Баранова К.А., Виноградова Т.І.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.96-98.

Елементи психології в туризмі

Соціальна психологія є основою психології туризму, яка досліджує взаємини людей під час відпочинку, вивчає мотивації, пов'язані з подорожами і послугами. Іншими словами, опановує поведінку, що пов'язана з економічними, соціальними, трудовими і культурними позиціями туристичної діяльності.

Одним з немаловажних аспектів у роботі туристичного агентства є розуміння побажань клієнтів. Необхідно побачити причину, що спонукала їх до вибору тієї чи іншої поїздки, якими були їхні очікування, осягнути весь діапазон мотивів. Великим визнанням користується теорія А. Маслоу, описана в його працях «Мотиви і особистість» і «Теорія мотивацій людини». Це аргументована піраміда потреб, в основі якої - більш ґрунтові, а на вершині - особистісні, ієрархії яких викладаються ним таким способом:

• усі людські потреби можна зібрати в п'ять груп у вигляді піраміди. Коли одна з них задовольняється, наступна стає на її місце. Вищі потребиі забирають більше зусиль, щоб бути задоволеними;
• щоб мотивація в задоволенні виникла, треба забезпечити ту, що розташована на нижньому щаблі. Коли формується потреба, організм машинально докладає зусиль, щоб її угамувати, формуючи адекватні способи дії. Задоволення є впливовим фактором і визначає поведінку.

Потреби людини за А. Маслоу мають такий вигляд:

• фізіологічні (первинні) потреби найважливіші в індивідуумі. Коли вони значною мірою задовольняються, основа піраміди може викликати мотивування до угамування необхідних, які займають вищі позиції;
• потреби в області безпеки являють собою пошук захисту від небезпеки чи загрози. До цього списку можна віднести як фізичні (нещасні випадки) так й економічні (нестабільність, безробіття, криза, тощо);
• потреби взаємовідносин (потреби соціальної складової) стають важливими якщо людина переконана у своїй безпеці та благах. Для неї вагомим є сприйняття іншими членами суспільства, мати членство у різних групах, бажання домогтися визнання;
• потреби психологічні (самоповага або любов до себе) мають безпосереднє відношення до статусу усного та письмового спілкування з іншими, окрім цього також прагнення до навчання, пізнання невідомого і нових звершень. Дуже важливу роль займає довіра і визнання зі сторони інших. Задовольняючи ці фактори, індивідуум прагне до своєї значущості і самовдосконалення;
• потреби самовираження і розвитку знаходяться на вершині піраміди. Це потреби створення і реалізації власного «Я», вони пов'язані з внутрішнім станом. Для втілення необхідний гідний внутрішній хист і високий рівень знань у галузі культури. Маслоу зазначав, що усі рівні піраміди необхідно пройти крок за кроком. Також людині властиве синхронне перебування на кількох ступенях, але це не означає, що в повсякденному житті потреби будуть задовольнятися на 100% при переході на наступний щабель. Психолог вважає, що вони задовольняються (в середньому): фізіологічні - на 80%, безпеки - на 70%, соціальні - на 50%, психологічні - на 40% і самовираження - на 100%.

Що стосується потреб туриста, то вони будуть складовими частинами в усіх щаблях піраміди. Їх можна об'єднати в декілька типів:

• фізичні мотивації відпочинку: спортивні заняття, оздоровлення на пляжах тощо. Усі вони мають універсальну позицію: зменшити виснаженість і напруженість за рахунок підвищеної фізичної активності і домогтися, таким чином, шляхом відпочинку нового фізичного стану.
• культурні мотивування ототожнюють з бажанням пізнати інші райони країни з іншою культурою, історією, архітектурою.
• соціальні, або відносини між людьми, вміщують жагу до знайомств з новими людьми, візитувати друзів.
• мотивація зміни діяльності або геолокації допускають вихід із рутинної роботи, повсякденних занять, перехід до нового місцезнаходження (атмосфери).
• мотивації статусу і престижу пов'язані з «Я» індивідуума і його саморозвитком. Вони можуть мати зв'язок, наприклад, із командируванням, поїздками на конгреси, асамблеї, навчанням. Бажання визнання власної праці, хорошої репутації, гідності дуже широко і глибоко може бути задоволено за допомогою поїздок.
• мотивація розваг пов'язана з бажанням веселого проведення часу (танці, спортивні розваги, музика, прогулянки).

