку. Подальшого дослідження та пошуку шляхів удосконалення потребує система управління рекреаційним господарством. Відсутнє цілісне уявлення про сильні та слабкі сторони розвитку рекреаційного господарства на Поліссі. Доопрацювання у напрямку пошуку додаткових можливостей удосконалення територіальної організації потребує концепція подальшого розвитку галузі в регіоні.

Необхідність вирішення даних питань обумовила доцільність вибору теми дослідження, визначила його завдання та напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, комплексною фундаментальною темою 3.1.5.63 “Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100V000657), в межах якої автором було здійснено характеристику рекреаційних ресурсів України та окреслено напрями їх перспективного використання; з темою 3.1.5.66 “Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика” (номер держреєстрації 0107V007880), при виконанні якої роль автора полягала в обґрунтуванні основних напрямів удосконалення територіальної організації продуктивних сил Поліського регіону; а також Програмою розвитку туризму в Чернігівській області на 2002–2010 роки, яка реалізується Чернігівською обласною державною адміністрацією.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад територіальної організації рекреаційного господарства Полісся та обґрунтування практичних рекомендацій по її удосконаленню в умовах ринкової економіки України.

Досягнення поставленої мети обумовлює необхідність постановки та розв’язання наступних задач:

- визначити соціально-економічну сутність рекреаційної діяльності та рекреаційного господарства, в рамках якого вона реалізується;
- виявити, охарактеризувати та систематизувати фактори формування, розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства;
- удосконалити методичні підходи до дослідження територіальної організації рекреаційного господарства та оцінки її ефективності;
- виявити масштаби і характер рекреаційного потенціалу Поліського регіону та особливості його просторової локалізації;
- на основі аналізу регіональних особливостей формування рекреаційного господарства на Поліссі здійснити його комплексну оцінку та визначити позиції регіону на загальнодержавному ринку рекреаційних послуг;
- обґрунтувати шляхи оптимізації рекреаційної діяльності з урахуванням цілей рекреаційного відтворення в контексті регіонального розвитку та розробити рекомендації щодо запровадження їх у практику рекреаційного господарювання;
- розробити схему рекреаційного районування території Полісся;
- виявити потенційні резерви та визначити пріоритети розвитку і стратегічні напрями удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства Поліського регіону з метою всебічного задоволення різноманітних рекреаційних потреб населення.

Об’єкт дослідження – економічні відносини в процесі рекреаційної діяльності та територіальної організації рекреаційного господарства регіону.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади формування та становлення територіально-організаційної структури рекреаційного господарства Поліського регіону і його подальшого функціонування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є наукові положення сучасної економічної теорії, законодавчі та нормативні акти, якими регулюються правовідносини в рекреаційній та суміжних з нею сферах діяльності, праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань раціонального природокористування, розвитку соціальної сфери та рекреаційного господарства як її складової. Реалізація поставлених завдань стала можливою завдяки використанню системного і комплексного підходів та низки методів, які вони в себе включають. В процесі дослідження територіальної організації рекреаційного господарства, закономірностей його становлення і функціонування використовувались методи функціонально-структурного та системного аналізу. Для узагальнення теоретико-методологічних засад формування раціональної територіальної структури рекреаційного господарства використовувався монографічний метод. В процесі збору та обробки фактичного матеріалу широко застосовувались методи: статистико-економічні, порівняльний, систематизації, формалізації, моделювання, експертних оцінок, нормативний та балансовий. Вивчення територіальних особливостей розвитку рекреаційного господарства та проведення рекреаційного районування базувалось на застосуванні картографічного методу. В ході підготовки дисертації та обробки інформації широко використовувались інформаційні технології: окрім стандартного пакету офісних програм, – програми MapІnfo, ArcView, засоби мережі Інтернет.

