Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Олександр Бейдик, Людмила Нємець
Часопис соціально-економічної географії. - 2010. - Випуск 8(1). - C.40-44.

Харківська область у книзі рекордів України

Проаналізовані рекорди регіонів України в економічному та суспільному житті, висвітлено регіональну структуру рекордів України в природній та суспільно-економічній сфері та визначено місце Харківської області у цій структурі. Розширено уявлення про рекреаційно-туристські ресурси як чинник ефективного управління рекреаційним господарством регіону.

Ключові слова: природна та соціально-економічна сфера, 7 природних чудес України, регіони України, ресурсно-рекреаційна привабливість території.

Постановка проблеми. Нещодавня планетарна акція щодо визначення семи сучасних чудес світу та аналогічні дійства, що відбулися в ряді країн Європи по визначенню семи національних чудес, дійшли у 2007-2008 рр. і до України: було визначено 7 архітектурно-історичних дестинацій та 7 природних див. До золотої сімки архітектурно-історичних об’єктів України увійшли Національний заповідник «Софія Київська» та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м. Київ), дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань, Черкаська обл.), Національний заповідник «Хортиця» (м. Запоріжжя, Запорізька обл.), Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» (м. Хотин, Чернівецька обл.), Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» (Хмельницька обл.), Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь, АР Крим). Переможцями акції «7 природних чудес України» визначені: біосферний заповідник «Асканія-Нова» (Херсонська обл.), регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» (Миколаївська обл.), Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.), печера Мармурова (АР Крим), національний природний парк «Подільські Товтри» (Хмельницька обл.), озеро Світязь (Волинська обл.), національний природний парк «Синевір» (Закарпатська обл.)1.

Але ряд регіонів, незважаючи на наявність беззаперечних об’єктів, які мали всі підстави бути номінованими до золотої сімки (наприклад, українські чорноземи або печера Оптимістична, карпатські вершини-двотисячники, дельта Дунаю або чорноморське узбережжя Криму з неперевершеними красенями-мисами), на жаль, не увійшли до кола переможців. За його межами залишились ряд регіонів України, які, на наш погляд, могли б бути достойно пред-ставлені в тій чи іншій «золотій сімці». Природно, з таким розподілом переможців погодяться далеко не всі.

Мета статті - дати кількісно-якісний аналіз об’єктів, явищ, подій, представлених у форматі «рекорди України» та виявити їх регіональну структуру в природній і суспільно-економічній сфері, акцентувавши увагу на Харківській області.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Україна, як і будь-яка територія на земній кулі, є категорією, якій притаманні не тільки загальні ознаки, а й прояви специфічності та унікальності. Існує достатньо широке коло джерел (публікації у пресі, монографії, енциклопедичні, довідкові видання, спогади), які віддзеркалюють ці аспекти.

Найбільш цікавими та інформаційно-щільними стосовно «рекордного аспекту» є ряд монографій, путівників [1], енциклопедичних видань [2], і, особливо, роботи Г.О. Маценка [3-6] - останні були обрані основним об’єктом даного аналізу.

Методика дослідження і виклад основного матеріалу. Для аналізу матеріалу в межах обраного формату - джерельної бази [3-6] були використані таблиці, які віддзеркалювали кількісні показники рекордних проявів у межах трьох блоків (природному, економічному, науково-культурному) українського суспільства в регіональному (24 області та автономія) розрізі (табл. 1).

Таблиця 1

Регіональна структура рекордів України в природній та суспільно-економічній сфері
Адміністративні одиниці Природа навколо нас Людина і суспільство У світі науки і техніки Культура і мистецтво Спорт і розваги Разом Місце за кількістю рекордних згадувань
Київська 41 81 155 141 30 448 1
Львівська 29 76 82 105 13 305 2
АР Крим 131 51 69 25 11 287 3
Одеська 42 25 45 15 16 143 4
Харківська 18 26 47 40 10 141 5
Закарпатська 54 16 16 8 5 99 6
Донецька 20 27 36 8 4 95 7
Івано-Франківська 33 14 12 7 3 69 8
Дніпропетровська 11 14 28 8 7 68 9
Херсонська 41 11 6 2 2 62 10
Запорізька 17 13 9 5 4 48 11-12
Чернігівська 18 12 7 9 2 48 11-12
Тернопільська 16 12 6 8 5 47 13-14
Полтавська 9 13 12 12 1 47 13-14
Луганська 14 10 15 1 6 46 15-16
Миколаївська 14 8 13 7 4 46 15-16
Волинська 20 14 4 4 2 44 17-18
Чернівецька 24 10 7 2 1 44 17-18
Житомирська 15 11 6 4 3 39 19
Черкаська 15 12 2 6 1 36 20
Вінницька 6 15 6 4 3 34 21-22
Рівненська 12 16 2 4 0 34 21-22
Сумська 7 5 4 8 1 25 23
Хмельницька 6 6 5 5 0 22 24
Кіровоградська 8 2 6 4 1 21 25
Разом статей 808 749 608 669 175 3009  
Загалом 621 500 600 442 135 2298  

