Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Балашова Р.І.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2009. - №13. - С.145-151.

Обґрунтування собівартості туристичних послуг за методом повних витрат

У статті визначено характерні та специфічні для малих туристичних підприємств економічні питання з формування собівартості туристичного продукту. Запропоновано рекомендації до розрахунку цього показника за методом повних витрат на конкретних прикладах діючих туристичних маршрутів.

Ключові слова: собівартість, туристичний продукт, витрати, методи, розрахунок, рекомендації, показники.

Постановка проблеми. В сучасних умовах функціонування економіки України важливо знайти дійові напрями підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств. Для розв'язання цього завдання певного значення набуває такий чинник, як управління ресурсами і витратами. Проблеми формування витрат, їх впливу на результати діяльності та ціноутворення є темою досліджень зарубіжних учених, таких як А. Апчерч [1]; Л.Н. Булгакова [2]; Ч. Хонгрен, Дж. Фостер, Ш. Датар [3], та вітчизняних авторів: Р.І. Балашова [4-6]; І.А. Білоусова [7], П.М Гарасим [8], І.Івакіна [9], М. Мальська [10], Н. Цвєткова [11], А.В. Череп [12], М. Чумаченко [13], Ю.О. Шумило [14].

Витрати на виробництво туристичного продукту на підприємстві є об'єктивними чинниками впливу на процес конкурентоспроможності підприємства. Організація внутрішнього економічного механізму поєднує набір загальних цілей, яких підприємство намагається досягнути за допомогою встановлення економічних регламентів, зокрема і для формування собівартості туристичних продуктів.

Результатами такого господарювання є збільшення своєї частки на ринку за рахунок продажу за оптимальними цінами, в формуванні яких собівартість є базовим параметром; максимізація рентабельності виробництва продукції; досягнення найвищих темпів зростання продажу і прибутку, тобто формування сучасного іміджу туристичного підприємства [15, 16].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасними авторами неодноразово розглядалися питання формування структури витрат, собівартості одиниці туристичного продукту, роль витрат у ціноутворенні.

Так, автор Я.А. Дубенюк у праці, присвяченій проблемам функціонування туристичної галузі, надає класифікацію, яка характеризує витратні відносини в межах учасників туристичної індустрії: "Прямі (первинні) витрати - це витрати, які несуть туристи на купівлю товарів та оплату послуг у закладах туристичної індустрії (готелях, ресторанах), магазинах. Непрямі витрати - це витрати, що мають місце в подальших діях і сферах здійснення операцій купівлі-продажу та придбання товарів готельними закладами у місцевих і товаровиробників. Похідні витрати - це зростаючі витрати споживачів, що виникають із додаткових особистих доходів, що генеруються прямими витратами (працівники готелів витрачають свою зарплатню на купівлю товарів і послуг) [17, с.62].

В.В. Захаревич, розглядаючи процес ціноутворення на автотранспортних підприємствах, пов’язує його з витратами та документальним оформленням калькуляції. У зв’язку з цим він пропонує принцип ціноутворення починати з поділу процесу систематизації витрат на основні блоки. При формуванні ціни створюється документ "Калькуляція собівартості автотранспортних послуг", у якому відображені всі етапи створення ціни і зазначені всі витрати, які включаються у собівартість автотранспортних послуг [18, с.82-84]".

Є. Бойко та В. Данилишин, розглядаючи економічну сутність політики цін підприємства, відзначають уплив на ціну обсягу робіт та постійних витрат, а саме "результатний показник використання ресурсного потенціалу (прибуток або приріст прибутку) при зниженні цін на продукцію досягається за рахунок збільшення об'ємів її реалізації, а заодно збільшення об'ємів випуску, що, в свою чергу, може привести до зменшення питомих постійних витрат на виробництво окремих видів продукції" [19, с.47].

В.С. Михайлов, досліджуючи особливості зовнішньоекономічної діяльності, підкреслює, серед інших, важливість витратних чинників: "можна виділити такі, як транспортні витрати, страхування, відповідність світовим стандартам, політика в галузі ліцензування та квотування, зовнішньоторговельне законодавство тощо" [20, с.68-72].

Г.О. Крамаренко підкреслює роль чинника витрат при реалізації принципів ціноутворення [21, с.60].

І. Івакіна в своїх працях з питань управління витратами пропонує метод "калькуляції на основі діяльності, або функціональний облік витрат, який припускає витрати, пов'язані з продукцією на основі чинників витрат, які вимагають цих видів діяльності" [15, с.82-85].