При виконанні дисертаційної роботи були використані матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Державної туристичної адміністрації України, Міністерства екології та природних ресурсів України, обласних державних адміністрацій, окремих рекреаційних підприємств, а також результати досліджень, виконаних фахівцями РВПС України НАН України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- поглиблено та розширено зміст понять: “рекреація”, “рекреаційна діяльність”, “рекреаційне господарство”, “територіальна організація рекреаційного господарства”, “ефективність територіальної організації рекреаційного господарства”, “альтернативні види туризму” з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі;
- запропоновано авторське тлумачення сутності рекреаційної діяльності як процесу складної взаємодії між її суб’єктами та об’єктами, що виникає з приводу рекреаційного відтворення населення, яке, на відміну від попередніх, побудоване на спільності окремих елементів загальної структури даного процесу;
- вперше чітко розмежовано та розкрито сутність понять “рекреаційна споживча діяльність”, “рекреаційна господарська діяльність” і “рекреаційна управлінська діяльність”, що характеризують специфіку дій учасників рекреаційної діяльності і вживаються для більш конкретного розуміння ролі і значення кожного з них;
- визначено закономірності і принципи територіальної організації рекреаційного господарства регіону та запропоновано нову класифікацію факторів його формування, які, на відміну від існуючих, враховують дію економічних законів безмежності потреб та обмеженості ресурсів, а також взаємозв’язок між потребами, попитом та пропозицією рекреаційних послуг;
- удосконалено методичні підходи до комплексної оцінки рекреаційного потенціалу регіону, які на відміну від існуючих, базуються на врахуванні особливостей ринкового механізму господарювання і дозволяють більш повно оцінити рекреаційно-ресурсну базу та визначити особливості економічного, соціально-демографічного, екологічного та управлінського середовища розвитку рекреаційного господарства для обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування;
- вперше розроблено схему рекреаційно-економічного районування Поліського регіону, яка дозволяє здійснити ідентифікацію адміністративних районів за рівнем розвитку рекреаційного господарства та обґрунтувати перспективні напрями подальшого його функціонування на Поліссі;
- обґрунтовано пропозиції щодо упорядкування та удосконалення нормативно-правової бази рекреаційної діяльності, реалізація яких сприятиме підвищенню урегульованості та ефективності розвитку рекреаційного господарства;
- запропоновано шляхи оптимізації рекреаційного господарства Полісся в напрямку інтенсифікації інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності в галузі, а також її екологізації, які, на відміну від розроблених раніше, враховують новітні тенденції розвитку рекреаційної сфери та можливості регіону щодо їх впровадження;
- визначено прогнозні параметри рекреаційної діяльності в регіоні до 2015 року, розроблено концепцію та визначено стратегічні напрями перспективного розвитку рекреаційного господарства Полісся, реалізація яких забезпечить підвищення життєвого рівня населення регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані у дисертації методичні підходи можуть бути використані при дослідженні рекреаційних господарств інших регіонів; конкретні пропозиції щодо функціонування рекреаційного господарства, напрямків його подальшого розвитку і шляхів оптимізації та підвищення ефективності діяльності – при розробці програм соціально-економічного розвитку Поліського регіону.

Одержані в дисертації наукові результати знайшли застосування при розробці розділу “Рекреаційні ресурси”, що став складовою “Схеми (Прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” та розділу “Територіальна організація виробництва як умова вибору нових форм і пріоритетів розвитку продуктивних сил і посилення конкурентноздатності регіонів” при дослідженні методологічних та практичних проблем соціально-економічного розвитку регіонів (довідка РВПС України НАН України № 25/623-5-4 від 19.10.2005). Теоретичні положення, висновки та рекомендації, що стосуються територіальної організації туристичного та санаторно-курортного господарства Чернігівської області, а також прогнозні показники їх розвитку використовуються в процесі реалізації Програми розвитку туризму в Чернігівській області на 2002–2010 роки (довідка від управління культури і туризму Чернігівської обласної державної адміністрації №14-1302/8 від 03.11.2005). Окрім того, результати виконаного дослідження використовуються при викладанні курсів “Туристичні ресурси Полісся” та “Рекреаційні комплекси” у Чернігівському державному інституті економіки і управління (довідка №101-08/579 від 31.10.2005).

Результати даного дослідження доцільно використовувати також при викладанні у вузах дисциплін “Розміщення продуктивних сил”, “Регіональна економіка”, “Рекреаційна географія” та “Економіка туризму”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладені результати авторських розробок щодо методології та практики удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства. Висвітлені в дисертації ідеї та розробки належать особисто автору і відображають його внесок в теорію та практику регіональної економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені у дисертації, оприлюднено на семінарських заняттях літньої школи “Сучасні підходи до місцевого і регіонального розвитку” (Варшава, червень-липень 2002), а також на науково-практичних конференціях, зокрема, на заключній конференції, присвяченій результатам роботи літньої школи “Сучасні підходи до місцевого і регіонального розвитку” (м. Київ, жовтень 2002 р.); “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил” (м.Київ, березень 2003 р.); “Проблеми економіки і управління на транспорті” (м. Київ, грудень 2003 р.); “Природничі науки на межі століть” (м.Ніжин, березень 2004 р.); “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м.Київ, квітень 2004 р.); “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (м.Переяслав-Хмельницький, квітень 2004 р.); “Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення” (м.Львів, травень 2004 р.); “Україна в системі духовних, економічних та політичних координат глобалізованого світу” (м. Київ, травень 2005 р.); “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м.Луцьк, червень 2005 р.); “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” (м.Дніпропетровськ, жовтень 2005 р.); “Актуальні проблеми економічного розвитку України” (м.Київ, листопад 2005 р.); З’їзді Українського географічного товариства (м.Чернівці, вересень 2004 р.); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м.Харків, травень 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації та окремі результати роботи висвітлено у 1 монографії та 1 науково-методичному посібнику, написаних у співавторстві, де особисто автору належить 3,2 д.а., а також 11 наукових працях, з них 5 – у фахових виданнях, де особисто автору належить 2,1 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 213 стор., у тому числі 15 таблиць, виконаних на 13 стор., 18 рисунків на 13 стор., 5 додатків на 18 стор. Список використаних джерел, що містить 183 найменування, викладено на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади територіальної організації рекреаційного господарства регіону" розкривається економічна сутність і значення рекреаційного господарства в розвитку регіональних господарських систем, обґрунтовуються закономірності, принципи та аналізуються умови та фактори його формування, функціонування і територіальної організації, поглиблюються методичні підходи до оцінки ефективності цих процесів.