По першому блоку («Природа навколо нас») було проаналізовано 808 статей 7 номінацій: перші три позиції посідають АР Крим (131 рекордний прояв), Закарпатська (54), Одеська (42) області, останні три, відповідно - Хмельницька (6), Вінницька (6), Сумська (7) області.

По другому блоку («Людина і суспільство») було проаналізовано 749 статей 17 номінацій: перші три позиції посідають Київська (81 рекордний прояв), Львівська (76) області, АР Крим (51), останні три, відповідно - Кірово-градська (2), Сумська (5), Хмельницька (6) області.

По третьому блоку («У світі науки і техніки») було проаналізовано 608 статей 6 номінацій: перші три позиції посідають Київська (155 рекордних проявів), Львівська (82) області, АР Крим (69), останні три, відповідно – Сумська (4), Хмельницька (5), Кіровоградська (6) області.

По четвертому блоку («Культура і мистецтво») було проаналізовано 669 статей 6 номінацій: перші три позиції посідають Київська (141 рекордний прояв), Львівська (105), Харківська (40) області, останні три, відповідно - Луганська (1), Чернівецька (2), Херсонська (2) області.

По п’ятому блоку («Спорт і розваги») було проаналізовано 175 статей 4 номінацій: перші три позиції посідають Київська (30 рекордних проявів), Одеська (16), Львівська (13) області, останні три, відповідно - Хмельницька (0), Рівненська (0), Чернівецька (1) області.

За сумою рекордних проявів трьох блоків (табл. 1) перші три позиції посідають Київська (448 рекордних проявів), Львівська (305) області, АР Крим (287), останні три, відповідно - Кіровоградська (21), Хмельницька (22), Сумська (25) області.

У цій шерензі Харківська область із 25 регіонів України займає достатньо високе 5 місце, маючи 141 рекордний прояв («Природа навколо нас» - 18, «Людина і суспільство» - 26, «У світі науки і техніки» - 47, «Культура і мистецтво» - 40, «Спорт і розваги» - 10).

Харківська область широким загалом, а особливо фахівцями-географами сприймається як регіон дійсно унікальних проявів у географічній, історичній, культурній царині України і Росії:

1) Шарівський палац (с. Шарівка Богодухівського району), садиба заснована у ХІХ ст. П. Ольховським, якому належали навколишні землі, ліси, винокурний завод; ансамбль садиби остаточно сформувався при Л.Е. та Ю.Л. Кенігах (1881-1917 рр.); палац є композиційним центром садиби, площа якої становить 70 га;
2) національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди (1722- 1794 рр.) у с. Сковородинівка Золочівського району;
3) у Харкові площа Дзержинського (нині майдан Свободи) та будинок Державної промисловості - шедевр конструктивізму (архітектори С.С. Серафимов, С.М. Кравець, М.Д. Фельгер, 1925-1928 рр.); споруда була найбільшим у СРСР та Європі «хмарочосом»;
4) м. Чугуїв, художньо-меморіальний музей І.Ю. Рєпіна (1844-1930 рр.), пам’ятник І.Ю. Рєпіну (1956 р., скульптор М. Манізер);
5) Покровський собор (1689 р., реставрація - 1960-1965 рр.) у Харкові - найдавніша кам’яна споруда міста;
6) Благовіщенський кафедральний собор (1901 р., архітектор М. Ловцов) у Харкові;
7) селище Красний Кут (Краснокутськ), дендропарк; могили батька В.Н. Каразіна і його брата - І.Н. Каразіна;
8) пам’ятник Т.Г.Шевченку (1936 р., скульптор М. Манізер, архітектор І. Лангбард) - найкращий у світі.

