Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

<<< назад | зміст | вперед >>>

Бейден-Пауел. Пластування для хлопців

РОЗДІЛ IV. СТЕЖЕННЯ

Гутірка при ватрі ч.13. Читання «знаків», тобто як робити висновки?

Коли пластун навчився вже помічати "знаки" , тоді мусить ще навчитися "як збирати докупи результати спостережень" і таким чином розуміти значення того, що бачив. Це називаємо "робити висновки" .

Ось приклад того, як молодий пластун може розуміти із "знаків" значення, якщо має в тому досвід.

Старий Бленкінсоп вибіг із своєї малої крамнички поблизу оселі африканських кафрів.

"Гей! Тримайте злодія!, - кричав, - Він украв у мене цукор. Тримайте його!" Тримати? Кого? Адже ніхто не тікав, як далеко сягало око.

"Хто його вкрав?" , - питався поліцист.

"Не знаю, але бракує мені цілого мішка цукру. А ще хвилину тому був" .

Читання знаків
Читання знаків

Покликали тубільного поліційного слідця. Здавалося, що це зовсім неможливо, щоб він між кільканадцятьма іншими слідами босих ніг коло крамниці міг розрізнити сліди злодія. Все ж таки він відразу побіг в напрямі кущів. У деяких місцях він мусів проходити по твердому кам'янистому ґрунті, але при тому не зменшував кроку, хоч жодних слідів стіп ми не бачили.

Вкінці слідець раптово затримався і почав шукати навколо: очевидно, згубив слід. Та на його обличчі з'явилася усмішка, коли показував пальцем понад плече на близьке дерево. На дереві побачили схованого поміж галуззям тубільця з мішком цукру.

Як слідець його викрив? Його бистрі очі побачили, як кілька зеренець цукру заблищали в пилюці. Мішок надпоровся і залишав за собою дуже незначний слід з таких зернят. Слідець ішов за цим слідом, а коли слід зник урешті в кущах, він побачив, як мурашки шнурком маршували до дерева. Вони йшли за цукром, і те саме зробив слідець. Так то пощастило спіймати злодія.

Думаю, що старий Бленкінсоп поплескав слідця по плечу за спритність, з якою він помітив зернята цукру й мурашок, та за його дотеп, як він здогадався, чого мурашки лізуть на дерево.

Загублений вояк

В Індії пропав кудись вояк кавалерії, і кілька його товаришів шукало по всіх усюдах, щоб його знайти. Вони зустріли тубільного хлопця і спитали його, чи не бачив пропалого. Цей негайно сказав: "Ви говорите про того високого вояка, що їхав на дереші, який трохи налягав на ногу?"

Читання слідів
Такі сліди робить кривий кінь. Питання: котра нога крива?

Довші сліди належать до задніх ніг.

"Так, це він, - сказали вояки. - Де ти його бачив?"

"Я його не бачив, - відповів хлопець, але знаю куди він поїхав" .

На те хлопця арештували, гадаючи, що того вояка може вбито і сховано кудись, і що хлопець чув щось про це.

Але згодом він пояснив, що бачив сліди того вояка.

Він показав їм сліди і привів їх на місце, де сліди свідчили про те, що пропалий зробив там зупинку. Тут кінь чухався до дерев й залишив на корі кілька шерстин, з яких можна було дізнатися, що це був дереш. Сліди його копит показували, що він кульгав, бо одна нога залишала менш глибокі сліди і робила коротший крок, ніж інші ноги. Що це був вояк, видно було із слідів його чобіт: то був вояцький чобіт.

Тоді спитали хлопця: "А як ти знаєш, що він був високого зросту?" Хлопець показав їм, де вояк відламав собі гілку з дерева: людина звичайного зросту не могла б так високо сягнути.

Робити висновки - це точно те саме, що читати книжку. Хлопчина, що ніколи не вчився читати, побачивши, як ти читаєш книжку, спитає тебе: "Як ти це робиш?" Тоді ти поясниш йому, що безліч малих значків на сторінці - це букви. Коли їх скласти докупи, можна читати слова. А слова творять речення; реченнями передають думки.

Цілком так вишколений пластун бачить малі знаки й сліди. Він складає їх у голові докупи і швидко вичитує з них значення, до якого невишколеній людині ніколи не дійти.

Від частої вправи він навчиться читати значення з першого погляду - зовсім так, як ти читаєш книжку: без витрати часу на силабізування кожного слова, буква по букві.

Приклади, як робити висновки

Під час матабельської війни в Африці вийшов я раз на розвідку з тубільцем на широку трав'янисту рівнину поблизу узгір'я Метопо.