Рекреаційне господарство – сукупність підприємств, установ, організацій, що виконують соціально-економічні функції, пов’язані з відтворенням витрачених в процесі виробництва та розвитком фізичних, психічних, духовних та інтелектуальних сил людини, незалежно від місця розташування відповідних господарських одиниць, їх відомчої підпорядкованості, використовуючи для цього природний, історико-культурний, соціальний та економічний потенціал певних територій. Це складна полісистема, яка проявляється у трьох основних ракурсах: функціональному, територіальному та організаційному, кожний з яких обумовлює особливості територіальної організації рекреаційного господарства певного регіону.

Територіальна організація рекреаційного господарства розглядається в роботі в двох аспектах: з одного боку, це комплекс соціально-економічних і організаційних заходів, спрямованих на підвищення економічної, соціальної, екологічної ефективності рекреаційного господарства на певній території з метою забезпечення оптимальності його функціонування в системі „економіка – природа – соціум”; з іншого – відкрита система взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентних, територіальних та управлінських елементів рекреаційного господарства різних рангів. Розвиток та територіальна організація рекреаційного господарства відбувається на основі закономірностей функціонування та розміщення рекреаційного господарства і у відповідності з принципами його розвитку. Поряд із загальноекономічними, специфічними для розвитку рекреаційного господарства є принципи: доступності рекреаційних послуг широким верствам населення, раціонального використання рекреаційних ресурсів, підвищення якості рекреаційних послуг. Формування рекреаційного господарства та його подальше функціонування відбувається під впливом низки різноманітних факторів, що обумовлюють особливості розвитку рекреаційної справи - від виникнення потреби у відпочинку до формування пропозиції рекреаційних послуг та товарів рекреаційного призначення (рис. 1).

Фактори формування, розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства
Рис. 1. Фактори формування, розвитку та територіальної організації рекреаційного господарства

Одним із основних результатів розділу є розробка алгоритму оцінки можливостей регіону щодо створення ефективної територіальної організації рекреаційного господарства, що може бути інструментом пошуку потенційних рекреаційних кластерів і ґрунтується на принципах: використання системного та регіонального підходів; використання системи загальнонаукових та спеціальних методів; цілісності та взаємопов’язаності; ієрархічності, послідовності і цілеспрямованості; доступності даних для обрахунку; можливості практичного застосування.

В основу алгоритму покладено визначення ефективності територіальної організації рекреаційного господарства як ступеня використання (врахування) ресурсних, інфраструктурних, економічних, соціальних, екологічних та управлінських переваг (особливостей) території для створення певного оптимального об’єму рекреаційних послуг та товарів рекреаційного призначення шляхом мінімально можливих витрат ресурсів (природних, трудових, фінансово-економічних та ін.). Таке розуміння ефективності територіальної організації рекреаційного господарства зумовило виділення ресурсно-екологічного, соціально-демографічного, економічно-інфраструктурного та управлінського модулів, по яким повинні вивчатися території потенційного розвитку рекреаційного господарства.

Підсумком оцінки ефективності територіальної організації рекреаційного господарства та аналізу отриманих результатів є виділення територій, особливості яких можуть забезпечити зменшення витрат на виробництво рекреаційних послуг та товарів рекреаційного призначення, співвіднесення з ними існуючої мережі рекреаційних закладів та внесення пропозицій щодо подальшого їх розвитку та розміщення.

У другому розділі "Характер і особливості територіальної організації рекреаційного господарства Полісся" виявлено потенційні можливості, стимули та обмеження розвитку рекреаційного господарства у Поліському регіоні, охарактеризовано сучасний стан та проаналізовано структурно-динамічні характеристики його територіальної організації, здійснено економіко-рекреаційне районування території Полісся.

Було виявлено, що розвиток рекреаційного господарства Поліського регіону відбувається в умовах:

- зосередженості в регіоні величезної природно- та соціально-культурної ресурсно-рекреаційної бази, особливо потужної на півдні регіону, придатної для забезпечення організації та проведення різноманітних циклів рекреаційних занять;
- практичної відсутності природних перешкод розвиткові рекреаційної справи;
- транзитного положення регіону, що обумовлює підвищення транспортної доступності до рекреаційних ресурсів рекреантів з інших регіонів Європи;
- оптимального, порівняно з іншими регіонами, стану довкілля: показники рівня забруднення атмосферного повітря і поверхневих вод нижчі за середні по Україні;
- радіаційного забруднення північних районів регіону, що є негативним чинником у справі залучення потенційних споживачів рекреаційних послуг і на неуражених територіях, які за своїми курортологічними характеристиками є найбільш придатними для оздоровлення населення, постраждалого від наслідків аварії на ЧАЕС;
- недостатньо розвиненої рекреаційної та транспортної інфраструктури, зношеної матеріально-технічної бази існуючих об’єктів;
- існування стійкої хронічно незадоволеної потреби у відпочинку, найбільш характерної для населення районів, постраждалих внаслідок чорнобильської катастрофи, мешканців обласних центрів та середніх міст;
- відсутності дефіциту трудових ресурсів, що могли бути залученими у рекреаційне обслуговування, а також наявності вищих навчальних закладів, на базі яких можна вести підготовку та перепідготовку кваліфікованих кадрів для галузі;
- невисокого рівня економічного розвитку, що не сприяє пожвавленню в регіоні рекреаційної активності, оскільки впливає на структуру споживаних послуг, рівень платоспроможного попиту на рекреаційні послуги, рівень фінансування галузі, можливості її динамічного розвитку.