У працях автора статті, присвячених формуванню собівартості туристичних послуг, досліджено їх структуру, види, функції, вплив на ціноутворення, запропоновано алгоритми розрахунків собівартості, шляхи зниження витрат, розглянуто необхідність упровадження інформаційних технологій та управлінського обліку [4, с.117-127; 5, с.72-77; 6, с.128-133].

Однак таких досліджень, які б узагальнювали досвід стосовно вирішення структури витрат і собівартості туристичних послуг, в яких містилися б рекомендації до використання методів калькулювання, управління витратами в діяльності туристичних підприємств , ще недостатньо.

Об’єктом дослідження є процеси формування витрат у діяльності туристичних підприємств із створення туристичних послуг.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади економічних положень з формування собівартості туристичного продукту за методом повних витрат.

Мета дослідження: визначення, формулювання та розробка рекомендацій до визначення характерних і формулювання специфічних для малих туристичних підприємств економічних положень щодо собівартості туристичного продукту за методом повних витрат.

Виклад основного матеріалу дослідження. З аналізу законодавчих актів та наведених джерел слідує, що вартість послуг туристичного оператора, який є таким суб’єктом, що створює туристичний продукт, є сукупністю всіх витрат на виконання замовлень фізичних або юридичних осіб.

Для правильної оцінки сутності витрат доцільно приділити увагу питанням групування витрат як за економічними елементами, так і за статтями калькуляції (рис. 1).

Етапи формування загальної (повної) собівартості туристичного продукту
Рис. 1. Етапи формування загальної (повної) собівартості туристичного продукту

На першому етапі завдання туристичного підприємства полягає в тому, щоб вирішити, до якої групи витрат їх віднести за функціями: технологічні, загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут або інші операційні витрати. Для точнішого обґрунтування витрат пропонується застосування на підприємстві планових калькуляцій з детальним визначенням функції кожної витрати.

На другому етапі відбувається формування технологічної собівартості та розподіл загальновиробничих витрат. Відповідно до їх структури встановлено послідовність розподілу загальновиробничих витрат (рис. 1).

По-перше, необхідно визначити їх належність за ознаками до змінних або постійних витрат. А потім постійні витрати розкласти на розподілені та нерозподілені. Методика такого розподілу встановлена Міністерством фінансів України в нормативному документі П(С)БО №16 «Витрати» [22]. Для цього існує декілька варіантів, з яких найбільш поширеним є розподіл відповідно до фонду оплати праці або до витрат на утримання й експлуатацію обладнання.

На думку авторів [5, 7], такий метод є занадто узагальнюючим і його доцільно буде використовувати на підприємствах, що виготовляють продукцію значними об’ємами. Туристичні підприємства є підприємствами малого типу, характеризуються невеликими об’ємами, і тут є можливість відстежити кожний напрямок використання коштів та їх структуру.

На відміну від інших підприємств, для туристичних, найбільш актуальним є спосіб розподілу загальних загальновиробничих змінних та постійних (розподілених та нерозподілених) витрат за їх призначенням. Наступними діями є розподіл загальновиробничих витрат на кожний туристичний продукт. Для калькулювання витрат на цьому етапі використовується показник кількості туристів, що характеризує об’єм робіт в натуральному виразі (N), та його зафіксовано в статистичній звітності за формою «1-тур». Метод такого розподілу несе навантаження, яке є характерним для туристичних підприємств, на відміну від інших. Об’єм туристичних послуг (кількість туристів) є показником, який може виступати надійною базою для калькулювання собівартості одиниці туристичного продукту.

На третьому етапі відбувається розподіл адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат на кожний туристичний продукт також з використанням показника кількості туристів (N).

Таким чином для управління витратами формуються такі види собівартості туристичних послуг (рис. 2).

Класифікація собівартості туристичної продукції
Рис. 2. Класифікація собівартості туристичної продукції

1. Технологічна собівартість (показн. (1) рис. 2) - витрати на проживання та харчування, транспортні послуги, страхування, оформлення візи, екскурсійне обслуговування, витрачені в процесі надання туристичних послуг, тобто прямі матеріальні витрати Sтехн. = Sпр.зм.

Для формування такої собівартості туроператором використовуються зовнішні або його власні ресурси:

Sтехн. = Sпр.зм.   (1)

де Sтехн. - технологічна собівартість, грн.;
Sпр.зм. - прямі змінні витрати на створення туристичного продукту, грн.

