Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Артеменко О.І., Виклюк Я.І.
Матеріали конференції «Информатика и компьютерные технологии-2010».
Секция 8. Информационные системы и технологии. - C.360-365.

Оцінка рекреаційної привабливості Карпатського регіону з використанням нечіткої логіки

Оцінка потенціалу рекреаційної привабливості території є непростою задачею. Визначення рівня привабливості території для туристів потребує врахування багатьох факторів, серед яких є якісні показники.

Мета дослідження: запропонувати алгоритм, який дозволить визначити потенціал рекреаційної привабливості Карпатського регіону в цілому, а також його окремих туристично-рекреаційних об’єктів.

Актуальність дослідження полягає у вивченні можливостей використання нечіткої логіки та методів інтелектуального аналізу даних до задач визначення привабливості території регіону для туристів та відпочиваючих протягом року з метою формування стратегії діяльності підприємств туристичної та рекреаційної галузей.

Для моделювання складних соціально-економічних процесів зручно використовувати нечітке моделювання [1, 2]. Географічні умови є важливими чинниками в туристичній галузі, їх вплив потрібно враховувати при моделюванні. Електронні карти, створені на базі GIS-технологій, містять різноманітні географічні характеристики територій та об’єктів. Науковці використовують можливості цифрових карт в задачах моделювання та прогнозування [3, 4].

Рекреаційна привабливість території відображає наскільки цікавою є дана територія для туристів. Відповідно, потенціал рекреаційної привабливості показує перспективність території для створення на ній туристичного бізнесу.

Потенціал рекреаційної привабливості території A(t), де t - час, визначається множиною видів відпочинку, які можна здійснити на цій території, а також наявною туристичною інфраструктурою.

Потенціал рекреаційної привабливості території вимірюється від 0 до 5 за такою шкалою:

A(t) ≤ 1 - дуже низький;
1 < A(t) ≤ 2 - низький;
2 < A(t) ≤ 3 - середній;
3 < A(t) ≤ 4 - високий;
A(t) > 4 - дуже високий.

Оцінка рекреаційної привабливості території здійснюється за формулою:

A(t)= f(H, F, E, T, P(t))   (1)

де H - рівень забезпечення території засобами розміщення;
F -відображає рівень забезпечення території закладами громадського харчування;
E - забезпеченість території спортивними та розважальними закладами;
T - рівень транспортної інфраструктури;
P(t) - сезонна рекреаційна привабливість даної території.

Визначення потенціалу рекреаційної привабливості території виконується з допомогою ієрархічної системи нечіткого виводу [5].

Для обчислення потенціалу рекреаційної привабливості використовується система нечіткого виводу, яка містить 5 вхідних лінгвістичних змінних та 1 результуючу. Опис нечітких лінгвістичних змінних виконується з допомогою трикутних функцій приналежності. Система нечіткого виводу містить 243 продукійних правила та використовує алгоритм Сугено (рис. 1).

Модель визначення потенціалу рекреаційної привабливості
Рисунок 1. Модель визначення потенціалу рекреаційної привабливості

Рівень забезпечення території засобами розміщення H залежить від кількості місць для тимчасового проживання в готелях, а також від наявних місць у санаторно-курортних та оздоровчих закладах. Рівень забезпечення території засобами розміщення може бути оцінений як низький, середній та високий. Забезпеченість території готельними місцями вважається низькою, якщо на 1000 жителів є 2 місця; середньою - 5 місць; високою - 10 і більше місць. Так само визначається рівень забезпечення території місцями у санаторіях та оздоровчих закладах. Для оцінки рівня забезпечення території засобами розміщення використано систему нечіткого виводу з двома вхідними змінними та 1 результуючою. Система містить 9 правил продукції.

Забезпечення території закладами громадського харчування F оцінюється як низьке, достатнє та високе. Цей показник залежить від:

- кількості місць у ресторанах та інших закладах харчування з обслуговуванням офіціантами;
- кількості місць у закладах громадського харчування з самообслуговуванням.

Забезпечення території місцями у ресторанах та закладах харчування з самообслуговуванням вважається високим, якщо на 1000 жителів є 120 і більше місць. Середній рівень - 90 місць на 1000 жителів, низький - 40 і менше місць.

Для визначення забезпеченості території закладами харчування використано систему нечіткого виводу на основі алгоритму Сугено, яка містить 9 правил продукції.

Забезпеченість території спортивними та розважальними закладами E також оцінюється з допомогою системи нечіткого виводу, яка містить дві вхідних лінгвістичних змінних:

- кількість спортивних об’єктів на 1000 мешканців;
- кількість розважальних закладів (дискотеки, кінотеатри тощо) на 1000 мешканців.