Незважаючи на наявність на Поліссі передумов, сприятливих для функціонування рекреаційного господарства в регіоні, останнє характеризується низьким рівнем розвитку. Незадовільними лишаються як кількісні показники забезпеченості регіону закладами рекреаційної інфраструктури, так і якість матеріально-технічної бази останніх. Частка регіону у загальній кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням становить 6,6%, будинків та пансіонатів відпочинку – 0,7, готелів – 11,2%. На кожні десять тисяч мешканців регіону припадає майже 17 місць у санаторіях та пансіонатах відпочинку, 0,4 місця у будинках та пансіонатах відпочинку, 18 місць у готелях, 453 місця на об’єктах ресторанного господарства, 6 бібліотек, менше ніж 1 кінотеатр та 7 закладів клубного типу. Динамічні показники розвитку рекреаційного господарства Полісся свідчать, що за період з 1995 по 2004 рр. кількість будинків та пансіонатів відпочинку зменшилась удвічі, кінотеатрів – у 9,9 разів, скорочення у 1,1-1,3 разів зазнали заклади розміщення та громадського харчування, бібліотеки, заклади клубного типу. Зазнала змін і функціональна структура закладів відпочинку Полісся: з 1990 року частка санаторіїв та пансіонатів з лікуванням збільшилась на 8%, у той час як частки санаторіїв-профілакторіїв та будинків і баз відпочинку зменшились відповідно на 5 та 3%.

Результатом аналізу сучасного стану рекреаційного господарства Полісся стало виявлення значних внутрішніх диспропорцій у забезпеченості рекреаційними ресурсами і закладами рекреаційної інфраструктури та рівнем їх використання. Так, Чернігівщина, що випереджає інші області регіону за більшістю показників перших двох груп, за рівнем туристичної активності поступається Волинській та Рівненській областям. Проте і останні повністю не використовують свого рекреаційного потенціалу.

Залишається незадовільною й економічна ефективність функціонування рекреаційного господарства регіону: згідно розрахунку усереднених показників роботи окремого підприємства та його персоналу виявилось, що навантаження на туристичні підприємства Полісся у порівнянні з іншими регіонами є вищим, а обсяг наданих послуг та коштів, сплачених до бюджету – нижчим. Внесок Поліського регіону в загальноукраїнське виробництво туристичних послуг у 2004 р. становив 1,48%, а частка у платежах до бюджету – 3,2%.

Загрозами, що можуть стати на заваді розвитку рекреаційної справи на Поліссі, можуть бути: конкуренція з боку суб’єктів рекреаційної господарської діяльності з інших регіонів і країн; низький попит на рекреаційні послуги, що надаються в регіоні; незадовільний рівень інформованості потенційних споживачів та інвесторів про рекреаційні можливості регіону; подальше зниження рівня платоспроможного попиту з боку населення, обсягів фінансування та інвестування галузі, погіршення екологічної ситуації в регіоні; спад атрактивності рекреаційних ресурсів природного й антропогенного походження внаслідок нераціонального їх використання та організації недостатньо ефективних заходів щодо їх охорони; недостатність підприємницької ініціативи в рекреаційній галузі регіону.

На основі врахування результатів ресурсного, курортологічного, економічного та екологічного аналізу було здійснено районування території Полісся за рівнем розвитку рекреаційного господарства (рис. 2).

Економіко-рекреаційне районування Полісся
Рис. 2. Економіко-рекреаційне районування Полісся (натисніть на малюнок для перегляду у повному розмірі)

В залежності від специфіки рекреаційних ресурсів, щільності мережі стаціонарних закладів відпочинку, загального розвитку економіки районів, рівня розвитку рекреаційної інфраструктури та інфраструктури загального користування, в межах Поліського рекреаційного регіону було виділено 4 рекреаційні мезорегіони. Північно-Поліський мезорегіон у складі Шацького, Ковельського та Поліського радіоекологічного районів є перспективним для розвитку альтернативних видів туризму. Цьому сприяє високий рівень заповідності, нещільна поселенська мережа та невисокий рівень господарської освоєності даних територій. Характерною рисою мезорегіону є наявність значних площ, практично вилучених з рекреаційного користування через складну екологічну ситуацію. Південно-Поліський мезорегіон у складі Південно-Волинського, Дубенського, Рівненського, Березнівського, Новоград-Волинського та Житомирського рекреаційних районів характеризується наявністю значного природного та соціально-культурного рекреаційного потенціалу, щільнішою, ніж на півночі, мережею поселень, досить розвиненими рекреаційним господарством та інфраструктурою загального користування. Хороші передумови для розвитку мають культурно-пізнавальний, сільський, екологічний, діловий туризм, санаторно-курортна та екскурсійна справа. Східно-Поліський мезорегіон у складі Задеснянського, Деснянського та Остерсько-Удайського рекреаційних районів, має потужний рекреаційно-ресурсний та матеріально-технічний потенціал розвитку. Особливості історичного розвитку, географічного положення, культурних традицій сприяють розвитку в мезорегіоні культурно-пізнавального, сільського, промисельного, релігійного та екологічного туризму, санаторно-курортної та екскурсійної справи. Центрально-Поліський у складі районів Київської області в роботі докладно не розглядався.

