Баран Р.Я., Романчукевич М.Й.
Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 27-29 жовтня 2021 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2021. 202 с. С.115-118.

Підходи до поняття цифровізації підприємств туризму

Цифрова економіка висуває вимоги як до побудови організаційної структури бізнес-структур, так і до бізнес-архітектури підприємств попереднього покоління. Не виключено, що несвоєчасна реакція на вимоги сьогодення та нездатність швидко адаптуватися до нового середовища є наслідком неоднозначного трактування термінів «цифровізація» та «цифрові комунікації».

Розглядаючи термін «цифровізація», необхідно зазначити, що цей термін почав розвиватися на початку 90-х рр. ХХ ст. внаслідок впровадження е-бізнесу, який, на думку М. Кастельса, полягає в забезпеченні постійного зв’язку між виробниками, постачальниками та споживачами з використанням мережі Інтернет [2, с.84-96].

Часові межі, а також еволюція суспільства мають відображення в терміні «цифровізація», оскільки межі еволюції промислового індустріального розвитку і цифрової революції збігаються, прослідковуються в переході від третьої до четвертої промислових революцій і мають вплив на формування ВВП [6, с.7]. Тобто цифровізація є інструментом, який сприяє трансформації економічних систем та переходу на кардинально новий рівень економічного розвитку суспільства, забезпечує взаємозалежність процесів індустріального розвитку суспільства та його інформатизації [1, с.19].

Цифровізацію як процес еволюції економічних, соціальних, виробничих, техніко-технологічних, організаційних, управлінських та інших відносин всередині суспільства, зміну їх суб’єктивно-об’єктивної орієнтованості, яка викликана розвитком інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, розглядає М. Руденко, окреслює межі дій та здатність проникати в усі сфери діяльності суб’єкта господарювання [5, с.63]. Такі зміни є результатом комунікації М2М (машина-машина), де змінюються виробничі сили суспільства або (та) фактори виробництва і людина вже не є суб’єктом таких відносин [4, с.197].

Отже, термін «цифровізація» використовується для опису трансформаційних процесів. Однак ці процеси глибші, ніж просто заміна фізичного ресурсу на цифровий або інформаційний.

У Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр. цей термін трактують як «насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір» [3].

Можна зазначити, що згідно з вітчизняними нормативно-правовими актами термін «цифровізація» трактується як насичення суспільства електронно-цифровими пристроями, які сприяють обміну інформацією. Науковцями ж він трактується як еволюція соціальних, економічних, техніко-технологічних, виробничих та інших відносин, які відбуваються під дією інформаційно-комунікаційних технологій. Практики вважають, що це механізм зміни ведення бізнесу з метою підвищення ефективності праці, тоді як суспільство вважає, що це нова парадигма інформатизації суспільства, в основу якої закладено цифрові технології.

Компромісний варіант трактування цифровізації зводиться до того, що це процес еволюції відносин (бізнес-відносин), в основу яких закладено цифрові технології (пристрої) і які можуть відбуватися завдяки налагодженій цифровій комунікації з дотриманням відповідних принципів (безпеки, відкритості, економічності, незалежності, доступності, ефективності) цифровізації.

Необхідно підкреслити, що сфера туризму є тим видом бізнесу, який найбільше відчуває на собі вплив глобальної цифровізації і є тією ланкою, яка доводить її тренди до кінцевого споживача і водночас виконує функцію навчання споживача щодо користування продуктами цифровізації та налагодження цифрової комунікації.

Цифрову (діджитал) комунікацію можна трактувати як онлайн-діалог між учасниками бізнес-процесу в соціально-економічній системі, які до певного моменту не знали про існування одне одного. Тож бізнес-структурі потрібно фокусуватися на автоматизації процесів за результатами використання цифрових технологій і бути націленою на цифровізацію всіх процесів та моделей ведення бізнесу, зокрема туристичного.

Головне завдання цифрових комунікацій полягає в розвитку середовища цифрової трансформації та налагодженні інфраструктури між зацікавленими учасниками бізнес-середовища туризму, вимагає зміщення акцентів на споживачів і підвищення гнучкості центрів опрацювання даних, які повинні підтримувати споживачів.

Література

1. Вишневський О.С. Проблеми стратегічного управління соціально-економічним розвитком України з урахуванням процесів децентралізації // Вісник економічної науки України. 2016. №1(30). С.14-22.
2. Кастельс М. Галактика Интернет: размышления об интернете, бизнесе, и обществе. Екатеринбург: У-Фактория, 2004. 328 с.
3. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 рр. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2018-р.
4. Ляшенко В.І., Вишневський О.С. Цифрова модернізація України як можливість проривного розвитку: монографія. К.: НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2018. 252 с.
5. Руденко М. Цифровізація економіки: нові можливості та перспективи // Економіка та держава. 2018. №11. С.61-65.
6. Alm E., Colliander N., Deforche F. et al. Digitizing Europe. Why Northern European Frontrunners Must Drive Digitization of the EU Economy. Stockholm: BCG, 2016. 37 p.