Психологія туристичних потреб охоплює вивчення всіх психологічних аспектів клієнта: його поведінки, мотивації, бажань, культурних та інших потреб, заснованих на: мотивації і бажаннях туриста; типології туристичної клієнтури.

Існує певна класифікація за типами, яку виділив американський психолог Стенлі Плог. За нею можна згрупувати усіх мандрівників: психоцентрики - люди, які концентруються на самих собі, тобто інтроверти і егоцентрики, навпаки, з екстравертованою поведінкою.

Перші воліють:

• подорожувати сім'ями в чітко визначених локаціях;
• активне гуртове дозвілля у відомих місцинах;
• туристичні курорти з великою кількість місць для загоряння і гарний рівень послуг у сфері відпочинку;
• незначна рухливість;
• місця, до яких можна дібратися автомобілем;
• туристичний затишок із доцільно сформованою мережею готелів, ресторанів, магазинів;
• домашні умови (звичне кухонне обладнання, сімейна обстановка, маленький відсоток іноземних мандрівників);
• повний пакет енергійних прогулянок з екскурсоводом.

Другі віддають перевагу:

• активним і різноманітним розвагам;
• пригодам і гострим відчуттям в житті;
• подорожам для угамування цікавості.

Найпривабливішими вбачають малоосвоєні туристичні райони. У них великою популярністю користується авіатранспорт, вони ставлять високі вимоги до побутового устрою, хорошого харчування. Для них не є обов'язковим слідування моді, оскільки вони не зацікавлені відомими, «заїждженими» місцями для відпочинку і знаменитими пам'ятками. Вони вважають за краще пізнавати іншу культуру і спілкуватися з носіями мови. Їхньому сприйманню не підлягають строго визначені графіки, тому такі люди докладають чимало зусиль, щоб отримати максимальну міру свободи і самостійності.

В системі ринкової економіки напрямки діяльності будь-якої фірми визначає споживач, який отримує туристичний продукт на свій власний розсуд, і тим самим вказує продавцю, що необхідно пропонувати на ринку. Туристичне підприємство, яке пропонує послуги, які ефективно задовольняють потреби і запити клієнтів, буде щедро винагороджено. І навпаки, той, хто не зуміє домогтися цього, буде покараний втратою споживачів з усіма наслідками, що звідси випливають.

Адаптація даній категоризації на українському ґрунті - дискусійне і складне питання. І однозначних відповідей ще довгий час не вдасться знайти, оскільки невпинно мандруючий прошарок населення, по-перше, замалий, по-друге, ще не вийшов зі стану формування переваг. Егоцентрики і психоцентрики надають перевагу різним видам відпочинку. Через це туристичний ринок повинен адаптуватись під потреби кожного з них і знайти власний підхід для надання відповідних послуг.

Список літератури

1. Бороздина Г.В. Психология делового общения: Учеб. пособие. М.: Инфра-М, 2011. 295 с.
2. Гойхман О.Я. Организация и проведение мероприятий: Учеб. пособие. М.: Инфра-М, 2010.120 с.
3. Психология: Учебник для гуманитарных вузов / Под ред. Дружинина В.Н. 2-е изд. СПб., 2009. 656 с.
4. Буйленко В.Ф. Сервисная деятельность. Организационные, этические и психологические аспекты: Учеб. пособие. Краснодар: Южный институт менеджмента, 2007. 146 c.
5. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. 490 с.
6. Шейнов В.П. Искусство торговли. Эффективная продажа товаров и услуг. Минск: Харвест, 2011. 256 с.
7. Стребкова Л.Н. Оценка отношения потребителей к туристским предприятиям // Управление экономическими системами. 2011. №34.