У третьому розділі “Прогноз та перспективні напрями удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства Полісся” було окреслено перспективи подальшого розвитку рекреаційного господарства Полісся, розглянуто організаційно-економічний механізм функціонування рекреаційного господарства та обґрунтовано застосування окремих важелів для поліпшення його роботи, визначено напрями удосконалення територіальної організації галузі та розроблено прогноз основних її параметрів.

Питання оптимізації організаційно-економічного механізму функціонування рекреаційного господарства та пошуку джерел його фінансування належать до основних в контексті удосконалення територіальної організації галузі. Наряду з офіційно визнаними Законом „Про туризм”, додатковим джерелом надходження коштів у галузь може бути рекреаційна рента, об’єктивні умови для утворення якої існують, виходячи з різноякісності рекреаційних ресурсів. Рентні надходження могли б спрямовуватись на відновлення рекреаційних ресурсів та подальший розвиток галузі. З питанням розробки методів обліку утворення, розподілу та використання рекреаційної ренти тісно пов’язане питання власності на рекреаційні ресурси. І приватна, і державна власність на рекреаційні ресурси має свої переваги та недоліки з точки зору забезпечення рівного доступу до них різних верств населення та стимулювання підприємницької діяльності в рекреаційній галузі. Щодо виходу із даної ситуації, то можливим є розподіл права власності на даний об’єкт із закріпленням за державою права на володіння, розпорядження та передачу рекреаційних ресурсів, контролю за їх цільовим використанням, безпечністю технологій їх експлуатації, а за суб’єктами рекреаційної господарської діяльності – права на використання даних ресурсів, управління ними та права на прибуток.

Однією з основних причин, що стримують розвиток галузі, є недосконалість податкової системи. В роботі запропоновано декілька варіантів зменшення податкового тиску, серед яких пільги рекреаційним підприємствам на право використання місцевої символіки, регіональні пільги на податок за рекламу рекреаційних підприємств, встановлення “плаваючих” ставок податків, диференціація в залежності від спеціалізації, соціальної значущості, розміру та місця розташування рекреаційного підприємства, збільшення прозорості системи нарахувань і сплати податків, розширення переліку критеріїв, що дозволяють підприємству перейти на спрощену систему оподаткування.

Важливим кроком у справі підвищення конкурентоспроможності рекреаційного господарства є запровадження різного роду інновацій. В роботі вказано декілька напрямків інноваційних перетворень, які з успіхом можуть бути здійснені на Поліссі. Серед них – розвиток альтернативних видів туризму, сімейного та молодіжного відпочинку, санаторно-курортного відпочинку для вагітних жінок, рекреаційної інфраструктури вздовж транспортних коридорів, екстремального туризму, урізноманітнення послуг, що надаються музеями та палацово-парковими комплексами; використання деяких видів нових інформаційних та виробничих технологій. Доведена необхідність поліпшення інформованості населення про рекреаційний потенціал регіону та можливості відпочинку в ньому, створення кадастру рекреаційних ресурсів та об’єктів рекреаційного господарства, активізації маркетингових досліджень ринку туристичних послуг Полісся. Обґрунтовано вибір стратегії концентрованого покриття ринку для більшості підприємств рекреаційного господарства Полісся, а також застосування інструментів конверсійного та стимулюючого маркетингу для підвищення попиту на рекреаційні послуги, що виробляються в регіоні, синхромаркетингу – для послаблення сезонних коливань у попиті. В контексті екологізації рекреаційного господарства наголошено на доцільності розвитку на Поліссі альтернативних видів туризму, розглянуто можливості взаємовигідного розвитку рекреаційної та природоохоронної справи.

Основним завданням успішного розвитку рекреаційного господарства на найближчу перспективу є розробка ефективної регіональної рекреаційної політики, яка б передбачала прийняття ряду заходів по таким напрямкам, як координація та управління рекреаційної діяльності, рекреаційне ресурсокористування, фінансове та маркетингове забезпечення функціонування галузі, удосконалення матеріально-технічної бази рекреації, забезпечення міжгалузевих зв’язків, наукового та кадрового забезпечення галузі. Організувати реалізацію даних завдань доцільно шляхом створення на територіях з високим рекреаційним потенціалом кластерів – об’єднань виробників рекреаційних послуг із допоміжними підприємствами, організаціями та установами, що постачають перших сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інформацією, здійснюють технічне і кадрове забезпечення, надають консалтингові та маркетингові послуги, послуги реалізації. Було визначено можливості для створення, окрім вже запропонованих дослідниками кластерів “Чернігів-Славутич” та “Качанівка-Ніжин”, інших – “Шацького”, “Ковель-Луцьк”, “Берестечко-Рівне” та “Східно-Волинського”. Спільні зусилля бізнесових, наукових, управлінських та інших кіл, організовані за допомогою кластерного підходу, сприяли б повнішій реалізації даних напрямів та підвищенню ефективності функціонування рекреаційного господарства. За такої умови передбачено, що до 2015 року основні показники його роботи можуть збільшитись у 1,5-2 рази, що неодмінно позначиться на економічному та соціальному розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