Шарівський палац

Найбільш видатними епізодами на «рекордному полі» Харківської області є:

1. у блоці «Природа навколо нас»:

- у номінації «Рельєф» - кряж (найбільшим в Україні є Донецький кряж - найвища частина Донецької височини у межах Луганської, Донецької та Харківської областей);
- у номінації «Клімат» - найвища температура (+ 40,1оС у липні 1938 р. зафіксована у м. Куп’янськ);
- у номінації «Небезпечні явища природи» - найтриваліша завірюха (в 1956 р. у Козачій Лопані завірюха тривала 228 годин - швидкість вітру сягала 15-17 м/с або 54-61 км/год.);
- у номінації «Флора» - «П’ять братів» (пам’ятка природи у Золочівському лісництві - унікальні дуби віком понад 100 років, які ростуть з одного кореня);
- у номінації «Фауна» - найбільший збір меду (у колгоспі імені Щорса Лозівського району в 1956 р. від кожної з 65 бджолосімей одержано по 101 кг меду та 1,2 кг воску); найбільша за вагою риба (короп вагою 22 кг. був виловлений у 1958 р. у р. Оскол поблизу с. Дворічне);
- у номінації «Охорона навколишнього середовища» - найстаріший зоопарк в Україні (Харківський зоопарк було засновано 1895 р., площа 22 га; в ньому представлена найчисленніша колекція тварин - 5,3 тис. тварин 350 видів, 40 з яких занесено до Червоної книги України); найстаріший парк (другий за віком є парк в с. Старий Мерчик, створений у 1770 р. за проектом просвітителя О.О. Паліцина); найбільші ботанічні сади України (ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, заснований 1999 р., за площею (16,2 га) посідає десяте місце серед ботсадів України); найбільші дендропарки України (дендропарк у м. Харків, заснований 1972 р., за площею (22,8 га) посідає десяте місце серед дендропарків України);

2. у блоці «Людина і суспільство»:

- у номінації «Тривалість життя» - рекордсменка-довгожителька (Христина Іванівна Пахуща, мешканка с. Лебедівка Сахновщинського району, на час обстеження співробітника Інституту геронтології ім. О. Богомольця НАН України в 1951 р. мала вік 120 років - народилась у 1831 р.);
- у номінації «Материнство і діти» - найбільша маса новонародженої дитини (у 1988 р. харків’янка Людмила Попова народила доньку - здорову дівчинку вагою 6 кг. 300 г.; матері було 43 роки, а донька стала її 13 дитиною); найстаріший будинок малюка (Харківський міський будинок малюка заснований у 1919 р.); перший інститут охорони материнства і дитинства було створено в 1923 р. у Харкові;
- у номінації «Державність» - перша політична партія на Східній Україні (Революційна українська партія була створена в Харкові в 1900 р.; її політичною метою була самостійна Україна);
- у номінації «Населення» - найбільш поширена назва населеного пункту (в Україні є 131 населений пункт із назвою Іванівка, найбільша кількість з яких (14) знаходиться в Харківській обл.); найбільші міста України (Харків - перша столиця України і друге за кількістю населення місто держави, 1 млн. 500 тис. осіб);
- у номінації «Нагороди» - Нобелівські премії (лауреати премії: Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) - видатний фізіолог, уродженець с. Іванівка, нині Куп’янського району Харківської обл.; Саймон Сміт Кузнець (1901-1985) - американський економіст, уродженець м. Харків); Лев Давидович Ландау - радянський фізик, народився у Баку, з 1931 р. мешкав у м. Харкові;
- у номінації «Медицина» - перша трансплантація нирки (у 1933 р. у Харкові українським хірургом Ю.Ю. Вороновим; після операції 26-річна жінка прожила ще 2 доби); перше в Україні і Росії видалення селезінки (здійснив у 1887 р. український хірург Аполінарій Григорович Підріз (1852-1900), професор Харківського університету); перша в Україні і Росії операція на пораненому серці (зробив А.Г. Підріз у Харкові у 1897 р.);

3. у блоці «У світі науки і техніки»:

- у номінації «Наука» - найстаріший сільськогосподарський вищий навчальний заклад (Харківський сільськогосподарський інститут було засновано у 1816 р. поблизу Полтави, а у 1914 р. - перенесено до Харкова); перший університет у Східній Україні (було відкрито в Харкові 1805 р.); найбільша університетська будівля (будівля Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна споруджена у 1930 - 1932 рр.); перше студентське товариство (було створено в Харківському педагогічному інституті в 1902 р.);
- у номінації «Наукові дослідження» - перші палеонтологічні дослідження в Україні (розпочались у другій половині XVII ст. із розкопок кістяка мамонта в околицях Харкова); перша метеорологічна станція (була заснована вченим В.Н. Каразіним у 1810-х роках у своєму маєтку в с. Кручик на Харківщині); перші інструментальні метеорологічні дослідження з використанням спеціальних приладів (було розпочато в Харкові в 1738 р.); найбільший декаметровий Т-подібний радіотелескоп у світі (УТР-2 було змонтовано на початку 1970-х років поблизу с. Волохів Яр Харківської обл. на Граківському полігоні Харківського радіоастрономічного інституту НАН України); першим співвітчизником, який піднявся у 1982 р. на найвищу вершину світу Еверест (Сергій Бершов з Харкова);
- у номінації «Архітектура і будівництво» - найвищі архітектурні споруди сучасності (телевізійна вежа в Харкові (241 м) є третьою за висотою в Україні); перший висотний будинок в Україні і в колишньому СРСР (споруджено в Харкові у 1925-1929 рр. - будинок Державної промисловості або Держпром); найбільша площа в Україні та Європі (площа Свободи - колишня Дзержинського - в Харкові займає 11,5 га); найглибша свердловина для видобутку питної води (глибина 1042 м, 1966 р., Харків);
- у номінації «Енергетика» - найбільше підприємство з видобування і транспортування газу (Шебелинське газопромислове управління у смт. Червоний Дінець Балаклійського району забезпечувало видобуток 65% природного газу в Україні);
- у номінації «Транспорт» - перший серійний пасажирський літак (літак К-5 07.11.1929 р. піднявся над Харковом); перший серійний літак незалежної України (літак АН-140 піднявся в небо над Харківським авіаційним заводом 23.09.1999 р.);
- у номінації «З історії речей» - перший в Україні гусеничний трактор (гусеничний трактор «Комунар» зійшов з конвеєра у 1924 р. на Харківському паровозобудівно-му заводі); перші мотоцикли в Україні (було виготовлено 1931 р. у Харкові); один із найстаріших заводів шампанських вин (відкрито в Харкові у 1940 р.);

4. у блоці «Культура і мистецтво»:

- у номінації «Мова та писемність» - найбільший центр державної бібліографії (Книжкова палата України заснована 1922 р. у Харкові); найбільші бібліотеки України (Державна наукова бібліотека ім. В.Короленка, 6,5 млн. книг, 1886 р.; Центральна наукова бібліотека ХНУ імені В.Н. Каразіна, 3,4 млн. книг, 1805 р.);
- у номінації «Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво» - найдорожча картина (твір російського живописця, уродженця м. Чугуєва, І.Ю.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-1891) була придбана російським імператором Олександром ІІІ за 35 тис. карбованців сріблом);
- у номінації «Музика, театр, кіно» - найстаріші театри України (Харківський театр опери та балету ім. М.Лисенка за-снований 1880 р., Український театр юного глядача у Харкові заснований 1920 р.); найдавніший публічний сеанс вітчизняних фільмів (відбувся 1 грудня 1896 р. у Харківському оперному театрі);
- у номінації «Засоби масової інформації» - початок регулярного радіомовлення (було закладено 1924 р. у Харкові);

5. у блоці «Спорт і розваги»:

- у номінації «Види спорту» - перші відкриті змагання (змагання з легкої атлетики було проведено в Харкові у вересні 1912 р.); перша Всеукраїнська олімпіада з легкої атлетики (відбулась 10-18 серпня 1921 р. у Харкові); марафонець-інвалід (на міжнародному марафоні в Москві 1991 р. харків’янин Володимир Мінаш, який за 14 років до того залишився без ноги, подолав дистанцію за 7 годин 14 хвилин, тобто утричі довше, ніж лідер);
- у номінації «Незвичайні рекорди» - жонглювання м’ячем позмінно головою і ногами (у 1995 р. харків’янин Микола Куценко показав феноменальний результат, прожонглювавши таким чином 24 годин 30 хвилин).

Природно, що ряд даних стосовно і окремих регіонів, і України в цілому застарів, потребує свого уточнення і аналізу - не виключенням є і Харківська область, економічні та соціальні рекорди якої, як і рекорди сумні, трагічні не мають залишатися поза увагою.

Висновки та пропозиції. Кількісно-якісний аналіз об’єктів, явищ, подій, представлених у форматі «рекорди України» показав, що серед 25 регіонів України Харківська область займає 5 місце, маючи 141 рекордний прояв; у той же час унікальні природні, суспільні ресурси регіону, які є загальновідомими, але за тих чи інших причин не віддзеркалені в книзі рекордів України, забезпечують Харківській області принаймні місце в першій п’ятірці регіонів України.