2. Виробнича собівартість Sвир. (показн. (2) рис. 2), до якої згідно із П(С)БО 16 “Витрати” належать прямі матеріальні витрати (технологічна собівартість), прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та інші змінні загально виробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати [22]:

Sвир. = Sтехн. + Sзм.заг.вир. + Sпост.розп.   (2)

де Sтехн. - технологічна собівартість, грн.;
Sзм.заг.вир. - змінні загальновиробничі витрати на створення туристичного продукту, грн.;
Sпост.розп. - постійні розподілені загальновиробничі витрати на створення туристичного продукту, грн.

3. Собівартість реалізованої продукції (2), яка включає виробничу собівартість, плюс постійні нерозподілені загальновиробничі витрати та понаднормативні виробничі витрати згідно із П(С)БО 16 “Витрати” [22]:

Sреал. = Sвир. + Sпост.нерозп. + Sпонаднорм.   (3)

Собівартість одиниці реалізованої туристичної послуги формально має такий алгоритм:

  Sпр.зм. + Sзм.заг.вир. + Sпост.розп. + Sпост.нер. + Sпонаднорм.  
Sод.реал. = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– (4)
  Nni=1  

де Sод.реал. - собівартість одиниці реалізованої туристичної продукції, грн.;
N - кількість туристів, споживачів цього продукту, осіб; і;
n - кількість споживачів, яка може зростати від 1 (однієї) особи до (n) осіб;
Sпр.зм. - прямі змінні витрати на створення туристичного продукту, грн.;
Sзм.заг.вир. - змінні загальновиробничі витрати, грн.;
Sпост.розп. - постійні розподілені загально виробничі витрати на створення туристичного продукту, грн;
Sпост.нер. - вартість нерозподілених загальновиробничих витрат, грн.
Sпонаднорм. - вартість понаднормативних виробничих витрат, грн.

4) "Загальна" повна собівартість (показн. (4) рис. 2). Під цими витратами розуміються всі витрати, що увійшли до собівартості реалізованої продукції, до яких додано адміністративні витрати, витрати на збут й інші операційні витрати (рис. 2):

Sзаг. = Sреал. + Вадм. + Взб. + Він.   (5)

де Sреал. - собівартість реалізованого туристичного продукту, грн.;
Вадм. - адміністративні витрати, грн.;
Взб. - витрати на збут, грн.;
Він. - інші операційні витрати, грн.

  Sреал. + Вадм. + Взб. + Він.  
Sод.заг. = ––––––––––––––––––––––––– (6)
  Nni=1  

де Sод.заг. - загальна (повна) собівартість одиниці туристичної продукції, грн.

Таким чином, необхідно підкреслити, що загальна (повна) собівартість туристичного продукту (послуги) - це комплексний показник, розрахований внаслідок обраного методу калькулювання, який характеризує рівень залежності вартості туристичної послуги від оптимальної вартості покупних послуг, раціонального використання внутрішніх ресурсів при її формуванні та масовості попиту споживачів.

Цей показник загальної (повної) собівартості поєднує економічну та практичну сутність витрат, підкреслює роль кожної з них у процесі створення продукту, а його структурні частини є базовими для формування ціни, і управління витратами. Економічна сутність собівартості як базового показника для політики цін туристичного підприємства полягає у формуванні та дотриманні оптимального рівня витратної складової ціни.

Висновки. На підставі проведених досліджень можна зробити узагальнення, що науковою новизною даної роботи є виокремлення специфічних чинників туристичних підприємств при визначенні загальної (повної) собівартості туристичного продукту; рекомендовано вважати загальну (повну) собівартість туристичного продукту комплексним показником; запропоновано послідовність її формування; рекомендовано визначати місце витрат за їх призначенням; базою розподілу загальновиробничих та господарських витрат вважати кількість туристів.

Окрім того, зроблено такий висновок та надано пропозицію:

1) існує необхідність розрахунку загальної (повної) собівартості туристичних продуктів;
2) доповнити національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку до цих комплексних понять.

Використання наведених пропозицій буде орієнтувати туристичні підприємства на впровадження нових туристичних технологій в практику діяльності підприємства, удосконалення функціональної системи управління, форм і методів організації туристичної діяльності.