У процесі роботи над дисертацією одержано нові наукові результати, спрямовані на удосконалення територіальної організації рекреаційного господарства регіону і розв’язання важливого науково-прикладного завдання по підвищенню ефективності його функціонування в сучасних умовах. Це знайшло відображення у поглибленні методологічних основ дослідження проблем оптимізації територіальної організації даної галузі та обґрунтуванні пріоритетів перспективного розвитку рекреаційної господарської діяльності на Поліссі. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Сучасна актуалізація проблем оптимізації територіальної організації продуктивних сил, що належать до магістральних напрямів наукового дослідження, пов’язана зі зміною парадигми розвитку українського суспільства. Значне місце в ній посідає проблема соціального розвитку, зокрема, рекреації. Основною проблемою, що стосується реалізації даного суспільного явища в нових умовах, є підвищення ефективності рекреаційного господарства, в межах якого воно відбувається.

2. Рекреаційне господарство, як особлива структура, що забезпечує реалізацію рекреаційних потреб суспільства, виконує ряд важливих функцій: рекреаційного відтворення, оздоровлення, розвитку, комунікаційну, економічну та інші. Проте, воно досі не є офіційно визнаною галуззю національної економіки, що створює певні перешкоди його ефективному розвитку.

3. Рекреаційне господарство проявляється у трьох ракурсах: компонентному, територіальному та управлінському, – кожен з яких обумовлює особливості його територіальної організації. У відповідності до цього на сучасному етапі його розвитку елементи рекреаційного господарства утворюють: 1) компонентну структуру: а) за виконуваною функцією, куди входять об’єкти рекреаційного господарства, що спеціалізуються на лікуванні та профілактиці захворювань, оздоровленні, реалізації туристичних послуг, організації розваг, розміщенні, харчуванні та перевезенні відпочиваючих; б) за участю у наданні рекреаційних послуг (первинні та вторинні); в) за характером послуг (загальні і специфічні); 2) територіальну господарську структуру, що складається із сукупності ієрархічних одиниць (пункт, центр, господарський комплекс, вузол, район, регіон, зона); 3) управлінську структуру, куди входять міжнародні та державні (загальні і спеціальні, регіональні та місцеві) структури, громадські організації, керівництво окремих рекреаційних підприємств.

4. Територіальна організація рекреаційного господарства, розглядається, з одного боку, як комплекс соціально-економічних і організаційних заходів, спрямованих на підвищення економічної, соціальної, екологічної ефективності рекреаційного господарства на певній території з метою забезпечення оптимальності його функціонування в системі „економіка – природа – соціум”; з іншого – як відкрита система взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентних, територіальних та управлінських елементів рекреаційного господарства різних рангів. Її удосконалення потребує розробки методичних підходів щодо оцінки рівня розвитку рекреаційного господарства, вивчення потенціалу його подальшого функціонування в регіоні, пошуку і впровадження конкретних заходів. Ефективність територіальної організації рекреаційного господарства регіону визначається ступенем використання (врахування) ресурсних, інфраструктурних, економічних, соціальних, екологічних та управлінських переваг (особливостей) території в процесі рекреаційної діяльності для зменшення витрат на її забезпечення. Дослідження потенційних можливостей, стимулів та обмежень розвитку рекреаційного господарства на певній території проводилось за розробленим алгоритмом, що включив у себе наступні модулі: ресурсно-екологічний, соціально-демографічний, економічно-інфраструктурний, управлінський, – та був основою для визначення перспективних у рекреаційному відношенні територій, переваги яких можна ефективно використовувати шляхом створення рекреаційних кластерів.

5. Аналіз ресурсних передумов розвитку рекреаційного господарства на Поліссі свідчить, що регіон володіє достатнім потенціалом для успішного функціонування галузі, який, проте, на сучасному етапі використовується далеко не у повній мірі. Незадовільні показники роботи рекреаційного господарства Полісся пояснюються не лише кризовими явищами в економіці регіону та тими наслідками у виробництві та споживанні рекреаційних послуг, що з цього випливають. Погіршення ситуації в галузі зумовлене також: покращенням можливостей для розвитку виїзного туризму, якими активно користується середній клас; низькою якістю рекреаційного сервісу у порівнянні із зарубіжними аналогами; сприйманням ролі рекреаційної галузі у соціально-економічному розвитку регіону як другорядної; втратою зв’язків, у тому числі, рекреаційних, з колишніми республіками СРСР; відмовою від керованої системи розподілу і розповсюдження путівок тощо.

6. Основними проблемами розвитку рекреаційного господарства в регіоні є брак фінансових ресурсів, значна зношеність основних виробничих фондів, застаріла матеріально-технічна база, низький попит на рекреаційні послуги в регіоні, зумовлений як недостатньо високою якістю рекреаційних послуг, так і поганою інформованістю потенційних споживачів щодо можливостей відпочинку в регіоні.