Інформація про ієрархію, кількість і якість регіональних рекреаційно-туристських ресурсів виступає чинником ефективного управління рекреаційним господарством регіону, більш збалансованого і комплексно-пропорційного розвитку економіки області.

На нашу думку, визначення 7 природних чудес України є невдалим. По-перше, явний перекіс у бік гідрологічних об’єктів (4). По-друге, відсутні об’єкти, статус яких (тобто входження до сімки) вимусив владу звернути на них більшу увагу, зважаючи на економічне значення останніх, з одного боку, та вкрай незадовільний стан - з іншого. Взагалі були визначені такі об’єкти, які в більшості своїй добре відомі всім, мають достатньо високий рейтинг і практично ніякого ексклюзиву не несуть. Хоча, можливо, не все так сумно. На наш погляд, більш вдалим, збалансованим, різноманітним був би наступний ряд:

1) печера Оптимістична (Тернопільська обл.) - найбільша у світі гіпсова печера за довжиною (близько 250 км) (обов’язкове внесення маршрутів печерою до навчальних програм вищої і середньої школи Карпатського, Подільського регіонів);
2) дельта Дунаю (Одеська обл.) (заходи, спрямовані на внесення об’єкту до Списку Всесвітнього надбання);
3) чорноморське узбережжя Криму з унікальними природними комплексами мисів (Мартьян, Лукулл, Хроні, Атлеш, Сарич, Айя, Фонар, Зюк, Опук, Фіолент, Меганом та ін.);
4) карпатські двотисячники (Говерла, Піп-Іван, Ребра, Гутин-Томнатик, Бребенескул) (Закарпатська та Івано-Франківська обл.);
5) національний природний парк «Товтри» (Хмельницька, Тернопільська обл.);
6) біосферний заповідник Асканія-Нова (Херсонська обл.);
7) українські чорноземи (з опорними шурфами в Полтавській, Кіровоградській, Черкаській областях).

Зважаючи на те, що довкілля, людина, суспільство, економіка постійно змінюються, змінюється і сам п’єдестал рекордних проявів у тій чи іншій номінації, які, в свою чергу, теж модифікуються.

Потрібен постійний моніторинг рекордних проявів (національний, регіональний, локальний вимір), адже останні - природні, суспільно-економічні, біосоціальні - суттєвий чинник ресурсно-рекреаційної привабливості території та залучення до України іноземних туристів.

Список використаних джерел

1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. - 395 с.
2. Енциклопедія Сучасної України. Том 2. - К.: Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2003. - 872 с.
3. Маценко Г.О. Книга рекордів України. Культура і мистецтво. Спорт і розваги. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 80 с.
4. Маценко Г.О. Книга рекордів України. Людина і суспільство. У світі науки і техніки. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 112 с.
5. Маценко Г.О. Книга рекордів України. Природа навколо нас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 80 с.
6. Україна в цікавих фактах: Книга рекордів України / Упорядник Г.О.Маценко. - Львів: Слово, 1992. - 160 с.
7. Івченко А.С. Вся Україна: Путівник. - К.: ДНВП «Картографія», 2006. - 656 с.

Александр Бейдык, Людмила Немец. Харьковская область в книге рекордов Украины

Проанализированы рекорды регионов Украины в экономической и общественной жизни, освещена региональная структура рекордов Украины в природной и общественно-экономической сфере и определено место Харьковской области в этой структуре. Расширено представление о рекреационно-туристских ресурсах как факторе эффективного управления рекреационным хозяйством региона.

Ключевые слова: природная и социально-экономическая сфера, 7 природных чудес Украины, регионы Украины, ресурсно-рекреационная привлекательность территории.

Olexandr Beydyk, Lyudmila Nemets. Kharkov Region in the Book of Records of Ukraine

The records of regions of Ukraine were analyzed in economic and social life; the light was thrown upon the regional structure of records of Ukraine in natural, social, economic sphere and identified the place of Kharkovska oblast in this structure. The idea of recreation and tourist resources like a factor of effective management of recreation economy of region was widened.

Keywords: natural and socio-economic sphere, 7 natural wonders of Ukraine, regions of Ukraine, resources-recreation attractiveness of territory.


1 Віршована форма переліку цих об’єктів сприятиме їх кращому запам’ятовуванню:
В озері Світязь - чиста вода
І в Синевирі вона, як сльоза,
В Новій Асканії - трави і коні,
Течія бистра в Дністровськім каньйоні,
В Бузі, що Степом несе свої хвилі,
Вир між порогами б’ється щосили,
Товтри Подільські застиглі на варті
І Мармурову відвідати варто.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.