Рівень транспортної інфраструктури T залежить від забезпечення території засобами наземного та повітряного сполучення. Забезпечення території наземними транспортними засобами є низьким, якщо турист може дістатись до точки призначення лише власним транспортом; середнім - коли діють автобусні маршрути; високим - якщо є регулярне автомобільне та залізничне сполучення. Територія вважається забезпеченою повітряним транспортом, якщо вона включена в міжнародні та внутрідержавні маршрути авіарейсів. Забезпечення повітряним транспортом є середнім, коли місцевий аеропорт приймає лише літаки регіональних рейсів. Відсутність авіарейсів означає низький рівень забезпечення території повітряним транспортом.

Для оцінки території за параметрами E та T створено відповідні системи нечіткого виводу на основі алгоритму Сугено.

Сезонна рекреаційна привабливість території P(t), де t - час, визначається видами відпочинку та рекреації, які можна організувати та здійснювати на даній території. Відпочинок та рекреація, в свою чергу, залежать від кліматичних, географічних, історико-культурних умов та діяльності людини [6].

Для оцінки рекреаційного потенціалу територія Карпатського регіону розбивається на сітку матрицею n x m, де n - кількість вузлів сітки, якою розбито досліджувану площу, по горизонталі; m - відповідно, кількість вузлів сітки по вертикалі. Для кожного вузла сітки визначаються показники вхідних параметрів x1x25. Джерелами даних для вхідних параметрів є GIS-системи, статистичні дані та оцінки експертів туристичної галузі. Для одержання експертних оцінок проведено опитування та анкетування наступних фахівців туристичної галузі.

Карпатський регіон утворюють території з різними географічними характеристиками та рекреаційними ресурсами. Освоєння ресурсів, створена урбаністична і транспортна інфраструктура також диференційовані. Порівняємо рекреаційну привабливість туристичних об’єктів, які суттєво відрізняються за своїми характеристиками: м. Львів та с. Мигово.

Рекреаційна привабливість туристичних об’єктів Карпатського регіону
Рисунок 2. Рекреаційна привабливість туристичних об’єктів Карпатського регіону

Львів - велике місто з населенням понад 700000 чол., обласний центр. Місто засноване в XIII столітті, ансамбль центра міста внесено до реєстру пам’яток, що охороняються ЮНЕСКО. Туристів приваблюють численні історико-культурні об’єкти міста та околиць, розважальні заклади (цирк, аквапарк тощо) та спортивні об’єкти.

Мигово - населений пункт в Прикарпатті. Тут діє гірськолижний комплекс, популярний серед жителів регіону. В Мигово є сприятливі умови для активного відпочинку в горах протягом всього року. З рисунку видно, що обидва об’єкти є досить цікавими для туристів протягом всього року. Проте, для Львова пік привабливості припадає на літні місяці. Мигово є більш привабливим взимку.

Оцінка рекреаційної привабливості Карпатського регіону виконувалась з метою визначення перспективних для розвитку туризму місць. Визначення інтегральної рекреаційної привабливості проводилось з врахуванням сезонності діяльності туристичних підприємств.

На території Карпатського регіону є умови для розвитку багатьох видів туризму та рекреації. Запропонований алгоритм оцінки рекреаційної привабливості дозволяє виокремити цікаві для туриста території та показати, що саме і коли притягує сюди людей, тобто їх туристичну спеціалізацію.

Модель визначення рекреаційної привабливості враховує наявну туристичну та транспортну інфраструктуру а також види відпочинку та рекреації, доступні для туриста. Для оцінки рекреаційного потенціалу території запропоновано використати нечітке моделювання. Джерелами вхідних даних моделі є дані з цифрових слоїв електронних карт.

Література

1. Chao-Hung Wang. Constructing and applying an improved fuzzy time series model: Taking the tourism industry for example / Chao-Hung Wang, Li-Chang Hsu.// Expert Systems with Applications. - 2007.
2. Chao-Hung Wang. Predicting tourism demand using fuzzy time series and hybrid grey theory / Chao-Hung Wang.// Tourism Management. - 2004. - №25. - P.367-374.
3. Al-Sabhan W. A real-time hydrological model for food prediction using GIS and the WWW. / W. Al-Sabhan, M. Mulligan, G.A. Blackburn //Computers, Environment and Urban Systems. - 2003. - №27. - P.9-32.
4. Dixon B. Applicability of neuro-fuzzy techniques in predicting ground-water vulnerability: a GIS-based sensitivity analysis / B. Dixon // Journal of Hydrology - 2005. - №309. - P.17-38.
5. Штовба С.Д. Проектирование нечетких систем средствами MATLAB / С.Д. Штовба. - М.: Горячая линия - Телеком, 2007. - 288 с.
6. Виклюк Я.І. Методи побудови густини потенціального поля рекреаційної привабливості території / Виклюк Я.І., Артеменко О.І. // Штучний інтелект. - 2009. - №2. - С.151-160.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.
TrendStat