Аржевікіна К.Г.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-
ресторанної індустрії в Україні: теорія, практика та
інновації розвитку" (м. Умань, 30-31 жовтня 2019 р.)
Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.317-318.

Методи мотивації в управлінні персоналом підприємств готельної індустрії

На сьогодні поняття мотивації тісно пов'язане з проблемою управління персоналом та підвищенням якості послуг підприємства. Актуальність дослідження мотивації персоналу полягає в тому, що правильне стимулювання праці є стратегічним засобом досягнення конкурентних переваг підприємства на ринку.

Значну роль у практиці управління персоналом відіграють змістові теорії мотивації трудової діяльності, найбільш відомими з яких є: ієрархія потреб А. Маслоу, двох факторів Ф. Герцберга, набутих потреб М. Мак-Клелланда. До найвідоміших процесуальних теорій мотивації належать: теорія очікувань В. Врума та справедливості С. Адамса.

Дослідженню теорії мотивації приділив увагу й вітчизняний вчений М. Туган-Барановський, який одним із перших створив класифікацію потреб за такими п'ятьма групами, як: фізіологічні, статеві, симптоматичні інстинкти і потреби, альтруїстичного та практичного характеру [1, с.98].

В сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби, витримати та перемогти можуть лише ті готелі, які пропонують своїм гостям високоякісне обслуговування, що неможливо зробити без добре вмотивованої команди фахівців. Підготовка такої команди, яка здатна до продуктивної праці з повною самовіддачею, зацікавленістю та відповідальним ставленням, є найголовнішим завданням сучасного готельного підприємства.

Як стверджував український вчений-економіст А. Колот, поняття «мотивація» - є сукупністю внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають її поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації [2, с.6].

Як засвідчує теоретичний аналіз з обраної проблеми дослідження, розмаїття наукових поглядів та підходів підтверджує, що мотивація персоналу є багатоскладним процесом, ефективність якого оцінюється за результатами діяльності підприємства.

Завдання мотивації полягає в реалізації можливостей та розвитку трудового потенціалу працівника.

Варто підкреслити, що в теорії та практиці управління персоналом застосовують три групи методів, а саме: адміністративні, економічні та соціально-психологічні. Так, основу адміністративних методів складають дисциплінарний метод та метод покарання, відомі також як «метод батога». Застосування цих методів зорієнтовано на такі мотиви поведінки людини, як: усвідомлена необхідність трудової дисципліни, почуття обов'язку, бажання працювати в певній організації.

Щодо економічних методів, підґрунтям для їх вибору слугують економічні стимули, відомі також як «метод пряника».

Соціально-психологічні методи засновані на використанні моральних стимулів до праці і впливають на персонал за допомогою психологічних механізмів з метою переведення адміністративного завдання в усвідомлений обов'язок, внутрішню потребу людини [3, с.61 -63].

Слід зазначити, що на сьогодні існує велика кількість мотивів для діяльності, вони не є стабільними і мають різне значення для кожного окремого працівника.

Компетентний менеджер має зважати на це і вміти використовувати свої знання задля ефективного стимулювання своїх підлеглих до трудової діяльності, враховуючи їх фізіологічні та психологічні потреби. Керівник має вміти зацікавити співробітника як морально, так і матеріально.

До матеріальної мотивації персоналу належать: стимулюючі доплати, надбавки, премії, бонуси, що, на нашу думку, є найбільш ефективним і найважливішим методом на підприємствах готельного бізнесу.

До морального мотивування належать: оцінювання заслуг та якостей працівника, створення відчуття необхідності та потрібності у готельному підприємстві.

Отже, зважаючи на зазначене, на сьогодні не існує унікальних методів мотивації персоналу, які є актуальними й ефективними за будь-яких обставин.

Варто розуміти, що основу концепції сучасної системи мотивації та управляння персоналом складають:

• зростаюча роль особистості працівника та особистий підхід;
• розуміння мотиваційних установок, вміння їх формувати та спрямовувати для досягнення загальних цілей готельного підприємства.

Бібліографічний список

1. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. 348 с.
2. Колот А.М. Мотивація персоналу: підручник. К.: КНЕУ, 2002. 345 с.
3. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства: пер. с англ. М.: Аспект Пресс, 1995. 384 с.