7. На основі розгляду організаційно-економічних важелів та механізму розвитку рекреаційного господарства розроблено пропозиції щодо зменшення податкового тиску на суб’єкти рекреаційної господарської діяльності, впровадження в практику рекреаційного господарювання рекреаційної ренти, регуляції відносин власності на рекреаційні ресурси між суб’єктами рекреаційної господарської діяльності та державою.

8. Розроблено і обґрунтовано напрями оптимізації інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності, зокрема, щодо впровадження нових видів рекреаційних послуг, розрахованих на певні категорії населення, їх урізноманітнення, використання нових інформаційних та виробничих технологій, сприяння поширенню інформації про рекреаційні можливості регіону серед потенційних споживачів та інвесторів, застосування у виборі рекреаційними підприємствами регіону напрямів спеціалізації та цінової політики певних стратегій, спрямованих на підвищення рекреаційного попиту, що можуть бути використані у системі заходів, спрямованих на покращення функціонування рекреаційного господарства Поліського регіону, удосконалення його територіальної організації.

9. Запропоновано особливу увагу звернути на розвиток в регіоні альтернативних видів туризму, які можуть забезпечити збільшення туристичних потоків в регіон, створення нових робочих місць, розвиток малого бізнесу, поліпшення стану рекреаційної інфраструктури, збереження, охорону і відновлення рекреаційних ресурсів, і гарантує регіону вигідне місце на ринку туристичних послуг.

10. Обґрунтовано можливість створення на території Поліського регіону рекреаційних кластерів “Шацького”, “Ковель-Луцьк”, “Берестечко-Рівне”, “Східно-Волинського”, що базується на використанні виявлених територіальних переваг щодо організації рекреаційної господарської діяльності. Окреслено перспективні напрями їх діяльності.

11. Розроблено перспективну модель динамічного розвитку рекреаційного господарства Полісся, яка базується на інтенсивній мобілізації ресурсів та спільних зусиль, територіально та організаційно активізованих шляхом створення кластерів, реалізація якої сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційного господарства регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Туризм і охорона культурної спадщини: український та польський досвід: Монографія. /В.Вакуленко, І.Валентюк та ін./ за заг. ред. Ю.Лебединського – К.: Вид-во К.І.С., 2003. – 176 с. – С.51-66. (особистий внесок – характеристика можливостей розвитку альтернативних видів туризму в Чернігівській області).
2. Чернюк Л.Г., Кравченко Н.О., Зеленська О.О. Розвиток екологічного туризму в Україні. – Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2004. – 90с. (особистий внесок – С. 9-23, 42-59, 64-81).

Статті у наукових фахових виданнях

3. Чернюк Л.Г., Кравченко Н.О. Проблеми взаємодії рекреаційного та транспортного комплексів у рамках концепції сталого розвитку. //Зб. наук. пр. Київського університету економіки та технологій транспорту Міністерства транспорту України. Серія “Економіка і управління”. – Вип.3. – К.: КУЕТТ. – 2003. – С.12–15 (особистий внесок – характеристика рекреаційного комплексу та опис організаційних особливостей його взаємодії з транспортом).
4. Кравченко Н.О. Сучасний стан індустрії туризму в Україні. //Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України. – 2002. – С.229–235.
5. Кравченко Н.О. Сутність, роль і значення рекреаційного господарства в розвитку народногосподарського комплексу // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. – К.: РВПС України НАН України. - 2004. – Ч.1. – С.77–82.
6. Кравченко Н.О. Напрямки екологізації туристичної індустрії України. //Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія “Економіка”. – Вип.3 (31). – Рівне: НУВГП. – 2005. – С. 72–77.
7. Кравченко Н.О. Методика оцінювання потенціалу ефективного функціонування та територіальної організації рекреаційного господарства регіону. //Актуальні проблеми економіки. – 2005. - №12. – С.172-178.

Статті у інших виданнях

8. Кравченко Н.О. Теоретико-методологічні основи формування рекреаційного господарства. //Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Наук.-теорет. зб. Серія “Педагогіка”. – К.: КИТ. – 2004. – С.370-375.
9. Кравченко Н.О. Альтернативні різновиди туризму в контексті сталого розвитку України. // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр.: В 4-х т. – К.: Обрії. – 2004. – Т.3 – С. 35-36.
10. Кравченко Н.О. Місце Поліського економічного району в рекреаційному господарстві України і перспективи його розвитку. //Туристично-краєзнавчі дослідження. – Вип.5. – К.: Інститут туризму ФПУ. – 2004. – 364с. – 179-191.

Тези доповідей

11. Кравченко Н.О. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу та сучасна концепція сталого розвитку. //Матер. наук.-практ. конф. “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил”: В 2 ч. – К.: РВПС України НАН України, 2003. – Ч.2. – С.291-297.
12. Кравченко Н.О. Проблеми розвитку екотуризму в Україні. //Матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – С.225-226.
13. Кравченко Н.О., Зеленська О.О. Сучасні підходи до класифікації факторів формування, розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства. // Матер. наук.-практ. конф. “Природничі науки на межі століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ)”. – Ніжин, 2004. – С. 147-149 (особистий внесок – класифікація факторів формування, розвитку і територіальної організації).

Анотація

Кравченко Н.О. Територіальна організація рекреаційного господарства Полісся та напрями її удосконалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил України та регіональна економіка. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006 р.