Раптом ми перетнули свіжий слід у траві: стебельця трави були ще свіжі й вогкі, хоч стоптані; всі вони були зігнуті в один бік, а це вказувало напрям, куди йшли люди. Йдучи трохи за тим слідом, ми вийшли на піщане місце і там побачили, що це були сліди кількох жінок (малі стопи з рівними краями, короткі кроки) і хлопців (малі стопи, витяті краї, довші кроки). Вони йшли, не бігли, в напрямі до гір, віддалених яких п'ять миль, де, на нашу думку, сховалися вороги.

Тубільна африканка
Єдиний листочок, що впав з посуду, що його несла тубільна африканка, дав змогу здобути відомості про ворога

Потім ми побачили листок, що лежав яких 10 ярдів убік від слідів. На милю навколо не було деревини, але ми знали, що дерева з таким листом росли в оселі, 15 миль від нас, в напрямі, звідки саме йшли сліди. Отож виглядало, що ці жінки прийшли з тієї оселі, принесли цей листок і пішли до гір.

Коли ми підняли той листок, з'ясувалося, що він був вогкий і від нього тхнуло пивом тубільців. Короткі кроки жінок свідчили про те, що вони несли якийсь вантаж. Ми здогадались, що жінки, згідно з місцевим звичаєм, несли на головах посуд з тубільним пивом, заткавши отвори жмутками листя. І один з тих листків упав. А тому, що ми знайшли його десять ярдів убік від слідів, то тоді, як він упав, віяв вітер. Тепер, тобто в сьомій годині ранку, не було вітру, зате близько п'ятої години був.

З усіх цих дрібних знаків ми зрозуміли, що група жінок і хлопців несла вночі пиво з віддаленої на 15 миль оселі і принесла його ворогові в горах, прибувши туди відразу після шостої години ранку.

Чоловіки, мабуть, негайно взялися пити пиво (бо ж воно через кілька годин кисне), а тому, поки ми дійдемо, там будуть спати й погано тримати стійку. Так нам усміхалася гарна нагода оглянути їхнє розташування.

Згідно з тим ми пішли за слідами жінок, знайшли ворога, зробили спостереження і без будь-яких труднощів повернулися з відомостями.

А сталося це все в основному завдяки свідченню того одного листочка.

З цього бачиш, як важливо звертати увагу навіть на найдрібніші речі.

Пил допомагає робити висновки

Спостерігаючи дуже малі знаки, детективи викривають великі злочини.

В одному випадку стався злочин. Знайдено піджак чужинця, але годі було по ньому здогадатись, хто його власник.

Піджак запхали до міцного мішка й стали бити палицею. Пил з мішка зібрали разом і перевірили під сильним побільшуючим склом. Виявилося, що пил складався з дрібнесенького трачиння, а це вказувало на те, що його власник був, правдоподібно, тесля, дроворіз чи столяр. Потім пил узяли під мікроскоп, і виявилося, що в ньому були теж зеренця желатину й спорошкованого клею. Тими речами не користується ні тесля, ні дроворіз. Так виявилося, що піджак належав столярові, і поліція прийшла на слід злочинця.

Пил з кишень чи з заглибин кишенькового ножика тощо говорить дуже багато, коли його докладно перевірити.

Школа Шерлока Голмза

Кажуть, що д-р Бель з Едінбурґу був тим зразком, з якого сер Конен Дойль узяв свою ідею Шерлока Голмза.

Одного разу д-р Бель навчав студентів у шпиталі, як лікувати людей. Введено пацієнта, щоб лікар міг показати, як піклуватися пораненим. У цьому випадку пацієнт увійшов кульгаючи, і лікар звернувся до одного зі студентів і спитав:

"Що йому трапилось?"

"Не знаю, - відказав студент, - я його не питав" .

"Не треба й питати, - сказав лікар, - ви повинні самі побачити, що в нього поранене праве коліно: він же налягає на ту ногу. Він її попік на вогні - бачите, що його штанка спалена на коліні. Сьогодні маємо ранок понеділка. Вчора було гарно, в суботу - мокро й болото. Штани чоловіка - цілком забруднені: він упав у суботу ввечері в болото" .

Після того він звернувся до того чоловіка й сказав: "Ви отримали в суботу свою платню і напилися, а потім, повернувшись додому, намагалися висушити над вогнем свій одяг, впали на вогонь і попекли коліно. Чи так воно було?"

"Так, пане" - відповів чоловік.

Я читав раз у часописі про одного суддю провінційного суду, що теж умів " помічати малі знаки" та "складати докупи свої спостереження" . Він судив одного боржника.

Боржник боронився тим, що він безробітний і не може отримати працю.

"Що ж ви робите тим олівцем, що маєте за вухом, коли не маєте праці?" - спитав суддя.

Чоловік мусив признатися, що допомагає своїй жінці в її, як з'ясувалося, дуже прибутковому підприємстві. Після цього суддя звелів йому заплатити борг.

Правдиві пластові оповідання

Приклади, як пластуни роблять з малих знаків важливі висновки, подає в своїй книжці "Пластування і розвідка в диких країнах" капітан Стіґенд.

Коли він одного ранку обходив довкола свій табір, помітив свіжий слід коня, що йшов повільною ходою. Він знав, що всі таборові коні йшли тільки риссю, отже це мусив бути чужий кінь. Так він установив, що ворожий розвідник-вершник преспокійно приглядався до його табору вночі.

Прибувши до оселі в середній Африці, з якої мешканці повтікали, Стіґенд не міг розпізнати, до якого племені оселя належала, аж поки не знайшов в одній хижі крокодилячої ноги. Це свідчило, що оселя належала до племені Авіза, члени якого їдять крокодилів, сусідні племена їх не їдять.

На віддалі півмилі побачили чоловіка, що їхав на верблюді.

Тубілець, що спостерігав його, сказав: "То людина рабської крові!"

"Як ти дізнався про це з такої віддалі?"

"Бо він вимахує ногами. Справжній араб притискає ноги до боків верблюда, коли їде".

Розшуки втраченої власності

Один старшина згубив під час вправ у пустелі, п'ять миль від Каїра, свій бінокль і послав по тубільних слідців, щоб шукали згуби.

Сліди ніг верблюдів
Сліди ніг верблюдів - дуже подібні одні до одних. Але єгипетські слідці привчені йти за ними, щоб знайти вкраденого верблюда

Вивели коня і провели, щоб слідці могли виявити сліди його ніг. Слідці запам'ятали їх і пішли на місце вправ. Тут слідці негайно відшукали сліди копит капітанового коня поміж сотнями інших слідів кавалерії і артилерії і йшли за ними скрізь, куди він їздив, поки не знайшли бінокль на тому місці в пустелі, де він випав з футляра.

" Загублений" верблюд

Єгипетські слідці, зокрема, гарно слідкують за верблюдами. Хто не звик до них, тому сліди одного верблюда здаються зовсім такими ж самими, як сліди кожного іншого верблюда. Але для вправного ока вони такі ж різні, як обличчя людей - і ці слідці запам'ятовують їх так само добре, як ти запам'ятовуєш обличчя людей, яких ти колись бачив.

Сліди під твоїм порогом можуть оповісти тобі цілу історію
Сліди під твоїм порогом можуть оповісти тобі цілу історію, якщо вмієш тільки їх читати. Ось сліди з простої історії, як пес полював на кішку, а його власник сердився

Декілька років тому поблизу Каїра вкрали верблюда. Поспали по поліційного слідця і показали йому сліди того верблюда. Він ішов за ними довго, аж поки вони не завели його на якусь вулицю, де цілком загубилися поміж іншими слідами.

Але через рік наш слідець потрапив на свіжий слід саме того верблюда (він пам'ятав увесь той час його вигляд!). Верблюд, як було видно, ішов у парі з іншим верблюдом, сліди якого слідець теж упізнав. Він знав, що вони належали верблюдові добре знаного викрадача верблюдів. Так, навіть не йдучи далі за тими слідами через місто, слідець пішов з поліцистом прямо до стайні злодія і там знайшов давно пропалого верблюда.

Південноамериканські слідці

"Ґавчо" - тубільні пастухи корів у Південній Америці - теж чудові пластуни. Тепер пасовища здебільшого обведені тином, але давніше ґавчо мусили слідкувати цілими милями за вкраденою чи згубленою скотиною, і це робило з них чудових слідців. Раз послали одного з тих людей вислідити вкраденого коня. Але йому не пощастило його знайти. Аж кілька місяців пізніше, в зовсім іншій частині країни, він раптом помітив на землі свіжий слід тієї самої коняки. Він негайно пішов за ним і знайшов коня.

Приклади та вправи в робленні висновків

Тут прості висновки знаків, що їх я помітив одного ранку, йдучи стежкою в стрімких горах Кашміру.

Помічені знаки. Біля стежки стовбур дерева три стопи заввишки. Поблизу дерева камінь розміром кокосового горіха, а на ньому прилиплі засохлі шматки розчавленої шкаралупи волоського горіха. Кілька шкаралуп горіха лежали теж на пні дерева. Далі на стежці, 30 ярдів на південь від пня, шматки лушпини чотирьох волоських горіхів. Недалеко, вздовж стежки, була висока крута скеля. Одиноке дерево волоського горіха, як далеко сягало око, росло 150 ярдів на північ від пня.

Біля пня була грудка засохлого болота, на якій видно відбиток плетеного з трави ходака.

Що ж тобі сказали б ці знаки? Моя розв'язка була:

Два дні тому тією стежкою відбував довгу дорогу в південному напрямі чоловік, що ніс вантаж і відпочивав під скелею та їв під час того волоські горіхи.

Я зробив такі висновки:

Це був чоловік, що ніс вантаж, бо коли носії хочуть спочити, не сідають, але спирають свій вантаж на похилу скелю і при тому перехиляються назад. Якщо б він не мав вантажу, був би правдоподібно сів собі на пень, проте він вважав за краще піти 30 ярдів далі, де була скеля. Жінки тут не носять вантажів, отже це мав бути чоловік. Він розбив каменем шкаралупу горіхів на пні, принісши їх з дерева, що росло 150 ярдів на північ, отже подорожував на південь. Він вирядився в дорогу, бо був узутий в ходаки; якщо б він вештався поблизу дому, ходив би босоніж. Три дні тому йшов тут дощ, грудка болота прилипла до ходаків, коли ще ґрунт був мокрий. Але з того часу не йшов дощ, і грудка була суха. Шкаралупа горіхів теж була вже суха і тим підтверджувала час, що відтоді минув.

З цим не пов'язана жодна важлива подія, це - просто приклад щоденної практики, яку пластуни повинні виконувати.

ГУРТКОВІ ВПРАВИ В РОБЛЕННІ ВИСНОВКІВ

Читай оповідання, що в ньому описано багато спостережень подробиць і подано, які з них зроблено висновки, напр.: "Записки" або "Пригоди Шерлока Голмза" . Після того питай хлопців, які подробиці давали певні розв'язки, щоб переконатися, що вони дійсно зрозуміли цей метод.

На м'якому ґрунті зроби сліди різних випадків, напр.: зустріч велосипедиста з пішоходом: велосипедист зліз, щоб поговорити з приятелем, а потім знов сів і поїхав. Доручи хлопцям вивчити ці сліди й зробити висновки щодо їх значення.

Поклади на таці збірку предметів, що нібито були в кишені якогось чоловіка. Пластуни нехай роблять висновки: хто це був, які його зацікавлення тощо.

ІГРИ В РОБЛЕННІ ВИСНОВКІВ

Попроси кількох незнаних хлопцям людей, щоб ішли як перехожі вулицею чи дорогою, та доручи хлопцям помітити на кожному з них зокрема всі подробиці в зовнішньому вигляді. Згодом вимагай від хлопців повного опису тих перехожих щодо їх зовнішнього вигляду, їх особливих розпізнавальних знаків, можливого фаху тощо.

Або доручи кожному хлопцеві поговорити з якоюсь незнаною людиною дві хвилини і спробувати довідатися за цей час за допомогою питань і спостережень про все, що тільки можна про цю чужу людину довідатися.

Детектив робить висновки про "злочин"

Примісти в кімнаті чи на відповідному клаптикові ґрунту малі знаки, сліди тощо. Читай хлопцям голосно оповідання про якийсь злочин аж до місця, коли зроблено певні знаки, і доручи кожному по черзі якийсь час перевіряти "місце злочину" та опісля подати тобі розв'язку справи так, щоб інші не чули.

Спочатку треба давати якнайпростіші схеми. Пізніше можуть бути раз-у-раз складніші.

Напр., зроби більше слідів стіп і використаних сірників біля дерева, які вказують, що хтось мав труднощі, запалюючи люльку тощо.

Для важчих тем використай таємничі оповідання з "Записок Шерлока Голмза" , як " Пацієнт в лікарні" . Кімнату прибери так, щоб вона нагадувала кімнату пацієнта, в якій його знайшли повішеного: з відбитками забруднених стіп на килимі, з розгризеними й обтятими недопалками на вогнищі, з попелом з цигар, з коркотягом і корками тощо. Зроби на долівці з часописів стежку, по якій мають ходити учасники змагання (щоб не затерти слідів). Доручи кожному пластунові (чи гурткові) заходити окремо, і дай їм три хвилини на розслідування. Опісля дай їм півгодини, щоб приготували письмову або й усну розв'язку.

" Слідкуй за підступним вбивцею"

"Заколовши свою жертву" , підступний вбивця втікає з "закривавленим ножем" . Усі інші вирушають за хвилину, щоб стежити за ним з допомогою "крапель крові" (ними є конфетті), що падають на землю при кожному третьому кроці.

Замовник (роз'ємний суддя) скаже йому спочатку, куди має податися. Якщо він прибуде туди не виявлений своїми переслідувачами, бодай вісім хвилин скоріше від них, тоді він виграє.

<<< назад | зміст | вперед >>>








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал     каталог туристических сайтов
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.