Список використаних джерел

1. Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика / А. Апчерч; под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой, пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 950 с.
2. Булгакова Л.Н. Управление финансово-хозяйственной деятельностью предприятия: монография / Л.Н. Булгакова. - М.: Перспектива, 2002. - 175 с.
3. Хорнгрен Ч. Управленческий учет / Ч. Хорнгрен, Дж. Фостер, Ш. Датар; пер. с англ. - 10-е изд., перераб. и дополн. - СПб.: Питер, 2005. - 1008 с.
4. Балашова Р.І. Методичні особливості обґрунтування собівартості туристичних послуг / Р.І. Балашова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського. - Сер. Економічні науки. - 2008. - №4. - С.117-127.
5. Балашова Р.І. Особливості впливу змінних та постійних витрат на собівартість туристичного продукту / Р.І. Балашова // Вісник ДІТБ. - 2006. - №10. - С.72-77.
6. Балашова Р.І. Удосконалення методів планування вартості туристичних послуг / Р.І. Балашова // Вісник ДІТБ. - 2007. - №11. - С.128-133.
7. Белоусова И. Методы учета производственных затрат и калькулирование себестоимости продукции / И. Белоусова // Бухгалтерский учет и аудит. - 2006. - №9. - С.3-5.
8. Гарасим П.М. Управлінський облік на підприємстві (методика ведення): монографія / П.М. Гарасим, І.Є. Давидович, П.Я. Хомин / Тернопільська академія народного господарства. - Т.: Економічна думка, 2001. — 270 с.
9. Івакіна І. Калькулювання витрат: сучасний погляд. Різні витрати для різних цілей / І. Івакіна. - Х.: Фактор, 2008. - 176 с.
10. Мальська М.П. Планування діяльності туристичних підприємств: навч. посіб. / М.П. Мальська, О.Ю. Бордун. - К.: Знання, 2005. - 241 с.
11. Цветкова Н. Современная организация учета и составления отчетности для принятия управленческих решений / Н. Цветкова // Бухгалтерский учет и аудит. - 2008. - № 3. - С.14-15.
12. Череп А.В. Управління витратами суб’єктів господарювання: монографія / А.В. Череп. - Ч. I. - Х.: ІНЖЕК, 2006. - 368 с.
13. Чумаченко М. Управління вартістю компанії на основі ціннісного підходу / М. Чумаченко // Фінанси України. - 2004. - №2. - C.66-80.
14. Шумило Ю.О. Роль управлінського обліку в системі управління затратами / Ю.О. Шумило // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №10. - С.39-44.
15. Туриянская М.М. Формирование имиджа туристического предприятия / М.М. Туриянская // Вісник ДІТБ. - 2008. - №12. - С.75-76.
16. Данильчук В.Ф. Особенности формирования и развития туристических предприятий: монография / В.Ф. Данильчук. - Донецк: Ин-т экономики промышленности НАН Украины, 2006. - 240 с.
17. Дубенюк Я.А. Туристичний мультиплікатор як комплексний показник розвитку туристичної галузі / Я.А. Дубенюк // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: зб. наук. пр. - Донецьк: Ін-т економіко-правових досліджень НАН України, 2005.- C. 61-69.
18. Захаревич В.В. Інформаційні технології у ціноутворенні на автотранспортні послуги / В.В. Захаревич // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №10. - C.82-84.
19. Бойко Є. Формування цінової політики в умовах інноваційного розвитку підприємства / Є. Бойко, В. Данилишин // Регіональна економіка. - 2003. - №4. - C.44-50.
20. Михайлов В.С. Методичні аспекти розрахунків експортних (імпортних) цін суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України / В.С. Михайлов // Формування ринкових відносин в Україні. - 2004. - Вип.5. - C.68-72.
21. Крамаренко Г.О. Ціноутворення в умовах ринкових реформ / Г.О. Крамаренко // Фінанси України. - 2004. - №4. - C.54-60.
22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати»: Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1998 р. №318. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Інформаційна система «Ліга-Закон».

В статье определены характерные и специфические для малых туристических предприятий экономические вопросы по формированию себестоимости туристического продукта. Предложены рекомендации для расчета этого показателя по методу полных затрат на конкретных примерах действующих туристических маршрутов.

Ключевые слова: себестоимость, туристический продукт, затраты, методы, расчет, рекомендации, показатели.

The characteristic and specific economic issues on tour product self-cost formation for small tourist enterprise are defined in the article. The recommendations with the specific example of operating tourist routes for this index calculation using the full-costing method are suggested.

Keywords: self-cost, tour product, expenses, methods, calculation, recommendations, indexes.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.