У роботі розкривається економічна сутність і значення рекреаційного господарства в розвитку регіональних господарських систем, обґрунтовано закономірності і принципи його функціонування, запропоновано класифікацію факторів розвитку і територіальної організації рекреаційного господарства, розроблено алгоритм дослідження потенційних можливостей, стимулів та обмежень регіону для розвитку рекреаційного господарства. Запропоновано шляхи оптимізації рекреаційного господарства Полісся на основі реалізації заходів, спрямованих на екологізацію галузі, інтенсифікацію інноваційної, інвестиційної та маркетингової діяльності. Розроблено концепцію і прогноз розвитку рекреаційного господарства Полісся до 2015 року, які можуть бути використані в процесі реалізації регіональної політики економічного розвитку.

Ключові слова: рекреаційне господарство, рекреаційна діяльність, територіальна організація, ефективність, рекреаційні ресурси, альтернативні види туризму.

Аннотация

Кравченко Н.А. Территориальная организация рекреационного хозяйства Полесья и направления её усовершенствования. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – Размещение производительных сил и региональная экономика. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2006 г.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ территориальной организации рекреационного хозяйства и практических рекомендаций по её усовершенствованию в Полесском регионе.

Актуальность исследования определяется, во-первых, экономическими, социально-культурными, психологическими, духовными, экологическими и другими последствиями рекреационной деятельности, которые воздействуют на развитие как отдельной личности, так и целого общества, а также на среду его обитания; во-вторых, несоответствием между имеющимися на территории Полесья рекреационными ресурсами и масштабами их использования; в-третьих, существующими в стране необоснованными территориальными диспропорциями в условиях и уровнях рекреационного обслуживания; в-четвёртых, последствиями аварии на Чернобыльской АЭС, которые изъяли из рекреационного пользования значительные площади предназначенных для этих целей угодий и обострили потребности в лечении и отдыхе со стороны местного населения; в-пятых, невысоким уровнем экономического развития данного региона, для которого рекреация могла бы стать одной из приоритетных отраслей, способствующих выведению экономики региона из кризисного состояния.

В работе раскрывается экономическая сущность и значение рекреационного хозяйства в развитии региональных хозяйственных систем, обоснованы закономерности и принципы его функционирования, предложена классификация факторов развития и территориальной организации рекреационного хозяйства, основанная на экономическом законе безграничности потребностей и ограниченности ресурсов, а также взаимосвязи между потребностями, спросом и предложением. Предложен алгоритм исследования потенциальных возможностей, стимулов и ограничений региона для развития рекреационного хозяйства.

В результате анализа региональных условий развития рекреационного хозяйства и изучения современного уровня последнего была предложена схема рекреационно-экономического районирования Полесья, в основу которой были положены данные о специфике рекреационных ресурсов, плотности сети стационарных учреждений отдыха, уровне развития рекреационной и инфраструктуры общего пользования, общем развитии экономики региона; а также предложены конкретные мероприятия по увеличению эффективности работы рекреационного хозяйства. Среди последних – мероприятия, способствующие усовершенствованию организационно-экономического механизма функционирования рекреационного хозяйства, как-то: снижение налогообложения, введение в практику рекреационного хозяйствования рекреационной ренты, разграничение прав собственности на рекреационные ресурсы между государством и субъектами рекреационной хозяйственной деятельности, – а также интенсификации инновационной, инвестиционной и маркетинговой деятельности в отрасли, её экологизации.

Разработана концепция и прогноз развития рекреационного хозяйства Полесья до 2015 года, которые могут быть использованы в процессе реализации региональной политики экономического развития. Концепция предусматривает реализацию мероприятий, направленных на оптимизацию рекреационной отрасли: усовершенствование координации и управления, рекреационного ресурсопользования, финансового и маркетингового обеспечения, материально-технической базы рекреации, установку межотраслевых связей, улучшение научного и кадрового обеспечения. Общие усилия бизнеса, науки и управления, территориально организованные с помощью кластерного подхода, способствовали бы повышению эффективности функционирования рекреационного хозяйства Полесья.

Ключевые слова: рекреационное хозяйство, рекреационная деятельность, территориальная организация, эффективность, рекреационные ресурсы, альтернативные виды туризма.

The summary

Kravchenko N. The territorial organization of the Polyssya’s recreational economy and ways of its improvement”. – The manuscript.

The thesis for candidate’s degree for specialty 08.10.01 – The accommodation of the productive forces and regional economics. – The Council of studying productive forces of Ukraine NAS of Ukraine, Kyiv, 2006 year.

In the work contents a number of concepts concerning to territorial organization of a recreational economy are made more exact. Laws, principles and factors development of this one are determined. The methodical approaches to a complex estimation of the territorial recreational forms are advanced. The scheme of recreational economic distinguishing of the areas of Polyssya is developed. The ways of optimization of the recreational economy such as intensification of innovation, investment and marketing activity, making of the branch more ecological are offered. The concept is developed and the strategic directions of perspective development of the Polyssya’s recreational economy are determined.

Key words: recreational economy, recreational activity, territorial organization, efficiency, recreational resources, alternative kinds of tourism.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat