<<< назад | зміст | вперед >>>

В’їзний туризм

Розділ ІV. Потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2. Туристично-ресурсний потенціал розвитку в’їзного туризму в Україні

§4.2.11. Працересурсний туристичний потенціал організації в’їзного туризму

Туристичний сектор як частина сфери послуг - одна з найбільш трудомістких галузей. У ній зайнятий кожен 16-й працівник у світі. Оскільки можливості механізації процесів обслуговування в туристичній сфері досить обмежені та і у більшості випадків недоцільні, значення трудових ресурсів у розвитку туристичної господарської діяльності надалі зберігатиметься. Проте, характер праці змінюється. Якщо раніше для обслуговування туристів можна було обмежитись персоналом, який наймався на сезон і виконував роботу, що не потребувала високої кваліфікації, то з розвитком продуктивних сил, зростанням культурного рівня і запитів самих відпочиваючих стала зростати необхідність і у висококваліфікованих кадрах. Ще більшою мірою це стосується організації в'їзного туризму. Сучасний фахівець, що працює в міжнародному туризмі, має володіти двома-трьома іноземними мовами, сучасними інформаційними технологіями, бути обізнаним в багатьох питаннях, що стосуються функціонування туристичної сфери, мати широкий кругозір. Окрім того, високі вимоги ставляться і до його особистих якостей, рис характеру, зовнішності, загальної ерудиції.

В Україні ведеться чотирьохрівнева підготовка фахівців у галузь туризму. 27 навчальних закладів країни ведуть підготовку молодших спеціалістів з фаху "Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах", 75 вузів готують бакалаврів, у тому числі, 13 вузів - спеціалістів і 6 - магістрів зі спеціальностей "Туризм" та "Готельне господарство". У 2007-2008 навчальних роках у вузах усіх рівнів акредитації навчалося 19 тис. студентів. При тому, що у 2000-2001 навчальному році в країні функціонувало лише 14 вузів 1-2 рівня акредитації, які готували молодших спеціалістів і навчалося 1,7 тис студентів. Отже, працересурсний потенціал розвитку в'їзного туризму значно зміцнився, а професії, пов'язані з обслуговуванням туристів, швидко стають престижними і популярними.

У 2007 році у сферах, зайнятих безпосереднім обслуговуванням туристів, працювало 94,9 тис. штатних працівників, у тому числі, 11,5 тис. - працівники туристичних та екскурсійних підприємств, 47,3 тис. - працівники санаторно-курортних закладів та 36,1 тис. - працівники готелів. Найбільша кількість персоналу туристичних підприємств працювала в АР Крим, Києві, Одеській, Львівській і Донецькій областях. Найкраще забезпеченими даними працівниками виявилися АР Крим, Одеська, Житомирська, Закарпатська, Львівська та Тернопільська області. Занепокоєння викликає той факт, що серед найгірше забезпечених регіонів - області, що характеризуються інтенсивною туристичною діяльністю: м.Київ, Івано-Франківська, Херсонська, Дніпропетровська.

Щодо готельного персоналу, найбільша кількість працювала в м.Київ, АР Крим, Львівській, Донецькій і Дніпропетровській областях. Серед найкраще забезпечених - регіони з високою туристичною та діловою активністю: Івано-Франківська область, м.Севастополь, АР Крим, Чернівецька, Донецька, Миколаївська, Херсонська області. Найгірше забезпечені - Київська, Волинська, Тернопільська, Хмельницька, Одеська, Житомирська та Рівненська, серед яких є регіони з великим рекреаційно-ресурсним потенціалом.

У санаторно-курортних закладах країни в 2007 році працювало 47,3 тис.осіб. Велика кількість персоналу працювала в регіонах з розвиненою санаторно-курортною справою: АР Крим, Львівській, Закарпатській, Одеській, та Полтавській областях. Разом з тим, відчувалась нестача персоналу на Одещині, Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині та Дніпропетровщині.

Зберігає своє значення і некваліфікована робоча сила, яка наймається на період "гарячого" сезону.

Різноманітними організаціями ведеться підготовка представників приватного сектору, що бажають займатися наданням послуг у галузі альтернативних видів туризму та екскурсійної справи, організовуються тренінги та семінари, надаються інформаційно-консультативні послуги.

Таким чином, можна констатувати, що попри проблеми у забезпеченості трудовими ресурсами деяких регіонів, Україна зміцнює свій працересурсний потенціал у галузі туризму на професійній основі, удосконалює освітні стандарти, тим самим підвищуючи якість обслуговування, що має велике значення для обслуговування іноземних гостей

<<< назад | зміст | вперед >>>