Бабов К.Д., Нікіпелова О.М., Мокієнко А.В.,
Сидоренко О.М., Захарченко Є.А.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.24-27.
Львівська область: курортно-туристичні дестинації - сучасний погляд
Одним з курортоутворюючих чинників є наявність рекреаційних та природних лікувальних ресурсів, збереження кондиційного стану яких повинно бути першочерговою задачею держави для їх оптимального використання та збереження.
Львівська область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області. Найвищими точками території є г. Пікуй (1405 м.) на кордоні з Закарпатською областю та г. Камула (471 м.) в рівнинній частині.
На території Львівської області наявні рекреаційні ресурси, такі як річки Дністер, Західний Буг, Вишня та Шкло, 400 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам’яток природи, 55 парків - пам’яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище, понад 2000 пам’яток історико-культурної спадщини.
До природних лікувальних ресурсів Львівської області відносяться мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. Згідно з Постановою КМУ [1] до водних об’єктів області, які мають категорію лікувальних, відносяться, зокрема, родовища торфових грязей: Немирівське, Шкловське, Великолюбінське, Нинівське, Оболонське, Кніселівське, а також родовища мінеральних вод: Східницьке, Великолюбінське, Моршинське, Нафтуся, Трускавeцьке, Під’ялинське.
Мінеральні води є важливою складовою частиною природних лікувальних ресурсів. На території Львівської області розповсюджені мінеральні води різноманітні за хімічним складом та мінералізацією (від 0,11 г/л до 398,69 г/л), які широко використовуються для промислового фасування як природні столові [2], лікувально-столові та мінеральні лікувальні води, що застосовуються у лікувальній практиці різними санаторно-курортними установами та у позакурортній практиці як ефективні засоби лікування та профілактики багатьох розповсюджених захворювань.
Розпорядженням КМУ від 16 березня 2017 р. № 168-р узгоджено Стратегію розвитку туризму та курортів на період до 2026 року. Одним з пріоритетних напрямів реалізації Стратегії є створення системних та комплексних передумов для розвитку туристичної інфраструктури України шляхом комплексної модернізації курортних територій [4].
На Львівщині є природні території, які мають рекреаційне значення, а також природні території, які можуть претендувати на статус курорту згідно з чинним законодавством України [5].
Природна територія м. Моршин налічує 8 санаторіїв - «Мармуровий палац», «Моршинський», «Аркадія», «Лаванда», «Дністер», «Перлина Прикарпаття», «Черемош», «Світанок». Головними природними лікувальними ресурсами (ПЛР) м. Моршин є мінеральні води Нинівського [6] та Моршинського родовищ, торфові пелоїди Великолюбінського родовища та засіб восковий для аплікацій «Бориславський озокерит». Курортно-туристична дестинація м. Моршин перспективна для створення курорту державного значення.
На території м. Трускавець розташовано 35 санаторно-курортних та оздоровчих закладів. Головними ПЛР є мінеральні води різного хімічного складу. Переважно, це слабкомінералізовані мінеральні води з підвищеним умістом органічних речовин, які використовуються для питного лікування [7; 8], та розсоли для організації лікувальних процедур у вигляді ванн. Результати багаторічних досліджень спектру дії мінеральних вод при внутрішньому застосуванні, які виконано ДУ «Укр. НДІ МР та К МОЗ України», було використано для обґрунтування методик прийому мінеральної води у дітей в період ремісії онкогематологічних захворювань та солідних пухлин (Трускавець, санаторій «Джерело»). Курортно-туристична дестинація м. Трускавець перспективна для створення курорту державного значення.
Природна територія смт. Східниця унікальна за різноманіттям гідромінеральної бази і ландшафтно-кліматичними умовами. Східниця - бальнеологічний курорт, розташований у мальовничій долині на північно-східному схилі Карпат, в 30 км від курорту Трускавець на висоті 600 м. над рівнем моря. Історія Східниці як курорту почалася в 60-х роках XX століття, коли її житель, інженер Омелян Стоцький відкрив джерела мінеральних вод типу «Нафтуся», аналогів яким немає в Європі і до цього дня. Завдяки О. Стоцькому, Східниця стала розвиватися як курорт, і 9 січня 1976 p. селище було офіційно визнано Всесоюзним курортом. Східницьке родовище характеризується наявністю джерел з слабкомінералізованими водами з підвищеним умістом органічних речовин. Налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Курортно-туристична дестинація смт. Східниця перспективна для створення курорту державного значення.
Природна територія м. Немирів розташована на межі Розточчя і Надсянської низовини біля річки Смердих. Селище оточене сосново-листяними лісами. На території м. Немирів розташовано однойменний санаторій, що наразі відноситься до відомчого підпорядкування Державної прикордонної служби України. Санаторій використовує сульфідні (уміст сірководню - 100,0-200,0 мг/л) лікувальні води слабкомінералізовані свр. №1-К та №2-К для зовнішнього використання у вигляді ванн та мінеральні води маломінералізовані хлоридні натрієві свр. №3-РК («Анна») для питного лікування. М. Немирів може претендувати на статус курорту місцевого значення.
Львівська область унікальна та багата на рекреаційні та природні лікувальні ресурси, які створюють максимально великі можливості і перспективи для рекреаційного природокористування курортно-туристичними дестинаціями.
Список використаних джерел
1. Про затвердження переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних: постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 р. №1499. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1499-96-п.
2. Нікіпелова О., Леонова С., Горбач Л. та ін. Медико-біологічна оцінка якості та цінності підземних вод джерел №1, 4-10 у с. Лотатники Стрийського району Львівської області щодо обґрунтування можливості їх фасування // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. №16(265). С.17-23.
3. Регіональний туристичний продукт: проектний підхід до забезпечення конкурентоспроможності : монографія / За заг. ред. М.М. Їжі, К.Д. Бабова, Т.М. Безверхнюк. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2016. 626 с.
4. Леонова С., Нікіпелова О. Бальнеологічна оцінка як метод дослідження рекреаційного потенціалу // Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2013. Вип.41. С.193-204.
5. Закон України «Про курорти» від 05.10.2000 р. №2026-ІІІ.
6. Нове Нинівське родовище мінеральних вод курорту Моршин / за ред. К.Д. Бабова, О.М. Нікіпелової, І.М. Токаря. Дрогобич: Коло, 2012.148 с.
7. Минеральные воды в санаторно-курортной реабилитации детей с онкологическими заболеваниями / под ред. В.А. Поберской, К.Д. Бабова. К.: КИМ. 2013. 196 с.
8. Поберская В.А., Янченко Т.С., Саранча С.Н., Томашевская Л.М. Оценка показателей гормонально-метаболического и адаптационного потенциала у детей онкологической группы после реабилитации на курорте Трускавец // Медична гідрологія та реабілітація. 2012. №1. С.56-59.
